Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 27.01.2026
1. Різке падіння цін на російську нафту та продаж її зі знижкою майже 50% до світових котирувань змусили «Лукойл» звернутися по допомогу до держави.
— Найбільша приватна нафтова компанія рф, що перебуває під санкціями США, попросила уряд змінити податкові правила, аби знову отримувати виплати з федерального бюджету.
— Йдеться про коригування демпферного механізму, який раніше дозволяв нафтовикам отримувати компенсації з бюджету. Через глибокі дисконти на російську нафту цей механізм тепер працює проти компаній: у грудні вони мають заплатити до бюджету близько 13 млрд рублів. «Лукойл» пропонує обмежити враховуваний при оподаткуванні дисконт, щоб уникнути цих виплат і перекласти втрати на державу.
— Фінансове становище галузі стрімко погіршується. За перше півріччя 2025 року прибуток «Лукойлу» впав удвічі, а «Роснефть» за дев’ять місяців втратила дві третини прибутку.
— Ситуація показує, що навіть найбільші нафтові компанії росії дедалі більше залежать від бюджетної підтримки на тлі санкцій, втрати ринків і обвалу експортних доходів.
2. російський бізнес не вірить у стримування інфляції: компанії закладають у плани майже вдвічі вищі темпи зростання цін, ніж обіцяє Центробанк.
— російські компанії не довіряють офіційним прогнозам влади щодо інфляції та готуються до суттєвого подорожчання у 2026 році. Про це свідчить опитування підприємств, проведене Центральним банком рф.
— Згідно з результатами моніторингу, під час формування бізнес-планів на 2026 рік компанії в середньому виходять із річної інфляції на рівні 9,3%. Це майже вдвічі вище, ніж офіційний прогноз Центробанку, який очікує зростання цін у межах 4–5%.
— Такі очікування відображають глибоку недовіру бізнесу до макроекономічної політики кремля, а також побоювання щодо наслідків санкцій, дефіциту імпорту, зростання витрат і ослаблення рубля. Високі інфляційні очікування закладаються в ціни, зарплати та інвестиційні рішення, що само по собі розкручує інфляційну спіраль.
— Ситуація свідчить про системну проблему: навіть за офіційно «спокійних» цифр російська економіка живе в режимі постійного очікування подорожчання, що підриває інвестиції, довгострокове планування та купівельну спроможність населення.
3. «Аерофлот» масово скасував рейси через збій російської системи бронювання.
— У росії стався масштабний збій у роботі системи бронювання Leonardo, яку влада позиціонувала як заміну західним сервісам після 2022 року. Через відмову системи «Аерофлот» був змушений скасувати майже всі рейси з аеропортів Шереметьєво та Внуково протягом кількох годин. За даними табло аеропортів, у період з 16:00 до 19:00 компанія скасувала більшість запланованих вильотів, частину рейсів було затримано.
— Проблеми з реєстрацією пасажирів, оформленням квитків і багажу також зафіксували інші російські авіакомпанії, а збій торкнувся навіть білоруської «Белавіа». У держкорпорації «Ростех», яка брала участь у розробці Leonardo, пояснили інцидент «збоями мережевої інфраструктури».
— Це вже другий великий збій Leonardo за останні два з половиною роки. Система забезпечує близько 80% бронювань російських авіакомпаній і є критично важливою для всієї галузі.
— Інцидент знову поставив під сумнів здатність росії забезпечити стабільну роботу ключових цифрових сервісів після відмови від західних технологій. Замість «суверенних рішень» російська авіація отримала вразливу й нестійку інфраструктуру, збої якої паралізують перевезення на національному рівні.
4. росія скорочує програму будівництва цивільного торговельного флоту через нестачу коштів.
— Уряд рф майже вдвічі урізав плани з будівництва суховантажів проєкту RSD59 у межах програми пільгового лізингу. Згідно з оновленим розпорядженням кабміну, у 2023–2028 роках Державна транспортна лізингова компанія (ГТЛК) має передати орендарям лише 18 суден класу «ріка — море».
— Загальна вартість проєкту оцінюється майже у 30 млрд рублів, при цьому понад 23 млрд планують витягнути з Фонду національного добробуту, який кремль уже активно проїдає для латання бюджетних дір і фінансування військових витрат. Решта коштів — позикові, що додатково підвищує фінансові ризики.
— У 2024 році ГТЛК не отримала жодного суховантажу. Ключова причина — фінансовий колапс верфі «Красное Сормово», де реальна собівартість будівництва виявилася значно вищою за контрактні ціни, що призвело до хронічних збитків. У результаті терміни здачі суден перенесли на 2025–2028 роки.
— Формально вісім кораблів мали бути передані ще минулого року, але жодних публічних підтверджень цього немає. Йдеться не лише про скорочення окремої програми, а про системну кризу російського цивільного суднобудування, яке виявилося нездатним працювати без масштабних дотацій з ФНД.
— Навіть ці урізані плани виглядають дедалі менш реалістичними на тлі виснаження резервів і пріоритетного спрямування ресурсів на війну.
5. 26 січня Рада Євросоюзу офіційно затвердила регламент про поетапну відмову від імпорту російського газу, закріпивши політичне рішення жорсткими фінансовими механізмами примусу.
— Порушення заборони на імпорт російського ЗПГ та трубопровідного газу тягнутиме за собою штрафи в розмірі щонайменше €40 млн або не менше 3,5% світового річного обороту компанії.
— Альтернативна санкція — штраф у розмірі 300% від обороту за забороненими газовими угодами, що робить будь-які такі операції економічно безглуздими.
— Для фізичних осіб передбачено штраф не менше €2,5 млн. Повна заборона на постачання російського ЗПГ до ЄС набуде чинності з початку 2027 року, а на закупівлю трубопровідного газу — з 30 вересня 2027 року.
— Таким чином, росія остаточно втрачає навіть залишкові канали доступу до європейського газового ринку.
6. Єврокомісія заявила про намір підготувати законопроєкт, який передбачає поетапну відмову від імпорту російської нафти до кінця 2027 року.
— Йдеться про черговий елемент довгострокової стратегії ЄС із демонтажу енергетичної залежності від росії, яка дедалі більше розглядається в Брюсселі не як економічний актив, а як системний геополітичний ризик.
— Формально москва вже майже втратила європейський нафтовий ринок: за підсумками 2025 року частка російської нафти в імпорті ЄС впала нижче 3%.
— Це прямий наслідок санкцій і структурної перебудови постачань. У газовому сегменті ситуація для росії залишається менш катастрофічною, але й тут тенденція очевидна: близько 13% імпортованого Євросоюзом газу все ще має російське походження — приблизно на €15 млрд на рік.
— Саме цей залишковий обсяг у Брюсселі відкрито називають вразливістю для торговельної та енергетичної безпеки.
— Для росії це означає поступову, але незворотну втрату одного з найбільш платоспроможних і регульованих ринків збуту. ЄС свідомо йде на дорожчі та менш стабільні альтернативи, аби позбавити кремль доходів і важелів впливу.
— У стратегічному вимірі це інвестиція в зменшення залежності від країни, яка перетворила енергоресурси на інструмент війни й шантажу.
7. Низка країн виступила із попередженням щодо танкерів «тіньового флоту» рф.
— Група з 14 європейських країн виступила з відкритим попередженням на адресу танкерів «тіньового флоту» росії в Балтійському та Північному морях. Заяву оприлюднило Міністерство оборони Великої Британії.
— У заяві йдеться, що судна можуть плавати тільки під прапором однієї держави й повинні мати дійсні документи щодо безпеки та страхування.
— Підписанти акцентували, що танкери, які не дотримуються цих вимог, будуть розглядатися як судна без громадянства. Окрім цього, вони також звинуватили росію у втручанні в роботу супутникових систем позиціонування та навігації.
— У своїй заяві вони зазначили, що світова морська спільнота повинна співпрацювати з метою розробки альтернативних наземних систем радіонавігації, які будуть використовуватися як резервні у разі порушення роботи супутникових систем.
— Вони попередили, що автоматичні системи ідентифікації суден не повинні піддаватися втручанню.
— Серед підписантів: Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція та Велика Британія.
8. росія продовжує демонстративно ігнорувати санкційний режим, уже вп’яте з січня 2024 року відправивши партію ЗПГ через Червоне море.
— Йдеться про газовоз, який перевозить санкційний вантаж і сам перебуває під обмеженнями, що лише підкреслює системний характер обходу санкцій за мовчазного сприяння третіх країн.
— Судно йде без офіційно зазначеного пункту призначення, однак у професійному середовищі сумнівів немає: кінцевим покупцем стане Китай.
— Саме Пекін дедалі частіше виступає «тихою гаванню» для російських енергоресурсів, дозволяючи кремлю частково компенсувати втрату європейських ринків і підтримувати валютні надходження попри міжнародну ізоляцію.
— Факт регулярних проходів санкційних газовозів через зону підвищених ризиків у Червоному морі свідчить не лише про зухвалу поведінку москви, а й про обмежену ефективність чинних механізмів контролю.
— Для росії це спосіб утримати експорт ЗПГ будь-якою ціною, навіть якщо логістика стає дорожчою, ризики — вищими, а залежність від одного великого покупця — критичною.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.01.2026
1. У росії в 2025 році зафіксовано різке погіршення ділового клімату: кількість нових компаній впала до мінімуму за останні 14 років, тоді як темпи ліквідації бізнесу помітно прискорилися.
— За підрахунками, протягом року в рф було зареєстровано лише 173 тис. нових компаній — на 20% менше, ніж у 2024-му. Водночас кількість ліквідованих юридичних осіб зросла на 15% і досягла 233 тис.
— Значна частина закриттів відбулася за ініціативою податкових органів, що свідчить про посилення фіскального тиску з боку держави. Найбільше скорочення бізнес-активності припало на торгівлю та будівництво — галузі, які першими реагують на падіння споживчого попиту та погіршення фінансових умов.
— Важливим чинником погіршення ділового клімату залишається повномасштабна війна, яку росія веде проти України. Військові витрати, санкційний тиск, обмежений доступ до зовнішніх ринків і технологій, а також перерозподіл бюджетних ресурсів на користь оборонного сектору суттєво звужують можливості для розвитку приватного бізнесу.
— Додатковими стримувальними факторами стали зростання невизначеності, мобілізаційні ризики, відтік капіталу та робочої сили, що особливо болісно позначається на малому й середньому підприємництві.
2. російський ринок лізингу у 2025 році фактично відкотився на кілька років назад і входить у 2026-й у стані стагнації.
— Минулого року в рф було укладено лише 326 тис. нових лізингових договорів — майже на рівні 2022 року, який вважався «шоковим» для ринку. Таким чином, галузь так і не змогла відновитися після обвалу, спричиненого війною, санкціями та погіршенням фінансових умов.
— Найглибше падіння зафіксовано у ключових сегментах. Кількість нових договорів у лізингу спецтехніки скоротилася на 46%, у транспортному сегменті — на 37%. Саме ці напрями напряму залежать від інвестиційної активності бізнесу, яка в росії різко звузилася через дорогі кредити, слабкий попит і загальну економічну невизначеність.
— Лізинговий сектор рф відображає ширшу тенденцію в економіці: згортання інвестицій, деградацію попиту та концентрацію ринку в руках обмеженого кола фінансово стійких структур, тісно пов’язаних із державою.
3. Експорт російського мазуту до Азії різко сповільнився через санкції та удари українських дронів.
— Експорт російського мазуту до країн Азії на початку 2026 року помітно скоротився на тлі посилення західних санкцій та успішних атак українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, що підірвало виробничі можливості галузі.
— За даними компанії Kpler, у січні росія експортувала до Азії близько 1,2 млн метричних тонн мазуту (приблизно 246 тис. барелів на добу). Це свідчить про третє поспіль місячне падіння поставок, що вказує на системні проблеми російського нафтопродуктового експорту.
— Падіння обсягів пов’язане насамперед зі скороченням виробництва на російських НПЗ, які з жовтня масово зупиняються на ремонти після ударів українських дронів.
— За оцінками, атаки не лише пошкодили інфраструктуру, а й порушили логістику та графіки переробки нафти. Додатковим фактором стали ускладнення морської торгівлі через жорсткіший санкційний контроль, який ускладнює фрахт суден, страхування та розрахунки, а також несприятливі погодні умови взимку, що обмежили відвантаження в грудні та січні.
4. російський «Норнікель» застряг із китайським проєктом через санкції та втрату партнера.
— Російська гірничо-металургійна компанія «Норильський нікель» зіткнулася з серйозними проблемами під час реалізації проєкту мідеплавильного заводу на південному узбережжі Китаю. Будівництво затримується після того, як місцевий китайський партнер вийшов із проєкту, поставивши під сумнів його подальшу долю. російська компанія тепер змушена шукати нового партнера в Китаї та відновлювати переговори щодо заводу, який уперше був запропонований ще на початку 2024 року.
— Зволікання означає додаткові витрати та зростання невизначеності для одного з ключових промислових активів рф. Проєкт у Китаї має для «Норнікелю» критичне значення. Компанія розраховувала перенести частину переробки за межі росії, щоб знизити виробничі витрати та виконати екологічні зобов’язання, зокрема щодо скорочення викидів діоксиду сірки.
— Однак саме тут росія зіткнулася з наслідками міжнародної ізоляції. Технологічні санкції Заходу фактично заблокували доступ «Норнікелю» до сучасного обладнання з Європи, США та Японії. У результаті компанія залежить від іноземних партнерів, які дедалі обережніше співпрацюють із російськими структурами через санкційні та репутаційні ризики.
— Затримка китайського заводу підкреслює ширшу проблему російської промисловості: без доступу до західних технологій та стабільних міжнародних партнерств великі проєкти стають уразливими й непередбачуваними.
— Для «Норнікелю» це означає не лише зірвані строки, а й додатковий тиск на фінансові показники та довгострокову конкурентоспроможність на світових ринках.
5. ЄС остаточно заборонив імпорт російського газу.
— Рада Європейського Союзу затвердила повну заборону на імпорт російського газу — як трубопровідного, так і зрідженого природного газу (ЗПГ).
— Рішення передбачає поетапне набуття чинності до кінця 2027 року та стало одним із найболючіших ударів по російському енергетичному експорту з початку війни проти України.
— Згідно з ухваленим механізмом, короткострокові газові контракти з росією будуть заборонені з середини 2026 року, а довгострокові — наприкінці 2027-го. Це фактично закриває для москви європейський ринок, який забезпечував найкоротшу, найдешевшу й найприбутковішу логістику постачань.
— Найбільшого удару зазнає проєкт «Ямал ЗПГ», який втрачає Європу як ключовий напрям збуту. Важливо, що значна частина вантажів формально належить європейським компаніям — TotalEnergies та Naturgy, і саме їм доведеться шукати альтернативні маршрути, що ще більше ускладнює позиції росії як постачальника.
— Водночас балтійські середньотоннажні ЗПГ-заводи — «Криогаз-Висоцьк» та «ЗПГ Портова» — вже зупинили експорт через американські санкції, фактично вибувши з міжнародної торгівлі.
— Спроба переорієнтації російського газу на Азію виглядає логічною, але економічно болісною. Проєкт Arctic LNG 2 частково використовує
— Північний морський шлях для постачання до Китаю, а для «Ямалу» доступні перевантажувальні комплекси на сході потужністю до 20 млн тонн кожен. Однак такі маршрути означають багатомісячні рейси, дефіцит криголамного флоту, сезонні обмеження та різке зростання витрат.
— Альтернативою залишаються своп-схеми — коли російський газ формально «закриває» європейські контракти, а європейські компанії постачають власні обсяги до Азії. Проте такі схеми супроводжуються зростанням операційних витрат, санкційних ризиків і дедалі складнішою маскувальною логістикою, що знижує їхню ефективність.
6. У Німеччині затримали двох осіб за підозрою в підтримці проросійських збройних формувань на сході України.
— У федеральній землі Бранденбург заарештовано громадянина росії та громадянина Німеччини. За версією слідства, з 2016 року вони займалися організацією постачань продовольства, медикаментів і дронів угрупованням так званих «ДНР» і «ЛНР».
— Прокурори стверджують, що один із підозрюваних перерахував на підтримку бойовиків понад 14 тис. євро, а інший неодноразово відвідував окуповані території Донбасу для координації контактів і розподілу поставок.
— Таким чином, ідеться не про гуманітарну діяльність, а про системну матеріальну підтримку незаконних збройних формувань, які діють за сприяння росії.
— Розслідування стало черговим сигналом того, що європейські країни дедалі жорсткіше реагують на будь-які форми допомоги проросійським структурам, причетним до війни проти України, навіть якщо така діяльність маскується під «волонтерську» або «гуманітарну».
7. Британський уряд опинився під тиском через газовий контракт із компанією, пов’язаною з російським паливом.
— Уряд Великої Британії має ухвалити принципове рішення щодо майбутнього багатомільярдного контракту на постачання газу для державного сектору — на тлі зростаючої критики через зв’язки постачальника з російською енергетикою.
— Нині газ для опалення резиденції прем’єр-міністра на Даунінг-стріт, Казначейства та інших урядових будівель у Вайтхоллі постачає TotalEnergies Gas & Power — британська «дочка» французької TotalEnergies. Чинна угода, вартістю до 8 млрд фунтів стерлінгів, спливає на початку наступного року.
— Попри формальну відповідність британським санкціям, компанія зберігає комерційні зв’язки з російським газовим сектором, що викликає дедалі гучніше обурення серед проукраїнських активістів і парламентарів.
— Вони закликають уряд виключити TotalEnergies зі списку претендентів на новий контракт, який має діяти у 2027–2030 роках. Ключова претензія до TotalEnergies полягає в тому, що компанія володіє 20% у проєкті «Ямал ЗПГ» у Сибіру та продовжує імпортувати російський зріджений газ до Європи за довгостроковими контрактами.
— Саме ці поставки опосередковано наповнюють російський бюджет і підтримують воєнну машину кремля. У TotalEnergies заявляють, що «засуджують військову агресію росії проти України» та діють у межах санкційної політики ЄС.
— Водночас компанія визнає, що не розірвала ключові контракти з росією. TotalEnergies є основним постачальником газу для державного сектору Великої Британії з 2019 року.
— Новий тендер — під назвою Energy Supply – Third Generation — мають оголосити найближчими місяцями, а підписання контракту заплановане на кінець року.
— Ситуація навколо угоди стала ще одним прикладом того, як російський енергетичний слід продовжує проникати в європейські інституції, попри війну, санкції та офіційні заяви про енергетичну незалежність від кремля.
8. Британія оштрафувала великий банк за операції з фігурантом санкційного списку рф.
— Велика Британія посилила контроль за дотриманням санкцій проти росії, оштрафувавши Bank of Scotland, що входить до банківської групи Lloyds, за порушення фінансових обмежень, запроваджених проти осіб, пов’язаних із рф.
— Управління з впровадження фінансових санкцій Великої Британії (OFSI) наклало на банк штраф у розмірі 160 тис. фунтів стерлінгів (приблизно 218,6 тис. доларів США).
— За даними регулятора, у лютому 2023 року банк обробив 24 фінансові операції на загальну суму близько 77 тис. фунтів стерлінгів, пов’язані з особистим рахунком особи, внесеної до британського санкційного списку через зв’язки з росією.
— Платежі здійснювалися як на рахунок, так і з нього, що прямо суперечить чинному санкційному режиму. У британській владі наголошують, що навіть відносно невеликі за обсягом транзакції з підсанкційними особами підривають ефективність санкцій, спрямованих на обмеження фінансових ресурсів росії, які використовуються для підтримки війни проти України.
— Штраф став черговим сигналом для фінансового сектору: будь-які прогалини в санкційному контролі розглядатимуться як серйозне порушення, незалежно від масштабу операцій.
— Лондон демонструє готовність жорстко реагувати на спроби — свідомі чи технічні — зберегти доступ російських підсанкційних осіб до західної фінансової системи.
