Хоча новий звіт Тома Купера загалом неприємний для нас, панічних настроїв у ньому немає. Вочевидь, австрійський аналітик також вважає, що наш відступ тактичний і в ньому є сенс, а також є потенціал для дальших контратак ЗСУ.
Привіт усім! [Опубліковано 26.06 о 12.00 за Києвом].
Трохи пізнувато сьогодні, але ось вам ще один «швидкий і непричесаний» огляд найбільш важливих подій в Україні.
ПОВІТРЯ
На додачу до вчорашнього ракетного удару по Києву й Західній Україні – а Зеленський заявив, що було випущено 45 Х-22, іскандерів та оніксів – росіяни вдарили ще й сьогодні вранці… невідомими ракетами… Дві полетіли на Рівне й уразили, як каже місцева влада, «цивільну інфраструктуру» в Сарнах, де загинули троє осіб і поранено четверо. Дві інші цілились на Київ: одну збили, а інша вдарила у дев‘ятиповерхівку – поки остаточне число жертв невідоме.
Схожим чином росіяни завдали удару по Центру нейтронних досліджень та Національному фізико-технологічному центру в Харкові. Й це вже не вперше.
Чому це важливо? Бо на обох об’єктах є досить радіоактивних матеріалів, а одна із конспірологічних теорій, які поширює кремль, стверджує, що Україна працює над розробкою ядерної бомби. То чому б тоді не спричинити деякий витік радіації? … Втім, українська влада заявляє, що цього не трапилося.
Підсумовуючи: схоже, збройні сили рф знову вдалися до того, що в них найкраще виходить: нищити все, що вони лише можуть знищити…
БИТВА ЗА ДОНБАС: СЄВЕРОДОНЕЦЬКИЙ МІШОК
Сєверодонецьк… Українці завершили відступ з цього міста, а також із Борівського та Сиротиного – росіяни та сепаратисти наразі закріплюються тут на нових позиціях. Сепаратисти «лнр», наприклад, захопили промисловий комплекс «Азот». За твердженням росіян, у Мирній Долині вони знищили весь 34-ій [окремий мотопіхотний] батальйон та 57-му [окрему] мотопіхотну бригаду (вони заявляють про 150 вбитими та 450 пораненими за останні 3-4 дні). [Пам’ятаймо, що цифри від русні треба «ділити на 16» – перекл.]
Лисичанськ… Українці перегрупували частину військ, що відійшли від Сєверодонецька та посилили оборону цього міста (решту військ відвели аж до Бахмута). Росіяни заявляють, що «в оперативному оточенні» у Лисичанську знаходиться «угруповання у складі десь 7000 українських бойовиків».
Насправді, це поки не так, але немає сумнівів, що дорогу до Серебрянки вони обстрілюють як тільки можуть.
У контексті Сєверодонецька критично важливим є те, що відбувається на південь від міста, а також, де поділися бійці ПВК вагнера [далі автор радить тим, кому цікаво стежити за діями вагнерівців, підписатися на один з проросійських каналів, але ми, певно, не будемо бентежити тим вашу нервову систему – перекл.].
В останні пару днів одна з БТГр вагнерівців закріплювалася у Вовчоярівці. Звісно, українці повідомляли про витіснення найманців з цього села, але станом на сьогоднішній ранок подейкували, що БТГр вагнерівців вже вели наступ у бік Малорязанцевого, що знаходиться на південь від центральної частини Лисичанська. Погляньте на мапу – і вам стане очевидно, чому вони це роблять, і чому це має значення.
Друга БТГр вагнера закріпилася у Білогорівці, може також у Берестовому – обидва населених пункти лежать на трасі Т1302. Так чи інак, та цю дорогу наразі втрачено.
Третя БТГр вагнера, що вже кілька днів веде бої у Клиновому, – отримала підкріплення та вчора вдалася до спроби штурму Покровського (пн.-сх. від Бахмута), однак цю атаку українці відбили із певними втратами [з речення автора незрозуміло, про втрати з чийого боку йдеться – перекл.]. Росіяни заявляють про знищення десь половини складу 30-ої механізованої (та про 170 поранених за останні 3-4 дні)..
ПВК ВАГНЕРА
… якщо вже зайшла мова про вагнера. На євгєнія пріґожина (колишнього путінського повара, що зараз… еммм… є «виконавчим директором» ПВК вагнера) навісили медальку героя росії – за діяльність ПВК вагнера в районі Попасної та біля Соледара-Бахмута.
Іронічним видається те, що, поки російські соцмережі із закоченими від сказу очима пишуть про цю новину та про «захоплення» Сєверодонецька («найманці – це завжди так романтично…»), ПВК вагнера насправді є нелегальною оранізацією – згідно законодавства рф і самого ж путіна… а пріґожина не бачили на людях, відколи по базах вагнерівців завдали вдару українськими «Точками», десь тиждень тому (читайте мої попередні публікації).
Так само, на росії – чи серед путіністів за кордоном (адже таких немало, скажімо, у Мексиці та Аргентині, Південній Африці та у значній частині Пд.-Сх. Азії, а ще у Австрії, ага) ніхто не бере до тями, що військовими операціями ПВК вагнера керує цей «мілєйший» персонаж, що відгукується на ім’я дмітрій уткін, із тілом, забитим татухами цілком очевидного змісту…
[не подаємо фото з нацистською символікою – див. оригінал – ред.]
….а ще що значна частина його військ мають такі прикраси:
[фото з наці-наколками на спині див. у оригінальній статті – ред.]
Щоб почитати трохи більше про цю «чудернацьку» історію, не можу не відрекомендувати вам оці ресурси:
- Ким є неонацисти, що воюють на боці росії в Україні
- Бойовий підрозділ російських неонацистів натякає, що таємно вертається в Україну (про «русіч» – найхардкорніших нациків у складі ПВК вагнера)
- Російські неонацисти воюють у Україні
- Неонацизм у стані російських найманців (литовською)
«Ой, та не зважайте»… Значно важливішим є те, що, схоже, тепер є четверта БТГр вагнерівців, «десь на північ від Слов’янська». Це також важливо, оскільки – за даними агентурної розвідки – росармія у цьому районі зараз готується до того, що поки дається їй найкраще: надання артилерійських і танкових кейтерингових послуг бійцям вагнера.
Як повідомляється, у Студенку знову розгорнуто командний пункт 36-ої ЗВА рф. Також, по 1 БТГр зі складу 1-ої гвардійської танкової дивізії [певно, йдеться про 1-шу армію все ж – перекл.] та 2-ої гвардійської [«Таманської»] мотострілецької дивізії рф передислоковано у район на півночі від Богородничного. Обидва підрозділи укомплектовані танками Т-90. Військова логіка каже нам, що від таких танків не буде багато зиску в боях на тутешньому ландшафті. Але, загалом, це може свідчити, що ці танки бережуть як «оперативний резерв» для ПВК вагнера на випадок ймовірного прориву української оборони в районі Долини–Богородичного.
Переклад: Ростислав Семків, Антон Шигімагаґ
Редакція: Rostyslav Semkiv
