У московитів на «Газпромі» стався просто шикарнючий злив інформації про розпіарений проект «Сила Сибіру», яким Москва після окупації Криму почала » перемикатися» на китайський газовий ринок.
Перемкнулися так, що просто обреготатися. Коротше, московити забули мінімум на одному з двох родовищ газу (Ковиктинському) провести геологорозвідку, а тупо пробурили свердловини. І тепер мають на третині з них дулю (41 свердловина із 148 на Ковикті і 49 свердловин із 158 на Чаяндинському родовищі «сухі» або «напівсухі»).
Для прикладу, бурити свердловини без геологорозвідки — це все одно, що піти за грибами, передумати і стати викопувати картоплю посеред лісу: а раптом закотилася Ще одна історія — через санкції за Донбас Москва не змогла купити розчин для буріння, залила свій «імпортозаміщений», і позакупорювала ще купу свердловин (а це, уявіть, дорожезні дірки по 4 км глибиною).
Господарство московитів у всій красі. Як наслідок, із запланованих 38 млрд кубометрів газу в Китай за півроку пішов 1 (щоправда, цього року планували 4,7). А найсмішніше зараз. Зрозумівши, що газу нема, московити вигадали і Путін поспіхом затвердив новий проект експорту до Китаю — «Сила Сибіру-2», яким газ збираються гнати вже не з Якутії, а з Ямалу.
Подивіться на карту, це дуже смішно. Коротше, експортувати газ це дуже складно, з дьогтем у московитів краще виходило. По-правді, ми бачимо крах путінської ресурсної економіки, орієнтованої на нехтування інтелектом, людською інтелектуальною свободою та гідністю і зневажання «креативного класу». 200 тисяч бізнесменів, які десятиліттями щороку втікають з Росії, теоретично могли б допомогти, але вони вже поїхали. З Заходу індустріалізація вже не прийде. А з Китаю, який дуже добре рахує юані, хіба разом з китайцями.