Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 29.01.2026​​

1. Військова машина кремля готова зупинитися через скорочення бюджету.

— російська оборонна промисловість у 2026 році різко втратить темпи зростання, оскільки кремль змінює пріоритети на користь фінансової стабільності.

— Згідно з трирічним прогнозом Мінекономіки рф, галузі, пов’язані з держоборонзамовленням, зростатимуть лише на 4–5% на рік після близько 30% у попередні роки.

— Витрати, пов’язані з війною проти України, у 2026 році скоротяться майже на 11% після зростання більш ніж на 30% у 2025-му. Оборона залишається найбільшою статтею бюджету, але це фактично єдина велика категорія, яку влада вирішила урізати; загальні видатки зростатимуть лише в межах інфляції.

— Ознаки уповільнення вже видно у виробництві: у 2025 році зростання в оптичній та електронній промисловості впало до 11% з 28% роком раніше; у виробництві військової техніки — до 27% з 34%; у готових металевих виробах (боєприпаси, озброєння) — до 14% з 32%.

— За останні три роки військові заводи втягнули близько 800 тис. працівників, що загострило дефіцит робочої сили, підштовхнуло зарплати й інфляцію та змусило ЦБ тримати ставки на рекордно високому рівні.

— Одночасно на доходи бюджету тиснуть низькі ціни на нафту, ширші знижки на російську сиру нафту, санкції та сильний рубль. Ліквідні резерви Фонду національного добробуту наблизилися до мінімуму, і дефіцит доводиться покривати новими запозиченнями.

— У результаті кремль опинився перед вибором між подальшим фінансуванням війни та поверненням до напіввоєнного режиму економіки — і дедалі більше сигналів свідчить, що ресурс для нарощування війни вичерпується.

2. Найбільша російська гірничодобувна компанія «Норильський нікель» готується до скорочення видобутку платини та паладію у поточному році.

— Виробництво паладію може впасти одразу на 11% — до 2,4 млн тройських унцій, платини — приблизно на 8%, до 616 тис. унцій. Очікуване падіння виглядає особливо показовим на тлі того, що за останні 12 місяців світові ціни на обидва метали зросли більш ніж удвічі. російський монополіст фактично втрачає можливість скористатися сприятливою ціновою кон’юнктурою.

— Хоча «Норнікель», як найбільший у світі виробник паладію, формально не перебуває під західними санкціями, обмеження суттєво вдарили по його операційній діяльності.

— Компанія втратила доступ до сучасного гірничого обладнання зі США, Європи та країн-союзників, що вже призвело до скорочення виробництва міді та нікелю минулого року на 2% і 3% відповідно.

— Падіння обсягів стало наслідком вимушеної заміни західних технологій на китайську та білоруську техніку.

3. росія змушена продавати нафту Індії майже за собівартістю через санкції та втрату ринків.

— росія різко знизила ціни на нафту для Індії — до $22–25 за барель, намагаючись утримати покупців на тлі посилення санкцій та обвалу доходів від енергоресурсів.

— За оцінками, дисконт російської нафти Urals до Brent перевищив $24 за барель, що майже вдвічі більше, ніж у жовтні. Для порівняння: у 2023–2024 роках середня знижка становила близько $15 за барель.

— Навіть за офіційними даними російського уряду, у грудні Urals продавалася в середньому по $39,2 за барель, однак останнім часом окремі партії для Індії відвантажувалися по $22–25, що ледь покриває витрати на видобуток — без урахування логістики.

— Тиск на російський нафтовий експорт різко посилився після того, як США запровадили санкції проти «Роснефти» та «Лукойлу». На цьому тлі світові ціни на нафту також залишаються на найнижчому рівні з 2021 року, що додатково вдарило по доходах кремля.

— У результаті енергетичні доходи росії у 2025 році скоротилися приблизно на 20%, змушуючи Москву демпінгувати й дедалі більше залежати від обмеженого кола покупців.

— Колишній топменеджер російської енергетичної компанії визнав, що в разі подальшого посилення санкцій у росії залишиться лише один варіант експорту — постачання трубопроводами, що ще більше звузить можливості для маневру та валютних надходжень.

4. росія шукає нові ринки збуту лігроїну (naphtha), оскільки ключові покупці відступають.

— Експорт російського лігроїну до Азії скорочується через санкції США та зростання обережності покупців. Частину вантажів доводиться зберігати на танкерах або в закордонних сховищах із подальшим реекспортом, що тисне на ціни та збільшує знижки.

— росія зазвичай експортує 1,4–1,5 млн тонн лігроїну на місяць, однак обсяги падають через зупинку Туапсинського НПЗ і порту Тамань після атак дронів. НПЗ, який відвантажував 150–200 тис. тонн на місяць, зупинився 31 грудня; відновлення потребує щонайменше місяця.

— У січні експорт лігроїну до Азії може скоротитися до близько 600 тис. тонн проти ~800 тис. тонн у грудні. У січні–лютому імпорт оцінюється на рівні 700–800 тис. тонн — на 30% менше середньомісячних 1–1,2 млн тонн у перші 10 місяців 2025 року.

— Тайвань та Індія скоротили закупівлі після санкцій США проти «Роснефти» і «Лукойлу». Станом на 22 січня близько 350 тис. тонн грудневих вантажів декларували Сінгапур як пункт призначення, ще понад 320 тис. тонн не мали зазначеного кінцевого ринку; частина вантажів залишається непроданою.

— Венесуела припинила імпорт російського лігроїну як розріджувача після блокади США санкційних танкерів у середині грудня.

5. Ще один нафтовий танкер, пов’язаний із росією, втратив керування в Середземному морі.

— Судно Chariot Tide перебувало в аварійному стані та повільно проходило Гібралтарську протоку, не заходячи до портів. Інцидент стався менш ніж за тиждень після аналогічної події з танкером «Прогресс», який також втратив керування на схожому маршруті.

— Обидва випадки стосуються суден, задіяних у перевезенні російських нафтопродуктів в обхід санкцій. Chariot Tide перебуває під санкціями Євросоюзу та Великої Британії за участь у торгівлі російською нафтою — раніше судно ходило під назвою Marbella Sun.

— За даними аналітичної компанії Kpler, танкер перевозив близько 300 тис. барелів дизельного пального, завантаженого в російському балтійському порту Приморськ, і прямував до марокканського Танжера.

— Під час попередніх рейсів судно також доставляло російський дизель у порти Північної Африки. Серія збоїв із суднами, що перевозять російські нафтопродукти, посилює занепокоєння критиків, які вказують на системні проблеми безпеки тіньового флоту росії.

— Йдеться не лише про обхід санкцій, а й про зростаючі екологічні ризики для ключових морських шляхів Європи та Середземномор’я.

6. Торгівля ураном між Францією та росією триває майже через чотири роки після початку війни.

— Попри 19 пакетів санкцій ЄС проти російських енергоносіїв, атомна галузь так і не була охоплена обмеженнями. Торгівля ядерним паливом залишається винятком, що дозволяє росії зберігати економічну присутність у Європі.

— За даними Greenpeace і Le Monde, у 2022 – вересні 2025 року майже половина імпорту природного урану до Франції припадала на Казахстан і Узбекистан — країни, де ключові позиції зберігає «Росатом» через Uranium One.

— На початку 2026 року «Росатом» залишається основним іноземним гравцем у гірничодобувному секторі Казахстану.

— Частка російського збагаченого урану в імпорті Франції знизилася з 67% у 2022 році до 24% у 2024-му, але постачання не припинені. У 2025 році зафіксовано щонайменше одну поставку в період із січня по вересень, а також ще одну — в жовтні через порт Дюнкерк.

— У листопаді 2025 року Франція відновила експорт переробленого урану. Для повторного використання цей матеріал може бути оброблений лише на одному заводі у світі — в Сєвєрську (Сибір). У 2022 році уряд Франції просив EDF призупинити такі поставки, але пояснень щодо їх відновлення не надано.

— Єврокомісія визнає, що російське ядерне паливо залишається «останнім джерелом енергії з росії», яке імпортується до ЄС, і декларує намір замінити його європейськими альтернативами, не називаючи конкретних строків.

7. Казахстан натякнув на участь росії у відмиванні $14 млрд через країну.

— Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що через один із казахстанських банків було виведено близько $14 млрд коштів із «суміжної країни», фактично вказавши на росію.

— За його словами, фінансова установа «прокрутила» понад 7 трлн тенге, що він назвав кричущим фактом з точки зору закону, економіки та політики. Заява прозвучала на тлі посилення фінансового контролю у вересні минулого року щодо громадян рф, які дистанційно оформлювали банківські картки в Казахстані.

— Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку Казахстану раніше повідомляло, що у 2024 році понад 90% власників карток, задіяних у відмиванні коштів, були нерезидентами.

— За рік зафіксовано 6,2 тис. випадків використання «дроп-карт» на суму 24 млрд тенге (близько $47 млн).

8. У Німеччині кримінальна поліція провела обшуки в штаб-квартирі Deutsche Bank у Франкфурті-на-Майні та в берлінському підрозділі в межах розслідування щодо можливого відмивання коштів.

— Слідчі дії пов’язані з компаніями, які правоохоронні органи відносять до структури російського олігарха Романа Абрамовича. Прокуратура Франкфурта заявила, що розслідування ведеться щодо поки що невстановлених посадових осіб і співробітників банку.

— За версією слідства, у минулому Deutsche Bank підтримував ділові відносини з іноземними компаніями, які могли використовуватися для відмивання грошей.

— Роман Абрамович перебуває під санкціями ЄС з весни 2022 року. У Deutsche Bank підтвердили факт проведення слідчих заходів і заявили про співпрацю з правоохоронними органами, не надаючи додаткових коментарів.