Судя по официальной стране Зеленского и Офиса Президента, у них нет нормальной фотографии с Байденом. Первое фото — единственное, что пока опубликовала пресс служба Зеленского.
Отношение Байдена к Зеленскому, я думаю, понятно теперь всем.
Так бывает, когда твое ДБР открывает дело по Байдену, и даже не закрывает перед встречей.
Так бывает когда твои депутаты, среди которых Трухин, которого ты сегодня прикрываешь, инициируют уголовное расследования по пленках с голосом Байдена.
Так бывает, когда при тебе и с твоего согласия или молчания срывают спецоперации бывшего главы украинской разведки.
Так бывает, когда ты плюешь на расследование НАБУ, и прикрываешь своего заместителя Татарова.
Так бывает, когда единственные против кого открыты сегодня уголовные дела ручными органами — это лидеры оппозиции, с которыми Байден в том числе был и остаётся в хороших отношениях.
Так бывает, когда ты не политик, а артист со стажем. Не дипломат, а фанат сериала Бригада.
Так бывает, когда ты Зеленский.
Но было бы по другому. Будь на твоём месте реальный политик с опытом. Порошенко, или Яценюк. Как пример.
Myroslav Oleshko
Підсумки розмови Зеленського з Байденом найкраще підбивати після публікації заяв кремлівського пулу і нашої «п’ятої колони».
Звісно, і без них було очевидно, що сам факт зустрічі – вже позитивний. Так, могло бути краще, однак могло бути і значно гірше, і взагалі ніяк. Тобто, Росія і її агенти в ЄС тоді би закономірно зробили висновки щодо власної безкарності і посилили тиск на Україну. Зрештою, не дарма кілька місяців перед зустріччю російський медійний і експертний пул розганяли тезу «Україна більше нецікава США», в ЗМІ (в тому числі за рахунок оплачених грошима «Газпрому» публікацій в європейських і американських ЗМІ) було повно заголовків «США втомились від України».
Але:
1. Зустріч відбулась
2. Україна отримає за її підсумками «Джавеліни».
Цього вже достатньо як базового стримуючого чинника для Росії. Ми не програли – і це головне.
Так, «військова допомога на суму до 60-х мільйонів» за рішенням конгресу напередодні зустрічі – це навіть наполовину не поновлення поставок на затверджені навесні 150 млн. Однак в цю суму входять «Джавеліни». І найпринциповіше: обґрунтування цієї додаткової допомоги.
Не певен, чи багато хто звернув увагу, але було неодноразово чітко вказано: військова допомога надається через посилення російської агресії, через ескалацію ситуації на Донбасі. Також знов з’явились відсилки до глобальної ескалації ситуації на наших кордонах в квітні 2021-го – із зазначенням, що з того часу Росія «відвела лише деякі/ окремі військові групи» від наших кордонів. Тобто, США пильно відслідковує реальну ситуацію, а не формальні заяви Кремля про «успішну деескалацію і відведення військ з раніше розміщених 120 000».
А от наша «п’ята колона» обурено відзначила, що не було ні слова сказано про Мінські угоди і про виконання формули Штайнмаєра. «…Є тільки слова про те, що треба врегулювати кризу, але вся відповідальність за врегулювання лежить на Росії — це означає, що США підтримують блокування виконання політичних зобов’язань України за Мінськими угодами. Значить, ніякої формули Штайнмаєра не треба виконувати, тому що американці сказали, що все має зробити Росія» (Погребінскій).
От тільки ігноруванням капітулянтської формули Штайнмаєра справа не закінчилась: в спільній заяві за підсумками зустрічі йдеться ще й про надання Урядом США $45 млн «гуманітарної допомоги через конфлікт на Донбасі». Піде це на відновлення свіжозруйнованої обстрілами російських терористів інфраструктури прифронтової лінії чи тільки на виплати переселенцям – не настільки принципово.
Головне, США чітко позначили, яку сторону підтримують в конфлікті. Хоча могли просто демонстративно від нашої війни дистанціюватись: адже навіть якби про ту саму гуманітарну допомогу було повідомлено не в підсумковій заяві, а на кілька тижнів пізніше в окремому документі, це вже підкреслило би дистанціювання. Однак Байден обрав саме такий формат для позначення своєї позиції.
І ще один важливий момент: «…Як йдеться в заяві, США цього року планують виділити Україні 463 мільйони доларів на реформи».
Що це означає? Що Байден і Конгрес досі вірять Зеленському і розраховують на його активну участь в антикорупційних проєктах. Так, Байден активно демонстрував своє невдоволення тим, що досі Зеленський не виконав нічого з обіцяного. Однак якби Зеленського визнали геть неспроможним до співпраці, достатньо було просто не включати цей пункт до спільної заяви. І не виділяти гроші.
Така мовчазна демонстрація яскраво засвідчила би неуспішність візиту Зеленського і його погані перспективи в Україні з точки зору США. Однак гроші було виділено і це було зазначено в спільній підсумковій заяві. Це чітка констатація «США досі довіряють Зеленському і готові з ним працювати».
Так, ми не отримали чітких і проукраїнських заяв щодо ПП-2, щодо ПДЧ НАТО, щодо заміни Нормандського формату новим, за участі США, щодо будь-яких конкретних гарантій. Але те, що ми все ж отримали, однозначно підтверджує успішність візиту, бодай відносну.
Хоча це, звісно, ніяк не скасовує прогнозів, що тепер, після додаткової підтримки, Байден з Зеленського питатиме ще жорсткіше.
