Доброго ранку всім! [Опубліковано 13.06 о 9.49].
У мене знову немає часу, а відбувається всього дуже багато. Тому писатиму «телеграфічно».
ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА
Цієї ночі над Каспійським морем бойовий виліт здійснили 9 Ту-95. Загалом вони вистрелили по Україні 14-ма ракетами Х-101/555. Тим часом із суші запустили 4 «шахіди». Українці повідомили про збиття 10 ракет і одного безпілотника. Щонайменше один снаряд влучив у житловий будинок у Кривому Розі, серед цивільного населення є загиблі та поранені.
На Запорізькому фронті російські ВКС збільшили кількість тактичних авіаударів. Зокрема, Су-34 скидають бомби МПК/УМПК на «підозрілі» будівлі, в яких, як підозрюють росіяни, можуть бути склади, — за 20-40 кілометрів позаду лінії зіткнень в тилу українців. А над лінією фронту і ВКС, і ПС ЗСУ регулярно обстрілюють некерованими бомбами різні позиції (у стилі «насипай і тікай»).
Після того, як російське групування військ «Дніпро» фактично розсипалося після підриву Каховської дамби, ВКС забрали більшість своїх установок ППО від Дніпра і перемістили їх на південь Запорізької області. 9 червня цим скористалися ПС ЗСУ: уразили ракетами Storm Shadow штаб цього групування в генічеському готелі. Кажуть, ВСрф зазнали великих втрат: загинули «сотні» солдатів.
Росіяни заявили, що 9 червня збили один український МіГ-29; українці ж стверджують, що в той самий день було знищено російський вертоліт Ка-52, і ще один 11 червня. Але досі підтверджень жодній із цих заяв я не бачив.
БИТВА ЗА ДОНБАС
Купʼянськ-Сватове… росіяни стверджують, що в цьому районі формується нова атака українців. Друга сторона мовчить.
Бахмут… ЗСУ і далі просуваються на північ і на південь від зруйнованого міста, завдаючи ВСрф важких втрат. На півночі українці дійшли до Берхівки, а от на півдні бої тривають усе ще на підступах до Кліщіївки.
Авдіївка… ЗСУ атакують у трьох точках (двох на північ від міста і одній на південь), відволікаючи увагу противника.
ЗАПОРІЗЬКИЙ ФРОНТ
Оріхів… На жаль, 33-тя і 47-ма бригади ЗСУ не змогли прорватися. Два дні тому вони атакували з Лобкового в південно-західному напрямку і спромоглися дійти аж до Лугового. Але там їх відкинули й довелося повернутись у вихідну точку. Втім, постійні атаки українців у цьому районі, хоч і «коштують» «Леопардів» і «Бредлі», змусили 58-му загальновійськову армію перевести 22-гу бригаду спецназу з другої лінії оборони на першу. За іронією, увага російських і західних медій прикута саме до цього відрізку фронту, адже «тут воюють Леопарди» — а в росіян назбиралася вже ціла купа фоточок і відосиків…
Гуляйполе… Ситуація схожа: ЗСУ змогли відкусити тут лише невеличкі шматочки.
Інженерна система дистанційного мінування (ІСДМ) «Землеробство», російська РСЗВ, що мінує території – одна з основних причин невдачі кількох атак ЗСУ на півдні Запорізької області. По суті, щойно росіяни виявляють новий механізований наступ українців, вони використовують цю систему для мінування додаткових полів. Коли українці натрапляють на мінне поле, їхня техніка зазнає пошкоджень і зупиняється, тоді росіяни викликають ударні гелікоптери Ка-52, а також завдають артилерійських та авіаударів.
Велика Новосілка… чи, як кажуть росіяни, «Времівський виступ»… тут новини для ЗСУ в останні кілька днів – найкращі. По суті, мотопіхотна група – а також механізовані формування ЗСУ – прорвали оборону «не-видовищною» піхотною атакою, і тепер чинить ґвалт у російських тилах.
На жаль, мапа подій за останні чотири дні, створена Доном Гілом, – не повна, та менше з тим, наводжу її нижче. ЗСУ здійснили серію нічних атак вздовж східного берега річки Мокрі Яли: зазвичай вони починали наступати на південь, а потім звертали на захід – і тоді вже на північ, прямісінько до російських тилів. Що найцікавіше: по річці проходить стик між 58-мою загальновійськовою армією (ЗВА, західний берег) та 35-тою ЗВА (східний берег). Тому цей наступ захопив росіян зненацька і призвів до великих втрат. Наприклад, першим перебили гарнізон ЗСрф у Нескучному – він налічував 200 осіб: 60 підтверджених вбитих, 2–3 полонених, інші втекли. Те саме відбувалося і в Благодатному, Макарівці, Старомайорському та Урожайному. В підсумку, 60-та мотострілецька бригада та 366-та бригада морської піхоти [обидві – ЗСрф] були понівечені та розвалилися. Коли їхні колони розсипом почали тікати дорогою, що йде вздовж західного берега Мокрих Ялів, то потрапили в засідки на різних ділянках і зазнали додаткових втрат…
Щось подібне сталося так само коли росіяни задіяли свої «оперативні резерви» у вигляді 127-тої мотострілецької дивізії – між третьою лінією оборони та околицями Старомлинівки – і 10 червня наказали їм іти в контратаку. ЗСУ вчасно помітили цей маневр, тож дивізію накрили щільним артилерійським вогнем ще на етапі формування у порядки, через що вона зазнала численних втрат у танках, ББМ та гарматах.
Менше з тим, росіяни все-таки контратакували. Одна «клешня» рухалася на північ у напрямку Старомайорського та мала на меті відновити контроль над Сторожевим. Там росіяни зіштовхнулися із піхотою української тероборони, потрапили у засідку і зазнали великих втрат. Друга «клешня» рухалася на схід від річки і намагалася завдати удару по підрозділах ЗСУ зі сходу, але втрапила у засідки та наскочила на міни, тож зазнала важких втрат. Ба більше, українці (схоже, 35-та бригада морпіхів і 3-тя механізована) згодом звільнили Новодонецьке та вдарили у східний фланг російської контратаки… Нарешті, чи-то 10-го, чи-то 11-го червня 127-ма [МСД ЗСрф] контратакувала в районі Макарівки – і знову зазнала важких втрат, давши українцям таким чином нагоду відновити свій наступ і дістатися Старомлинівки – це їм вдалося зробити вчора вранці. Відтоді у цьому селі (чи пак містечку) тривають важкі бої.
Крім того, українці завдали удару по штабу 35-тої армійської авіаційної бригади та ліквідували її очільника генерал-майора сергія горячева (який, за чутками, був вправним полководцем).
Примітка: чи то в Бахмуті, чи в районі Великої Новосілки – однаково цікаво спостерігати, як піхота ЗСУ працює багато краще за їхню зброю, вдень і вночі, в статиці чи в маневреному бою (справді легко долаючи все, що росіяни кидають їм назустріч), як це часто буває в цій війні…
Вугледар… є чимало повідомлень про запеклі бої на південний схід від міста, десь між Благодатним і Волновахою. Судячи з усього, ЗСУ могли досягти району Благодатного ще 7-8 червня, до того, як ЗСрф почали контратаку зі сходу (з резервами, перекинутими з Донецької області). Ця контратака, мабуть, була частково успішною в плані уповільнення українського наступу, проте згодом була зупинена, а війська, про які йдеться, були передислоковані на оборонні позиції на південь від Волновахи. Наразі це все, що я знаю .
ДНІПРО
Оскільки я не страждаю на «нє всьо так адназначнєцтво» і не змушений повідомляти лише те, що мій продюсер і його режисер вважають за доцільне (чи вважають «новиною» чи «не новиною»), дозвольте мені нагадати вам про катастрофу, яку спричинили російські покидьки, замінувавши Каховську греблю.
Кілька днів тому руйнування та інші наслідки повені, серед яких мало живих тварин, але повно трупів, сягнули Одеської області (так-так, 140 кілометрів), але наразі рівень води стрімко падає. Це прикро, утім саме відхід води оприявнює нечувані маштаби цієї катастрофи. Насамперед в районі Олешків, де тільки вчора хтось нарахував щонайменше 90 тіл потонулих цивільних осіб.
Каховський басейн/море стрімко зникає, Кримський канал теж: він перестав текти. Тим часом, відповідальна російська наволоч — угруповання військ «Днєпр» – підтверджує, що також зазнала десятки втрат через дії власного командного складу (коли їхні позиції були змиті потоками води), але продовжує обстрілювати українських та іноземних рятувальників, які здійснюють евакуацію людей і тварин, або їхні пункти посадки/висадки в районі Херсона – і це щодня, за першої-ліпшої нагоди.
російська міна вибухнула поблизу човна рятувальників, що розшукують людей, які вижили після повені, спричиненої підривом росіянами Каховської дамби…
…. рятувальні команди з різних країн (наприклад, Польщі) тим часом дісталися до Херсонської області й допомагають, чим можуть, тоді як УВКБ ООН не може навіть згадати, яка сторона обстрілює рятувальників…
Переклад: Дарина Постернак, Антон Шигімага, Антоніна Ящук
