Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.02.2026
1. росія може знизити офіційний прогноз зростання ВВП на 2026 рік через тривало низькі ціни на нафту.
— Чиновники розглядають коригування макроекономічного прогнозу з урахуванням слабшої нафтової кон’юнктури та зростаючого тиску на бюджетні доходи.
— Падіння цін на нафту та збільшені дисконти на російську сировину скорочують валютні надходження, що безпосередньо впливає на наповнення бюджету.
— Нинішні дискусії відбуваються на тлі вже наявних проблем із дефіцитом бюджету та необхідності використовувати резерви для покриття витрат. Якщо прогноз буде переглянуто вниз, це стане ще одним сигналом того, що російська економіка дедалі більше залежить від зовнішньої кон’юнктури енергоринку і втрачає запас міцності.
— Уряд рф змушений визнавати, що стійкість, яку демонструвала економіка в попередні роки, значною мірою трималася на доходах від експорту енергоносіїв.
— За умов тривалого цінового тиску та санкційних обмежень можливості для підтримання темпів зростання суттєво звужуються.
2. росія готується до жорсткішої бюджетної економії на тлі падіння нафтових доходів і зростання дефіциту.
— Після нічної наради в кремлі уряд рф планує спрямовувати більшу частину нафтових надходжень до резервного фонду та переглянути бюджетні параметри.
— Доходи від експорту нафти — ключового джерела валютних надходжень рф — суттєво скоротилися через зростання дисконту на російську сировину після посилення тиску США на найбільших покупців.
— Минулого року бюджетні нафтові доходи впали на 24% порівняно з 2024 роком, а цього року тенденція лише погіршилася. Уряд протягом двох тижнів планує вирішити, чи знижувати так звану «ціну відсікання» — рівень, вище якого додаткові нафтові доходи спрямовуються до Фонду національного добробуту.
— Наразі вона становить 59 доларів за барель і має знижуватися на 1 долар щороку. Зменшення цього порогу автоматично означатиме скорочення державних витрат, оскільки більше коштів резервуватиметься замість використання в бюджеті.
— У резервному фонді росії залишається близько 56 млрд доларів, однак аналітики попереджають: за нинішніх темпів падіння доходів ці кошти можуть бути значною мірою вичерпані вже протягом року.
— Дефіцит бюджету до кінця 2026 року може майже втричі перевищити офіційний орієнтир у 1,6% ВВП. Ситуацію ускладнює валютний фактор.
— Продаж іноземної валюти з резервів підтримував рубль, але міцний курс зменшує рублеві доходи експортерів і держави. У середу рубль втратив понад 1% до китайського юаня — нині найбільш активно використовуваної іноземної валюти в росії. москва опинилася перед вибором між скороченням витрат і пришвидшеним використанням резервів.
— На тлі санкцій, знижок на нафту та зростаючих бюджетних потреб це свідчить про дедалі більший фінансовий тиск на російську економіку.
3. Єдиний у росії виробник оптичного волокна — АТ «Оптиковолоконні системи» в Саранську — фактично простоює майже рік після ударів українських дронів навесні 2025 року.
— Підприємство, яке забезпечувало стратегічну сировину як для телеком-галузі, так і для військових потреб рф, досі не відновило повноцінну роботу. Завод мав потужності близько 4 млн км оптоволокна на рік. На цій продукції працювали близько двадцяти російських кабельних підприємств.
— Після зупинки виробництва вони опинилися у повній залежності від імпорту з Китаю, що додатково оголило технологічну вразливість російської економіки в умовах санкцій та ізоляції.
— Ситуацію ускладнило різке зростання цін. Із початку 2026 року китайські постачальники підвищили вартість оптоволокна для російських замовників у 2,5–4 рази. Якщо на початку 2025 року волокно стандарту G.652D коштувало близько 16 юанів за кілометр, то наприкінці року — вже 25 юанів, а в січні 2026 року — близько 40 юанів.
— Таким чином, критично важливий компонент подорожчав більш ніж удвічі за рік.
— Зростання цін пояснюють різким підвищенням попиту, зокрема через використання оптоволоконних кабелів у безпілотниках. Однак для росії це означає додаткове фінансове навантаження на військово-промисловий комплекс і телеком-інфраструктуру.
— Втрата власного виробництва та залежність від китайських поставок посилюють стратегічні ризики й підривають спроможність кремля забезпечувати стабільне постачання технологічно важливих матеріалів у довгостроковій перспективі.
4. російські компанії з початку повномасштабної війни проти України провели через британські заморські території торговельні операції на суму близько $8 млрд.
— Йдеться про потік товарів — від нафтогазового обладнання до розкішних яхт, пов’язаних із представниками політичної еліти рф.
— Понад 95% виявлених операцій проходили через чотири юрисдикції — British Virgin Islands, Bermuda, Cayman Islands та Gibraltar. Більшість угод була здійснена одразу після запровадження міжнародних санкцій у 2022 році, однак у масиві даних до січня 2025 року зафіксовані й пізніші операції, що ставить під сумнів ефективність контролю за дотриманням обмежень.
— Окремо виявили щонайменше 160 випадків ввезення та вивезення яхт для росії у 2022 — першому кварталі 2024 року через компанії, зареєстровані на британських офшорах. Часто судна доставлялися через Чорне море — з Туреччини до Сочі та портів окупованого Криму.
— Серед прикладів — 46-метрова яхта Marlin, збудована на нідерландській верфі Heesen Yachts, а також 74-метрове судно Universe вартістю близько $100 млн, яке раніше пов’язували з колишнім президентом рф медведєвим, що перебуває під санкціями Великої Британії.
— Масштаби операцій свідчать про системне використання офшорних механізмів для обходу обмежень, тоді як санкційний тиск Заходу, покликаний скоротити фінансові ресурси кремля, продовжує наштовхуватися на юридичні та регуляторні лазівки.
5. У російській зброї масово знаходять швейцарські компоненти.
— Швейцарські електронні компоненти частіше за інші європейські деталі виявляють у російському озброєнні, яке використовується у війні проти України.
— За даними слідчих, у російських ракетах, безпілотниках і танках зафіксовано 322 компоненти швейцарського виробництва. Серед них — мікрочипи, GPS-модулі та роз’єми. Попри чинні санкції, ці деталі продовжують потрапляти до росії.
— Швейцарські компанії заявляють, що припинили прямі поставки до рф і наголошують: більшість таких компонентів є масовою продукцією подвійного призначення, яка може реекспортуватися через треті країни.
— Влада країни також запевняє у дотриманні санкційного режиму. Втім автори розслідування вважають, що наявні механізми контролю недостатні.
— Через складні ланцюги постачання та посередників російська сторона продовжує отримувати критично важливу електроніку, необхідну для виробництва та ремонту озброєнь.
— Це свідчить про системну проблему: навіть за умов санкцій росія зберігає доступ до високотехнологічних компонентів, використовуючи схеми паралельного імпорту.
— Водночас зростає тиск на європейські країни щодо посилення експортного контролю та закриття лазівок, які дозволяють обхід обмежень.
6. Індія обмежує закупівлі російської нафти на тлі невизначеності довкола тарифної політики США.
— Індійські нафтопереробні компанії тимчасово утримуються від бронювання нових партій сировини з рф, очікуючи роз’яснень від уряду щодо подальшої політики імпорту.
— Поштовхом до паузи стало рішення Верховного суду США, яке поставило під сумнів механізм запровадження тарифів адміністрацією Дональда Трампа.
— Це створило правову невизначеність навколо торговельних домовленостей, що передбачали можливе зниження мит для Індії в обмін на згортання закупівель російської нафти.
— Хоча формально Нью-Делі не відмовився від співпраці з москвою, фактичні обсяги імпорту вже скорочуються. За оцінками, у лютому Індія імпортує близько 1,2 млн барелів російської нафти на добу — це найнижчий рівень із листопада 2022 року.
— У березні обсяги можуть зменшитися до 800 тис. — 1 млн барелів на добу. У разі реалізації негативного сценарію скорочення у березні–квітні може сягнути 600 тис. барелів на добу.
— Для росії це означає подальше накопичення непроданих обсягів у морі та зростання дисконту. Знижки на нафту марки Urals вже розширилися до 15–20 доларів за барель відносно Brent проти трохи більше 10 доларів на початку місяця. москва змушена демпінгувати, щоб утримати залишки азійського попиту.
— Індія, яка після 2022 року стала ключовим покупцем російської нафти й на піку закуповувала до 2 млн барелів на добу, тепер диверсифікує постачання. Державні компанії почали активніше закуповувати сировину на Близькому Сході та оголошувати нові тендери на квітень–травень без прив’язки до російських обсягів.
— Скорочення індійського імпорту посилює структурну проблему для рф: залежність від обмеженого кола покупців і продаж сировини зі зростаючим дисконтом.
7. Велика Британія у межах нового пакету обмежень запровадила санкції проти трьох дочірніх структур «Росатома», що відповідають за експорт ядерних технологій за кордон.
— Під обмеження потрапили АТ «Росатом енергетичні проєкти», АТ «Русатом Оверсіз» та АТ «РЕІН Інжиніринг». Йдеться про підрозділи, які відіграють ключову роль у просуванні російських ядерних проєктів за межами рф — від будівництва енергоблоків до інжинірингового супроводу та укладання міждержавних контрактів.
— Формально британські санкції не мають прямого екстериторіального ефекту й обов’язкові лише для громадян та компаній Сполученого Королівства. Втім, їхній непрямий вплив може виявитися значно ширшим.
— Зокрема, обмеження здатні ускладнити страхування транспортування обладнання для закордонних проєктів «Росатома», що критично важливо для реалізації великих інфраструктурних контрактів.
— Крім того, санкції створюють додаткові ризики для міжнародного фінансування. Більшість великих банків, включно з фінансовими установами Китаю, Туреччини та ОАЕ, орієнтуються на британські санкційні списки під час комплаєнс-перевірок.
— Щоб уникнути звинувачень у сприянні обходу санкцій, такі банки можуть блокувати платежі або відмовлятися від обслуговування угод за участю підсанкційних структур.
— Навіть без формальної глобальної заборони санкції Лондона підривають фінансову та логістичну спроможність російського ядерного експорту.
— Для кремля це означає звуження можливостей залучення валютних надходжень і посилення ізоляції стратегічного сектору, який донедавна вважався відносно захищеним від міжнародного тиску.
8. Велика Британія хоче заборонити компаніям страхувати російську нафту.
— Велика Британія підтримує ідею повної заборони морських послуг для транспортування російської нафти та готова діяти спільно з Європейським Союзом навіть без участі США. Йдеться про можливу заборону для британських страхових і судноплавних компаній брати участь у перевезенні російської сирої нафти та нафтопродуктів.
— Такий крок означатиме перехід від чинного механізму «цінової стелі» до значно жорсткішої моделі обмежень. Наразі компаніям заборонено надавати послуги, якщо російська нафта продається дорожче ніж 44,10 долара за барель. Повний же бан на морські послуги фактично ускладнить експорт незалежно від ціни контракту.
— У Міністерстві закордонних справ Великої Британії підтвердили готовність підтримати повну заборону, діючи разом із міжнародними партнерами. Ініціативу просуває і Єврокомісія — голова ЄК Урсула фон дер Ляєн раніше запропонувала включити повний бан морських послуг для російської нафти до 20-го пакета санкцій. Водночас ухвалення рішення в ЄС гальмується через позицію Угорщини, яка продовжує наполягати на збереженні доступу до російської сировини.
— Поки що незрозуміло, чи буде новий режим узгоджений у форматі G7, як це було з політикою цінової стелі.
— Представники британського уряду визнали, що США наразі не демонструють повної готовності підтримати повну заборону. Втім Лондон заявляє про намір рухатися вперед якомога швидше. У разі реалізації такого сценарію удар по російському нафтовому експорту може стати системним.
— Велика Британія є одним із ключових центрів глобального морського страхування, і відмова її компаній обслуговувати перевезення суттєво ускладнить логістику та фінансування поставок.
