Публічна мобілізація була потрібна. Щоби кожен побачив істинне рило пересічного рашиста

Ну що, помагає якось ліберальная опозиція?

Пє&дузи із ризьких офісів?

Пугачова, за яку тут рвали ліфчики автарки з котиками?

Пересічний ро&ійський тєрпіла засцить піти на антивоєнний мітинг. А от мовчки повантажитись у потяг, залізти в маршрутку — і відправитись на війну в Україну це звичайна справа. На пункті збору ще і хряпнуть горілочки під тушонку. А очі такі добрі — такі і зґвалтують, і в катівню відправлять, і ношені жіночі труси додому відправлять. Кормилец, йопта.

Є ще тєрпіли-білоручки. Ці на самокатах і моноколесах тікають до Грузії і Монголії. Часто це терпіли із елітних Москоу і Пітера. Частину з них справді приймуть консерви глибокого залягання десь у Батумі чи Берліні — там ще сильні позиції Штазі і постГДР. Але — це урок нам на мабутнє, чому ні в якому разі не треба повторювати нинішні тєрпільські досвіди Грузії. Яка скоро стане «другой Россией».

Чітко вловила себе на думці сьогодні, які ж сталеві наші Харків, Запоріжжя, Миколаїв. Які стікають кров’ю щодня, але б’ються, б’ються, б’ються. Перев‘язують рани і рубають голови змія. Оце наша еліта, взірець мужності для світу. «А у нас ще й кав’ярні і бургерні смачні відкриваються», — пишуть тамтешні мешканці, які півроку живуть в коридорах чи підвалах.

Публічна мобілізація на Росії стала потрібна, бо я чітко побачила, що вона давно відбувалась таємно. Просто після 21.09 мужички взяли свої сумочки і поїхали воєвать за Русь. Поїхало багато — нині все це треба нам перемолоти і відправити назад у вигляді фаршу. Молоти будемо довго, ціною життя наших діамантових чоловіків і жінок.

Хай нарешті спаде полуда, що то усе Путін винуватий, а прості ро₴ійські люде ні при чому. При всьому. Якщо ти довго «внє політікі» — ти стаєш агресором. І гарматним м’ясом. Які ж вони огидні. Чистий клопівник.