Захід не має ніяких територіальних претензій до Путіна, не веде експансіоністської політики, не чинив силового тиску, використовуючи своє майже монопольне становище на ринку газу, аби добитися торговельних поступок. При цьому московити його (Захід) ненавидять і шукають конфронтації.
Натомість, Китай має до Московщини територіальні претензії, веде політику експансіоністську й рідко відмовляє собі в задоволенні «дотиснути» свого молодшого партнера по цінах на нафту й газ (згадайте хоч історію з газогоном Сила Сибіру, котрий взагалі не має шансів колись окупитися). При цьому до Сі ВВХ ставиться абсолютно запопадливо.
До Зеленського Захід завжди ставився по-дружньому, допомагав (економічно, дипломатично, військово) і допомагає так, як мало кому в історії. При цьому Зеленський нерідко його критикує і навіть хамить.
Путін є одвічним ворогом нашої держави й народу, котрий уже 8 років веде проти нас війну, але до початку широкомасштабної війни рік тому МЗЧ не сказав про нього і його Чекістан жодного критичного слова. Більше того, завжди запопадливо випрошував «заглянути у вічі».
Сі й раніше мав нашого наполеончика в носі, а тепер і зовсім не приховує своєї підтримки ворога (якщо й обмежує свою допомогу йому, то винятково через побоювання західних санкцій). При цьому, Зеленський абсолютно принизливо випрошує в нього зустрічі чи, бодай, телефонної розмови. І, знову-таки, жодного натяка на критику.
Скажіть, що саме так поєднує цих двох політиків (ВВХ та МЗЧ), що вони мислять і діють настільки подібно і, як на мене, парадоксально?
Karl Volokh
P.S. Це дивовижно. Блінкен просто розумничка. Так вишукано сказати в одній фразі «ми довіряємо» і «він шахрай» може тільки політик аж такого рівня. Коли мені партнер довіряє, він за мною НЕ стежить. А якщо стежать 45 співробітників, це не довіра. Це тотальний кількарівневий контроль. Це — цілковита відсутність довіри.
Дмитро «Калинчук» Вовнянко
