Після певної перерви маємо новий звіт, в якому Купер пише про загострення ракетного протистояння. Українці вдало використовують щойно отримані комплекси HIMARS. Обстріли росіянами цивільних об’єктів, схоже, підштовхнула американців передати нам зенітні комплекси NASAMS. Загроза прориву в районі Білогорівки та Золотого, може призвести до відступу з Лисичанська. Спостерігаємо за подіями і підтримуємо ЗСУ.
Вітання всім! [Опубліковано 29.06 о 10.00 за Києвом].
Після короткої перерви підсумую події останніх чотирьох днів в Україні.
ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА
Один російський Су-25 збили над Слов‘янськом 24 червня, а інший — наступного дня. Сьогодні вранці повідомляли, що ще один Су-25 російських ПКС налетів на високовольтну лінію під Бєлгородом — пілот загинув.
Ракетна війна… 24 червня українські сили завдали удару по штабу 20-ої загальновійськової армії, а вранці 25.06 — накрили склад боєприпасів у Сватово Луганської області (там розпочалася пожежа). Відповідно, ці дії «спровокували» росіян наступного ранку відправити на Київ шість Ту-22, потім два Су-34, а близько 19.00 — ще чотири Ту-22. Всі літаки летіли над Білоруссю, випускали ракети й поверталися, не входячи в український повітряний простір. Наступне відео, супроводжене перехопленими розмовами пілотів ПКС, дуже добре реконструює, як це відбувалося.
26 червня українці заявили про знищення російського конвою на дорозі Мар’янськ-Берислав у Херсонській області, а наступного дня вони накрили острів Зміїний 12-ма ракетами, знищивши, поміж іншими цілями, ракетно-гарматний комплекс «Панцир».
Видається, саме це спонукало ГРУ (російська військова розвідка) назвати переповнений людьми торгівельний центр у Кременчуці «воєнною ціллю»: в будівлю поцілили двома ракетами Х-22, запущеними з Ту-22М-3 з авіабази Шайковка (Калузька обл., 200 км. на пд.-зх. від Москви); це трапилося вранці 27.06 — загинуло багато людей (наскільки знаю, точна кількість жертв усе ще невідома: в найновіших даних йшлося про 18 загиблих, 59 поранених і 36 пропалих без вісти.
…у відповідь на це Вашингтон вирішив надати Україні зенітні комплекси NASAMS.
Вишестоящі органи в москві почали пояснювати, що удар вони нанесли по ангару, в якому зберігали боєприпаси та техніку, надані НАТО, проте спершу Куряга [так Купер називає лаврова — вочевидь, бо той пускає дим в очі — перекл.] говорив, що росія взагалі не причетна до атаки, а потім пояснював, що трапилася помилка…
Вчора, 28 червня, українці розгорнули HIMARS [американські системи залпового вогню — перекл.] і накрили російську базу в Перевальську (Луганська обл., 50 км. за лінією фронту), ще раз вдарили по Зміїному, а цього ранку – завдали ударів по невідомому об’єкту в Бєлгороді та авіабазі під Курськом в росії (можливо, використовуючи російські ж, але модифіковані безпілотники Ту-142). Росіяни ще вчора «помстилися» двома хвилями авіаударів по Миколаєву та Очакову. Перша хвиля нальотів розпочалася о 4.00 вранці й це було три ракетні удари по базі 79-ої аеромобільної бригади, яка була пуста й тому обійшлося взагалі без жертв. У наступній хвилі було випущено 11 ракет Х-22 – деякі з них, як заявляли, пощастило збити. Проте принаймні одна ракета вдарила по базі морпіхів у Очакові й ще одна вразила стадіон в Миколаєві . Післяобід той самий стадіон вразила ще одна ракета. Мінімум троє цивільних загинули (серед них 6-річна дівчинка) та ще шестеро були поранені.
Цього ранку [29.06] по Миколаєву вдарило від 6 до 8 ракет Х-22. Принаймні одна пошкодила багатоквартирний будинок. Повідомляли про жертви, проте поки без уточнення деталей.
БИТВА ЗА ДОНБАС
Харків… Минулого тижня росіяни прорвалися на південь у районі Липців і дійшли до Руських Тишків. Звідси їхня артилерія знову дістає до Харкова. Тепер росіяни регулярно обстрілюють північні околиці міста, а інші його частини час від часу зазнають ударів із важчого/більш далекобійного озброєння. У результаті обстрілів, серед іншого, селище Коротич на захід від Харкова відучора опинилося без електроенергії. Що ж до подій на лінії фронту, то нещодавно росіяни кілька разів наступали з південних околиць Козачої Лопані, найактивніше — на Тернову та Рубіжне. Схоже, Тернову вони захопили і навіть дійшли до північних околиць Рубіжного. Усі бої відбуваються малими загонами (не повного складу), обидві сторони виснажені. Очевидно, що це лиш «бліда подоба» боїв, що відбуваються на сході.
Слов’янськ… росіяни і далі наступають по лінії фронту між Курулькою, Долиною і Богородичним — без особливого успіху, хіба що їм вдалося закріпитися на північних околицях останнього з трьох населених пунктів.
Лисичанськ… Загалом, росіяни закріпилися по всьому лівому (північному) берегу Сіверського Дінця й безупинно поливають цілий Лисичанськ із артилерії. Станом на зараз вони захопили Білу Гору і Тополівку, просуваються до Малорязанцевого і Верхньокам’янки. Очевидно, намагаються наростити темп, який узяли після відступу українських сил із Сєвєродонецька. Актуальне питання кількох минулих днів: що українці збираються робити далі?
Спершу здавалося, що відступ із Лисичанська неминучий: в мережі я натрапив на відео, де видно, як кілька колон танків Т-64 та механізованих бригад рухаються в напрямку до Бахмута, і припустив, що це евакуюють частини 3-ї та 17-ї танкових і рештки 24-ї та 57-ї механізованих бригад. Є інформація, що кілька таких колон обстріляла російська артилерія, були навіть загиблі. Очевидно, що 24-та і 57-ма бригади надто виснажені, щоб воювати далі, їх необхідно заміняти свіжими силами. А от 17-та досі під Лисичанськом.
Якщо говорити детальніше, ситуація така: у районі Білої Гори українці окопалися на території желатинового заводу. росіяни вже кілька днів сильно обстрілюють ці позиції, але поки що їхні атаки були невдалими. Загрозливіша ситуація в Малорязанцевому: росіяни там просунулися вперед, а отже, є загроза блокування траси Т1302 на захід від Лисичанська. Далі на південь сили рф виступають із Вовчоярівки у напрямку до гарно укріпленої горбистої місцевості на схід від Верхньокам’янки. Є ще один неприємний для українців факт: росіяни перетнули Т1302 на північ від Берестового й атакували Спірне. Судячи зі звітів, ЗСУ цю атаку відбили, але росіяни, очевидно, тепер наступають на Верхньокам’янку і з півдня.
Загалом, як мені здається, збройні сили рф можуть у будь-який момент прорватися в напрямку до Білогорівки та/або Золотарівки, і тоді українському гарнізону доведеться відступати з Лисичанська. Чому? Бо, як і у випадку з Сєвєродонецьком, проблема не в тому, що не вистачає сил утримати місто, а в тому, що солдатам не буде можливості організувати забезпечення, якщо росіяни відріжуть усі шляхи сполучення. Крім того, українці намагатимуться зберегти велику кількість своїх досвідчених військових, як було і в Сєвєродонецьку, а також важке озброєння.
Бахмут… Учора ЗСУ заявили, що відбили Клинове на схід від міста і почали наступ у напрямку до Іловайська. Південніше пвк «вагнер» зі сходу та півдня намагається взяти штурмом Вуглегірську ТЕС (її утримують частини 30-тої механізованої бригади), а також Семигір’я і Кодему на захід від станції.
ПІВДЕНЬ
Запоріжжя…. 24 червня 54-та механізована атакувала на південь від Вугледара — з невеликим успіхом: відтіснила росіян (2–3 слабких БТГр 150-ої мотострілецької дивізії) щонайменше на 10 км на південь, звільнивши при цьому щонайменше два села. В інших місцях спостерігалось мало діяльності, насамперед спрямованої на покращення місцевих позицій. Проте в районі Мелітополя, у російському тилу лютують українські партизани: атакують російських чиновників і військових, а також і потяги, що везуть припаси.
ПРИМІТКА: так, я знаю, ходять чутки про те, що українці не лише визволили Пологи, а й дійшли до Снігурівки, на річці Токмак, на схід від міста Токмак. Однак доказів цьому немає.
Херсон… загалом, українці ні пари з вуст про те, що там відбувається. Кілька днів тому хтось озвучив, що вони всього за п’ять кілометрів від Херсона, але я думаю, що це була «лише розвідка боєм». При цьому російські заяви про якийсь контрнаступ можна назвати лише фантазією: і Киселівка, і Станіслав залишаються в українських руках, а українські партизани активно діють у Херсоні. Нарешті, на півночі Херсонської області український 60-а механізована звільнила два села і відтіснила росіян до Золотої Балки.
Переклад: Тетяна Саніна, Rostyslav Semkiv, Антоніна Ящук
Редакція: Тетяна Саніна
