Колишній глава Європейської Ради Дональд Туск повідомив, що Лукашенко в 2014 році хотів стати главою України.
Звучить, як маячня, але тільки для тих, хто не пам’ятає інтерв’ю вусатого таракана українським ЗМІ у розпал агресії в Криму і на Донбасі, в якому Лукашенко розпускав пір’я, що лише «вибері мєня і я б порядок навьол у вас».
Пряма мова Туска:
«Я не говорив про це раніше, але була така ситуація, коли Мінськ ангажувався у щось на кшталт посередництва між ЄС, Росією та Україною у ці найгарячіші дні української кризи. До мене подзвонив Лукашенко (я тоді ще був прем’єр-міністром Польщі), і прямо запропонував переконати ЄС, що він може бути гарантом мирного розв’язання української проблеми. Тоді він просив підтримати його пропозицію білорусько-українського союзу, де він був би президентом обох країн»,- розповів Туск.
В 2014 році українці чомусь вважали, що Захід і всі навколо мають кинути все і нам допомагати.
Життя несправедливе. Насправді під час агресії жертва майже ніколи не викликає у оточуючих щирого бажання її врятувати. Дуже часто у дрібних хижаків і стрев’ятників, типу Путіна, Лукашенка і подібних гівнюків, жертва викликає бажання поживитися легкою здобиччю. Шакали кружляють навколо і чекають, що залишиться після того, як великий хижак поїсть.
І не Тараканом єдиним. Орбан з Угорщини — ще один наш ворог. Польский депутат Славомир Нітрас повідомляв, що Орбан переконував польське вище політичне керівництво захопити західні українські землі і поділити між собою. Польща відмовилася, але очевидно, якщо такі розмови стали відомі, то розмови серед польского політикуму велися. Тоді перемогла думка, що це російська пастка.
Але нам, українцям, треба завжди пам’ятати, що в міждержавних відносинах країни керуються виключно власними інтересами, і іноді ці інтереси можуть бути хижі.
Існує головне правило: не хочеш стати їжею — не будь нею.
Румунія в свій час віджала шматок шельфу через суд і зараз видобуває газ у морі, яке раніше було нашим.
Тут і Ізраїль варто згадати, як тільки-но переміг їхній агент впливу в Україні, одразу цим скористався і досяг згоди України на пенсії ізраїльским репатріантам і визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю, що неминуче пересварить нас з мусульманським світом. В інтерв’ю Коломойського ізраїльским ЗМІ в часи його переховування в Ізраїлі він був вимушений доводити вірність і розповідав, що є патріотом Ізраїля і відновив синагогу в Єрусалимі. Але важливіше інше: намагаючись засвідчити свою відданість, Коломойський повідомив про зв’язки з Моссадом і операції, які він проводив в інтересах Ізраїлю на території України використовуючи свій вплив.
«Меня познакомил с Даганом украинский парламентарий Вадим Рабинович. Это было в то время, когда мы вместе организовывали восстановление синагоги Хурва в Иерусалиме. Вадим поинтересовался, хочу ли я познакомиться с Меиром Даганом. В тот же субботний вечер мы вместе встретились в Киеве, куда Даган довольно часто приезжал по своим делам. У него были проблемы со здоровьем, и Рабинович пытался помочь. Мы много говорили о его херсонском происхождении и жизни его семьи во время холокоста. На стене рядом с его кабинетом я видел на фото всех руководителей МОССАДа (щойно ще були в Кієвє і тут стрибок у службовий кабінєт глави Моссада). В тот момент я почувствовал, что прикоснулся к истории государства Израиль и его народа. Все, что я слышал и видел в фильмах, оказалось перед моими глазами».»
Журналістка не вдовольнилася продажем повітря і запитала конкретніше:
– А кроме фильмов?
– Мой подход всегда заключался в том, что если я могу помочь чем-то практическим, то я готов.
– Можно подробнее?
– В Украине у нас есть нефтеперерабатывающий завод в Кременчуге, недалеко от Одессы. В разгар антииранских санкций до заключения ядерного соглашения к нам обратились посредники с предложением о поставках нефти из Ирана для ее переработки на НПЗ в Кременчуге.
Чтобы обойти санкционные ограничения, посредники придумали хитрый ход. Они предложили организовать поставки так, чтобы в регистрационных документах страной происхождения сырья указывался не Иран, а Нигерия или Северная Африка.
Мы тогда параллельно общались с американской организацией, которая занималась исками о взыскании компенсаций жертвам теракта 11 сентября. И мы решили согласиться на операцию с посредниками. Мол, мы готовы принять их нефть в Кременчуге. А по прибытии танкеров в Одессу мы бы выдали ордер на арест иранцев, причастных к сделке.
Но операция провалилась.»
Не зважаючи, що опєрация провалілась, Коломойський був готовий діяти в інтересах іншої країни. А інша країна в особі глави її спецслужби готова була цю готовність використовувати.
Всі країни використовують будь-які свої можливості, щоб використати слабких в своїх інтересах. Або поживитися за рахунок їхніх тупих громадян.
В 2014-15 нам пощастило: наш вплив у світі виявився достатнім, щоб встояти і дозволити нашій дипломатії утворити антиросійську коаліцію. Але це лише тому, що тоді світ побачив українських патріотів, які з дерев’яними щитами героїчно ідуть на кулі заради свободи. І під цими кулями не розбігаються, а гинуть в прямому ефірі. Це так вразило багатьох на Заході, що вони стали на наш бік. На Заході є такі, як покійний Маккейн. В подібному вияві людської гідності вони вбачають відзеркалення самих себе. Коли настає час діяти, дії таких одиниць ефективніші за сотні інших.
Але репутація країни в світі дуже важлива. Тупі дії влади легко її похоронять, якщо і далі будуть пропозиції від цих довбнів, як от цілого заступника глави української делегації, амністувати всіх наших ворогів, ліш би расіюшка подобрєла. Це ідіотизм вищої міри. Якщо ми даємо слабину, як ми будемо вимагати від Заходу нас захищати і тримати санкції?
Україна не має права на слабкість.
Коли навколо стільки «доброзичливців», обрати ідіотів, зрадників і крадіїв, це просто запрошення стригти безхозних овець…
