Несвяткове.
Я думаю, це явище масової психології колись експерти назвуть його іменем — «парадокс Зеленського». Бо у нас давно не крали так відверто й багато, як зараз, докази корупції зеленої верхівки не були такими переконливими й загальнодоступними, всемогутність олігархів — такою відкритою, робота на них державної влади — такою очевидною й зрозумілою, а наслідки (як те ж підняття тарифів на електрику) — такими болючими. Але, дивним чином, при надзвичайній схильності нашого народу приписувати керівникам держави найниціші риси й мотиви, усю цю корупційну вакханалію від самого Янелоха підсвідомо відділяють. Як таке можливо?
Моя особиста думка — це його основний недолік перетворився на перевагу. Він настільки, вибачте, «безпонтовий» («ні украсть, ні посторожить»), інфантильний і некомпетентний, що психологічно не сприймається, як організатор глобальних зловживань — які б суми не крали олігархи та його оточення і який би відсоток від украденого не відслинювали йому.
У короткій перспективі це психологічне явище, безумовно, грає на Зеленського, утримуючи рейтинг від повного падіння попри безперервну череду факапів і провалів (навіть традиційне українське «ми збідніли, бо в нас влада вкрала» поки що не набуло тотального поширення). Але за великим рахунком воно його врятує навряд, бо ж тільки відвертих зловживань владою (від розгону парламенту до відсторонення Тупицького) за сумою років передбаченого КК покарання уже набирається більше, ніж людина здатна прожити. Питання лише, скільки часу Україна витримає цей експеримент із блазнем на троні
С утра несколько человек спросили у меня что я думаю о Новогоднем поздравлении Зеленского. Так что пришлось его сейчас посмотреть. Начнем с того, что это ролик от Голобородько. Кинематографичный. С хорошей режиссурой и очень хорошим кастингом детей. Кстати, использование детей в любых промоакциях считается у рекламистов безпроигрышным вариантом. Видимо Зеленский соскучившийся по аплодисментам решил это использовать. Это мелко, Хоботов!(с) Но уЗеленского это и так знают. Просто ничего другого народу предложить не смогли. В итоге вышла еще одна серия «Слуги народа», в которой явно хотел сняться Зеленский. И снялся. А вот поздравления от президента не было.
Обращу ваше внимание на три момента. Когда Зеленский говорит, что всё мы все делаем для детей — то он не врёт. Да. Делаем. И он делает. Как может. Ведь он обещал, что детки будут жить на госдаче в Конча-Заспе и они там живут. Правда не совсем те детки, но какая разница?
Во-вторых, когда он говорит, что ему не стыдно смотреть в глаза украинцам, то значит он считает правильным свой полет в Оман, переезд на госдачу, провал в кадровой политике, а так же таких людей в команде, как Татаров, Ермак, Трофимов, Корниенко, Шмыгаль и #недоразуМендель. Хотя там подобное к подобному.
Не стыдно ему и за позор с «вагнеровцами». Об этом выйдет в 2021 году фильм на Netflix и там у Зеленского будет роль, которую он сыграл и которая у него восторга не вызовет. Не стыдно ему за то, что многих украинцев не могли спасти при коронавирусе дав им кислород, потому что его не закупили, но зато деньги без тендеров выделили на дороги и создали «Велике крадівництво». Не стыдно ему и за заглядывание в глаза Путину и за сержанта Ярослава Журавля, который несколько дней умирал от ранений в «серой зоне» без оказания помощи. Ему не стыдно за свою ложь про то, что все будут лечиться на равных, но они с Ермаком легли именно в персональные палаты Феофании. Видимо не стыдно Зеленскому и за всю остальную ложь. А еще не стыдно ему за провал всех реформ. Даже за провал реформы ДАБІ ему не стыдно. А ведь реформу провалил министр Чернышов, которого утвердил Зеленский и за назначение которого проголосовал #моносброд по приказу Зеленского, когда они ещё его слушались. Теперь там коррупция еще больше, чем до Зеленского и Чернышова. За факап с КСУ и за то, что своим указом он нарушил 4 статьи Конституции, Зеленский тоже стыда не испытывает. И ему за все это не стыдно. Видимо он не знает, что такое совесть и стыд. А Голобородько знал. Но Голобородько же выдуманный персонаж, а Зеленский реальный. Поэтому один играет другого. Плохо играет.
В конце ролика Зеленский сказал очень красивые слова о том, что он хочет написать слова «Крым — это Украина» на песке в Ялте. Красиво сказал. Осталось спросить, что он для этого сделал и увидел ли он в глазах Путина разрешение ему писать это? Потому что смотря эту часть видосика я вспомнил бессмертные слова Станиславского «Не верю!». И это о том, что говорил Зеленский. Он плохо сыграл. Так что аплодисменты будут лишь от его фанатов, которых все меньше и меньше. Люди не любят, когда им врут. А Зеленский врёт все больше, совсем не понимает что происходит и не контролирует свое окружение, которое его использует для личного обогащения.
Так что новая серия «Слуги народа» получилась слабенькой. Как и шестой медведик от Мендель. Как и шестой президент, которому нравится царствовать, но не нравится решать государственные проблемы. А видосики ещё будут. Много. Свершений не будет. К сожалению. И это точно.
Є сюжет фантастичного оповідання, за яким загублений у космосі астронавт переконаний, що в дивному місці «за розламом Орла» проводить час в комфорті зі своєю прекрасною коханкою — а насправді потрапив під гіпноз моторошного створіння, і в реальності повільно помирає серед руїн.
Так і для українського суспільства продовжують створювати солодку телевізійну ілюзію, вдавшись вже до примітивних пропагандиських штампів з використанням образу «отца нації» серед дітей.
Ця пастельна картинка, «Зеленський в дитячому садочку», має прикрити собою весь бруд реваншу та міліцейського свавілля, відвертого пограбування та повернення схематозів, нехтування передвибочими обіцянками, відкат реформ та загальну деградацію держави — щоби дезорієнтовані громадяни якнайдовше не усвідомили, як насправді з ними вчиняють потворні конструктори паралельної реальності.
Проте ця медаль має і зворотній бік.
Захопившись ідеями безкарних маніпуляцій, колективний клоун сам відірвався від реальності, в якій буде абсолютно безсилим уникнути відповідальності за вчинені не телевізійні, а справжні злочини.
Їхній натхненник та спонсор Коломойський потрапив під прес американського правосуддя, яке не контролює Портнов з суддями-вовками.
Про злив справи «вагнерівців» дізнається весь світ через серіал від «Netflix», і цікаво виглядатимуть українські посадовці, які опираються створенню ТСК з цього злочину.
Поїздка до Оману, «брифінг» по «справі Шеремета», проведення антиконституційного опитування в день виборів, бездіяльність під час кількадобової загибелі сержанта Журавля, узурпаторський указ про відсторонення судді КС тощо — готові справи для розслідувань, і вигадувати нічого не треба, як біґусу-портнову у випадку з Порошенком.
І звичайно, загіпнотизований народ не зможе не відчути на собі наслідки відвертого соціального геноциду, та буде змушений відірватися від телевізора.
Насправді цього акціонери проекту «Голобородько» бояться найбільше, а від страху і опускаються до примітивних пропагандиських засобів часів пізнього СРСР — і цей рік стане для них вироком.
