У Патріяршому Соборі УГКЦ сьогодні можна було попрощатися із видатним українцем Євгеном Коновальцем. Сьогодні труна з його прахом стояла в центрі Собору. Хто зміг і знав, скористали з такої можливости ще раз провести в останню путь великого борця. Таких виявилося небагато. Більшість просто про це не знали.
Дуже шкода, що все з цим перепохованням коять так дико й по-злодійськи. Дуже мало людей, які змогли навіть просто взнати: що, коли і як… Та воно так і задумувалося. На відміну від усіх тих дуполизів чи легковірних підспівувачів Zеленського, я до цих його нещирих вшановувань і перепоховань ставився відразу вкрай неґативно. Але до сьогоднішнього дня робив дещо инші акценти:
Здійснюють це ідейні вороги й спадкоємці вбивці Коновальця — Судоплатова. Що ґебешний синок та внучок Вовочька Zеленський, що медведчуківка Верещук. А инші взагалі тупо повинність відбувають, сприймаючи це виключно, як піар цієї відрижки совка, якій захотілося рядитися в патріота. Це дика кон’юнктура й зневага — перепоховати героїв у болото, а про вигаданий пантеон — цілковита брехня. Ви не задумувалися, чому в закон записали розташування в Києво-Печерській Лаврі? Бо там таку масштабну будову ніхто й не допустить — об’єкт зі спадщини ЮНЕСКО, діє пряма заборона. Їх везли й везуть виключно в це ганебне болото. Чому поспіх і не діждатися реально Пантеону? Бо його й не планують, а мотиви кон’юнктурні та брудні. Ще одне — це все реалізується підручною медведчука Верещук за завданням розкручувати й не дати згаснути скандалу з Польщею. Саме для цього. Як і три инші акти, ініційовані цією шанувальницею путіна. Перепоховання під час війни та на відкритій місцевості — це нараження праху героїв на удар високоточною рашистською ракетою з повним знищенням залишку пам’яті… Ці виродки настільки чужі й ворожі всьому українському, що можуть і свідомо це коїти для ворога. Їм би ще Петлюру та Бандеру в це болото зарити. Без них москва заліку не дасть.Є ще з десяток причин не вірити навіть у натяк на щирість і бачити ганебні мотиви та зневагу до героїв. Але сьогодні, коли молився в Соборі за вічний упокій Вождя, прийшло на думку те, що весь час муляло, а якось пропускав. От просто згадав два перепоховання инших видатних українців і все, що тоді в нас відбувалося.
Кінець 1989 року, ще існує ссср, всесильне кґб, компартія, хіба Горбачов дав трохи послаблення. До Києва з тюремного кладовища в пермському Кучино повертаються троє мучеників-героїв, закатованих у московському концтаборі: Стус, Тихий і Литвин. Десятки тисяч киян вийшли попрощатися зі світочами нації. Їхні труни на руках переносили центром столиці, несли на Байкове кладовище. Над могилами виступали їхні побратими Чорновіл, Красівський, Коцюбинська й инші… Той день приніс колосальне зворушення та національне піднесення. І злякав комуністичну владу — навіть на українські ще заборонені прапори кидатися не посміли. А труни несли на руках навіть повз кгб урср… Кінець серпня 1992 року. З греко-католицького собору святої Софії в Римі до Львова на остаточний спочинок переносять труну патріярха УГКЦ Йосифа Сліпого, щоб поховати його в крипті архикатедрального собору святого Юра. Це був неймовірний поминальний хід. На вулиці попрощатися вийшли сотні тисяч львів’ян, приїхали посланці усіх єпархій Церкви з цілого світу, тисячі представників українських парафій. Труну пронесли через пів міста та молилися з нею біля основних церков Львова. Може не для всієї країни, де правив бал сатана московського патріярхату, але для цілого регіону це була подія, яка продовжила й підсумувала таке недавнє здобуття незалежності.Київ, 2026 рік перепоховання видатних українців та засновників ОУН Мельника, тепер Коновальця. Хоронять, як злодійська шайка своїх співучасників. Без людей, без суспільного піднесення й навіть належного попереднього розголосу. Відгородившись від небайдужих киян купою мордоворотів охорони. От реально ж, хоронять по-злодійськи…
І в мене сьогодні виникло саме це відчуття: Нас обікрали! У нас украли щось святе й величне. Украли й спаплюжили…
