Що відомо про нову самохідну артилерійську установку натовського калібру 155 мм.
На День Незалежності України на огляд широкого загалу було вперше представлено дослідний зразок нової самохідної артилерійської установки калібру 155 мм «Богдана». Вона розроблена на виконання технічного завдання, підготовленого фахівцями Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України. Новий проект фінансується в рамках державного оборонного замовлення. Перший дослідний зразок, який також можна охарактеризувати як демонстратор технологій, нині перебуває на стадії заводських випробувань.
До цього часу в Україні самохідних артсистем на колісному шасі не було. Є очікування, що система «Богдана» за рахунок високої мобільності, автоматизації процесів підготовки даних для відкриття вогню та заряджання, малого часу перебування на бойовій позиції може суттєво посилити потенціал наших артилерійських підрозділів. Ба більше – з’являється можливість застосовувати нові тактичні прийоми, які в натовських кранах мають назву «shoot-and-scoot», або «стріляй та тікай». Йдеться про можливість здійснення швидких вогневих ударів по розвіданим цілям ворога і полишення власної позиції ще до того, як противник здійснить удар у відповідь. З гаубицями, які потрібно буксирувати, така тактика застосування була майже неможливою, а самохідні гаубиці на гусеничному ходу теж будуть поступатися у мобільності колісній САУ «Богдана».
Безумовна перевага та гордість САУ «Богдана» – це те, що вона вийде на поле бою з брендом «зроблено в Україні». Сама артсистема на 95% виготовлена з комплектуючих українського виробництва, окремі неключові компоненти, у тому числі пульти управління – закордонного виробництва. Нова 155-мм САУ «Богдана» створена компаніями приватного сегмента ОПК України. Розробник САУ – Краматорський завод важкого станкобудування. Саме краматорськими підприємствами розроблено та виготовлено усі ключові компоненти артчастини системи «Богдани», включно зі стволом самої нової гармати. До речі, саме на краматорському підприємстві, крім стволів до артсистем, вже виготовляються і нові стволи для танкових гармат.
До кооперації залучено близько 10 оборонних компаній. Серед них – ПрАТ «АвтоКрАЗ» (Кременчук, Полтавська обл.), який виготовив шасі під «Богдану». Нова САУ «Богдана» створена на базі повнопривідної військової вантажівки «КрАЗ-6322» з колісною формулою 6х6. Шасі має спарену броньовану чотиридверну кабіну з двома рядами сидінь та розрахована на екіпаж з 5-ти чоловік. Є централізована система підкачування шин, завдяки чому шасі має високу прохідність по різних ґрунтах, система RunFlat (забезпечує роботу шини за наявності проколів), світломаскувальні пристрої. Вимоги передбачають, що платформа повинна забезпечувати наявність протикульового броньового захисту обслуги (екіпажу) від куль типу Б-32 калібру 7,62 мм з дистанції не більше 30 м при кутах обстрілу ±300 та осколків снарядів аналогічних за енергетикою дії. Конструкція корпусу повинна забезпечувати такі рівні протимінного захисту: колесо (не нижче вимог рівня 1 STANAG-4569) – ручна граната, нерозірваний артилерійський снаряд, дрібні підривні пристрої з тротиловим еквівалентом не менше 0,35 кг; днище (не нижче вимог рівня 2а STANAG-4569) – міна з масою вибухівки 6 кг в тротиловому еквіваленті по центру машини.
«Богдана» має дубльовану комп’ютеризовану систему управління вогнем та автоматичну систему заряджання на контролерах Siemens SIPLUS та SIMATIC HM. Управління заряджанням, наведенням та стрільбами може здійснюватися як через пульт, так і за допомогою механічних приводів. У «Богдані» реалізована можливість управляти зброєю через кабіну установки та дистанційно. На першому «парадному» зразку САУ автоматична система заряджання не була встановлена, однак вона передбачена конструкторською документацією та розроблена. І державі випробування САУ «Богдана», звісно, буде проходити у повній комплектації.
САУ «Богдана» є першим українським зразком артилерійської зброї, яка визначально створювалася під натовський калібр у 155 мм. Це рішення має і політичну, і практичну площину. По-перше, це реальний доказ руху до нових стандартів. По-друге, це можливість забезпечити боєкомплект нової зброї шляхом закупівлі боєприпасів закордонного виробництва. Так, вже відомо, що на ДАХК «Артем» у Києві у вересні цього року відбувся широко розрекламований запуск першої лінії виробництва артилерійських снарядів калібру 152 мм для артилерійської системи «Гіацинт». І, як повідомила прес-служба «Укроборонпрому», «на наступних етапах отриманий досвід та відпрацьовані технологічні та виробничі процеси дозволять у короткий строк перейти до виробництва снарядів і для інших артилерійських систем». Йдеться, зокрема, про натовський калібр у 155 мм. Проте, за оптимістичними оцінками експертів Defense Express, створення в Україні замкнутого циклу виготовлення боєприпасів великого калібру (а саме: снаряд, гільза, порох, гексоген), займе від одного року до двох. Тому можливість закупівлі закордонних боєприпасів калібру у 155 мм на першому етапі виглядає як цілком безальтернативний варіант. Сьогодні ці боєприпаси виробляються низкою провідних компаній як на Заході, так і у Східній Європі.
За задекларованими технічними характеристиками дальність стрільби української артсистеми «Богдана» осколково-фугасними снарядами має становити не менше 40 км, активно-реактивними – від 50 км. Проте все це матиме значення, якщо для вітчизняних або закордонних боєприпасів будуть складені відповідні таблиці стрільби. Це щонайменше, що потрібно. Бо без цього будь-яка гармата – просто залізо. Такі послуги в Україні надає компанії «Turingismus», що пропонує сервіси з обчислення аеробалістичних коефіцієнтів, складання таблиць для нових типів боєприпасів і систем озброєнь. Балістичний комп’ютер і процесор, що розробили фахівці компанії «Turingismus», дозволять «Богдані» вражати цілі зі значним скороченням часу перебування гаубиці на бойовій позиції; зменшенням витрат боєприпасів при виконанні типових бойових завдань. При цьому можливе застосування тактики «кочююча гармата».
Швидкострільність САУ має становити від 4 до 6 пострілів на хвилину. На шасі встановлено дві боєукладки. Кожна – на 10 снарядів та 10 зарядів.
Ще одна потенційна бойова можливість для швидкої САУ «Богдана» – створення ударно-вогневого комплексу з використанням нових українських керованих боєприпасів «Квітник». Очікується, що вони пройдуть державні випробування до кінця цього року, або до кінця першого кварталу 2019. Високоточний артилерійський боєприпас «Квітник» розроблений ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» та ЦКБ «Точність» (Ніжин).
Боєприпас «Квітник» може виготовлятись у калібрах 152 та 155 мм. Завдяки використанню напівактивного лазерного наведення керований боєприпас забезпечує високу вірогідність знищення цілі першим пострілом на дальності до 20 км. Використання «розумного» високоточного снаряда дозволяє зекономити час та вартість виконання бойової задачі, зменшити втрати. Проте для наведення «Квітника» потрібно використовувати лазерні цілевказівники-далекоміри.
Ще одна складова для отримання ефекту бойової синергії – це поєднання можливостей «Богдани» з потенціалом нового комплексу автоматизованого управління артилерійським дивізіоном (батареєю) «Оболонь», який у рамках державного оборонного замовлення розроблений Львівським державним заводом «Лорта». «Оболонь» створена у двох варіантах – на гусеничному та колісному шасі, і готується до державних випробувань. Ці дослідні зразки також були вперше представлені на військовому параді на День Незалежності України 24 вересня 2018 року. Колісна «Оболонь» у парі з колісною САУ «Богдана», станціями артрозвідки типу «Зоопарк-2», які виготовляє запорізьке підприємство «Іскра» та авіаційними безпілотними комплексами можуть стати основою для формування артилерійських підрозділів за новою штатною структурою.
Остаточні підтверджені характеристики самохідної «Богдани» калібру 155 мм будуть відомої лише після завершення державних випробувань цієї нової артилерійської системи. Нині ж можна хіба що прогнозувати, що й оборонне відомство, і самі розробники та виробники зацікавлені у тому, аби випробування і початок серійного виготовлення були здійснені у максимально стислі строки.
Володимир ТКАЧ, Олексій ЛЕВКОВ
