Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 28.10.2025

1. «Лукойл» розпродає активи та закриває АЗС у Європі через санкції США.

— російська нафтова компанія «Лукойл» оголосила про продаж своїх закордонних активів після внесення до американського санкційного списку. На сайті компанії повідомляється, що розпочато прийом заявок від потенційних покупців, а розпродаж здійснюється відповідно до ліцензії Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC), яка дозволяє поступове згортання діяльності.

— Компанія, яка у 2024 році забезпечувала близько 15% російського нафтового експорту (36,7 млн тонн із 240 млн), заявила, що у разі потреби проситиме OFAC продовжити термін дії ліцензії, щоб уникнути зриву роботи своїх закордонних підрозділів.

— Санкційний тиск США та ЄС призвів до фактичного згортання європейської присутності одного з найбільших російських нафтових експортерів.

— Це ще більше обмежує канали збуту російської нафти, підриваючи доходи москви від енергетичного експорту.

2. Ціна ключової російської нафти падає через санкції США.

— Ціна на ключовий сорт російської нафти ESPO різко впала після того, як санкції США змусили китайські нафтопереробні заводи скасувати частину закупівель.

— За даними Bloomberg, спотові продажі ESPO цього тижня пропонувалися зі знижкою 50 центів за барель до еталонного Brent, тоді як ще минулого тижня сорт торгувався з премією понад 1 долар.

— Після включення «Роснефти» та «Лукойлу» до санкційного списку Вашингтона китайські державні компанії, зокрема Sinopec, відмовилися від кількох партій російської нафти. Це стало першим серйозним ударом по російському нафтовому сектору з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому.

— Американська адміністрація прагне зробити торгівлю російською нафтою дорожчою та ризикованішою, не провокуючи стрибка світових цін.

— За даними Vortexa, приватні китайські НПЗ («чайники») споживають близько 800 тис. барелів на добу російської нафти далекосхідних сортів, однак невідомо, чи зможуть вони компенсувати обсяги, від яких відмовилися великі компанії. Санкції посилюють фінансовий тиск на москву, яка втрачає ключові ринки збуту навіть серед традиційних партнерів в Азії.

3. російська промисловість на межі обвалу, а інфляція знову прискорюється.

— російська промисловість опинилася на межі масштабного спаду, оскільки боргове навантаження бізнесу досягло історичних максимумів.

— Зростання виплат за кредитами при стагнуючих доходах компаній свідчить, що політика Центробанку рф суттєво впливає на економіку — проте не в усіх аспектах.

— Попри жорстке підвищення ключової ставки, інфляція в росії знову почала прискорюватися. ЦБ рф був змушений погіршити прогноз, визнавши, що не здатен досягти власної цілі з уповільнення зростання цін. Регулятор пояснює це дією факторів, на які він не має прямого впливу — насамперед бюджетними вливаннями, військовими замовленнями та дефіцитом робочої сили.

— Водночас Банк росії заявив про необхідність утримувати високу процентну ставку довше, ніж планувалося, що фактично позбавляє підприємства дешевих кредитів і гальмує виробництво.

— На тлі виснаження внутрішнього попиту та зростання собівартості, економіка рф дедалі більше нагадує модель військового часу — з переважанням державних витрат і зменшенням інвестицій у цивільні галузі.

4. У росії Ашинський металургійний завод скорочує виробництво та персонал.

— Один із ключових виробників спеціальних сплавів для військово-промислового комплексу росії — Ашинський металургійний завод у Челябінській області — закриває цех нержавіючої сталі та звільняє понад 370 працівників.

— Інші цехи заводу також працюють з перебоями, працівників відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік.

— Керівництво заявило, що скорочення пов’язане з «модернізацією» та «концентрацією ресурсів на основному виробництві», однак строки відновлення роботи не називаються.

— Проблеми на стратегічному підприємстві, яке постачає матеріали для оборонної, авіаційної та енергетичної галузей, свідчать про поглиблення кризи в російській металургії на тлі санкцій і падіння попиту.

5. Країни Балтії потайки заправляють “тіньовий флот” росії — розслідування LRT.

— Литовський суспільний мовник LRT з’ясував, що компанії з Литви, Латвії та Естонії, пов’язані з мережею Fast Bunkering, постачають пальне російським “тіньовим” танкерам, які перевозять підсанкційну нафту.

— За даними журналістів, із червня 2024 по березень 2025 року два заправники — Rina та Zircone — провели 286 операцій у Балтійському морі, з яких щонайменше 159 — із суднами, що заходили до російських портів.

— Понад 20 танкерів мали ознаки належності до “тіньового флоту”: без міжнародного страхування та зареєстровані поза юрисдикціями країн, що обмежують ціну на російську нафту. Хоча формально більшість цих суден не були під санкціями, частину з них згодом додали до санкційних списків ЄС.

— Нагадаємо, у новому — 19-му пакеті санкцій ЄС до чорного списку внесли ще понад 100 російських танкерів, і тепер таких під обмеженнями вже понад 550.

6. ЄС нарощує імпорт палива перед новими санкціями проти росії.

— Імпорт дизельного та авіаційного палива до Європейського Союзу стрімко зростає до рекордних рівнів — трейдери готуються до нових обмежень на нафтопродукти, виготовлені з російської сирої нафти. За даними Kpler, з 1 по 20 жовтня до портів ЄС прибули близько 1,9 млн барелів нафтопродуктів з Індії, Саудівської Аравії та США. Якщо такі темпи збережуться, імпорт досягне місячного максимуму.

— Після заборони на постачання палива з росії у 2023 році ЄС переорієнтував закупівлі на постачальників з Азії та Близького Сходу.

— Тепер новий пакет обмежень, що набуде чинності 21 січня 2026 року, заборонить імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти в третіх країнах, ліквідовуючи «лазівку», якою активно користувалися Індія та Туреччина.

— Санкції США проти «Роснефти» та «Лукойлу» вже ускладнили транспортування пов’язаних із росією барелів і зробили операції ризикованішими.

— Індійські нафтопереробні заводи, які досі були ключовими покупцями російської нафти, попередили, що нові обмеження практично заблокують імпорт сировини до великих компаній.

— росія опиняється під подвійним тиском — втрачає доступ до азійських клієнтів, тоді як Європа зміцнює енергетичну безпеку, нарощуючи імпорт з альтернативних джерел.

7. США дали Німеччині пів року на вирішення питання активів «Роснефті».

— Вашингтон надав Берліну шестимісячний термін для врегулювання питання власності на німецькі активи російської компанії «Роснефть». Це рішення дозволить тимчасово звільнити Rosneft Deutschland від дії нових санкцій США.

— Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість видати обмежену, невідновлювану ліцензію для німецької «дочки» «Роснефти», щоб уникнути перебоїв у роботі трьох ключових нафтопереробних заводів країни, серед яких PCK Raffinerie у Шведті.

— Водночас Берлін має до березня 2026 року створити нову структуру власності, яка повністю виключить участь росії.

— Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну уряд Німеччини передав активи «Роснефти» під контроль Федерального мережевого агентства. Попри спроби знайти покупця, зокрема серед катарських інвесторів, домовленостей про продаж досягнуто не вдалося.

— Новий шестимісячний термін суттєво коротший за дворічну британську ліцензію, надану для аналогічних активів. Без американського дозволу німецька «Роснефть» ризикує втратити доступ до основних клієнтів уже з 21 листопада — дати, коли починає діяти черговий пакет санкцій США.

— Канцлер Фрідріх Мерц висловив упевненість, що Вашингтон і Берлін зможуть узгодити рішення, яке дозволить зберегти стабільність німецької енергетичної системи.

8. Індійські НПЗ шукають шляхи обходу санкцій для закупівлі російської нафти.

— Індійські державні нафтопереробні заводи розглядають можливість купівлі російської нафти через дрібні компанії після введення США санкцій проти «Роснефти» та «Лукойлу».

— Найбільші державні переробники — Indian Oil Corp., Bharat Petroleum Corp. та Hindustan Petroleum Corp. — тимчасово припинили закупівлі сорту Urals і очікують вказівок від уряду.

— За даними Kpler, чотири компанії, що потрапили під санкції, забезпечували понад 80% російського експорту нафти до Індії у 2024 році. Тепер очікується різке скорочення постачань.

— Найбільший приватний покупець Urals, Reliance Industries, вже почав активно заміщати російські обсяги нафтою з Близького Сходу та США.

— Єдиним винятком може залишитися Nayara Energy, яку контролює «Роснефть» і яка вже перебуває під європейськими та британськими санкціями. Компанія продовжує закупівлі з росії.

— Нові обмеження Вашингтона роблять торгівлю російською нафтою дорожчою та ризикованішою.

— Індія, що намагається балансувати між збереженням постачань і ризиком вторинних санкцій, опинилася під тиском: її державні НПЗ ризикують втратити стабільні джерела сировини, тоді як москва втрачає одного з останніх великих покупців.

9. Китайський НПЗ Yulong збільшує імпорт російської нафти після санкцій Заходу.

— Китайська компанія Shandong Yulong Petrochemical різко збільшила імпорт російської нафти після того, як Велика Британія та Європейський Союз запровадили санкції проти підприємства через його торгівлю з росією.

— Найновіший китайський нафтопереробний завод, розташований у провінції Шаньдун, працює на рівні понад 90% потужності. У листопаді Yulong планує імпортувати 15 партій російської нафти — переважно сорту ESPO, а також Urals і Sokol. Це рекордний обсяг — до 405 тис. барелів на добу, що вдвічі перевищує середній рівень закупівель компанії.

— Рішення про нарощування поставок з росії ухвалили після того, як британські та європейські санкції змусили низку постачальників із Близького Сходу та Канади скасувати контракти з китайським НПЗ.

— Унаслідок цього Yulong почала компенсувати дефіцит імпортом російської нафти.

— Останній пакет санкцій США та ЄС проти російського нафтового експорту вже призвів до того, що китайські державні імпортери й індійські НПЗ тимчасово зупинили закупівлі.

— Це змушує москву шукати нових покупців для своїх сортів ESPO та Urals, які тепер дедалі активніше спрямовуються на незалежні китайські заводи.

— Завод Yulong, вартістю понад 20 млрд доларів, вважають знаковим проектом у Шаньдуні — він належить консорціуму Shandong Energy Group і включає один із найбільших у Китаї етиленових комплексів.

10. Угорщина прагне створити в ЄС антиукраїнський альянс із Чехією та Словаччиною.

— Угорщина планує створити в межах Європейського Союзу політичний альянс із Чехією та Словаччиною, який би скептично ставився до підтримки України.

— За словами головного політичного радника прем’єр-міністра Угорщини Балажа Орбана, прем’єр Віктор Орбан розраховує на співпрацю з новообраним чеським прем’єром Андреєм Бабішем та головою уряду Словаччини Робертом Фіцо.

— Країни мають намір координувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС та виступати узгоджено під час обговорення ключових рішень блоку.

— Передбачається, що новий тристоронній формат може ускладнити для Євросоюзу ухвалення рішень про фінансування військової допомоги Україні.

— Водночас створення альянсу наразі залишається на початковому етапі — Бабіш ще не сформував уряд після виборів, а Фіцо не має повного політичного порозуміння з Будапештом у низці питань.

— Подібна координація, за словами Орбана, вже мала місце під час міграційної кризи 2015 року, коли країни «Вишеградської четвірки» виступали спільним фронтом проти політики Брюсселя.

— Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну формат фактично розпався через відмінності позицій, зокрема через проукраїнську лінію Варшави.