Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 08.10.2026
1. Українські дрони уразили завод «Саста» та Салаватський НПЗ у росії.
— У ніч на 8 жовтня українські безпілотники уразили станкобудівний завод «Саста» у Сасово Рязанської області. На території підприємства виникла масштабна пожежа.
— «Саста» виробляє металообробні верстати з числовим програмним керуванням, зокрема 5-осьові обробні центри, токарно-фрезерні комплекси та важкі верстати. Їх використовують в оборонній, авіакосмічній, транспортній та важкій промисловості росії. Підприємство входить до зведеного реєстру організацій російського оборонно-промислового комплексу та перебуває під міжнародними санкціями.
— На території промислового майданчика також розташований дата-центр «Яндекс ДЦ Сасово» потужністю до 12 МВт. Після атаки на об’єкті також зафіксували пожежу.
— Окремою ціллю українських дронів у ніч на 8 жовтня став Салаватський нафтопереробний завод у Башкортостані — великий нафтопереробний і нафтохімічний комплекс «Газпром нафтохім Салават». Після удару на території підприємства виникла пожежа.
— Проєктна потужність НПЗ становить до 10 млн тонн нафти та стабільного газового конденсату на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут, бітум та іншу нафтопродукцію, а також нафтохімічну продукцію.
— Салаватський комплекс вже зазнавав українських ударів. У липні 2026 року після атаки підприємство зупиняло роботу.
2. російський агрегатор «Яндекс» зупинив дата-центр із суперкомп’ютерами після атаки дронів.
— Дата-центр «Яндекса» у Сасово Рязанської області повністю припинив роботу після удару українських дронів. У компанії повідомили, що пожежа пошкодила інфраструктуру, частина сервісів може бути недоступною для користувачів.
— У Сасово розташовані два з трьох суперкомп’ютерів «Яндекса» — «Ляпунов» і «Червоненкіс». Останній є найпотужнішим суперкомп’ютером компанії.
— Після атаки виникли проблеми з Yandex Cloud, віртуальними машинами, хмарним сховищем та іншими сервісами «Яндекса». За даними Downdetector, за добу близько 130 тис. користувачів повідомили про збої в роботі сервісів компанії.
— Проблеми також торкнулися корпоративних систем інших російських компаній та установ. Збої зафіксували, зокрема, у Т-Банку, Вищій школі економіки, Wildberries, Ozon, «Ціан» та низці девелоперських компаній.
3. У росії залишилося лише $45 млрд доступних резервів Фонду національного добробуту.
— ФНД росії за вересень скоротився на 210 млрд рублів — до 12,985 трлн рублів ($153,8 млрд, або 5,5% ВВП). Але реально росія може швидко використати лише близько 3,8 трлн рублів, або $45 млрд. Це 184,4 млрд юанів і 131,7 тонни золота на рахунках Центробанку росії.
— За 9,5 місяця ці резерви принесли лише 6,7 млрд рублів ($78,8 млн). Тобто фонд заробляє дуже мало порівняно з обсягом коштів, які росія витрачає.
— Тому цифра у $153,8 млрд не показує, скільки грошей росія реально має для покриття дефіциту бюджету. Доступних резервів — приблизно $45 млрд, і за нинішніх витрат їх може вистачити лише на кілька місяців.
4. ЄС погодив найбільше за час війни розширення санкцій проти російського ВПК.
— Країни ЄС погодили включення до санкційного списку майже 1650 російських фізичних та юридичних осіб. Більшість із них пов’язані з військово-промисловим комплексом і виробництвом озброєнь, зокрема ракет.
— Посли країн ЄС схвалили пакет, до якого увійшли 1569 російських фігурантів: 743 фізичні та 826 юридичних осіб. Це найбільше одноразове розширення санкційного списку ЄС за час повномасштабної війни росії проти України.
— Окремо до списку внесуть 77 депутатів, які балотувалися на нещодавніх російських так званих «виборах» на окупованих територіях України. Основна частина нових санкцій спрямована проти російського ВПК та осіб і компаній, які підтримують війну.
— Особливу увагу приділили виробникам ракет та іншим підприємствам, пов’язаним із військовим виробництвом. Нові обмеження мають стати одним із найбільших за масштабом ударів санкційної політики ЄС по російському військово-промисловому сектору від початку повномасштабного вторгнення.
5. Більшість нових санкцій ЄС спрямовані проти російського ВПК.
— Понад половина фізичних та юридичних осіб, доданих до нового санкційного списку ЄС, пов’язані з виробництвом російських балістичних ракет, зокрема 9М723 «Іскандер-М».
— Під санкції потрапили організації, які займаються випробуваннями та дослідженнями ракет, а також виробництвом твердого палива і ракетних двигунів для «Іскандерів».
— До списку також внесли виробників безпілотників і суднобудівні верфі, що обслуговують підводні човни.
— Через посилення військових зв’язків між росією та Північною Кореєю ЄС також запровадив санкції проти семи північнокорейських організацій і фізичних осіб, пов’язаних із військовою діяльністю москви.
6. Сенатори США закликали Трампа швидше запровадити «пекельні санкції» проти росії.
— Представники Демократичної та Республіканської партій у Сенаті США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа прискорити запровадження санкцій проти росії. Відповідне звернення до міністра фінансів Скотта Бессента та держсекретаря Марко Рубіо направили провідна демократка у Комітеті з міжнародних відносин Джин Шахін та голова Комітету Сенату у справах збройних сил, республіканець Роджер Вікер.
— Йдеться про закон, який неофіційно називають «пекельними санкціями». Трамп підписав його 19 вересня, але досі не скористався наданими повноваженнями для запровадження обмежень проти росії. Закон, зокрема, дозволяє президенту США встановлювати 100% мита проти п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу, а також країн, які найбільше допомагають росії обходити санкції.
— Документ також передбачає 500% мита на російський експорт до США, обмеження для банків, великих енергетичних компаній і «тіньового флоту» росії.
7. США і росія розглядають можливість відновлення поставок газу до Європи.
— Високопоставлені представники США та росії обговорювали можливість залучення американського інвестора до проєкту «Північний потік». У переговорах брали участь спецпредставник президента росії Кирило Дмитрієв та спецпосланець президента США і його зять Джаред Кушнер. За словами джерел, Дмитрієв і Кушнер останніми тижнями зустрічалися в москві та Нью-Йорку. Водночас залишається незрозумілим, наскільки предметно вони обговорювали саме «Північний потік».
— Представник Білого дому заявив, що останнім часом переговорів щодо газопроводу не було, а будь-які угоди мають бути погоджені з Американською корпорацією міжнародного фінансування розвитку (DFC) та Мінфіном США і приносити користь американським платникам податків і компаніям. Дмитрієв, який виступав за відновлення поставок російського газу до Німеччини, минулого місяця зустрічався з представниками Мінфіну та Міністерства енергетики США для обговорення можливих спільних енергетичних проєктів.
— Водночас відновлення поставок у середньостроковій перспективі вважають малоймовірним через санкції США та ЄС проти «Північного потоку».
— Для відновлення роботи газопроводів Вашингтону довелося б скасувати або послабити американські санкції.
— Проти повернення російського газу виступатиме і Німеччина, яка після початку повномасштабної війни стала одним із найбільших постачальників військової допомоги Україні.
— Німецькі політики попереджають, що відновлення газових контрактів може посилити позиції москви та послабити тиск на неї.
8. Данія звинуватила росію у диверсіях проти виробників зброї для України.
— росія почала цілеспрямовані диверсійні операції проти данських компаній, які постачають військову продукцію Україні. За даними данської Служби безпеки та розвідки (PET), це сталося після того, як попередні спроби перешкодити західній військовій допомозі не дали очікуваного результату.
— Це свідчить про ескалацію російської кампанії гібридної війни. Якщо навесні служба фіксувала багато планування, але мало реалізованих операцій, то на початку літа кількість здійснених диверсій зросла.
— За даними PET, росія дедалі частіше намагається атакувати об’єкти, безпосередньо пов’язані з війною, зокрема виробництво зброї та комплектуючих для безпілотників.
— Данські спецслужби також пов’язують із росією інші інциденти в Європі. Зокрема, Німеччина заявляла про спробу атаки безпілотниками на аеропорт Лейпциг/Галле, а у вересні 2025 року через польоти дронів було порушено роботу шести данських аеропортів. росія заперечує причетність до таких операцій.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 09.10.2026
1. Українські дрони черговий раз атакували найбільший НПЗ росії в Омську.
— Вдень 8 жовтня Омська область росії зазнала атаки українських безпілотників. Жителі Омська повідомляли про кілька вибухів поблизу нафтопереробного заводу та дим над підприємством.
— Омський НПЗ належить «Газпром нафті» та є найбільшим нафтопереробним підприємством росії. Його потужність становить до 22 млн тонн нафти на рік. За даними компанії, завод виробляє близько шостої частини російського бензину та дизельного пального п’ятого екологічного класу.
— Українські дрони вже атакували підприємство 6 липня 2026 року. Тоді було пошкоджено установки первинної переробки нафти, через що завод зупиняв переробку.
2. Українські дрони атакували завод ракетного пального в Тверській області та нафтобазу під Бєлгородом.
— У ніч на 9 жовтня безпілотники атакували Редкинський дослідний завод у Тверській області росії. Після удару на підприємстві виникла пожежа.
— Редкинський завод — велике хімічне підприємство, яке виробляє компоненти пального для крилатих ракет Х-55 і Х-101, а також присадки для дизельного пального та авіаційного гасу. Ураження такого підприємства може ускладнити забезпечення російського військово-промислового комплексу спеціалізованою хімічною продукцією. У лютому 2026 року завод уже зазнавав атаки безпілотників.
— Також уночі повідомляли про пожежу на нафтобазі на північ від Бєлгорода після атаки в Бєлгородському окрузі. Загоряння зафіксували супутники NASA FIRMS.
— Нафтобаза забезпечує пальним промислові й сільськогосподарські підприємства регіону, а також автозаправні станції.
3. Українські дрони атакували НПЗ у Комі та дата-центр «Яндекса» в Калузі.
— 9 жовтня безпілотники атакували Ухтинський нафтопереробний завод у республіці Комі та дата-центр «Яндекса» в Калузі. На території НПЗ виникла пожежа, а в дата-центрі кілька модулів повністю виведені з ладу.
— Ухтинський НПЗ входить до структури «ЛУКОЙЛ» і здатний переробляти близько 4,2 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє автомобільний бензин, дизельне пальне, мазут і вакуумний газойль. Масштаби пошкоджень і можливий вплив атаки на роботу заводу уточнюються.
— Дата-центр «Яндекса» в Калузі є частиною цифрової інфраструктури компанії. За даними російських медіа, кілька його модулів зазнали таких пошкоджень, що їхня робота була повністю порушена.
— Обидва інциденти стосуються важливих для росії об’єктів — нафтопереробної та цифрової інфраструктури.
4. Україна атакувала чотири російські нафтопереробні підприємства за тиждень.
— Українські сили атакували вже четвертий російський нафтопереробний завод за тиждень. Цього разу ціллю став Ухтинський НПЗ у республіці Комі, що належить «ЛУКОЙЛу». Завод розташований приблизно за 1500 км на північний схід від москви та має проєктну потужність близько 80 тис. барелів нафти на добу. Востаннє підприємство зазнавало атак у лютому.
— Раніше цього тижня українські дрони атакували підприємства «Газпрому» — завод «Салават» на Уралі та Астраханський газопереробний завод поблизу Каспійського моря.
— За підрахунками, сумарна проєктна потужність чотирьох атакованих за тиждень НПЗ становить близько 720 тис. барелів сирої нафти на добу. Потужність газопереробки сягає 12 млрд кубометрів на рік.
— Не всі потужності обов’язково вийдуть з ладу внаслідок ударів, однак серія атак може знизити загальну продуктивність російських нафтопереробних підприємств у найближчі тижні.
5. росіяни масово переходять на готівку через блокування банківських операцій і підвищення податків.
— У росії готівка вперше за багато років стала популярнішою за банківські рахунки як спосіб зберігання заощаджень. У вересні 38% опитаних віддавали перевагу готівці — на 6 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше.
— Водночас частка тих, хто зберігає гроші на банківських рахунках, скоротилася з 43% до 37%. Однією з причин переходу на готівку стало посилення банківського контролю: фінансові установи частіше блокують окремі операції та рахунки для перевірок.
— Додатковою проблемою стали перебої з інтернетом, через які люди можуть втрачати доступ до безготівкових платежів і власних коштів.
— Перехід на готівку ускладнює контроль за фінансовими операціями та створює умови для приховування частини розрахунків від оподаткування.
6. росія розширила тіньовий флот до 1300 танкерів, щоб обходити санкції та зберігати нафтові доходи.
— Тіньовий флот росії зріс приблизно у сім разів від початку повномасштабної війни проти України й налічує понад 1300 нафтових танкерів.
— москва створює паралельну систему перевезень, страхування та розрахунків, щоб продовжувати експорт нафти в обхід західних обмежень. Водночас така модель посилює непрозорість торгівлі та ризики аварій на морі.
— До повномасштабного вторгнення тіньовий флот налічував близько 200 танкерів. Тепер із ним пов’язаний приблизно кожен п’ятий нафтовий танкер у світі. Ці судна перевозять не лише російську нафту, а й сировину з Ірану та Венесуели, які також перебувають під західними санкціями.
— Щоб зменшити залежність від західних послуг, росія розвиває власне морське страхування та альтернативні канали платежів. У 2024 році страхові премії російських компаній зросли більш ніж на 40%. Того ж року кожен третій танкер, який проходив Балтійським морем, був застрахований російською компанією.
— Тіньовий флот перетворився з інструмента обходу обмежень на окрему систему нафтової торгівлі, але її існування й надалі залежатиме від попиту на російську нафту та готовності партнерів співпрацювати з москвою.
7. Індія скорочує закупівлі російської нафти до мінімуму з початку війни.
— росія втрачає цінову перевагу на індійському нафтовому ринку: через подорожчання Urals місцеві нафтопереробні заводи скорочують закупівлі сировини з постачанням у листопаді. Додатковий тиск створює Китай, який активніше скуповує російську нафту та готовий платити за неї більше.
— Зростання цін послаблює головну перевагу російської нафти — знижку, завдяки якій після початку повномасштабної війни Індія стала одним із найбільших її покупців. Тепер індійські НПЗ можуть частіше обирати нафту з Близького Сходу, де відновлюються постачання.
— У липні закупівлі російської нафти Індією сягнули 2,44 млн барелів на добу, або 56% усього нафтового імпорту країни. У вересні частка росії скоротилася до 35%. А за чотири тижні до 4 жовтня середньодобові постачання впали до 310 тис. барелів — найнижчого рівня з березня 2022 року.
— Скорочення закупівель загрожує росії втратою частини доходів від експорту нафти. Щоб утримати індійських покупців, російським компаніям, імовірно, доведеться знову збільшувати знижки або поступатися маржею.
— Конкуренція з Китаєм і повернення альтернативних постачальників послаблюють позиції москви на одному з ключових ринків збуту.
8. Євродепутати вимагають закрити «російські доми» у 15 країнах ЄС.
— 71 депутат Європарламенту закликав керівництво Євросоюзу виробити спільний підхід до закриття «російських домів», які продовжують працювати в 15 країнах ЄС. Автори звернення вважають ці установи осередками російських спецслужб і каналами поширення кремлівської пропаганди.
— У зверненні вказано, що «російські доми» використовуються для розвідувальної діяльності, інформаційного втручання та операцій проти Євросоюзу.
— У листі також наголошується, що «Россотрудничество», яке координує мережу цих установ, перебуває під санкціями ЄС і розглядається як інструмент поширення кремлівського впливу, концепції «русского мира» та пропагандистських наративів.
— «Російські доми» продовжують працювати в Австрії, Бельгії, Болгарії, на Кіпрі, у Чехії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Італії, Люксембурзі, на Мальті, у Словаччині та Іспанії. Нещодавно Німеччина закрила «російський дім» у Берліні.
— Однак аналогічні установи продовжують діяти в інших країнах, зокрема в Брюсселі. Попри санкції ЄС проти «Россотрудничества», відомство також повідомило про відкриття ще 11 установ за кордоном: восьми в Африці, двох у Вірменії та однієї в Таїланді.
— Це свідчить про намір москви й надалі розширювати мережу закордонних установ, які є інструментом її культурного та інформаційного впливу.
9. Німеччина дозволила виробництво ядерного пального за російською ліцензією для АЕС Європи.
— У німецькому Лінгені готуються виробляти ядерне паливо російського типу для атомних електростанцій із радянськими реакторами ВВЕР. 5 жовтня дочірня компанія французької Framatome — Advanced Nuclear Fuels (ANF) — отримала остаточний дозвіл на виробництво.
— Підприємство планує використовувати ліцензію російської компанії ТВЕЛ, що входить до державної корпорації «Росатом». Постачання паливних збірок мають розпочатися у 2027 році. Серед потенційних замовників — атомні електростанції Болгарії, Чехії, Угорщини, Словаччини та Фінляндії.
— Проєкт викликав критику через співпрацю з російською ядерною галуззю. Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Маєр виступає проти такої взаємодії. Він заявив, що його дратує й дивує готовність федерального уряду Німеччини продовжувати співпрацю з російською ядерною компанією під час війни проти України.
— Екологічні організації BUND та «ausgestrahlt» оскаржують проєкт у суді та вимагають призупинити дію дозволу.
— Прихильники виробництва пояснюють його необхідністю диверсифікувати постачання пального для європейських АЕС. Водночас використання російської ліцензії та технологій ТВЕЛ може зберегти залежність європейської атомної енергетики від російської галузі.
— У Берліні визнають політичну проблемність співпраці з «Росатомом», але зазначають, що за дотримання чинного законодавства влада не могла відмовити в дозволі.
— Одним із можливих інструментів припинення такої співпраці називають запровадження загальноєвропейських санкцій проти російського ядерного сектору.
