Голова владної фракції у парламенті Арахамія стверджує, що він безправний солдат Зеленського і просто виконує накази: «У мене немає стільки влади, щоб особисто знімати міністрів, навіть якби хотів. Відставка Міші – виключно наслідок його факапу у взаємодії із президентом та конфлікту з головкомом. А щодо моєї ролі, то вона проста: лідер сказав, що хоче Мішу знімати, я пішов це виконувати. Бо якщо генерал наказує штурмувати посадку, ти не маєш права саботувати».
Нагадаю, це заява де-юре голови фракції, яка контролює ВР у парламентсько-президентській республіці. Тобто, він отак просто констатує руйнування конституційного ладу в державі.
Ну і той факт, що чувак в кросівках «Баленсіаґа», який рішає такі от справи в парламенті, на повному серйозі порівнює себе з бійцями… Вони взагалі живуть в іншому світі. Де війна — це просто така вогненна декорація для найкращих років їхніх життів.
Надзвичайно цікава і цінна інформація, яка потенційно несе дуууже погані новини для влади Зеленського.
«США та ЄС залучили колишнього офіцера Моссаду для розслідування зниклих українських коштів».
Одразу важливе уточнення: видання не стверджує, що США встановили факт розкрадання Україною конкретної суми західної допомоги. Йдеться про пошук викрадених коштів у кількох великих корупційних справах і перевірку, чи могли серед них бути гроші західного походження.
Intelligence Online — французьке спеціалізоване видання, яке понад 40 років пише про спецслужби, розвідку, оборону та закриті міжнародні процеси. Його основний продукт — власна інформація від джерел у цьому середовищі.
До його матеріалів ставляться серйозно великі світові медіа. На Intelligence Online неодноразово посилався Reuters, зокрема у матеріалах про китайське шпигунське програмне забезпечення та ізраїльську NSO Group. Його інформацію використовували також Le Monde та Financial Times.
Тобто це не гарантія абсолютної достовірності кожного інсайду, але Intelligence Online — профільне видання з достатньою репутацією, щоб його повідомлення заслуговувало на серйозну увагу.
За інформацією Intelligence Online, дві структури американського Мінфіну — FinCEN, що займається фінансовою розвідкою, та OFAC, що відповідає, зокрема, за санкції й блокування активів, — а також структури Єврокомісії залучили Уді Леві, колишнього керівника підрозділу економічної війни та фінансової розвідки Моссаду.
Його завдання — допомогти знайти викрадені гроші та простежити, куди вони пішли, через які банки й компанії пройшли, хто став їхнім кінцевим отримувачем і де зараз можуть перебувати відповідні активи.
Серед справ, які прямо називає видання, — операція НАБУ «Мідас» щодо понад $100 млн, які, за версією слідства, були виведені з «Енергоатому».
Також ідеться про можливе привласнення $8,5 млн військової допомоги у Словаччині.
Загалом США мають окрему міжвідомчу систему контролю допомоги Україні. Intelligence Online пише, що станом на кінець березня залишалося 56 відкритих кримінальних розслідувань, пов’язаних з українською допомогою, а чотири справи цього року були передані американському Мін’юсту для можливого кримінального переслідування.
Назвати його просто «колишнім офіцером Моссаду» — дуже мало.
Леві понад 35 років працював у військовій та ізраїльській розвідці й спеціалізувався саме на відмиванні грошей, прихованих фінансових мережах та пошуку нелегальних активів.
Він очолював у Моссаді підрозділ економічної війни та фінансової розвідки, а також спеціальну групу, яка займалася фінансовими мережами ХАМАС, «Хезболли», Ірану та інших структур.
Тобто його спеціалізація — не ловити когось на хабарі.
Його робота починається тоді, коли гроші вже вкрали:
куди вони пішли → через які компанії та банки → кому насправді належать → у які активи перетворилися → де їх можна знайти, заморозити і зрештою конфіскувати.
Тому поєднання американської фінансової розвідки, санкційного відомства, європейських структур і такого спеціаліста виглядає доволі серйозно.
Цілком доречно припустити, що міг.
Такі профільні видання часто отримують інформацію від людей усередині спецслужб та державних структур. Іноді інформація потрапляє до журналістів саме тому, що хтось хоче, щоб її почув певний адресат.
А на тлі історії з тиском на НАБУ і САП можливий сигнал українській владі читається досить прозоро:
ці справи бачать не тільки українські детективи. За рухом грошей уже можуть стежити американські та європейські структури. Тому натиснути на НАБУ, провести обшуки чи прибрати конкретного детектива — не означає прибрати саме розслідування та фінансові сліди.
Так, може допомогти. Якщо гроші або придбані за них активи знайдуть за кордоном, їх можна заморозити, а потім через суд домагатися конфіскації та повернення. Це складний і часто довгий процес, але без встановлення руху грошей повернути їх узагалі неможливо.
