«Укроборонпром» завіз «БМП Пашинського»

99

Днями Мустафа Наєм попіарився, що «Укроборонпром» привіз з Польші 26 чеських БМП-1. При чому, він промовчав, що це ті самі БМП-1… А це, щоб ви розуміли, ті самі БМП-1 — «Мотлох і брухт» — за визначенням одного шанованого видання.

Пам’ятаєте скандальну публікацію журналу «Новое время» в часи президентства Порошенка, про те, як «Укробонпром» підписав контракт на закупку за кордоном сотні чеських БМП-1, які «суцільно брухт та непотріб», які коштували 20 тисяч доларів за штуку , але «Укроборонпром» платив 200 тисяч за штуку.

Пам’ятаєте (не побоюся цього слова), якими героїчними в часи «диктатури і утиску свободи слова Порошенком» виглядали ті публікації «Нового времени». Як ковток свіжого повітря. «НВ» не лише давало трибуну таким «опозиційним правдорубам», як Сергій Лещенко чи Мустафа Наєм, а сміливо називало бенефіціарів схем в оборонці. У випадку зі схемою на постачання чеських БМП-брухту «НВ» без купюр заявило, що це схема Пашинського. І ця публікація, по-суті, стала вироком Пашинському після зміни влади. Адже, коли Пашинський опинився в тюрмі, соцмережами прокотилося, що він, як Аль Капоне, і неважливо, за який злочин його закрили, але сидить він за злочини в оборонці, які розкопало «Новоє время».

Але якщо публікація в «НВ» привела Пашинського в тюрму, то Наєма, навпаки, на посаду в «Укроборонпром», де він отримав інструмент припинити «бізнес на крові», порятувати Україну від «БМП» Пашинського – іржавого брухту по завищеній ціні. Тим паче, що навіть український суд в часи Зеленського став «чесним і об’єктивним» і Пашинський програв позов до «НВ».

Останнє сталося в січні 2020 року і «НВ» піарився, що це означає, що викладені ними факти про іржаві і неймовірно дорогі «БМП Пашинського» — чистісінька правда…

І після цього всього Мустафа Наєм продовжує справу Пашинського — завозить БМП Пашинського…

І вже з висоти свого нового крісла не говорить про них, як про «металобрухт» чи «корупцію», а як про успіх…

Вам не здається, що все це позбавлено логіки, здорового глузду та порядності?

Насправді, це лише позбавлено чесності. Як колишній член Комітету з нацбезпеки та оборони, розкажу, що відбулося насправді.

В 2016 році «Укроборонпром» підписав дуже вигідний контракт на отримання чеських БМП-1. Вони українській армії надзвичайно потрібні. БМП — це тактична одиниця піхоти. І щоб ви розуміли, щодо кількісних потреб, то їх потрібно дуже багато, коли «рашка» атакувала нас під Іловайськом, ворожа колона, що зайшла вглиб нашої території, складалася з… 320 БМП.

Тому Україна готова вигрібати для себе все, що залишилося в країнах Варшавського договору. І щоб ви зрозуміли, купували ми там дуже хорошу машину — не радянського, а саме чеського виробництва. Бо, хто не знає, в часи СРСР в двох країнах Варшавського договору було виробництво БМП-1 – в Чехії та Болгарії. І хоча те, що БМП, які ми купували, були вироблені давно, але ж з нульовим пробігом та ідеальними умовами зберігання.

І ціна на виході була низька — 170 тисяч за БМП. Це, вважайте, задарма. Для порівняння: виробництво нашого нового БТР-3 в держоборонзамовлені коштує 600 тисяч доларів. Тому Україна «вчепилася зубами» за цю тему, і як тільки домовились, відразу перерахувала аванс за 50 машин.

Хоча, насправді справа купівлі чи не купівлі БМП була не в грошах. Їх було важко завезти. В тому сенсі, що до 2017 року жодних поставок бойової техніки з країн Європи не відбувалося з причин блокування постачання товарів військового призначення на рівні урядів ЄС.

Однак, у 2017 році уряд Польщі дав нам згоду на постачання запасних частин до БМП. Таким чином, в ланцюжку постачання БМП до України з’явилося польське підприємство «Вторпласт», яке не просто отримало гроші за посередництво, але і робило певну модернізацію двигунів. Також до послуг поляків входило надання чеським БМП формального стану «нелетальної зброї», тобто мова йшла про відділення башти від корпусу і таким чином все це постачалося в Україну і на виході коштувало 171 тисячу доларів. Потім в Україні дві частини з’єднувалося в одне ціле на «Житомирському бронетанковому заводі», і там же на БМП навішувалася нова система зв’язку. Все це коштувало ще 6 тисяч доларів. Все було прозоро і просто, як двері.

Таким чином, Укроборонпром встиг поставити на фронт 20 новеньких чеських БМП-1, аж поки не вибухнув скандал. Справа була не лише в публікації «НВ». Всі «грантожерські» організації та їхні ломи, такі як Мустафа Наєм, після публікації «НВ» розігнали неймовірну зраду.

Цим вирішило скористатися польське «Вторпласт», яке Україною було залучено виключно на роль посередника. «Вторпласт» швиденько зорієнтувався та знайшов покупців на чеські БМП-1, які готові були заплатити куди вищу ціну.

Отож, невдовзі після скандалу польське підприємство відмовилося виконувати контракт з «Укроборонпромом», апелюючи до цілого переліку претензій. Починаючи з проблем для польського торгівця зброєю від того, що став відомий факт порушення ними рекомендації ради ЄС щодо непостачання летальної зброї сторонам конфлікту в Україні, і закінчуючи тим, що брехливе «звинувачення в корупції» вдарило по їх репутації. Також поляки почали вимагати доплатити, мовляв, ціна на БМП-1, яку платила Україна, була істотно занижена. Претензії не обмежилися самими заявами. «Вторпласт» швиденько продав ті самі БМП Єгипету на 50 тисяч доларів дорожче.

Бізнес на те і бізнес, щоб скористатися зі скандалу, започаткованого дилетантським розслідуванням «НВ» і роздмуханим Мустафою та його колегами.

Однак, «Укроборонпром» відмовився брати назад проплачений аванс і подав в міжнародні суди. Незважаючи на шалене паплюження з усіх сторін, «Укроборонпром» боровся за ці БМП. Все це відбувалося в часи Порошенка. Договір був оформлений грамотно. «Укроборонпром» всі суди виграв…

Отож, 26 «БМП Пашинського» не завдяки Мустафі Наєму та новій владі, а всупереч їх активним потугам таки потрапили в Україну.

І, до речі, ніякі це не БМП Пашинського. Пашинський про чеські БМП дізнався лише після публікації в «НВ».

Тут, мабуть, треба віддати належне Романову та Букіну — керівникам «Укроборонпрому». Це була їх робота.

Хоча таке явище, як «БМП Пашинського», також мало місце, але це інша історія. Пашинський працював над питання отримання Україною інших БМП — важких штурмових німецьких «Мардер». Це було в 2015 році, коли блокада військових постачань в Україну була особливо тотальна. Було домовлено зробити поставку 300 БМП через Болгарію. Продавали нам їх взагалі за копійки — 48 тисяч євро штука. Уявіть собі, лише 48 тисяч за штуку! До речі, купували ми їх, як «пожежні машини».

Однак, постачання зірвалося з тієї самої причини, що і в історії з чеськими БМП — через публікацію в ЗМІ. Німеччина відмовилася продавати їх болгарському посереднику, коли дізналася, що це для України…

Ось так… Теж просто, як двері.

Ці дві дуже аналогічні історії говорять про те, що витік інформації — справа Рашки. Даремно говорять, що міна двічі в один окоп не падає. Двічі за однією схемою Кремль не дав Україні дешево та істотно наростити броню.

Не сумніваюся, це з Рашки була злита інфа в «НВ», приплавлена брехнею, а журналістів використали, як корисних ідіотів. Амбіції прославитись на темі оборонки та демонізації Пашинського засліпила їм очі.

І що толку, що Мустафа нарешті розібрався. Адже ті 26 БМП, які таки потрапили в Україну, це капля в морі. «Укроборонпром» планував купити куди більшу кількість чеських бронемашин. І хто з нами після подвійного провалу тепер буде співпрацювати? Ні, буде звичайно, але не з такими низькими цінами.

P.S І на завершені скажу кілька слів для тих, для кого форма важливіша для зміст. Для кого результат нічого не свідчить, для кого будь-яку хорошу справу можна демонізувати одним прізвищем – «Пашинський».
Для таких повідомлю, що Мустафа Наєм та Абрамовічус в «Укроборонпромі» — це лише ширма.

«Укроборонпромом», насправді, керує заступник керівника — Михайло Морозов, ставленик Єрмака, «викопний динозавр», який в 1984-92 роки працював в КГБ СРСР. Після розпаду СРСР цей Морозов пішов в «бізнес», пов’язаний зі справжнім ДЕМОНОМ 90-тих — Сєвою Могилевичем. Отож, їжте… Так, це той самий Могилевич, з-під даху якого вийшла ціла плеяда всесвітньовідомих збройних баронів.

В декларації Морозова до сих пір проглядаються рудименти тих часів, коли після розпаду Союзу радянська зброя стала головним експортним товаром для криміналу і дурні збройні гроші тринькалися на що попало — на понти. Так от, в декларації Морозова 6!!! брендових швейцарських годинників…

Тетяна Чорновол

Поделиться:
Загрузка...