Сьогодні, 19 вересня, три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу залетіли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою, залишившись там на 12 хвилин.
Про це повідомило МЗС Естонії та пише Politico.
Після цього інциденту МЗС країни викликало тимчасового повіреного у справах РФ для висловлення протесту та вручення ноти щодо порушення повітряного простору.
«Росія вже чотири рази порушила повітряний простір Естонії цього року, що саме по собі є неприйнятним. Але сьогоднішнє вторгнення, в якому три винищувачі вторглися в наш повітряний простір, є безпрецедентно зухвалим», — заявив глава МЗС Маргус Цахкна.
Він також додав, що на дедалі масштабніше випробування кордонів Росією та її агресивність потрібно відповісти швидким посиленням політичного та економічного тиску на Москву.
У Politico зазначають, що інцидент розглядають як серйозну ескалацію на східному кордоні Альянсу.
За інформацією осіб, обізнаних із ситуацією, літаки МіГ-31 — важкі перехоплювачі, здатні нести російські гіперзвукові ракети «Кинжал» — пролетіли приблизно п’ять морських миль над територією Естонії й попрямували до столиці Таллінна.
Літаки кружляли близько 12 хвилин, після чого НАТО підняло в повітря італійські F-35, щоб перехопити їх.
Оскільки у Польщі і НАТО не було сильної реакції на попередні порушення, що б там не розповідали про «нам би так у 2022 році!» – рашка вчиняє нове демонстративне порушення.
Тепер одразу три російські МиГ-31 протягом 12 хвилин порушували повітряний простір Естонії.
Як бачимо, не було реакції ні НАТО, ні Польщі, якої рашка б тоді злякалася. «Миттєво підняли авіацію і ДРЛВ», «задіяли 4-у статтю», «призов тероборони» це вже була неадекватна реакція. Бандит просунув ногу у двері твоїй дружині і ступив на поріг, а ти це пропустив, а потім перед дзеркалом при дружині надував м’язи, коли бандит вже не бачив. Така реакція не відлякує бандита.
Зараз плюгавий показує місце рижого. Все оте «я буду невдоволений», «владімір мене підвів», «понизити ціну на нафту і Росія зупиниться, але спершу від нафти маєте відмовитися ви»…
Можеш понизити ціни на нафту — так понизь. А поки отримуй ляпаса, лузер.
А ще гном ризикує, щоб показати наочно китайським елітам, що Трамп слабак. Що військової реакції США вони не отримають. Що їм треба нападати на Тайвань саме зараз, доки Трамп при владі. І якщо в цій грі він зможе спровокувати Сі на третю світову, Китаю уже стане плювати на санкції, а отже і грошенят підкинуть.
Тому єдина адекватна реакція була б це попередити бандита, що наступного разу він залишиться на твоєму порозі лежати.
А ще краще не чекати, а НАТО самому підловити бандита десь вночі і тяпнуть молоком по голові. В свій час Ердоган саме так і зробив – тільки зауважали більше.
——————
Останні два тижні НАТО виглядає як клуб авіаційних спостерігачів. Всі сидять, записують у блокнот: тут залетів дрон, там впав уламок, ось три МіГи зробили коло пошани. Колекція зростає, лиш бракує альбому наклейок «Russian Airspace Violations 2025».
Спочатку Польща. У ніч на 10 вересня у повітряний простір ввалилися два десятки дронів. Уламки сипались на подвір’я, аеропорти закривали, літаки злітали, статтю 4 НАТО відкрили, як шампанське на корпоративі. Звучить грізно, але в підсумку збили кілька дронів, а решта спокійно літала, ніби це вечірка «DroneFest Warsaw».
Потім Румунія. Дрон залетів, румунські F-16 піднялись, щоб чемно супроводити гостя. Збивати небезпечно, а от супроводити безпечно. Бо, очевидно, якщо в небі чужий дрон, то треба не прибрати його, а показати йому екскурсію над Дунаєм. Цирк, де клоуни з крилами.
І нарешті Естонія. Тут уже не дрони, а три повноцінні МіГ-31 вирішили зробити собі рейс «Москва–Ваіндлоо–Москва» з пересадкою над естонським небом. Дванадцять хвилин польоту без плану, без транспондера, без зв’язку. Від слова «безпечно» там лишилось тільки «без». І знову та сама пісня: нота протесту, виклик посла, гнівна заява. Міністр закордонних справ сказав, що це безпрецедентна зухвалість. Літаки, певно, сміялись так, що аж турбіни тряслись.
А тепер увага. Майстер-клас із правильної реакції показав Ердоган ще у 2015 році. Він не грав у «стурбованість», не репетирував «колегіальні заяви» і не підписував протоколи. Він просто натиснув кнопку і збив російський Су-24. І диво дивне: після цього жоден російський літак без дозволу над Туреччиною не з’являвся. Як кажуть у Стамбулі: один постріл — мінус одна традиція.
Тож питання на мільйон. Що краще захищає небо: шафа, повна нот протесту, чи одна ракета повітря-повітря, випущена з F-16?
.
Навесні 2014 року путін не знав, що Крим виявиться такою пасткою, через яку росія покотиться у прірву. Ця скіфська земля спрацювала за стародавньою скіфською тактикою повільного затягування зашморгу на шиї ворога.
А спочатку все йшло так гарно. Здавалося, що Крим й насправді здано Україною без масштабних бойових дій, коли найяскравішим воєнним епізодом протистояння був марш особового складу Севастопольської бригади тактичної авіації під командуванням полковника Юлія Мамчура. Вони йшли на автомати, співаючи гімн України, під розгорнутими прапорами. Здавалося – оце й все, що можна зробити.
Здавалося б – оце і єдиний результат. Але битва за Крим виявилася відстроченою у часі на 10 років та перенесеною у просторі на фронт Українсько-російської війни. Саме Крим-2014 виявився ключем, на який було замкнено той ларчик, який путіну краще було не відкривати.
У ларчику виявився заєць АТО, в зайці виявилася качка повномасштабки — найважчої війни з часів другої світової.
В качці виявилося яйце безпрецедентних витрат на війну – 1 трлн. дол було витрачено за три роки, з березня 2022 по квітень 2025, й додатково до цієї суми щодня витрачається ще 1 млрд. долл.
У цьому яйці десь бовтається голка повного знищення нафтопереробної галузі росії, й коли її буде зламано, я не думаю, що в рф наступить ера найвищого в історії розквіту, добробуту та прогресу.
А все, що треба було путіну, щоб не потонути у цьому – лише якось втримати себе й не полізти у Крим. Бо Керченська затока, через яку зелені чоловічки зайшли до Криму, виявилася порталом у пекло, тільки відтерміноване на 10 років.
Без цього військового фіаско, маючи в активі 11 років та 1 трлн 200 млрд доларів він міг би зараз:
— Без шуму та клопоту раз на чотири роки міняти одного януковича на іншого та мати на банковій уряди, які літають за консультаціями в маскву.
— Продовжувати захоплювати Крим повзучою експансією, здебільшого економічною, тільки пригадайте, яка частка нерухомості в Криму на 2014 рік належала росіянам і яке будівництво розгорнув там лужков.
— досі мати спляче в патріотичному та антиросійському сенсі українське суспільство зразку 2013 року, якщо і не лояльне, то байдуже до російської проблеми.
— отримувати будь-які рішення януковоподібної української влади, просто відправляючи до Києва черговий транш з того 1,2 трлн.дол. які на сьогодні витрачені.
— мати в Україні слабку, немотивовану, профнепридатну армію, яка існує за статутами СРСР 70-х років, з повністю розкраденими складами навіть того радянського мотлоху, що в неї був тоді. Без бойового досвіду, бажання воювати та без бачення за що воювати взагалі, без озброєнь, та головне – де мотивовану та деморалізовану.
— мати неушкодженою всю інфраструктуру переробки та продажу вуглеводородів, ту саму голку в яйці в качці в зайці, а через те – стабільний збут та стабільний потік нафтодоларів.
— подовжувати сидіти на тих ринках озброєнь, які зараз побачили якість російського озброєння та почали шукати щось краще.
— мати неушкодженим міф про силу російської армії, другу армію світу, аналоговнет, новітні розробки та все ін.
— не отримати те розширення НАТО, яке відбулося протягом цих 11 років, й головне – не мати збентежену, перелякану Європу, яка тепер завзято переозброюється та витрачає рекордні бюджети на армію.
Він міг би продовжувати мати вигляд справжнього царя, про якого війна не крикнула, що він голий. Росія могла би продовжувати здаватися колосом, якого війна не збила з його глиняних ніг.
Й головне, він міг би не отримати під боком країну, яка тепер найбільше з усього ненавидить росію, прагне її знищення й при цьому виробляє такі обсяги й номенклатуру озброєнь, у які ще у 2013 ніхто б не міг подумати.
Але він вирішив захопити Крим, й отримав таку війну, для виходу з якої тепер вимушений розв’язати Третю світову.
