У олігархів, які зараз повернули собі владу втрачену після Майдану, простий план, як контролювати Україну 10 років.
Проукраїнський електорат Порошенка треба просто розсмикати між підставними вожачками, а свого фунта у другому турі вивести з кандидатом від Росії. І все. Українці самі побіжать голосувати за олігархів, як менше зло.
От побачите. Саме так і буде.
Такий маневр вже провернув 20 років тому Кучма, але хто в нас пам’ятає, що було хоча б 3 тижні тому, не кажучи вже про 20 років? Вже ніхто не пам’ятає, що саме це Кучма, який цих пінчуків і створив, з ними і провернув — зустрівшись у другому турі з Симоненком.
Тому ми ще багато будемо бачити всіх цих вакарчуків, йуль, білецьких, гройсманів і інших клоунів, ім’я їм легіон, завдання у яких одне: відгризти своїх 5-8% у проукраїнського табору. Наталі мосєйчук і сявіки шустери будуть крутити їх сутками на каналах олігархів, бо проукраїнському табору не можна дозволити зібратися під єдиним Порошенком. Не дай українцям об’єднатися і 10 років пограбування країни собі гарантуєш.
В цю схему не вкладався зовнішній російський ресурс. Спираючись на нього Медведчук міг всіх цих хитрожопих клоунів кинути через одне місце. Вже зараз рейтинг олігархічного фунтіка вони опустили до рівня Бойка.
Ось у фунта і спохопилися і закрили канали Медведчука. Але не добили ВСІ проросійські канали.
Пінчукам-міндічам-шефірам не треба захистити країну від проросійського впливу. На це їм плювати. Їм треба тримати владу, а для цього треба союз з проросійським табором проти українців. Але в цьому союзі вони мають бути на правах сильного.
Ось і все. Ніякий Байден тут ні при чому, не будуйте собі ніякі теорії Месій. Це перерозподіл часток в Інфраструктурі Правди.
І доки у українців буде міноритарна частка в цій інфраструктурі, ми будемо на правах доганяючої сторони завжди.
Українські телеканали поділяються на три основні групи:
— олігархічні (найбільш високорейтингові), належать Коломойському, Ахметову, Пінчуку, Фірташу;
-промосковські (Медведчук);
— проукраїнські патріотичні (Порошенко).
Із першою групою в Зеленського проблем від самого обрання й донині немає. Він розраховується з власниками правом грабувати енергетику (в кінцевому розрахунку — населення) і деякими іншими ніштяками, й у цілому високі сторони задоволені одна одною. У тих ефірах лояльність до влади зашкалює.
Наступ на порошенківські канали, які знаходяться в жорсткій опозиції до влади, Янелохові поки що не вдається (хоча спроби були). По-перше, побоюється пасіонарної публіки, котра може вирішити спірне питання на вулиці. По-друге, і Захід шансів на таке не залишає — буде боляче бити. Особливо, тепер, після обрання Байдена.
Тому, єдиною можливою «жертвою» залишився Мертвечук. Тим паче, що він, наразі, демонструє найшвидший електоральний ріст — і саме за рахунок недавніх виборців Зеленського. Та й тон його каналів найжорсткіший по відношенню до ЗЕвлади (про мистера Хаос не забули — К.В.?). Підкупити ж, як інших олігархів, Медведчука практично неможливо. Він уже взяв переодоплату в Путіна й чесно (в його розумінні честі) її відпрацьовує.
Наступ на медведчуківські канали також може вийти Зеленському боком, бо ВВХ є створінням вкрай мстивим. Зрештою, перші наслідки його невдоволення вже спостерігаються на лінії розмежування (і це, очевидно, лише початок). Але ми регулярно бачимо, як емоції й комплекси в Зеленського переважають раціо. А тут ще додалося бажання догодити американцям.
Якби мова йшла про якогось іншого президента, я обов‘язково аналізував би ще одну опцію — що він піднімає ставки, створює собі більш міцні переговорні позиції для спілкування з ВВХ. Але Зеленський поки що не дав жодної підстави вважати, що він на таку складну гру здатний. А навіть якщо й так, то вони з Путіним настільки в різних вагових категоріях, що жодного шансу тут Янелох не має. Тому, немає й теми для розмови.
П.С. При цьому, санкції проти медведчуківських каналів я цілковито підтримую. І не вважаю, що їх буде легко відмінити в суді — хіба що Янелохові підлеглі зіллють (спеціально або через свій гідний анекдотів «високий» професіоналізм).
