Президент России Владимир Путин считает возможным возобновить военно-техническое сотрудничество (ВТС) с Украиной. Соответствующее заявление он сделал на выездном заседании Военно-промышленной комиссии (ВПК) в Рыбинске, передает корреспондент «Ленты.ру» во вторник, 25 апреля.
«Мы готовы будем при возможности, которая от нас не зависит, вернуться к кооперации с нашими партнерами и в этих сферах, важно только, чтобы были созданы для этого соответствующие условия», — сказал глава государства.
P.S. Удар по російському ВПК
Через початок неоголошеної війни на Донбасі, Україна розірвала коопераційну співпрацю з РФ. У нашого сусіда виникли великі проблеми з імпортозаміщенням. Причому сфера російського ВПК є однією з найбільш залежних від наших підприємств в їхній економіці.
З чотирьохсот підприємств російського ОПК коопераційні зв’язки з Україною мали більше 133. Всі вони критично залежали від України.
За даними інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» на озброєнні у РФ перебувають ракети Р-36М та Р-36М2 «Воєвода», розробник КБ «Південне», виробник «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (обидва підприємства м. Дніпропетровськ). Також на озброєнні у РФ знаходяться ракети УР-100Н, розробником системи керування якої є НВО «Електроприлад» (м. Харків). Обидві ракети спроектовані для несення ядерних боєголовок і, за свідченням російських експертів, зараз складають приблизно 60% ракетних військ стратегічного призначення.
Відомо також, що «Мотор Січ» (м. Запоріжжя) є виробником двигунів для російських крилатих ракет Х-55, які також призначені для несення ядерних боєголовок.
В Україні також виробляються елементи систем управління для ракет-носіїв «Протон», «Союз» та «Космос». Крім того, російські космодроми в процесі запуску ракет до цього часу використовують обладнання, вироблене на київському «Арсеналі». Таким чином, якщо підсумувати дані щодо всіх компонентів ядерної тріади РФ, то виявляється, що розрив зв’язків з українськими постачальниками ставить під загрозу більше половини російського ядерного потенціалу.
Додамо, що виробництво авіаційних двигунів також здійснюється на підприємстві «Мотор Січ». На них літають майже всі гвинтокрили в РФ, зокрема: Мі-8, Мі-171, Мі-35, Мі-28, Ка-50, Ка-52 та інші. Протягом останніх років РФ намагалася вирішити проблему створення аналогів на своїй території, однак, судячи з усього, поки що у цій сфері реальність сильно різниться з планами. Крім того, «Мотор Січ» залишається виробником двигунів для різноманітних літаків, що є на експлуатації в РФ.
Також миколаївський «Зоря»-«Машпроект» виробляє газотурбінні двигуни для військових кораблів. Цими двигунами обладнані численні кораблі ВМФ РФ, зокрема фрегати та есмінці. Тобто припинення кооперації з Україною вдарило й по військово-морських силах РФ.
Крім того, в Україні донедавна вироблялися різноманітні елементи військової техніки РФ: київський «Арсенал» є розробником системи прицілювання ракетного комплексу «Тополь-М»; харківський «Хартрон» — розробник системи ракетного управління ракетного комплексу УР-100Н, київський «Антонов» виготовляє різноманітні комплектуючи частини для літаків, що використовуються у РФ; київський концерн «Артем» випускає ракети класу «повітря-повітря» середньої дальності для літаків МіГ-29, Су-33, Су-34, Су-35.
І це далеко не повний перелік продукції сфери ОПК, яку Україна виробляла на замовлення РФ. Деякі виробництва є єдиними в СНД. Наприклад, «Мотор Січ» виготовляє лопатки і диски для турбін реактивних і турбореактивних двигунів літаків і вертольотів; «Юність» — спеціалізовану продукцію для ракетобудівної та аерокосмічної промисловостей тощо.
Судячи з усього, РФ розраховувала на перших етапах агресії щодо України на бліцкриг. Але завдяки згуртованості українського народу їй не вдалося завдати раптового удару і захопити основні оборонні підприємства. Тепер північному сусіду доводиться пожинати плоди такої недалекоглядності.
Микола ФЕДОРКІВ
