Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 28.03.2026
1. російські виробники нафти можуть оголосити форс-мажор через атаки на балтійські порти.
— Після серії українських ударів безпілотниками зупинено відвантаження нафти в порту Усть-Луга — одному з головних експортних хабів рф. Пожежа, спричинена попередньою атакою, досі не ліквідована, а терміни відновлення роботи офіційно не визначені. Повноцінне завантаження може не відновитися щонайменше до середини квітня.
— Ще один критично важливий порт — Приморськ — також зазнав ударів. Хоча там частково відновили операції, стабільність роботи залишається під питанням.
— Зважаючи на це, російські компанії вже попереджають покупців про можливість форс-мажору.
— Окрім атак на порти, вплив мають також проблеми з трубопроводами та інциденти із танкерами. Україна свідомо посилює удари по енергетичній інфраструктурі рф, намагаючись компенсувати ослаблення міжнародного санкційного тиску, спричинене глобальними перебоями на ринку через війну навколо Ірану.
2. росія знову вводить заборону на експорт бензину — цього разу через удари по нафтопереробній інфраструктурі та зростання цін на паливо.
— В уряді вже готують рішення про повну заборону експорту бензину з 1 квітня 2026 року. Офіційна причина — необхідність стабілізувати внутрішні ціни та забезпечити пріоритетне постачання пального на внутрішній ринок в умовах турбулентності, спричиненої глобальною кризою на Близькому Сході.
— Фактично ж рішення стало прямим наслідком серії українських атак дронами по НПЗ, які вже призвели до зупинки щонайменше трьох великих підприємств: Волгоградський НПЗ; Саратовський НПЗ; «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) у Ленінградській області — другий за величиною НПЗ у рф.
— На цьому фоні ситуація на паливному ринку стрімко погіршується. З кінця лютого, після ескалації на Близькому Сході та перебоїв у постачанні через Ормузьку протоку, оптові ціни в росії різко зросли: бензин подорожчав на 14%, дизель — на 22%.
3. російський бізнес масово провалює спроби впровадження штучного інтелекту: у 2025 році неуспішними виявилися близько 90% таких проєктів.
— Компанії так і не змогли інтегрувати у робочі процеси ані великі мовні моделі, ані чат-боти, а приблизно 40% ініціатив взагалі згорнули ще на стадії пілотів. Про це свідчить опитування близько 50 великих організацій із сфер ІТ, промисловості, фінансів, транспорту, логістики та держсекторі.
— Ключова причина провалу — ставка не на практичні рішення, а на гучний PR. У результаті компанії запускали проєкти, які не мали реальної прикладної цінності або були технічно сирими.
— У підсумку більшість російських компаній так і не змогли перейти від експериментів до реального використання ШІ, що ще раз демонструє технологічне відставання та обмеженість доступу до якісних рішень.
4. російська будівельна галузь демонструє різке падіння, що вже призвело до обвалу виробництва цементу.
— За підсумками січня–лютого 2026 року випуск цементу скоротився на 31,2% у річному вимірі — до 4,2 млн тонн. Споживання також впало — на 25,7%, до 4,5 млн тонн. За підсумками року попит може зменшитися ще на 15 млн тонн, до близько 46 млн тонн — мінімального рівня з 2010 року.
— Причиною стало глибоке просідання будівництва. Введення житла лише за січень скоротилося на 27% — до 8,04 млн кв. м, тоді як запуск нових проєктів у 2025 році знизився на 12%. Поточне скорочення попиту на цемент еквівалентне зупинці приблизно семи великих заводів, кожен із потужністю близько 2 млн тонн на рік.
— Динаміка свідчить про системну кризу в будівельному секторі рф, який традиційно виступає драйвером внутрішнього попиту. Скорочення інвестицій, падіння продажів і обмежений доступ до фінансування формують ланцюгову реакцію, що вдаряє по суміжних галузях і посилює загальне уповільнення економіки.
5. У росії загострюється дефіцит мінеральних добрив, що вже створює ризики для посівної кампанії та майбутнього врожаю.
— Аграрії заявляють про різке зростання цін і фізичну нестачу ключових позицій, зокрема аміачної селітри, яка фактично зникла з внутрішнього ринку.
— За даними галузевих об’єднань, від початку року середня вартість добрив зросла більш ніж на 30%, досягнувши рекордних рівнів. Виробники сільгосппродукції скаржаться на неможливість закупити необхідні обсяги навіть за підвищеними цінами, що ставить під загрозу проведення весняно-польових робіт.
— Однією з ключових причин кризи стало скасування експортних мит на добрива, що стимулювало виробників переорієнтуватися на зовнішні ринки з вищою маржинальністю.
— Додатковий тиск спричинило зростання світового попиту через перебої постачання на глобальному ринку, зокрема у зв’язку з обмеженнями в регіоні Перської затоки. Ситуація демонструє дисбаланс між експортною політикою та внутрішніми потребами: пріоритет зовнішніх доходів фактично залишив внутрішній ринок без достатнього забезпечення.
— У результаті аграрний сектор, який є критично важливим для продовольчої безпеки, стикається з дефіцитом ресурсів і зростанням витрат.
6. російська вугільна галузь опинилася на межі масштабного колапсу, який може зачепити десятки підприємств і цілі моногорода.
— Уряд рф визнає різке погіршення ситуації: у «червоній зоні» вже перебувають 62 компанії, з яких 20 зупинили видобуток, а ще 14 готуються до ліквідації або консервації.
— За підсумками 2025 року сукупний збиток галузі сягнув рекордних 408 млрд рублів, причому збитковими стали три з чотирьох підприємств. У середньому кожна тонна вугілля приносила близько 1000 рублів втрат, що свідчить про повну втрату рентабельності видобутку. У 2026 році ситуація лише погіршується: очікується зростання збитків ще на 41% — до 576 млрд рублів.
— Така динаміка вказує на системну кризу, яка охоплює всю галузь і не має швидких шляхів вирішення. Додатковий тиск створює скорочення експорту: Китай, який став ключовим покупцем російського вугілля, зменшує імпорт третій рік поспіль — зі 102,1 млн тонн у 2023 році до 88,8 млн тонн у 2025-му.
— У перші місяці 2026 року поставки впали ще на 15%. Фінансове становище компаній ускладнюється високими відсотковими ставками та накопиченням боргів, тоді як державна підтримка обмежена в часі.
— Податкові послаблення, запроваджені раніше, завершуються, і їх продовження не планується, що посилює ризики масових банкрутств.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.03.2026
1. Збройні сили України продовжують системно бити по критичній інфраструктурі рф: у ніч на 28 березня під атаками опинилися один із найбільших НПЗ та підприємство з виробництва вибухових речовин. За даними моніторингових ресурсів, кілька влучань зафіксовано по нафтопереробному заводу в Ярославлі. Після ударів на території підприємства спалахнули пожежі.
— Паралельно було атаковано завод «Промсинтез» у Чапаєвську Самарської області — одного з ключових виробників вибухових речовин у росії. За даними OSINT-джерел, удар припав безпосередньо по виробничій зоні, де здійснюється синтез вибухових компонентів. Повідомляється про численні вибухи після влучання.
— Аналіз відео з місця подій також вказує, що під удар потрапив цілий промисловий вузол, де розташовані одразу кілька оборонних підприємств, пов’язаних із виробництвом боєприпасів і хімічної продукції.
— Ці удари продовжують тенденцію останніх тижнів — цілеспрямоване виведення з ладу російських НПЗ і військово-промислових об’єктів. На фоні попередніх атак, що вже призвели до зупинки низки нафтопереробних заводів і проблем із експортом, нові ураження посилюють тиск на енергетичний і оборонний сектор рф.
2. російський «Новатек» змушений зупинити один із ключових газопереробних комплексів на Балтиці після ударів дронів.
— Компанія призупинила переробку стабільного газового конденсату та експорт нафти через порт Усть-Луга після пожежі, що виникла внаслідок атаки БПЛА 25 березня.
— У результаті повністю зупинено не лише сам комплекс, а й перевалку нафти та нафтопродуктів у порту. Терміни відновлення роботи наразі невідомі.
— Йдеться про стратегічний об’єкт: комплекс потужністю близько 9 млн тонн на рік переробляє газоконденсат у нафту, керосин, дизель та інші продукти з подальшим експортом морем. У 2025 році він переробив близько 8 млн тонн сировини, що підкреслює його важливість для експортної виручки рф.
— Зупинка такого вузла посилює ефект від попередніх ударів по нафтовій інфраструктурі, включаючи НПЗ та порти Балтійського регіону. У сукупності це створює системний тиск на експорт енергоресурсів росії — ключове джерело доходів бюджету.
3. російська «Сєвєрсталь» різко скорочує витрати через поглиблення кризи в металургії та падіння попиту.
— Компанія урізає капітальні інвестиції на 24% від запланованих близько 147 млрд рублів, знижує ремонтний фонд і витрати на оплату праці приблизно на 5%, а також відкладає індексацію зарплат і заморожує найм.
— Причиною стало різке просідання ринку: попит на сталь у росії впав на 31% з початку 2024 року, що спричинило недозавантаження ключових споживачів і тиск на ціни. У 2025 році споживання сталі вже скоротилося приблизно на 14%, а відновлення ринку не очікується щонайменше до 2027 року.
— Скорочення інвестицій такого масштабу означає удар і по суміжних галузях — будівництву, машинобудуванню та сервісному сектору, які втрачають замовлення.
— Паралельно інші виробники також зупиняють частину потужностей і оптимізують персонал.
4. Фіцо пригрозив заблокувати 20-й пакет санкцій ЄС через ситуацію з “Дружбою”.
— Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що може заблокувати ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС проти росії, якщо Європейська комісія не вплине на Україну щодо відновлення транзиту російської нафти трубопроводом “Дружба”.
— У своєму відеозверненні Фіцо різко розкритикував Єврокомісію та президента України Зеленського. Він назвав ситуацію навколо нафтопроводу порушенням інтересів Словаччини та звинуватив Брюссель у “подвійних стандартах”, мовляв, інтереси України ставлять вище за інтереси країн-членів ЄС.
— Також словацький прем’єр заявив, що Братислава може переглянути свою позицію щодо вступу України до ЄС, якщо підхід Єврокомісії не зміниться.
5. Війна Трампа з Іраном підштовхує Індію до відновлення старої дружби з росією.
— Індія готується до різкого розвороту в енергетичній політиці — країна веде переговори про відновлення імпорту російського ЗПГ вперше за чотири роки та одночасно планує суттєво наростити закупівлі нафти. Частка російської нафти може вже найближчим часом зрости до 40% від усього імпорту.
— Переговори щодо газу перейшли в практичну площину після домовленостей на рівні енергетичних відомств у середині березня. Індійські компанії вже отримали сигнал готуватися до відновлення закупівель, а сама угода може бути узгоджена протягом кількох тижнів, попри ризики санкцій.
— Ключовий фактор — різке загострення ситуації на Близькому Сході, яке поставило під загрозу традиційні маршрути постачання з Перської затоки.
— У цих умовах Індія змушена діяти прагматично, щоб уникнути дефіциту палива та перебоїв у роботі економіки. Навіть США пішли на тимчасові послаблення, щоб не допустити енергетичної кризи в регіоні.
— Паралельно сторони домовляються про збільшення поставок сирої нафти — обсяги можуть фактично подвоїтися порівняно з початком року. Для росії це відкриває можливість закріпитися на одному з найбільших і найдинамічніших ринків у світі в умовах обмежень на інших напрямках.
— Водночас позиції сторін у переговорах нерівні: через дефіцит на глобальному ринку нові контракти, ймовірно, будуть менш вигідними для Індії.
— Ринок переходить у фазу, де умови диктує продавець. У підсумку ситуація демонструє, як енергетична безпека переважає політичні обмеження: Індія фактично повертається до активної співпраці з росією, незважаючи на санкційний тиск, а глобальні ризики лише прискорюють цей процес.
6. Індія схвалила військові закупівлі на суму 25 мільярдів доларів для придбання літаків та російських ракетних систем С-400.
— Окремо погоджено закупівлю ще п’яти комплексів С-400 приблизно на $6,1 млрд. Наразі Індія вже має три такі системи, ще дві очікуються найближчим часом. Вони призначені для перехоплення далекобійних повітряних загроз і прикриття стратегічно важливих об’єктів. Крім того, затверджено модернізацію винищувачів російського виробництва, закупівлю артилерії, танкових боєприпасів, систем спостереження, а також безпілотників для розвідки й ударних операцій.
— Паралельно підписано контракт приблизно на $47 млн на постачання зенітних комплексів «Тунгуска». Загалом у поточному фінансовому році Індія схвалила військові закупівлі на 6,73 трлн рупій (близько $71 млрд), що свідчить про масштабну програму переозброєння.
— Попри поступову диверсифікацію імпорту, росія зберігає позицію найбільшого постачальника озброєнь для Індії — понад третину від загального обсягу.
— Водночас такі угоди можуть викликати невдоволення США, які раніше критикували співпрацю Нью-Делі з москвою. Таким чином, Індія фактично балансує між різними партнерами, але продовжує робити ставку на російські системи у критично важливих сегментах оборони.
7. У Латвії винесли жорсткий вирок за допомогу російській армії в обхід санкцій ЄС.
— Суд у Ризі засудив чоловіка до 11 років ув’язнення за участь у схемі постачання до росії супутникових інтернет-систем Starlink Mini Kit та іншого обладнання військового призначення. Йдеться про організовану групу з чотирьох осіб, яка закуповувала техніку у США та переправляла її в рф всупереч санкційним обмеженням.
— За даними латвійської прокуратури, загальна вартість поставлених товарів становила близько 200 тис. євро. Окрім систем супутникового зв’язку, до росії вивозили деталі до зброї, боєприпаси та спеціалізовані метеорологічні прилади, які можуть використовуватись у військових цілях.
— Слідство встановило, що продукція реалізовувалася особам, пов’язаним із російськими збройними силами. Суд визнав обвинуваченого винним у діях у складі організованої групи з метою сприяння іноземній державі у підриві територіальної цілісності та політичної незалежності іншої демократичної країни, а також у порушенні санкцій ЄС. Вироки іншим учасникам схеми очікуються пізніше.
— Цей кейс демонструє, що країни ЄС посилюють кримінальну відповідальність за обхід санкцій і постачання технологій, які можуть використовуватися у війні.
