Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.10.2026
1. У росії повністю зупинився Волгоградський НПЗ, що виробляє близько 5% бензину росії.
— Волгоградський нафтопереробний завод «Волгограднафтопереробка», що належить «Лукойлу», повністю зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 2 жовтня. Через пошкодження обладнання завод не працює з цієї дати.
— Волгоградський НПЗ може переробляти близько 14 млн тонн нафти на рік — приблизно 5% усієї російської нафтопереробки. У 2024 році завод переробив 13,5 млн тонн нафти та виробив близько 1,9 млн тонн бензину, 6 млн тонн дизельного пального і 700 тис. тонн мазуту.
— Це вже третя атака на підприємство цього року. Попередні удари відбулися 29 травня та 31 липня. Після них завод також зазнавав пошкоджень. Повна зупинка Волгоградського НПЗ посилює проблеми росії з виробництвом пального.
— В останні місяці удари по нафтопереробних підприємствах змусили москву обмежувати експорт бензину та дизельного пального і нарощувати імпорт нафтопродуктів.
2. росія збільшила військові витрати у 2026 році на 40% — до рекордних 17 трлн рублів.
— Військові витрати росії у 2026 році можуть досягти рекордних 17 трлн рублів ($199 млрд) — приблизно на 40% більше за початковий план. На початку 2026 року в бюджеті на війну було закладено 12,9 трлн рублів. Додаткові витрати збільшили суму майже на 4,1 трлн рублів.
— Уряд почав нарощувати авансові виплати оборонній промисловості та інші пов’язані з війною видатки після того, як у кремлі дійшли висновку, що переговори зі США не приведуть до припинення війни на прийнятних для росії умовах.
— Зростання військових витрат стало однією з причин різкого збільшення дефіциту російського бюджету. Його прогноз на 2026 рік зріс із початкових 3,8 трлн до понад 7 трлн рублів. Додаткові видатки уряд фінансує, зокрема, за рахунок внутрішніх запозичень і продажу золота.
— При цьому 17 трлн рублів майже відповідають сумі, яку росія планує витратити на оборону у 2027 році. У проєкті бюджету на наступний рік закладено 17,1 трлн рублів, у 2028-му — 16,6 трлн, а у 2029-му — 16,3 трлн рублів.
— Фактичні військові витрати росії у 2027 році також можуть перевищити запланований рівень.
3. У росії майже вчетверо зросла кількість збиткових галузей.
— За січень–липень 2026 року кількість збиткових галузей російського бізнесу зросла з трьох до 11. До вугільної промисловості, пасажирських перевезень і поштових послуг додалися металургія, деревообробка та автомобільна промисловість. Загалом кожна третя російська компанія завершила сім місяців зі збитком.
— Сукупний прибуток бізнесу за вирахуванням збитків становив 13 трлн рублів — на 16% менше, ніж роком раніше.
— Найбільше погіршився фінансовий результат металургії — на 269 млрд рублів, фінансового та страхового секторів — на 247 млрд, вугільної галузі — на 178 млрд.
— Погіршення фінансових результатів російського бізнесу відбувається в умовах дорогих кредитів, скорочення інвестицій і зростання витрат. Розширення переліку збиткових галузей посилює тиск на компанії та звужує податкову базу російського бюджету.
4. В росії інвестиції в нерухомість за рік впали на третину.
— Обсяг інвестицій у комерційну та житлову нерухомість росії за січень–вересень 2026 року скоротився на третину — до 565 млрд рублів. За дев’ять місяців інвестори уклали 168 угод, що на 28% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Однією з головних причин падіння залишається висока вартість кредитів. Середній термін окупності проєктів зріс із дев’яти до 12–15 років. Через дорогі кредити частина інвесторів віддає перевагу банківським депозитам, прибутковість яких зараз вища, ніж у вкладів у нерухомість.
— Скорочення інвестицій свідчить про погіршення умов для російського будівельного та девелоперського секторів: високі ставки роблять нові проєкти менш привабливими, а капітал дедалі дорожчим.
5. росія у п’ять разів збільшує закупівлю валюти та золота через додаткові нафтогазові доходи.
— Мінфін росії з 7 жовтня різко збільшує щоденні закупівлі іноземної валюти та золота. Обсяг операцій зросте до 12,7 млрд рублів на день проти 2,5 млрд у попередньому місяці — більш ніж у п’ять разів.
— Мінфін очікує, що додаткові нафтогазові доходи російського бюджету у жовтні становитимуть 289,46 млрд рублів. Із них 279,42 млрд рублів планують спрямувати на купівлю валюти та золота в межах бюджетного правила.
— Центробанк паралельно продаватиме валюту на внутрішньому ринку на 0,58 млрд рублів на день. Таким чином, чистий обсяг закупівель з боку держави зросте з 1,92 млрд до 12,12 млрд рублів на день — у 6,3 раза. Різке збільшення закупівель створює додатковий попит на іноземну валюту на внутрішньому ринку.
— Це може посилювати тиск на рубль, водночас слабший курс збільшує рублевий еквівалент експортної виручки та нафтогазових доходів бюджету росії.
6. російський «Росатом» приховував проблеми з підрядником на АЕС «Пакш-2» в Угорщині.
— «Росатом» непублічно готувався розірвати контракти з компанією «Оргэнергострой», яка працює над будівництвом угорської АЕС «Пакш-2», хоча публічно заявляв, що роботи йдуть за планом.
— Документи свідчать, що у 2025 році «Росатом» перерахував «Оргэнергострою» близько €57 млн авансів за роботи, які ще не були завершені. Водночас компанія заборгувала угорським субпідрядникам близько €10,6 млн.
— Після того як наприкінці 2024 року «Оргэнергострой» почав звільняти працівників на будмайданчику «Пакш-2», «Росатом» публічно запевняв, що підрядник продовжить роботу без перебоїв. Однак внутрішні документи показують, що згодом керівник «Росатома» схвалив підготовку до розірвання контрактів із компанією за всіма проєктами держкорпорації, включно з «Пакш-2».
— «Пакш-2» є одним із ключових закордонних атомних проєктів «Росатома». Виявлені документи ставлять під сумнів заяви російської держкорпорації про відсутність проблем із реалізацією проєкту в Угорщині.
7. Рідкісний рейс арктичного танкера вказує на поглиблення проблем російських НПЗ.
— Санкційний танкер «Дакар» із вантажем бензинової добавки з Китаю, ймовірно, прямує до росії Північним морським шляхом. Рідкісний арктичний рейс є ще одним сигналом проблем із постачанням пального після ударів по російських НПЗ.
— «Дакар» перевозить метил-трет-бутиловий ефір (МТБЕ), який використовують для підвищення якості бензину. За даними Kpler, вантаж завантажили в Китаї на судно «Йорик», а на початку вересня перевантажили на «Дакар» біля берегів Південної Кореї. Наразі танкер рухається на захід уздовж арктичного узбережжя росії. Судно не вказало кінцевий пункт призначення, але, ймовірно, прямує до росії.
— «Дакар» перебуває під санкціями ЄС, що ускладнює його захід у великі європейські порти. При цьому танкер не має льодового класу, хоча такі судна вже використовували Північний морський шлях у теплі місяці.
— Росія зазвичай є нетто-експортером дизельного пального та інших нафтопродуктів. Однак українські удари по НПЗ призвели до скорочення переробки та дефіциту пального, через що росія почала активніше закуповувати нафтопродукти в Азії.
— У серпні з Південної Кореї до росії доставили близько 700 тис. барелів нафтопродуктів — рекордний місячний обсяг. Ще близько 320 тис. барелів надійшло з Індії. У липні поставки з Азії перевищили 1,2 млн барелів, переважно з Індії.
— Раніше після початку повномасштабної війни щомісячні поставки нафтопродуктів до росії не перевищували 150 тис. барелів.
— Різке зростання імпорту з Азії відбулося після посилення атак на російські НПЗ та скорочення внутрішнього виробництва пального.
8. ЄС готує найбільше з 2022 року розширення санкцій проти росії.
— Посли Європейського Союзу 7 жовтня мають схвалити масштабне розширення санкційних списків проти росії — близько 1650 нових фізичних та юридичних осіб. Більшість із них пов’язані з російським військово-промисловим комплексом.
— Близько 1570 нових позицій стосуються російських компаній та фізичних осіб, пов’язаних із ВПК. Понад половина з них займається виробництвом ракет. Це буде найбільше одночасне розширення санкційних списків ЄС від початку повномасштабної війни у 2022 році.
— Запропонований Європейською службою зовнішніх дій пакет передбачає заморожування активів, заборону на поїздки до ЄС та обмеження операцій із європейськими компаніями. Після схвалення послами списки мають передати міністрам закордонних справ країн ЄС для остаточного затвердження 12 жовтня.
— Наразі в основному санкційному режимі ЄС щодо росії перебувають понад 3000 фізичних та юридичних осіб.
9. ЄС хоче обмежити право вето країн-членів щодо санкцій.
— Європейський Союз обговорює обмеження права окремих країн-членів блокувати рішення щодо санкцій, податкових порушень та прийому нових держав до ЄС. Замість обов’язкової одностайності в таких питаннях пропонується перейти до голосування кваліфікованою більшістю, заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
— За її словами, ЄС потрібні «більш оперативні механізми», які не дозволятимуть окремим урядам блокувати спільні рішення. Кос заявила: «Більше ніяких Вікторів Орбанів», маючи на увазі колишнього прем’єр-міністра Угорщини, який неодноразово використовував право вето для блокування санкцій ЄС проти росії та вимагав поступок для Будапешта.
— Окремо Кос запропонувала посилити механізми реагування на випадки, коли країни-члени відступають від принципів верховенства права, демократії та спільних цінностей ЄС. За її словами, нинішня процедура за статтею 7 Договору про ЄС є недостатньо оперативною, тому потрібні нові інструменти.
— Перехід від одностайності до кваліфікованої більшості означатиме, що окрема країна не зможе самостійно блокувати рішення ЄС, якщо його підтримуватиме необхідна кількість держав.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.10.2026
1. Українські дрони атакували найбільшу нафтобазу Московського регіону.
— У ніч на 6 жовтня українські ударні безпілотники атакували Московську область росії. Після атаки спалахнула ЛВДС «Володарська» біля селища Володарського та села Константиново.
— ЛВДС «Володарська», філія «Транснефть – Верхняя Волга» та один із найбільших об’єктів зберігання нафтопродуктів у Московському регіоні.
— Станція є диспетчерським вузлом магістральних нафтопродуктопроводів, зокрема системи Рязань — Москва.
— За повідомленнями місцевих жителів, після удару загорілися два резервуари.
2. Борги росіян досягли рекордних 40,2 трлн рублів.
— Загальний кредитний портфель населення росії на початок вересня 2026 року досяг рекордних 40,2 трлн рублів. Від початку року він зріс на 2,2 трлн рублів.
— Половина роздрібного кредитного портфеля припадає на беззаставні позики — кредитні картки та кредити готівкою. Частка проблемних беззаставних кредитів досягла близько 13%.
— Зростання боргів відбувається в умовах високих ставок, що збільшує навантаження на позичальників і ризики для банків. У разі погіршення фінансового становища населення це може призвести до подальшого зростання простроченої заборгованості та банківських резервів.
— Рекордний борговий портфель свідчить про дедалі більшу залежність споживання росіян від кредитів. Це створює додаткову вразливість економіки: висока вартість позик обмежує попит, а зростання проблемних кредитів може посилити тиск на банківську систему.
3. Рекордна за 17 років кількість російських компаній може оголосити дефолт за облігаціями.
— Понад 50 російських компаній цього року можуть порушити зобов’язання за облігаціями та допустити дефолт через погіршення економічної ситуації.
— Від початку року щонайменше 30 компаній уже допустили прострочення виплат за облігаціями, з них 20 — уперше. Лише кілька компаній після технічного дефолту змогли здійснити виплати. За оцінками, у 2026 році російські компанії прострочили виплати на 41 млрд рублів проти 34 млрд роком раніше.
— Кількість дефолтів за облігаціями вже досягла максимального рівня за останнє десятиліття і може стати найвищою за 17 років. У 2009 році, після світової фінансової кризи, зобов’язання за облігаціями не виконали понад 100 російських компаній, а загальний обсяг проблемного боргу становив майже 200 млрд рублів.
— Наразі кількість компаній із дефолтами наближається до показника 2015 року, коли після запровадження санкцій через анексію Криму боргові зобов’язання порушили 52 компанії. Тоді проблеми посилили падіння цін на нафту, різке ослаблення рубля та підвищення ставок Центробанком.
4. росія виплатила нафтовикам рекордні субсидії після ударів по НПЗ.
— У вересні російський бюджет виплатив нафтовим компаніям 305,5 млрд рублів ($3,6 млрд) компенсацій за постачання пального на внутрішній ринок. Це найбільша місячна виплата з квітня 2022 року.
— Різке збільшення субсидій пов’язане зі скороченням роботи російських НПЗ після ударів українських дронів. Підприємства змушені проводити масштабні позапланові ремонти, а уряд збільшує фінансову підтримку, щоб утримувати постачання пального всередині країни.
— У вересні сума компенсацій майже зрівнялася з чистими надходженнями нафтової галузі до бюджету — 305,5 млрд проти 323,3 млрд рублів. За розрахунками, від початку року такі виплати перевищили $14 млрд.
— Проблеми російської нафтопереробки дедалі дорожче обходяться бюджету. Держава змушена спрямовувати значні кошти на підтримку НПЗ та внутрішнього ринку пального замість отримання повної віддачі від нафтової галузі.
5. путін підписав указ про продаж частини російського бізнесу UniCredit.
— путін 5 жовтня підписав указ, який дозволяє італійській банківській групі UniCredit реорганізувати свій російський підрозділ і продати частину бізнесу приватному інвестору з Об’єднаних Арабських Еміратів. Угода має стати основним кроком банку до скорочення присутності в росії.
— UniCredit планує розділити російський бізнес на дві частини. Платіжний бізнес виділять у нову структуру, яка залишиться у повній власності UniCredit, а решту російського банку продадуть інвестору з ОАЕ. Суму угоди не розкривають. Завершити продаж планують у першому півріччі 2027 року після укладення остаточної угоди та отримання необхідних дозволів.
— Вихід із росії обійдеться UniCredit дорого. Банк оцінює сукупний негативний вплив операції на фінансовий результат у €3–3,3 млрд. Із цієї суми €1,6–1,8 млрд припадає на списання накопиченого резерву курсових різниць. Ця частина є безготівковою і не впливає на капітал банку.
— UniCredit погоджується на багатомільярдний негативний фінансовий ефект, щоб вийти з більшої частини російського бізнесу. Після угоди банк планує зберегти в росії переважно міжнародні платежі.
6. Гонконг імпортував рекордний обсяг російського золота після санкцій Заходу.
— Гонконг за січень–липень 2026 року імпортував рекордні 112,7 тонни російського золота. Це вже більше за весь показник 2025 року — 92,1 тонни, і в десятки разів перевищує рівень 2021 року, коли імпорт становив лише 3,3 тонни.
— Російське золото забезпечило майже 15% імпорту золота до Гонконгу проти 0,6% у 2021 році.
— Після початку повномасштабної війни росії проти України у 2022 році західні санкції та рішення Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів не приймати золото з російських заводів, які його очищують і переробляють, фактично закрили російському золоту доступ до лондонського ринку. До цього у 2019–2021 роках близько двох третин російського видобутку золота прямували до Великої Британії.
— Водночас Китай не запровадив санкцій проти російського золота, тому значна частина поставок переорієнтувалася на Азію через Гонконг. Місто намагається посилити роль центру зберігання, розрахунків і торгівлі золотом та конкурує за цей статус із Сінгапуром.
— Попит на золото в Китаї залишається високим. Китайські домогосподарства активно купують метал, а Народний банк Китаю у першому півріччі 2026 року збільшив золоті резерви більш ніж на 40 тонн.
7. Південна Корея відправила до росії понад 176 тисяч тонн пального, частину — підсанкційними танкерами.
— У липні та серпні з південнокорейських портів до росії відправили понад 176 тис. тонн пального, переважно дизельного. Його перевозили сім танкерів, які загалом здійснили 14 рейсів на Далекий Схід росії.
— Три із семи суден перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС. Один із підсанкційних танкерів отримав близько 26 тис. тонн пального шляхом перевантаження з іншого судна біля південнокорейського порту Йосу.
— Поставки з Південної Кореї відбуваються на тлі різкого зростання потреби росії в імпортному пальному через удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах. За даними Kpler, у серпні росія морем імпортувала 368 тис. тонн нафтопродуктів — більш ніж у сім разів більше, ніж у липні, і найбільше з початку повномасштабної війни. На Південну Корею припало 112 тис. тонн, або 31% цього обсягу.
— Серед покупців пального були «Роснефть» та NNK. Водночас у південнокорейських портових документах не зазначено, кому належало пальне або хто його продавав.
— Поставки, імовірно, не порушують законодавство Південної Кореї, оскільки санкції проти згаданих танкерів запровадили західні країни.
— Водночас використання таких суден для постачання пального до росії створює ризик обходу санкцій та послаблює західний тиск на російську економіку.
8. Туркменістан посилює ППО китайськими комплексами на фоні скорочення ролі росії.
— Туркменістан поповнив свої сили протиповітряної оборони китайськими мобільними комплексами FK-2000, що свідчить про зростання присутності Китаю на ринку озброєнь Центральної Азії, де раніше домінувала росія.
— Під час військового параду в Ашгабаті 27 вересня помітили щонайменше 10 машин FK-2000 та іншу китайську військову техніку. Комплекс поєднує ракети та спарені 30-мм гармати, оснащений радаром і оптико-електронними датчиками. Він призначений для боротьби із літаками, вертольотами, безпілотниками та високоточними засобами ураження.
— FK-2000 розробила китайська державна корпорація CASIC. На тлі війни росії проти України та скорочення доступності російської військової техніки країни Центральної Азії дедалі активніше диверсифікують закупівлі озброєнь.
— Китай при цьому посилює свої позиції як постачальник військової техніки для регіону.
