Війни виграються не лише на полі бою, де наші побратими проливають кров під синьо-жовтими прапорами із золотим Тризубом. Війни виграються в тилу — через захист державних інституцій, символів нашої суверенності та історичної пам’яті.
Проте, у самому серці столиці, на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», відбувся тихий, але надзвичайно небезпечний символічний прецедент. На території державного меморіалу з’явився монументальний об’єкт — масштабний мурал авторства художника Матвія Вайсберга. На величезному чорному пілоні нанесено графічний колаж: Малий Державний Герб України (Тризуб) штучно зменшено, змінено його пропорції та вписано усередину іншого національно-релігійного символу — Зірки Давида.
З погляду тисячолітніх законів геральдики, це не просто «художній експеримент». Це пряме візуальне підпорядкування, де вищий державний символ України позбавлений самостійного простору та перетворений на внутрішній додаток іншого знака.
Як свідомий громадянин я не зміг пройти повз це очевидне порушення Статті 20 Конституції України. Наша організація ГО «Якісне суспільство» розпочала розслідування, яке викрило приголомшливу схему чиновницької безвідповідальності, маніпуляцій та кругової поруки.
Коло колективної безвідповідальності: що ховають чиновники?Коли ми надіслали перші офіційні запити, державна машина звично спробувала закритися від ветеранів папірцями. Проте зібраний нами пакет документів виявився справжнім юридичним вироком для адміністрації заповідника.Міністерство культури України (лист від 12.08.2026 № 1140/19379/06-26) оперативно «вмило руки».
Перший заступник Міністра Іван Вербицький офіційно подякував мені за активну позицію, але визнав: Мінкульт уявлення не мав про обставини створення цього об’єкта. Вони просто перенаправили наше звернення керівництву заповідника «з проханням надати інформацію». Орган управління розписався у тому, що проект не затверджувався на вищому державному рівні.
Генеральна директорка заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова у своїй відповіді (лист від 12.08.2026 № 026-60) пішла шляхом маніпуляцій. Вона категорично відмовилася від демонтажу чи прикриття об’єкта, заявивши, що «правові підстави для цього не встановлені». Директорка спробувала прикритися Українським інститутом національної пам’яті (УІНП), видаючи їхній лист за залізобетонний дозвіл держави на художній «симбіоз та єднання культур».
Головна маніпуляція викрита. Нами був детально проаналізований той самий тристорінковий лист УІНП за підписом Олександра Алфьорова (від 05.08.2026 № 2707/3.2-09-26), яким так хизується заповідник. Виявилося, що Роза Тапанова цинічно приховала від Мінкульту ключову фразу з другої сторінки цього документа. Там чорним по білому написано: «надання роз’яснень стосовно порядку використання зображення малого Державного герба України… не віднесено до повноважень Інституту».
Задумайтеся над цим абсурдом: заповідник заявляє, що правила використання державних символів — це не їхня компетенція. Інститут пам’яті офіційно пише, що це не його компетенція. Мінкульт взагалі не був у курсі. Але об’єкт стоїть, а державний Герб продовжують публічно нівелювати на території національного заповідника! Це класичний склад кримінального правопорушення, передбаченого Статтею 356 КК України — Самоправство.
Історична правда: українці — це дві третини жертв Бабиного Яру. Окрім суто юридичного та геральдичного аспекту, цей мурал є брутальним та цинічним викривленням історичної правди. Бабин Яр є місцем загальнонаціональної трагедії, некрополем, де за час німецької окупації (1941–1943 рр.) нацисти знищили від 100 до 150 тисяч людей. Якщо звернутися до реальних історичних фактів, стає очевидним: загиблі жиди становлять лише третину (1/3) від загальної кількості жертв урочища — близько 34–40 тисяч людей. Натомість решта дві третини (2/3) загиблих — це етнічні українці та представники інших груп: десятки тисяч військовополонених, пацієнти психіатричної лікарні, заручники, цигани та пересічні мирні кияни.
Саме тут, у Бабиному Яру, нацисти розстріляли понад 620 членів Організації українських націоналістів (ОУН), серед яких була видатна поетка Олена Теліга та редактор Іван Рогач. Вони йшли на смерть саме за суверенну Україну і вмирали під знаком нашого національного Тризуба.
Створення моноетнічної візуальної домінанти, де Державний Герб України (який за своєю суттю уособлює абсолютно всіх громадян України, зокрема й 2/3 розстріляних тут етнічних українців) штучно зменшено та вписано всередину Зірки Давида — це пряма образа пам’яті українських патріотів та викривлення національного балансу пам’яті. Це штучне створення «ієрархії скорботи», де українська трагедія робиться другорядною.
Справжнє єднання та повага мають відображатися через розташування символів поруч, на одному рівні та однакового розміру, що підкреслює рівність спільної трагедії, а не через графічне поглинання одного знака іншим. Закон має діяти: слово за поліцією та судом. Ми не дозволили чиновникам спустити цю справу на гальмах.
Завдяки нашій принциповій позиції та ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду, 08 серпня 2026 року поліція офіційно відкрила кримінальне провадження № 12026105100001061 за фактом самоправства. 12 серпня 2026 року я особисто зареєстрував у Шевченківському управлінні поліції клопотання з вимогою визнати цей мурал речовим доказом та звернутися до суду для його негайного арешту й тимчасового прикриття (задрапувати) захисними матеріалами. Сьогодні нами буде подано наступне клопотання — про призначення комплексної судової геральдичної та мистецтвознавчої експертизи в КНДІСЕ Міністерства юстиції України.
Оскільки всі відомства розписалися у власній некомпетентності, крапку мають поставити незалежні судові експерти.Ми вимагаємо небагато: дотримуватися Конституції України на державній землі. Доки триває слідство і експерти вивчають цей художній колаж, зображення має бути прикрите. Публічне правопорушення у воюючій країні не може демонструватися відвідувачам щодня.Ми тримаємо цю справу під суворим журналістським та громадським контролем. Закон один для всіх — і для відомих художників, і для директорів заповідників, і для міністрів. Тризуб не буде зменшено чи підпорядковано жодній іншій ідеології чи символіці.
Борітеся — поборете!
Тодор Пановський, ветеран війни, інвалід війни, журналіст, голова ГО «Якісне суспільство»
