У бою під Горлівкою загинув 55-річний командир відділення Віктор Пасєка із Хмельниччини
Особу полеглого назвав Красилівський районний територіальний центр комплектації і соціальної підтримки, передає «Новинарня«.
«18.03.2021 року отримав кульйове смертельне поранення в голову військовослужбовець служби за контрактом молодший сержант Пасєка Віктор Степанович, 08.06.1965 року народження. Мешкав: Хмельницька область, Красилівський район, с. Мончинці. На даний час проводяться заходи щодо евакуації тіла молодшого сержанта Пасєки В.С. в безпечне місце», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що в 18 березня близько 12:00, представниками ЗС РФ було відкрито вогонь зі сторони окупованого міста Горлівка по позиціях взводного опорного пункту військової частини А3892 біля н.п. Південне, із застосуванням великокаліберних кулеметів (50 черг), гранатометів АГС-17 (40 гранат), РПГ-7 (10 пострілів), СПГ-9 (10 пострілів), мінометів калібру 82 мм (8 мін) та 120 мм (4 міни).
P.S.
Зазвичай інформація про вихід бригади в зону — деякий час не афішується, зі зрозумілих причин. І моя рідна 10-ка не виняток. Але…
Вчора загинув Віктор Пасєка. Відмінний хлопець, сержант, командир машини і відділення 109 гірсько-штурмового батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади. Прямо у себе на позиції. Тому, що снайпера «на тому боці» — ті ж охрінівші покидьки, що і раніше. І не читають реляцій про «перемир’я» і «виключно провокативні обстріли». Вони вороги. І вони вбивають, як і раніше.
Судячи з «почерку» і калібру — це ті самі «фахівці з Росії», яких там «немає». Маю велику надію, що після гідної відповіді батальйону, ця тварина поїхала додому по частинах і в ящику.
Легкого неба, брат. Дякую, що тримав його над усіма до останнього.
Вічна тобі пам’ять. Побачимося там.
А всім просто треба розуміти і пам’ятати — нічого не закінчилося. Війна триває. Висить над кожним, і готова зробити стрибок до вас під вікна.
З цим ворогом ніяк не можна домовитися. І «просто так» він не зникне.
І Армія — єдине, що затуляє нас від прямого контакту з повною реальністю.
Вчора в ЗСУ стало менше на одного гідного бійця. А в Україні стало одною справжньою людиною менше.
Пам’ятайте про нього. І будьте йому вдячними.
І решті. Хто, слава Богу живі — ризикують і роблять свою роботу. Заради вас.