2017-го провели дуже багато навчань, а 2018 року ЗСУ очікує надходження нової техніки
Генеральний штаб підбив підсумки діяльності Збройних сил 2017 року. Минулий рік став дуже насиченим в плані бойової підготовки: наприклад, було проведено найбільшу кількість військових навчань на найрізноманітніших рівнях. З іншого боку, експерти звертають увагу на проблеми з державним оборонним замовленням із закупівлі нової та модернізованої техніки і розраховують, що наступного року ця ситуація не повториться.
Важко в навчанні – легко в бою
Минулого тижня Генштаб підбив підсумки діяльності ЗСУ року, що добігає кінця. За інформацією Генштабу, 2017-го тривало поступове «нарощування бойових можливостей армії» – проводився комплекс бойових навчань на всіх рівнях – від підрозділів матеріально-технічного забезпечення до командно-штабних маневрів.
«Вперше відбулися навчання новоствореного корпусу резерву. Резервісти залучалися до навчань не тільки на рівні механізованих і артилерійських бригад, а й тренувалися з бойовими підрозділами Повітряних сил», – йдеться в заяві Генштабу.
Якщо подивитися на оприлюднені Генштабом цифри, то масштаби бойової підготовки дійсно виглядають вражаючими, особливо якщо порівняти з попередніми роками. Наприклад, найчисленніші в українській армії – Сухопутні війська – провели 2017 року 411 ротних тактичних військових навчань (2016 року – 415, але поточний рік ще не закінчився); 107 батальйонно-тактичних (торік – 99) і 26 навчань на бригадному рівні (2016 року – 15).
Судячи за цими ж даними, можна побачити, що різке зростання бойової підготовки сталося на рубежі 2015-2016 років. Наприклад, 2015 року в Сухопутних військах відбулося всього 215 навчань на ротному рівні, 69 – на батальйонному і 8 – на бригадному. Схожими темпами розвивалися й інші види Збройних сил. Наприклад, 2015 року авіатори провели 147 навчань на ротному рівні, 18 – на батальйонному і всього одне – на бригадному. А 2017 року ці ж показники становили 228, 85 і 8 навчань відповідно.
Досить швидкими темпами розвиваються Сили спеціальних операцій. Нагадаємо, це окремий рід Збройних сил, створений тільки 2016 року. Наприклад, в році, що минає, бійці ССО зробили 12 301 стрибок з парашутом, тобто на 3000 стрибків більше, ніж роком раніше.
Член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук також говорить про вражаюче зростання бойової підготовки.
«Сьогодні українська армія отримує не просто бойовий досвід – бійці, прямуючи в АТО, отримують досить серйозний рівень бойової підготовки. У Сухопутних військах ми проводимо бригадні навчання, чого не було за всі роки незалежності. А в тих же Повітряних силах наліт льотчиків відповідає світовому стандарту. Це 110-120 годин на рік для пілотів штурмової і винищувальної авіації», – зазначив Тимчук.
За його словами, наприклад, 2013 року навіть найелітніші частини Повітряних сил, що входили до так званих частин швидкого реагування, літали не більш 30-40 годин на рік.
Провал держзамовлення
Дещо інакше виглядає ситуація з поставками до військ нової і модернізованої бойової техніки. За даними Генштабу, найактивніше техніка поставлялася 2015 року, що можна пояснити втратами, які понесли Збройні сили в боях на Донбасі. Так, два роки тому армія отримала 1300 одиниць нової і модернізованої техніки, 1911 одиниць відремонтованого обладнання, а також понад дві тисячі одиниць техніки та різного майна в рамках міжнародної допомоги.
2016 року поставки йшли менш активно – всього 1009 одиниць нової і модернізованої техніки, 517 одиниць відремонтованого обладнання, а також всього 1223 одиниці техніки та військового майна за лінією міжнародної підтримки.
І вже зовсім «бідно» йдуть справи 2017 року – армія отримала всього 666 одиниць нової і модернізованої техніки і тільки 680 – відремонтованої. Така ситуація пояснюється проблемами з державним оборонним замовленням, який практично почав виконуватися тільки влітку 2017 року, пояснив Дмитро Тимчук.
«На четвертий рік війни система управління досі не перебудувалася і, як і раніше, працює за принципами мирного часу. Держоборонзамовлення цього року було зірване. Його виконання фактично почалося тільки влітку, і хоча восени більш-менш темпи прискорилися, але я не думаю, що за місяць, що залишився, вдасться виправити ситуацію», – заявив він.
За його словами, з огляду на той факт, що тема виконання держоборонзамовлення поставлена на парламентський контроль, є надія, що бюджетний план для української армії 2018 року виконуватиметься ритмічніше.
«Ми не сумніваємося, що гроші будуть виділені, головне, щоб вони були ефективно реалізовані. Сподіваємося, що майбутнього року вдасться перейти до активніших закупівель нового озброєння», – заявив Тимчук.
Плани на майбутнє
Поки в Генштабі не говорять про те, скільки навчань планується провести майбутнього року. Однак, як повідомив один з офіцерів Генштабу, там уже готуються до можливого введення миротворчої місії на Донбас.
«Ми готові допомагати з рекогносцируванням (огляд позицій противника. – Авт.), надавати інформацію та всі необхідні карти», – уточнив співрозмовник.
В іншому військові розраховують на те, що вдасться хоча б виконати вже дані обіцянки, наприклад, поставити до армії новітні танки «Оплот» або ж дотримати заявлені параметри проекту бюджету на 2018 рік, де на потреби ЗСУ передбачаються рекордні 83,3 млрд грн.
Крім танків «Оплот» (нагадаємо, що ще влітку секретар РНБО Олександр Турчинов пообіцяв, що 2018 року в держоборонзамовленні буде передбачено як мінімум 10 таких танків), можна розраховувати на завершення випробувань нового українського ракетного комплексу «Вільха». Цей комплекс створений на базі радянської реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) «Смерч», але буде оснащений високоточною коригованою ракетою української розробки. Передбачається, що комплекс зможе вражати цілі на відстані понад 130 км, тобто вирішити проблему старіння єдиного на сьогодні в українській армії оперативно-тактичного комплексу «Точка-У», прийнятого на озброєння ще в 70-ті роки минулого століття.
Система «Вільха» дуже активно випробовувалася протягом 2016-2017 років. Як повідомив військовий експерт Михайло Жирохов, є підстави сподіватися на те, що в другому кварталі 2018 року комплекс буде прийнятий на озброєння.
«Зараз розгортається серійне виробництво корпусів – єдиний елемент 300-мм ракети, що не вироблявся в країні», – пояснив Жирохов.
За його словами, «Вільха» є типовим засобом ракетного стримування, і прийняття цієї системи на озброєння стане першим реальним результатом української ракетної програми.
Також Кабінет міністрів вирішив відновити фінансування програми будівництва нового українського корабля типу «корвет» проекту 58250. Головний корабель цієї серії був закладений ще 2011 року, проте через нестачу коштів загальна технічна готовність корабля станом на 2016 рік становила лише 17%. Однак наприкінці листопада Кабмін збільшив фінансування програми з 16,2 до майже 32 млрд грн. На ці кошти до 2028 року планується побудувати чотири таких кораблі.
Перший корабель, на будівництво якого наступного року планується виділити понад 850 млн грн, повинен бути зданий 2022 року. Будівництво другого корабля передбачається завершити 2024 року, третього – 2026-го і четвертого – 2028 року.
segodnya.ua
