Вперше за останні 10 років Україну відвідає голова Пентагону. Візит дуже символічний, але значного прориву в стосунках зі США чекати не варто
День Незалежності відзначиться важливою зовнішньополітичною подією — Україну відвідає міністр оборони США Джеймс Меттіс. Саме через дату візит має підкреслено символічний характер, який має сигналізувати про незмінність підтримки України з боку США.
Пентагон і Держдеп
Міністри оборони США не бували в Україні вже 10 років поспіль. Останнім з них нашу країну відвідав у 2007 році Роберт Гейтс. Тоді йшли активні дискусії, чи варто Україні вставати на шлях вступу до НАТО.
Цього разу українська сторона чекає від очільника Пентагону конкретних речей: заяв про можливість надання летальної зброї та іншої військової підтримки в протистоянні з російською агресією.
Він матиме зустрічі з президентом Порошенко та головою Міноборони Полтораком. Міністр уже заявив, що участь Меттіса в урочистостях — надзвичайно потужний сигнал з боку США щодо продовження послідовної підтримки України.
«Символізм стосується насамперед дати візиту — День незалежності. Таким чином США демонструють, що продовжують підтримувати суверенітет України. Візит запланований, про нього говорили під час поїздки президента Порошенка до Вашингтону, тож не можна сказати, що він неочікуваний чи викликаний особливими обставинами», — розповів старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України Максим Ялі.
Окрім Меттіса на День Незалежності до нас навідається спецпредставник Держдепартаменту США у справах України Курт Волкер. У понеділок, 21 серпня, він побував у Мінську, де зустрівся з радником російського президента Владиславом Сурковим. Канал переговорів, який раніше носив формат Нуланд — Сурков, продовжує діяти. Щоправда, його ефективність — під великим питанням.
Про результати зустрічі, якщо такі взагалі є, нічого не відомо. Волкер і Сурков відмовились від брифінгу для журналістів.
Наступного дня Волкер полетів до Вільнюса де продовжив переговори щодо мирного врегулювання вже без російської сторони. А Сурков дуже туманно прокоментував зустріч державному інформагентству «РИА Новости»: мовляв, дискусія була чесна, без ілюзій та упередженості, запропоновано свіжі ідеї та новаторські підходи.
Збіг у часі візитів міністра оборони та спецпредставника головного дипломатичного відомства можна трактувати як сигнал США для Росії: можливість переговорів не втрачена, але й військові опції лишаються на столі.
Зброя для України
Напередодні візиту Меттіса в Україні пожвавились дискусії щодо того, чи буде надано Україні летальну оборонну зброю. Знову всі згадали протитанкові установки «Джавелін».
«Є підстави очікувати, що до Дня Незалежності можуть оголосити про надання Україні оборонної зброї. Таким би мало бути завешення багатоходової комбінації — вугілля в пакеті зі зброєю», — написала на своїй сторінці у Facebook шеф-редактор української служби «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе.
Вона уточнила, що це лише теорія, яка має багато складових, а отже може не справдитися.
«Питання стовідсотково підніматиметься українською стороною. Їх цікавитимуть об’єми, типи озброєнь, час постачань. Але відчуття, що ось-ось щось має вистрілити фіксують нерозуміння того, як це відбувається в Америці», — розповів аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков.
Він пояснив, що перед ухваленням президентом США рішення про надання озброєнь, обов’язково має відбутися засідання Ради безпеки. Під час засідання, яке було 18 серпня, більше говорили про Афганістан та Південно-Східну Азію. Якщо українське питання й обговорювали, точно не стільки часу, скільки необхідно, припускає Бєлєсков.
Та й навіть якби було рішення Ради безпеки, мав би пройти певний час. Зокрема, Пентагон мав би оголосити тендер.
«Але цього всього немає. Не варто очікувати чогось більшого, аніж закритих переговорів, під час яких українська сторона намагатиметься дізнатися, на якій вона стадії перебуває та на що може розраховувати наша країна. Це, вочевидь, той максимум, який можливий по темі летального озброєння», — вважає Бєлєсков.
Про те, що навряд слід чекати угоди про надання летальної зброї сказав і Максим Ялі.
«Про можливості і перспективи надання озброєння говорити будуть, але за певних умов. Це стосуватиметься перш за все можливості загострення ситуації на Донбасі восени. Також це буде моментом тиску на Російську Федерацію», — вважає експерт.
Він нагадав, що Україна придбала снайперські гвинтівки та гранатомети в США і це символічний сигнал, який означає, що Вашингтон не заблокував можливість купівлі зброї. «А от чи будуть «Джавеліни» буде залежати від того, як буде розгортатися ситуація на Донбасі в найближчі місяць-два», — пояснив Ялі.
Щодо гвинтівок та гранатометів, то мова йде про повідомлення журналіста Юрія Бутусова. Він 15 серпня написав на своїй сторінці у Facebook, що після постачання партії снайперських гвинтівок «Барретт» М82 та М107 для ВСУ та Нацгвардії, США продали нам ще й сотню ручних гранатометів PSRL-1.
Чого хочуть США
Самого Меттіса непокоїть обороноздатність України. «Питання номер один, яке цікавитиме міністра оборони США — це яким чином йде реформа сектору безпеки й оборони», — вважає Микола Бєлєсков.
Україна та США, нагадав аналітик, за роки військового конфлікту мали різне бачення щодо основи військово-технічної співпраці. Українська сторона чекала матеріально-технічної допомоги.
Американська ж завжди говорила про те, що успішність України в протидії Росії залежить від ефективності сектору оборони. Отже Меттіса цікавитиме, як Україна просувається в напрямку відповідності армії стандартам НАТО.
Угоди, які й справді могла б підписати Україна й США під час візиту Меттіса, могли б стосуватися військово-технічної співпраці. У червні заступник гендиректора «Укроборонпрому» Денис Гурак розповів агентству Reuters, що йде робота над двома угодами.
Одна має надати українській стороні спрощений доступ до ринку озброєнь США. Зокрема, це дозволить простіше й швидше купляти дрони, радари та інше подібне обладнання. Угода не стосується летального озброєння.
Друга угода стосується спільного дослідження та розвитку в галузі оборони. Це дозволить Україні отримувати американське фінансування для проведення військових розробок. Також вона стосується можливості виробництва в Україні частин обладнання для армії США.
Але, говорить Бєлєсков, владі не варто поспішати із заявами про вихід на новий рівень співпраці у військовій галузі зі США. «Можливо, його закладуть. Але чи вийдемо ми на новий якісний рівень побачимо через рік, коли буде видно, як реалізовуються відповідні угоди», — відзначив аналітик.
ДМИТРО ГОМОН, espreso.tv
