Колективний Коломойський не вигадав нічого нового, він просто грамотно осідлав сталінську тезу про «іскусство дожно быть понятным мілліонам простых труженніков», та і термін «слуга народа» вкупі з культивуванням класової ненависті до частини суспільства (в нашому випадку до т.зв. «порохоботів») родом саме з тих часів.
Як бачите, бацила більшовизму виявилась живучою, звідси успіх примітивного йумору «Кварталу» і «Сватів» та популярність умовного Лисого скомороха, яку геніально використали для захоплення влади під лозунгами «зємля крєстьянам!»-«сажати будемо!»-«конєц епохі!»
В результаті не можна вважатись в Україні культурною людиною, якщо не дивитись серіалів про гівно, не захоплюватись Арєстовічєм, не слідкувати за сезонами «Лігі смєха» та не хавати «гумористичний контрнаступ» — все, як потрібно лукавій злодійкуватій постбільшовицькій «еліті» (та її обслузі) для утримання «мільйонів простих труженіков» в інформаційній окупації.
……………..
Поки невідомо чи це процес зворотній, і як уживеться механізм оскотинювання з гаслом «армія, мова, віра» — але конфлікт вже очевидний, бо реальність сильніша за найкращу ілюзію, інакше ми б досі жили під червоними більшовиками, а не зеленими.
Відповідно завдання лупати ту скалу залишається незмінним — будь-який більшовизм тут має бути нарешті знищений.
—————
«Давайте УЯВИМО, що нам вдалося вийти на кордони 1991 року, але і тоді свідки «розмінованого Чонгара» та «агента Козиря» заважатимуть нам святкувати перемогу», — просувають позитивні аналітики.
Всі півтора роки (і майже три до того) суспільству пропонують бачити уявну картинку замість реальної, безкінечними «двумя-трємя нєдєлямі», «кавою в Ялті в травні», «гумористисним контрнаступом» та іншою блювотою колективного «1+1» — і от тепер одночасно намагаючись обсміяти та дискредитувати питання провалу підготовки до нападу та явної зради, яку розслідують офіційні установи, а ніякі не «свідки».
Це така мрія «прой*общіків»: війна-війна….вжжжжууух….перемога — війна все списала, барахлімся далі.
Шановні пропагандісти,
не «розмінований Чонгар» — цікавлять причини непідриву мостових переходів з Криму, поспішний запуск «шатлів» попри чіткі попередження про напад, повна відсутність ознак підготовки до захисту Півдня, і як наслідок його втрата буквально за один тиждень.
не «агент Козир» — цікавлять мотивації та наслідки дій Андрія Борисовича Єрмака з «розведень» та «розмінувань», договорняків з Козаком, явні ознаки узурпації ним повноважень, роль в зливі спецоперації по затриманню вагнерівців врешті-решт.
Свої «Бучі-камбучі» та «перебитий проводок» залиште для назавжди оскотиненої «кварталом» частини населення — а справжні питання знайдеться кому задати, бо хоч раз в нашій історії треба добитись відповідей.
Вперше (с)
……………..
Наступили на всі граблі, спіймали в голову всі бумеранги, поплатились за всі помилки та брехню, але нічому не навчились — продовжують йти тим же шляхом маніпуляцій та оману.
І прийдете туди ж саме.
