Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 01.07.2026​

1. Україна атакувала НПЗ в Уфі та підприємство ВПК у Пензі, що виробляє компоненти для ракет.

— Вранці 1 липня українські безпілотники завдали ударів по двох важливих об’єктах на території росії — нафтопереробному комплексу в Уфі та Науково-дослідному інституту фізичних вимірювань (НДІФВ) у Пензі.

— За даними українських моніторингових ресурсів, у Пензі під удар потрапив НДІФВ, який входить до структури «Роскосмосу». Підприємство виробляє датчики та вимірювальні системи для ракетно-космічної й авіаційної техніки, зокрема для винищувачів Су-34 і Су-57, крилатих ракет Х-101 і Х-59М2, а також ракетних комплексів «Іскандер», «Булава» та «Тополь-М». Інститут перебуває під санкціями США.

— Також повідомили про удар по нафтопереробному комплексу в Уфі, розташованому більш ніж за 1300 км від лінії фронту. За попередніми даними, атаковано підприємства «Башнефть-Уфанефтехим» і «Башнефть-УНПЗ», які вже зазнавали ударів 25 червня.

2. Україна з початку року здійснила майже 64 тисячі атак дронами по території росії.

— За перші шість місяців 2026 року Україна здійснила майже 64 тисячі атак безпілотниками по території росії та окупованих нею районах України. Таку оцінку можна зробити з даних міноборони рф. Найбільше атак припало на травень і червень.

— За твердженням російської сторони, у травні було зафіксовано 14 195 українських безпілотників, а в червні — 17 832, що становить майже половину всіх атак із початку року. Для порівняння, у січні та лютому кількість задіяних дронів не перевищувала 6 тисяч на місяць.

— Наймасштабніша атака, за даними міноборони рф, відбулася 17 травня, коли росія заявила про понад тисячу українських безпілотників. До днів із найінтенсивнішими нальотами також увійшли 18 червня, 30 червня, 6 червня та 23 травня.

— Найчастіше під ударами опинялися Бєлгородська, Курська та Брянська області, окупований Крим, а також московський регіон, Ростовська область і Краснодарський край.

3. У росії ціни на бензин уперше перевищили 100 рублів за літр.

— У росії паливна криза продовжує загострюватися. На незалежних автозаправних станціях ціни на бензин уперше перевищили 100 рублів за літр, а на окремих АЗС сягнули 120–140 рублів.

— Ше два тижні тому деякі заправки не могли виставити тризначні ціни через обмеження програмного забезпечення, яке не було розраховане на такі значення. Наприкінці червня після технічного оновлення систем бензин почали продавати за цінами понад 100 рублів за літр.

— У Центральному федеральному окрузі бензин А-92 на незалежних АЗС коштує від 115 рублів за літр, А-95 — близько 120 рублів, а дизельне пальне — 130–140 рублів. Попри різке подорожчання, попит залишається високим, оскільки багато заправок великих нафтових компаній тимчасово не працюють через дефіцит пального.

— На мережевих АЗС великих нафтових компаній роздрібні ціни поки залишаються значно нижчими — 63–66 рублів за літр А-92 та 70–73 рублі за А-95. Водночас, такі компанії дотримуються неофіційної домовленості з владою щодо стримування цін у межах інфляції.

— При цьому ситуація на оптовому ринку продовжує погіршуватися. Обсяги продажу бензину А-92 та дизельного пального на біржі більш ніж удвічі нижчі, ніж рік тому, а бензину А-95 — приблизно в півтора раза. Попит значно перевищує пропозицію, і значна частина заявок на купівлю пального залишається без виконання.

4. Експорт нафти з росії зріс до рекордного рівня, але доходи впали до мінімуму з березня.

— росія у червні збільшила морський експорт сирої нафти до 4,13 млн барелів на добу — найвищого показника від початку повномасштабної війни. Водночас зростання обсягів поставок не компенсувало падіння світових цін: валова виручка від експорту скоротилася до 1,9 млрд доларів на тиждень, що стало найнижчим рівнем із березня.

— За чотиритижневий період до 28 червня обсяг нафти, що перебував у морському транспортуванні, зріс приблизно до 133 млн барелів, або на 34% порівняно із серединою квітня.

— За останній тиждень червня росія відвантажила нафту на 43 танкери — рекордну кількість за час війни. Ціни на російську нафту продовжили знижуватися. Середня вартість Urals опустилася приблизно до 63 доларів за барель, а ESPO — до 74 доларів.

— Після домовленостей між США та Іраном і відновлення судноплавства через Ормузьку протоку світові нафтові котирування пішли вниз, що посилило тиск на російські нафтові доходи.

— Удари українських безпілотників по низці російських НПЗ, зокрема в Уфі, Ярославлі, Слов’янську-на-Кубані та москві, могли сприяти перенаправленню більшої частини сирої нафти на експорт через скорочення внутрішньої переробки.

— Основним напрямком експорту залишається Азія. Постачання до азійських країн досягли 3,98 млн барелів на добу, з яких близько 1,08 млн припадає на Китай, 740 тис. — на Індію, а понад 2,1 млн барелів перевозяться танкерами без зазначеного кінцевого пункту призначення.

— Ринок уже демонструє ознаки перенасичення: біля узбережжя Єгипту та поблизу Сінгапуру накопичуються танкери, які очікують на розвантаження. На фоні слабшого попиту з боку Китаю, росії доведеться пропонувати покупцям ще більші знижки на свою нафту.

5. Спад інвестицій у росії прискорюється на фоні високих ставок і падіння довіри бізнесу.

— Інвестиції в основний капітал у росії продовжують скорочуватися. За підсумками 2025 року вони знизилися на 2,3%, а в першому кварталі 2026 року падіння прискорилося до 14,3%. Серед основних причин відзначають складну бюджетну ситуацію, високі кредитні ставки, обмежені можливості банків для кредитування та зниження інвестиційної активності бізнесу.

— Опитування підприємств також свідчать про різке погіршення інвестиційних настроїв. Наразі 54,9% компаній не реалізують виробничих інвестиційних проєктів — це найвищий показник із 2016 року, а 27,1% підприємств не планують розпочинати нові проєкти протягом найближчих одного-двох років, що стало найгіршим результатом щонайменше з 2012 року.

— Бізнес дедалі частіше віддає перевагу банківським депозитам або державним облігаціям замість інвестування у виробництво. Додатковим стримувальним фактором стала політика націоналізації.

— За оцінками, від початку повномасштабної війни держава вилучила активів більш ніж на 6 трлн рублів, що посилює побоювання бізнесу щодо безпеки приватної власності та довгострокових інвестицій.

6. Індія у червні збільшила імпорт російської нафти до рекордного рівня.

— Імпорт російської нафти до Індії у червні зріс до рекордних 2,7 млн барелів на добу, свідчать дані Kpler і LSEG. Це суттєво більше, ніж у травні, коли поставки оцінювалися у 1,95–2,13 млн барелів на добу.

— Зростання закупівель пов’язане з прагненням індійських нафтопереробних заводів компенсувати ризики перебоїв із постачанням сировини з Близького Сходу через напруженість навколо Ормузької протоки.

— Загальний імпорт сирої нафти Індією у червні залишився майже незмінним — близько 4,9 млн барелів на добу, однак частка російської нафти перевищила 50% від усього імпорту проти 36,5% у травні.

— росія зберегла статус найбільшого постачальника нафти для Індії, користуючись попитом на сировину зі знижкою.

7. США знову відтермінували санкції проти сербської NIS, контрольованої російськими компаніями.

— Сербська нафтова компанія NIS, контрольний пакет якої належить російським «Газпром нафті» та «Газпрому», отримала від Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США чергове відтермінування санкцій — до 31 липня 2026 року.

— Відстрочка дозволяє NIS і надалі імпортувати сиру нафту та підтримувати роботу єдиного нафтопереробного заводу Сербії, поки триває процес зміни структури власності.

— Раніше угорська компанія MOL підписала угоду про придбання 56% акцій NIS, що належать «Газпром нафті» та «Газпрому», однак операція ще не завершена. Крім того, Сербія планує збільшити свою частку в NIS ще на 5%.

— Наразі «Газпром нафта» володіє 44,9% акцій компанії, «Газпром» — 11,3%, уряд Сербії — 29,9%, а решта акцій перебуває у власності дрібних акціонерів і працівників компанії.

8. Франція посилила правила оформлення шенгенських віз для громадян росії.

— Франція стала четвертою країною ЄС, яка останнім часом посилила правила видачі шенгенських віз громадянам росії. Із 15 липня французький візовий центр у росії припиняє прийом заяв через третіх осіб, за винятком близьких родичів заявника.

— Подати документи зможуть лише сам заявник, батьки або опікуни неповнолітніх, а також чоловік чи дружина, діти й батьки за умови підтвердження родинних зв’язків та наявності раніше зданих біометричних даних (протягом останніх 59 місяців). Для всіх заявників віком від 12 років біометрія залишається обов’язковою.

— Раніше аналогічні обмеження запровадили й інші країни ЄС. Іспанія збільшила термін розгляду візових заяв до 45 днів, Італія — до 60 днів, а Угорщина призупинила прийом документів у візових центрах Казані, Самари та Уфи. Це свідчить про подальше посилення візових процедур для громадян росії.

9. Україна закликала ООН визнати танкери «тіньового флоту» росії законними військовими цілями.

— Україна звернулася до Міжнародної морської організації (IMO), що є спеціалізованою установою ООН, із закликом визнати судна російського «тіньового флоту» законними військовими цілями.

— Ініціатива має створити міжнародно-правове підґрунтя для посилення ударів по морській логістиці росії. За оцінками, протягом останнього року Україна уразила близько десяти суден «тіньового флоту».

— Водночас у зверненні наголошується, що з початку повномасштабного вторгнення росія атакувала понад 200 цивільних комерційних суден, зокрема турецький суховантаж MV Victress і німецьке судно Helga.