Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.04.2026
1. Українські дрони атакували об’єкти паливної інфраструктури в Тамбовській області росії.
— У районі Мічурінська зафіксовано вибухи, роботу ППО та загоряння за межами міста. Ймовірною ціллю стала лінійна виробничо-диспетчерська станція «Нікольське», яка є частиною системи магістрального транспортування нафтопродуктів.
— Об’єкт забезпечує перекачування та розподіл палива, отримуючи сировину з НПЗ центральних регіонів росії через систему «Дружба» та спрямовуючи її як на внутрішній ринок, так і на експорт через білорусь.
— У разі підтвердження ураження це може порушити логістику постачання нафтопродуктів і створити додаткові обмеження для експорту, який уже зазнає тиску через санкції та атаки на інфраструктуру.
2. Українські дрони в ніч на 26 квітня атакували великі промислові об’єкти в росії, завдавши ударів по нафтопереробній та хімічній інфраструктурі.
— Дрони вдарили по Череповецькому підприємству «Апатит» у Вологодській області — одному з найбільших у Європі виробників фосфорних добрив. У результаті атаки було пошкоджено трубопровід високого тиску з сірчаною кислотою на території комплексу «Амміак-3».
— Паралельно було атаковано один із найбільших НПЗ країни — «Ярославнефтеоргсинтез» у Ярославській області. За повідомленнями місцевих джерел, на території підприємства виникла масштабна пожежа після серії вибухів, над заводом піднявся густий дим.
— Удари по таких об’єктах мають системний ефект: НПЗ є ключовими для забезпечення паливом, тоді як хімічні підприємства виробляють продукцію, пов’язану з військово-промисловим комплексом.
— Атаки на інфраструктуру такого рівня посилюють тиск на промисловість росії та ускладнюють підтримку її військової економіки.
3. Центробанк росії визнав, що навіть різке зростання цін на нафту не здатне суттєво покращити стан економіки.
— Через війну на Близькому Сході ціна Urals підскочила до багаторічних максимумів, однак це не змінює загальної тенденції сповільнення. У новому макропрогнозі регулятор підвищив очікувану середню ціну нафти з $45 до $65 за барель.
— Це може принести близько $58 млрд додаткової експортної виручки: загальні доходи від експорту оцінюються у $485 млрд проти попередніх $422 млрд, а профіцит торгового балансу — $155 млрд замість $90 млрд.
— Попри це, економічне зростання залишиться слабким: ВВП у 2026 році, за оцінками, зросте лише на 0,5–1,5%. Споживчий попит також залишається пригніченим — витрати населення збільшаться лише на 0,5–1,5% після 3,6% роком раніше.
— Бізнес не отримує імпульсу для розвитку: інвестиції фактично стагнують і залишаться на рівні минулого року. У Центробанку прямо визнають уповільнення економічної активності та зростання інфляційних ризиків через глобальну нестабільність.
— Додаткові нафтові доходи також не працюватимуть на економіку. Значна їх частина буде вилучена через бюджетне правило — держава спрямовуватиме кошти на купівлю валюти для Фонду національного добробуту.
4. Понад половина ліфтів у росії може стати аварійною через відсутність належного обслуговування.
— Йдеться приблизно про 400 тис. підйомників — близько 55% від їх загальної кількості. Проблему визнають самі російські чиновники. За їхніми оцінками, у найближчі чотири роки необхідно замінити щонайменше 70 тис. ліфтів, у яких уже закінчився термін експлуатації.
— Водночас раніше влада була змушена продовжити строк служби старих підйомників ще на п’ять років, що лише відтермінувало накопичені ризики.
— Загалом у країні експлуатується близько 650 тис. ліфтів, і щонайменше 110 тис. із них уже потребують заміни. Додатковою проблемою є нестача обслуговуючого персоналу: за новими нормативами один механік має відповідати щонайменше за 40 ліфтів.
— Ситуація свідчить про системну деградацію житлово-комунальної інфраструктури росії. Хронічне недофінансування, зростання вартості обладнання та обмежений доступ до імпортних компонентів ускладнюють модернізацію, що підвищує ризики аварій і створює загрозу для населення.
5. Більшість компаній у росії фактично заморозили найм нових працівників до кінця року на тлі погіршення економічної ситуації.
— За даними Центробанку, 64% підприємств не планують змінювати чисельність персоналу через слабкий попит на продукцію. Найбільше таких компаній у сфері транспорту та зберігання, тоді як у промисловості, видобутку та обробці їх частка нижча. Основною причиною послаблення дефіциту кадрів стало не покращення ситуації на ринку праці, а охолодження економіки.
— У березні частка підприємств, які повідомляли про нестачу працівників, знизилася до 51% — мінімуму за останні два роки. Бізнес поступово відмовляється від масового найму і переходить до точкових кадрових рішень.
— Найбільш відчутне падіння попиту на працівників очікується у будівництві та промисловості, зокрема у виробництві будматеріалів, а також у соціальних сферах — освіті, охороні здоров’я та культурі. Така динаміка свідчить про поглиблення економічного спаду: замість дефіциту кадрів, який раніше подавався як ознака зростання, ринок праці переходить у фазу стагнації, що відображає зниження ділової активності та скорочення внутрішнього попиту в росії.
6. Італійський люксовий бренд Brunello Cucinelli посилив внутрішній контроль за дотриманням санкцій ЄС проти росії після звинувачень у можливому обході обмежень.
— Причиною стали заяви американської дослідницької компанії Morpheus Research, яка звинуватила бренд у продовженні продажів люксових товарів на російському ринку попри санкції. На цьому фоні акції компанії різко просіли, однак у Cucinelli неодноразово заперечували будь-які порушення.
— У компанії заявили, що «оперативно і рішуче» підтвердили повне дотримання санкційного режиму ЄС щодо росії та посилили внутрішні процедури контролю. опри це, у групи залишається повністю підконтрольна дочірня структура в росії.
— Водночас сам ринок має для компанії обмежене значення — за її оцінками, частка росії у глобальній виручці становить менше 2%.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 27.04.2026
1. В СБУ заявили про масштабну атаку на військові об’єкти росії в окупованому Криму.
— Підрозділи «Альфи» провели операцію на базі чорноморського флоту рф у Севастополі, а також на військовому аеродромі «Бельбек». За даними спецслужби, внаслідок ударів безпілотників уражено одразу кілька ключових цілей.
— Серед них — великі десантні кораблі «Ямал» і «Фільченков», розвідувальний корабель «Іван Хурс», навчальний центр «Лукомка», штаб радіотехнічної розвідки сил ППО, радіолокаційна станція «Мис-М1», а також літак МіГ-31 і технічна інфраструктура аеродрому «Бельбек».
— В СБУ підкреслюють, що такі операції мають системний характер і спрямовані на послідовне знищення ключових елементів військової інфраструктури росії — флоту, авіації, розвідки та протиповітряної оборони.
— Йдеться не лише про втрати техніки, а й про зниження здатності противника контролювати повітряний і морський простір, прикривати власні сили та планувати подальші атаки. Це вже не перший подібний удар: 18 квітня СБУ також повідомляла про ураження трьох військових кораблів рф у Криму.
— Серія таких атак свідчить про системне послаблення військової присутності росії на півострові та зростаючу вразливість її ключових об’єктів навіть у глибокому тилу.
2. У росії стрімко погіршується стан регіональних фінансів: дефіцит бюджетів суб’єктів федерації, який уже торік досяг історичного максимуму, у 2026 році може зрости майже до 1,9 трлн рублів.
— Після стрибка до 1,5 трлн рублів у 2025 році «дірка» у регіональних бюджетах збільшиться ще приблизно на 400 млрд. Особливо показово, що найбільший дефіцит сформувався у так званих регіонах-донорах, де різко впали надходження від податку на прибуток — ключового джерела доходів.
— Загалом бюджети недоотримали 480 млрд рублів, або 8,3% у річному вимірі. Системність кризи підтверджують і макропоказники: у половині регіонів зафіксовано спад промислового виробництва і будівництва, кожен третій демонструє зниження в агросекторі, а кількість регіонів із падінням інвестицій подвоїлася — з 23 до 46.
— Водночас у 80 суб’єктах сповільнюється споживчий попит, що додатково підриває податкову базу. Для покриття дефіциту регіони вже витратили близько 1 трлн рублів резервів і наростили борг до 3,5 трлн рублів — максимуму за останні 15 років.
— При цьому перспективи поліпшення виглядають обмеженими: високі процентні ставки, логістичні витрати та дефіцит робочої сили продовжать тиснути на прибутковість бізнесу, а отже — і на податкові надходження.
— Додатковим фактором тиску залишаються витрати на війну, які перекладаються на регіональний рівень: фінансування рекрутингу щороку поглинає близько 1 трлн рублів. У підсумку бюджетна система дедалі більше розбалансовується, а можливості для її стабілізації звужуються.
3. Видобуток газу «Газпромом» в росії у 2025 році скоротився на 3,6% — до 405 млрд кубометрів проти 420,1 млрд роком раніше.
— Загалом видобуток газу в росії за рік знизився на 3% — до 663,3 млрд кубометрів. Скорочення виробництва відбувається на тлі падіння експорту, який після втрати європейського ринку обвалився до мінімумів за десятиліття.
— У результаті «Газпром» змушений знижувати видобуток через відсутність попиту та обмежені можливості переорієнтації на інші ринки.
— Показово, що компанія фактично перестала публікувати повну статистику, що свідчить про погіршення стану газового сектору та зростання непрозорості.
— Сукупно це вказує на системну кризу: росія втрачає ключові ринки збуту газу і не здатна швидко компенсувати ці втрати навіть за рахунок альтернативних напрямків.
4. Військові витрати росії у 2025 році зросли до 190 млрд доларів і досягли 7,5% ВВП, що відображає подальшу мілітаризацію економіки на тлі війни.
— Для порівняння, Україна витратила 84,1 млрд доларів, що становить близько 40% ВВП. Такі дані оприлюднив Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).
— Загалом світові військові витрати у 2025 році сягнули 2,89 трлн доларів, збільшившись на 2,9% у реальному вираженні. Найбільші витрати традиційно припали на США, Китай і росію — разом 1,48 трлн доларів, або 51% глобального обсягу.
— Попри загальне зниження витрат у США (до 954 млрд доларів, –7,5%), інші регіони демонструють активне нарощування озброєнь: у Європі витрати зросли на 14%, а в Азії та Океанії — на 8,1%.
— Зростання військових витрат росії відбувається на фоні падіння цивільних секторів економіки та дедалі більшої концентрації ресурсів на війні. Частка 7,5% ВВП свідчить про критичний рівень навантаження на економіку, що обмежує можливості розвитку та посилює структурні дисбаланси.
— Водночас показник України у 40% ВВП відображає вимушений характер витрат на оборону в умовах повномасштабної агресії, тоді як росія продовжує спрямовувати значні ресурси на ведення війни, поглиблюючи власну економічну залежність від військового сектору.
5. росія дедалі більше покладається на «тіньовий флот» як ключовий інструмент обходу санкцій, однак ця модель стає дедалі вразливішою та ризикованішою.
— Про це йшлося під час обговорення в Council on Foreign Relations щодо майбутнього санкцій проти нафтового сектору. Учасники дискусії підкреслюють, що значна частина експорту російської нафти вже здійснюється поза західною системою страхування, фінансування та контролю.
— Йдеться про мережу танкерів із непрозорою власністю, які часто змінюють юрисдикції, вимикають системи відстеження та працюють у «сірій зоні» глобального ринку. Водночас така залежність свідчить не про силу, а про структурну деградацію російського енергетичного експорту.
— Втративши доступ до прозорих і стабільних ринків, росія змушена переходити на дорожчі, менш ефективні та більш ризиковані логістичні схеми. Подальше посилення санкцій — зокрема проти суден, страхових механізмів і фінансових посередників — може істотно ускладнити роботу цієї системи.
— Особливу увагу пропонується приділяти країнам і компаніям, які виступають посередниками в транспортуванні та оплаті російської нафти. Окремо підкреслюється, що «тіньовий флот» створює не лише санкційні, а й екологічні ризики: значна частина суден є застарілими та працює без належного страхування, що підвищує ймовірність аварій. російська нафтова галузь дедалі більше залежить від непрозорих схем, які можуть працювати лише доти, доки зберігаються прогалини в санкційному контролі.
— Їх поступове закриття створює довгострокову загрозу для експортних доходів росії.
6. російський бізнес фактично визнав нездатність відмовитися від іноземного програмного забезпечення щонайменше до кінця десятиліття.
— Компанії зберігають залежність від західних і азійських рішень, попри декларовану політику імпортозаміщення. За оцінками, бізнес продовжить використовувати іноземний софт щонайменше до 2030–2031 років.
— У більшості компаній сформувалася змішана ІТ-інфраструктура, що поєднує російські, західні та азійські продукти. Опитування 300 спеціалістів показало, що дві третини компаній стикаються з проблемами такої розрізненої системи.
— Відмова від імпортного ПЗ не відбувається і з технічних причин. У багатьох компаній ліцензії, придбані ще до 2022 року, діють до 2030–2031 років, що фактично фіксує залежність від іноземних рішень ще на кілька років. Водночас 36% співробітників відзначають дефіцит компетенцій для підтримки складної змішаної інфраструктури.
— Ситуація демонструє системний провал політики «технологічного суверенітету»: попри санкції та політичні заяви, росія залишається критично залежною від іноземного програмного забезпечення, а швидкої заміни цим рішенням наразі не існує.
7. росія стикається з дедалі більшою нестабільністю на ринку нафтопродуктів.
— Кілька танкерів із дизельним паливом були змушені змінити маршрут уже під час рейсу, що свідчить про зростаючі дисбаланси та спекулятивний характер торгівлі. Щонайменше два танкери з вантажами наднизькосірчистого дизелю обсягом близько 37 тис. тонн кожен були перенаправлені вже під час рейсу до Бразилії.
— Обидва судна завантажилися у порту Приморськ наприкінці березня, однак після проходження значної частини маршруту покупці змінилися, що вказує на спроби трейдерів переорієнтувати поставки на більш маржинальні ринки на тлі стрибка цін через конфлікт навколо Ірану.
— Один із танкерів наразі прямує до Суецького каналу, інший розвернувся в Атлантиці та рухається у напрямку Гібралтарської протоки, тоді як кінцевий пункт призначення залишається невизначеним.
— Додатково ще два судна з вантажем близько 106 тис. тонн дизелю, відвантаженим у квітні, зупинилися та дрейфують без чіткого маршруту, що є нетиповим для усталених логістичних ланцюгів.
— Така нестабільність свідчить про втрату передбачуваності експортних потоків. Після втрати європейського ринку росія змушена працювати в умовах обмеженого кола покупців, де навіть великі партії можуть бути перепродані або перенаправлені в дорозі залежно від кон’юнктури.
— У підсумку енергетичний сектор дедалі більше залежить від короткострокових спотових угод і цінових коливань, що підриває стабільність доходів і посилює ризики для всієї експортної моделі.
8. Війна навколо Ірану оголила і посилила співпрацю авторитарних режимів, серед яких ключову роль відіграє росія разом із Китаєм.
— Як зазначає політичний аналітик Джошуа Курланцик, такі режими дедалі активніше підтримують один одного, щоб утримувати владу та формувати альтернативну глобальну систему поза демократичними правилами.
— За останнє десятиліття взаємодія між автократіями стала системною. росія послідовно розширює військово-політичні зв’язки — від «безобмежного партнерства» з Китаєм до угод про безпеку з військовими режимами в Африці.
— Зокрема, підписано домовленості з М’янмою, а також із Буркіна-Фасо, Малі та Нігером, що свідчить про спробу москви вибудувати мережу лояльних режимів.
— Спільні цілі таких союзів очевидні: збереження авторитарних лідерів при владі, підрив демократичних інститутів і формування альтернатив до післявоєнного світового порядку.
— Окремий акцент робиться на фінансовій сфері — зниженні ролі долара та переході на інші валюти, передусім юань. На тлі санкцій росія активізувала співпрацю з Китаєм та Іраном у створенні альтернативних фінансових механізмів поза системою SWIFT.
— Іран, контролюючи Ормузьку протоку, навіть сигналізує про готовність стимулювати розрахунки в юанях за транзит енергоносіїв. Це поступово формує звичку до використання китайської валюти серед імпортерів, насамперед в Азії.
— Показово, що навіть окремі партнери США в Азії починають відновлювати закупівлі енергоносіїв у росії та Ірану, що свідчить про прагматичний відхід від санкційної дисципліни. Це посилює позиції москви, але водночас демонструє її залежність від вузького кола покупців і необхідність працювати через політичні домовленості та знижки.
— Війна також створює ризики розколу серед демократичних країн і послаблення ролі США як глобального центру сили. У разі поглиблення таких процесів авторитарні режими можуть отримати більше впливу на регіональному та світовому рівнях.
— Попри це, тенденція не є однозначною: авторитарні моделі не завжди гарантують стабільність або успіх. Однак загальна динаміка свідчить про те, що співпраця між такими режимами посилюється, а росія залишається одним із ключових драйверів цієї деструктивної для глобальної системи взаємодії.
