Я завжди підсумовував результати роботи в парламенті коротким оглядом ухвалених законопроєктів.
Але нині важливішим стало те, що парламент не ухвалив – проєкт 7297, який міг позбавити нас від побєдобєсія вже цього року.
Натомість ВРУ підтримала заяву «З нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом та про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом». Депутати колишньої ОПЗЖ підтримали її одноголосно.
Саме цим порожнім папірцем депутати намагаються прикрити свій страх перед Путіним і неготовність ухвалити законопроєкт 7297, який відміняє «Дєнь пабєди» 9 травня.
Базоване на міфі 9го травня побєдобєсіє є одним із ключових інструментів російської пропаганди.
Саме виховані в дусі побєдобєсія і 9 травня молоді росіяни вбивали, мирних українців у Бучі.
Свого часу як голова інституту національної пам’яті я ініціював законодавчі зміни, які докорінно змінили правове й інформаційне поле.
Визначили, що була не міфічна «Велика вітчизняна», а розпочата Гітлером і Сталіним у 39-му Друга світова. Заборонили нацистську й комуністичну символіку, георгіївські стрічки. Встановили 8 травня День пам’яті і примирення. І як тимчасовий компроміс, доки суспільство визріє до відмови від штучної дати 9 травня, визначили її як День перемоги над нацизмом.
Зараз суспільство не просто визріло. Воно вимагає скасувати 9 травня. Ми не маємо ні потреби, ні права чіплятися за цю дату російських шабашів.
Тридцять депутатів з усіх фракцій зареєстрували проєкт 7297, який передбачає чіткі кроки:
— Відзначати 8го травня разом з усією Європою День пам’яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
— Саме цей день зробити вихідним після закінчення воєнного стану.
— А 9 травня разом з усіма країнами ЄС відзначати День Європи.
Проєкт був чудово сприйнятий у суспільстві й парламенті. Комітет проголосував за його підтримку в цілому.
Але його розгляд раптово заблокувала правляча фракція. І цей ганебний крок неможливо прикрити фіговим листочком нашвидкоруч написаного звернення. Текст якого скопійований з методичок Інституту національної пам’яті семирічної давнини.
Часи змінилися і суспільство пішло далеко вперед.
Соромно й безвідповідально, що реальні законодавчі зміни заміняють цим сурогатом.
ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ, історик, народний депутат України
