В ефірі програми #Лінія_оборони експерт з бронетанкової техніки Олександр Костур озвучив інформацію про початок виробництва Україною 122-мм самохідних артилерійських установок (САУ) 2С1 «Гвоздика»
До розпаду СРСР виробництво цього САУ відбувалось на Харківському тракторному заводі до кінця 1991-х року, після чого було звернуте через втрату виробничих зв’язків, зокрема артилерійську частину – гармату 2А31 виготовляли на території сучасної Росії, та відсутність замовлень.
Призначення “Гвоздики” – знищення й придушення живої сили і вогневих засобів піхоти, руйнування укріплень польового типу, прокладання проходів в мінних полях і дротяних загородженнях. Боротьба з артилерією, мінометами і бронетехнікою ворога.
Роботи над САУ другого покоління 2С1 “Гвоздика” почалися в ОКБ-9 заводу «Уралмаш» згідно з постановою Ради Міністрів СРСР № 609-201 від 4 липня 1967 року. В 1969 році на полігонні випробовування надійшов її дослідний зразок. У 1971-му САУ 2С1 була прийнята на озброєння і надходила на озброєння артилерійських дивізіонів мотострілкових полків, оснащених бойовими машинами піхоти. 2С1 «Гвоздика» свого часу надійшла на озброєння усіх армій країн Варшавського договору (крім Румунії).
Швидкість розробки та виготовлення установки легко пояснити. Як шасі конструктори використовували відомий тягач МТ-ЛБ, на який встановили ще більш відому гаубицю Д-30. Д-30 для гусеничного варіанту піддали невеликим конструктивним доопрацюванням і присвоїли їй найменування Д-32 (індекс 2А31). Боєприпаси роздільного заряджання – снаряд і гільза з зарядом. Розроблена широка номенклатура снарядів – радіоелектронної протидії, хімічні, димові, зі спеціальними стрілоподібним вражаючими елементами, кумулятивні, осколково-фугасні. Компонування 2С1 «Гвоздики» в основному аналогічна 152-мм САУ 2С3 “Акація”. У передній частині корпусу знаходиться кабіна водія і моторне відділення, а ззаду – бойове відділення. У башті розміщуються ще три члени екіпажу. Башта повертається за допомогою електричного або ручного приводу на 360 градусів.
ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАСТЕРИСТИКИ
Основні характеристики:
Екіпаж: 4 чол.
Довжина: 7,26 м
Ширина: 2,85 м
Висота: 2,725 м
Бойова маса: 15,7 т
Захист та озброєння машини
Основне озброєння: 122-мм гармата 2А18
Тип двигуна: дизельний
Потужність двигуна: 300 (к.с.)
Швидкість: 60 км / год
Запас ходу по шосе: 500 км
Кути обстрілу:
горизонтальний 360 град.
вертикальний -3 ….+ 70 град.
Найбільша дальність стрільби: 15200 м
Дальність прямого пострілу снарядом ЗБК-13: 780 м
Боєкомплект: 40 шт
осколко-фугасної гранати 35 шт
кумулятивні снаряди 5 шт
Маса боєприпасів:
осколко-фугасної гранати 21,7 кг
кумулятивного снаряда (ЗБК-13) 18,2 кг
Початкова швидкість снаряда при повному заряді: 685 м / с
Скорострільність: 4 – 5 вистр. / хв.
Середня швидкість руху по грунтовій дорозі: 26 – 32 км / год
Максимальна швидкість на плаву: 4,5 км / год
Максимальний кут долаємих перешкод
підйому (спуску) 35 град.
крен 25 град.
mil.in.ua
P.S.
На виробництво українського ракетного комплексу з коригованим боєприпасом калібру 300 мм «Вільха» на наступний, 2019 рік, виділять близько 1 млрд гривень.
Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, передає «24 канал».
За його словами, загалом, у 2019 році з бюджету буде виділено три мільярди гривень на виробництво озброєння. Майже один мільярд з них піде на створення ракетного комплексу «Вільха». Наразі вже завершено створення ліній виробництва високоточного озброєння «Вільха» на ДККБ «Луч» в Києві.
«Фактично, це означає початок серійного виробництва ракети «Вільха». Витрати на проект склали 130 мільйонів гривень, близько 800 мільйонів використано на створення лінії по виробництву твердого ракетного палива, яке споруджується в «Вільху», – розповів він.
Також міністр повідомив, що окрім виробництва нової РСЗВ планується укласти контракт з виробництва крилатої ракети «Нептун», яку також розробляє КБ «Луч».
