Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 27.08.2025
1. У липні російські доходи від експорту викопного палива знову пішли на спад.
— Середньодобова виручка становила лише 585 млн євро, що на 3% менше, ніж місяцем раніше. Найбільший удар припав на морські поставки нафти: надходження скоротилися на 12%, до 192 млн євро на добу, при зниженні обсягів на 11%. Це означає, що ключовий експортний канал для Москви стрімко втрачає прибутковість.
— На ринку ЗПГ криза ще глибша: доходи від експорту знизилися на 19%, до 30 млн євро в день, а фізичні обсяги — на 21%.
— Це вже четвертий місяць поспіль падіння, що ставить під сумнів здатність росії розширювати свою присутність на глобальному газовому ринку.
— Лише поставки трубопровідного газу тимчасово показали зростання — на 41% (71 млн євро на добу). Це сталося виключно через відновлення роботи «Турецького потоку» після техобслуговування та спекотну погоду, яка підвищила попит на електроенергію.
— Але цей фактор має ситуативний характер і не свідчить про стабільність російських експортних позицій.
— Виручка від морських поставок нафтопродуктів скоротилася на 5%, до 147 млн євро на добу, а доходи від експорту вугілля залишилися майже без змін (мінус 2%).
— Навіть за умов обходу санкцій та використання «тіньового флоту» росія продовжує втрачати валютні надходження. Тенденція до падіння доходів від нафти та ЗПГ сигналізує про зростаючі ризики для кремлівського бюджету, який критично залежить від енергетичного експорту.
2. Експорт російської сирої нафти скоротився через атаки дронів та тарифи Трампа.
— За тиждень із 18 по 24 серпня обсяги морських поставок знизилися до 2,72 млн барелів на добу — мінімуму за останні чотири тижні. Це на 320 тис. барелів менше, ніж тижнем раніше.
— Головний удар по експортних маршрутах завдали українські безпілотники, що пошкодили об’єкти ЛПДС «Унеча» — ключову точку подачі нафти в порт Усть-Луга. Через атаки транспортування кілька разів призупинялося, що позначилося не лише на експорті, а й на постачанні в Угорщину та Словаччину по «Дружбі».
— Додатковим фактором стало скорочення закупівель Індією — за останні два місяці країна зменшила імпорт російської нафти більш ніж на 500 тис. барелів на добу. Це пов’язують із новими 50%-ними митами, які Дональд Трамп запровадив на індійські товари, зокрема через торгівлю російською нафтою.
— Фінансові втрати Кремля зростають: за тиждень доходи від морського експорту впали на 9% — до $1,11 млрд. Ціни на Urals опустилися до мінімумів із червня: $54,88 за барель із Балтики та $55,43 із Чорного моря.
— Удари ЗСУ по російських НПЗ уже спричинили дефіцит пального в Криму та низці регіонів рф, а атаки на інфраструктуру для експорту нафти створюють нові ризики для бюджету.
3. росія намагається компенсувати удари по своїй нафтопереробній інфраструктурі збільшенням експорту сирої нафти.
— У серпні Москва вирішила наростити відвантаження через західні порти до 2 млн барелів на добу, що на 200 тис. більше, ніж планувалося спочатку. Це стало вимушеним кроком після атак українських безпілотників, які вивели з ладу низку НПЗ і фактично зупинили близько 17% російських потужностей із переробки.
— Крім того, зазнав пошкоджень і трубопровід «Дружба» разом із ключовою перекачувальною станцією в Унечі. Ці втрати можуть зменшити експорт нафти ще на до 500 тис. барелів щодня, що для російського бюджету означає потенційні мільярдні недоотримані доходи.
— Перспективи відновлення поставок залишаються невизначеними: ремонти затягуються, а нові удари ставлять під сумнів стабільність експорту.
— До цього додається й проблема браку танкерів — західні санкції обмежили доступ москви до страхування та флоту, і тепер російські трейдери змушені переплачувати за перевезення або використовувати «тіньовий» флот.
— Таким чином, замість диверсифікації російська нафтова галузь опинилася у ситуації, коли втрата переробки робить її ще більш залежною від сирого експорту, а будь-який новий удар чи санкційне обмеження одразу ж створює критичні перебої в доходах.
4. росія намагається повернути собі втрачені ринки авіапрому і запропонувала компанії Boeing відновити спільне підприємство з виробництва титанових деталей на Уралі.
— Раніше у так званій «Титановій долині» Свердловської області працювало СП між американською корпорацією та російською «ВСМПО-Авісма».
— Проєкт був зупинений після початку повномасштабної війни росії проти України, коли Boeing повністю відмовився від російського титану та співпраці з «Авісмою».
— Попри спроби москви представити ідею як «взаємовигідну», шанси на її реалізацію мінімальні: західні санкції фактично закрили для російського титану прямий доступ до ринків США та ЄС.
— російська влада демонструє відчайдушні спроби повернути довоєнний рівень співпраці, тоді як глобальні авіавиробники вже налагодили альтернативні ланцюжки постачання титану — від Японії до Казахстану.
— Для росії ж ця втрата означає стратегічний удар по одній із небагатьох високотехнологічних галузей, здатних приносити валютні доходи.
5. Доходи росії від транспортування нафти через Балтійське і Чорне моря впали на третину лише за тиждень після запровадження обмежень проти так званого «тіньового флоту».
— Про це заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас у коментарі німецькому виданню Welt.
— Вона наголосила, що навіть попередні заходи вже суттєво вдарили по здатності москви фінансувати війну проти України, а нові санкції, ухвалені США та ЄС спільно, можуть поставити кремль у ще більш скрутне становище.
— Паралельно з цим сам російський Мінфін підтверджує різке скорочення надходжень від експорту нафти й газу. У червні доходи впали на 33,7% у річному вимірі, а в липні — ще на 28%.
— Це вже третій місяць поспіль, коли Москва втрачає майже третину нафтогазових доходів, що є головним джерелом фінансування її агресії.
— Причому 18-й пакет санкцій ЄС проти російської нафти почав діяти лише в середині липня, отже негативний ефект для бюджету рф лише посилюватиметься.
— Каллас підкреслила, що у США є реальні інструменти, аби змусити Кремль сісти за стіл серйозних переговорів. Якщо Вашингтон і Брюссель координуватимуть дії, обходити санкції стане набагато важче, а фінансовий ресурс москви для війни буде вичерпуватися швидшими темпами.
— Вона також зауважила, що ЄС вітає заяви Дональда Трампа про необхідність припинити втрати на фронті, адже санкційний тиск — один із шляхів до цього.
— За словами Каллас, спільні дії Заходу послали б кремлю чіткий сигнал єдності й непохитності. Політик нагадала, що будь-яка потенційна мирна угода між Києвом і Москвою повинна супроводжуватися надійними гарантіями безпеки для України.
— Досвід Мінських домовленостей довів, що обмежуватися лише контролем за припиненням вогню — недостатньо, оскільки росія завжди використовує паузи у бойових діях для підготовки нової агресії.
6. Індія втратила вигоди від імпорту дешевої російської нафти через нові торговельні бар’єри США.
— Адміністрація Дональда Трампа запровадила додаткові мита до 50% на індійський експорт, що може скоротити його обсяги на майже 37 млрд доларів у поточному фінансовому році.
— Це фактично зводить нанівець щонайменше 17 млрд доларів, які Нью-Делі заощадив, закуповуючи російську нафту зі знижкою після початку повномасштабної війни проти України.
— Удари по трудомістких галузях, зокрема текстильній промисловості та виробництву ювелірних виробів, можуть призвести до значних втрат робочих місць і стати серйозним викликом для уряду Нарендри Моді.
— Водночас у Нью-Делі визнають, що не готові повністю відмовитися від російської нафти, яка нині становить близько 40% закупівель.
— Вашингтон наполягає на перегляді енергетичних зв’язків Індії з москвою, вбачаючи у партнерстві з Делі ключ до стримування зростаючого впливу Китаю в регіоні.
— Проте нові тарифи поставили відносини між США та Індією на межу найгіршої кризи з кінця 1990-х, коли проти Нью-Делі були запроваджені санкції за ядерні випробування.
— Для росії ж посилення тиску на Індію означає підвищений ризик втрати одного з небагатьох ринків збуту нафти, який забезпечував Москві валютні надходження після європейських ембарго.
7. Exxon секретно вів переговори з Роснефтью щодо повернення до росії.
— У 2025 році Exxon Mobil провела закриті переговори з Роснефтью про можливе повернення до проекту Сахалін-1 на умовах, що уряди США і росії дадуть «зелене світло» у рамках мирного врегулювання в Україні. Переговори відбувалися під керівництвом старшого віцепрезидента Exxon Ніла Чепмена і мали високу секретність — лише кілька осіб у компанії знали про них.
— Exxon також звернулась до уряду США за підтримкою для можливого повернення на російський ринок, отримавши схвальний прийом; Генеральний директор Даррен Вудс обговорював це питання з Дональдом Трампом у Білому домі.
— У серпні 2025 року президент Путін підписав указ, який створив можливості для іноземних компаній повернутися до проекту Сахалін-1 — за умови постачання обладнання та сприяння зняттю санкцій.
— Опціональне повернення Exxon стало б драматичним зближенням після різкого виходу у 2022 році: компанія зазнала збитків понад $4 млрд і втратила свою частку в проекті через експропріацію кремлем.
8. Міжнародні корпорації фактично фінансують російську армію через податки, які вони продовжують сплачувати в бюджет країни-агресора.
— За даними звіту B4Ukraine та Київської школи економіки, лише у 2024 році іноземні компанії перерахували Росії щонайменше 20 млрд доларів податків. Цієї суми вистачило б на виплату зарплат мільйону російських військових.
— Від початку повномасштабної війни бізнес із-за кордону сплатив Кремлю понад 60 млрд доларів, що становить близько половини воєнного бюджету росії на 2025 рік.
— Таким чином, присутність західних та азійських корпорацій у рф напряму підживлює здатність москви вести війну проти України.
— Найбільшими «спонсорами» російської економіки в 2024 році стали: австрійський Raiffeisen Bank — 402 млн дол.; китайський автовиробник Chery — 222 млн дол.; американська Philip Morris — 220 млн дол.; японська Japan Tobacco — 182 млн дол.; французький рітейлер Leroy Merlin — 128 млн дол.
— Попри санкції й публічний тиск, ці компанії не залишили російський ринок, фактично допомагаючи кремлю компенсувати економічні втрати від міжнародної ізоляції.
9. США знову відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, яка перебуває під контролем росії.
— Міністр енергетики Сербії заявила, що звільнення від обмежень діятиме до 26 вересня. Вашингтон уперше оголосив про санкції проти російського нафтового сектору ще 10 січня та дав «Газпром нафті» 45 днів, аби вийти з власності NIS. Попри це, обмеження проти компанії вже вшосте переносяться.
— NIS є ключовим енергетичним активом Сербії: компанія експлуатує єдиний у країні нафтопереробний завод у Панчеві потужністю 4,8 млн тонн на рік, що забезпечує більшість внутрішнього споживання.
— Станом на зараз, «Газпром нафта» володіє 44,9% NIS, ще 29,9% належить уряду Сербії, а решта акцій контролюється «Газпромом» та іншими власниками.
— У лютому 2025 року «Газпром нафта» передала «Газпрому» частку близько 5,15% акцій NIS, намагаючись знизити ризики санкційного тиску.
— Проте реальний контроль кремля над компанією зберігається, що робить енергетичну залежність Сербії від росії ще більш очевидною.
— Якщо ж Вашингтон реалізує санкції в повному обсязі, це може паралізувати постачання нафти до Сербії, які здійснюються через хорватську компанію Janaf.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.08.2025
1. росія втратила 17% потужностей нафтопереробки через удари дронів.
— У росії загострюється паливна криза після серії масованих атак безпілотників, що спричинили пожежі та вивели з ладу обладнання на ключових нафтопереробних заводах.
— Під ударами опинилися щонайменше десять НПЗ, у результаті чого країна втратила близько 17% своїх потужностей з переробки нафти — приблизно 1,1 млн барелів на добу.
— Серед найбільш постраждалих підприємств — Новокуйбишевський НПЗ «Роснефти» (8,3 млн тонн на рік), Саратовський НПЗ (5,8 млн тонн), Волгоградський НПЗ «Лукойла» (14,8 млн тонн) та Сизранський НПЗ (8,5 млн тонн).
— Повністю зупинився завод «Новатэка» в Усть-Лузі, що переробляв газовий конденсат у мазут, нафту та авіаційне паливо. Половину своїх потужностей втратив і Рязанський НПЗ. Ударів зазнали також Афіпський, Слов’янський та Новошахтинський заводи, де пожежу гасили більше чотирьох діб. Масштаби збитків загрожують перебоями з постачанням пального на внутрішньому ринку.
— Навіть часткові зупинки заводів створюють серйозні ризики для економіки, адже російська нафтопереробка вже перебуває під тиском санкцій і бракує технологічного обладнання для швидкого відновлення виробництва.
2. путін конфіскував у фінської Fortum челябінський завод з обслуговування турбін.
— путін підписав указ про передачу підприємства АТ «Челябенергоремонт» у тимчасове управління Федерального агентства з управління держмайном (Росімущества). кремль пояснив рішення «заходами захисту від дій недружніх країн», фактично здійснивши чергову конфіскацію іноземних активів.
— До цього 100% акцій підприємства через нідерландську «дочку» належали фінському енергетичному концерну Fortum, який до початку війни в Україні контролював у росії мережу теплоелектростанцій, зокрема одну з найсучасніших — Няганську ГРЕС у ХМАО.
— «Челябенергоремонт», що працює понад 70 років, спеціалізується на ремонті парових турбін, котельного й електротехнічного обладнання для електростанцій. Статутний капітал компанії складає близько 315 млн рублів.
— Це вже не перший випадок втручання: ще у квітні 2023 року путін розпорядився передати Росімуществу у тимчасове управління російську «дочку» Fortum, що призвело до фактичної конфіскації чотирьох електростанцій у Челябінську.
— Таким чином, москва послідовно добиває залишки іноземного бізнесу в російській енергетиці, підриваючи інвестиційний клімат та відштовхуючи європейських партнерів.
3. Індія скорочує закупівлі російської нафти, але не розриває зв’язків з москвою.
— Індійські нафтопереробні компанії — серед них і Reliance Industries — планують знизити закупівлі у жовтні до 1,4–1,6 млн барелів на добу проти середніх 1,8 млн у першій половині року.
— Це виглядає як поступка Вашингтону напередодні підвищення американських тарифів, але водночас демонструє: від російської нафти Делі не відмовляється.
— Раніше цього місяця державні НПЗ Індії тимчасово зупинили купівлю нафти марки Urals після того, як Дональд Трамп подвоїв мита на індійський імпорт, заявивши, що країна перепродає російську нафту з великим прибутком і «ігнорує війну проти України».
— У відповідь індійське МЗС назвало рішення «вкрай невдалим» і звинуватило США та ЄС у подвійних стандартах.
— Попри жорсткі заяви, за даними ЗМІ, індійські держкомпанії вже відновили закупівлі російської нафти після короткої паузи.
4. Саудівська Аравія та Індія стали головними покупцями російського мазуту в липні.
— Після запровадження повного ембарго ЄС на російські нафтопродукти у 2023 році саме країни Близького Сходу та Азії перетворилися на ключові ринки збуту для москви, яка втратила європейський ринок.
— За даними судноплавства, поставки мазуту та вакуумного газойлю з російських портів до Саудівської Аравії у липні склали близько 1,1 млн тонн, що практично не відрізняється від попереднього місяця. Більшість цього палива спрямована на електростанції, які влітку різко збільшують споживання через високий попит на кондиціонування.
— Водночас імпорт російських темних нафтопродуктів в Індію зріс на 65%, до 0,6 млн тонн. Для індійських нафтопереробників це дешевша сировина, яку змішують із сирою нафтою.
— Попри це, у липні загальний імпорт російської нафти до Індії знизився на 25%, оскільки зменшення знижок зробило закупівлі менш вигідними.
— Це свідчить, що попит на російські енергоресурси в Азії вже не такий стабільний, а москва дедалі більше залежить від вузького кола покупців і вимушена конкурувати ціною.
5. Новий пакет санкцій ЄС проти рф буде без серйозних обмежень на енергоносії.
— 19-й пакет санкцій ЄС не передбачає нових суттєвих обмежень на продаж російської нафти та газу, які фінансують війну проти України.
— Замість цього санкції торкнуться суден «тіньового флоту» та компаній, що допомагають росії обходити чинні правила.
— Найбільший ефект від обмежень очікується, якщо США введуть вторинні санкції проти компаній чи країн, що ведуть бізнес з рф. Пакет планують оприлюднити наступного місяця.
6. США та рф в кулуарах переговорних процесів щодо миру в Україні також говорили про енергетичні угоди.
— За даними джерел, у серпні на переговорах щодо мирного врегулювання в Україні американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод.
— Ці пропозиції мали мотивувати Кремль погодитися на мир і водночас дати Вашингтону можливість послабити санкції проти рф.
Обговорювалися такі можливості:
— Exxon Mobil може повернутися до проєкту Сахалін-1.
— росія може купувати американське обладнання для проєктів LNG, зокрема Arctic LNG 2, який під санкціями.
— США могли б купувати у росії атомні криголами.
— Переговори відбулися під час візиту спецпредставника США Стіва Віткова до Москви, де він зустрічався з Путіним та керівником російського інвестиційного фонду Кіріллом Дмітрєвим. Деякі обговорення проходили також у Білому домі за участю Дональда Трампа.
7. Премʼєр Бельгії застеріг від конфіскації заморожених російських активів.
— Бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів, більшість яких перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії. Про це він сказав на пресконференції у Берліні у вівторок.
— На думку де Вевера, російські активи найкраще залишити замороженими у Euroclear до завершення мирних переговорів між росією та Україною.
— «Значна частина цих коштів заморожена в Брюсселі в Euroclear. Я знаю, що є уряди, які намагаються конфіскувати ці гроші. Але я хотів би попередити, що з юридичного погляду це не так просто», – сказав він.
8. Україна закликає запровадити додаткові санкції проти рф та іноземних компаній, які братимуть участь у комерційній діяльності в портах Бердянська та Маріуполя.
— МЗС рішуче засудило рішення росії включити окуповані порти Маріуполя та Бердянська до переліку відкритих для іноземних суден. В Україні це назвали спробою легалізувати окупацію та порушенням міжнародного права.
— Київ закликає міжнародних партнерів запровадити санкції проти рф, іноземних компаній і суден, що беруть участь у комерційній діяльності в цих портах.
— Також Україна звернулася до Міжнародної морської організації (ІМО) з вимогою дотримуватися резолюції щодо закритих українських портів. Раніше росія відкрила порти для іноземних суден, щоб активніше вивозити ресурси з України.
— Зокрема, рф планує розпочати експорт вугілля з окупованого Донбасу. МЗС рішуче засудило рішення росії включити окуповані порти Маріуполя та Бердянська до переліку відкритих для іноземних суден. В Україні це назвали спробою легалізувати окупацію та порушенням міжнародного права.
— Київ закликає міжнародних партнерів запровадити санкції проти рф, іноземних компаній і суден, що беруть участь у комерційній діяльності в цих портах.
— Також Україна звернулася до Міжнародної морської організації (ІМО) з вимогою дотримуватися резолюції щодо закритих українських портів.
— Раніше росія відкрила порти для іноземних суден, щоб активніше вивозити ресурси з України. Зокрема, рф планує розпочати експорт вугілля з окупованого Донбасу.
