Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.04.2026
1. Ще один великий об’єкт нафтової інфраструктури в росії загорівся після атаки безпілотників.
— Пожежа сталася на нафтоперекачувальній станції «Горький» у Нижньогородській області. Після удару БПЛА 23 квітня на станції, що входить до системи «Транснефти», спалахнули щонайменше два з чотирьох резервуарів із нафтою об’ємом приблизно по 50 тис. кубометрів кожен.
— НПС «Горький», розташована приблизно за 50 км від Нижнього Новгорода, є важливим вузлом транспортування російської нафти. Через неї сировина прокачується на експорт у напрямку порту Приморськ на Балтійському морі, а також надходить на низку великих нафтопереробних підприємств, зокрема Московський НПЗ, «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез» і «Киришинефтеоргсинтез».
— Серія ударів по об’єктах нафтотранспортної інфраструктури дедалі сильніше підриває стабільність російського енергетичного сектору та ускладнює логістику експорту нафти.
2. Міністерство фінансів росії змушене вперше за рік повернутися до скупки валюти за рахунок бюджету.
— Російська влада намагається стримати зміцнення рубля та поповнити виснажений Фонд національного добробуту. З травня Мінфін відновлює операції за бюджетним правилом — купівлю або продаж юанів і золота залежно від ціни нафти.
— Планка на рік — $59 за барель, тоді як Urals піднімалася до $100. У березні Urals коштувала в середньому $77, що може підняти нафтогазові доходи у квітні на 38% — до 850 млрд рублів.
— У травні мінфін може викинути на ринок 300–400 млрд рублів, намагаючись послабити рубль, адже сильна валюта зменшує доходи від експорту. Курс долара опускався нижче 75 рублів — уперше з 2023 року, хоча в бюджеті закладали близько 92.
— Після заяви Мінфіну він короткочасно зріс, але швидко стабілізувався. Юань також незначно коливався. Повернення інтервенцій свідчить про залежність від курсу й нафтогазових доходів, тоді як резерви фонду скорочуються.
3. Євросоюз заборонить імпорт російського стабільного газового конденсату, виробленого на заводах зі зрідження природного газу, з 1 січня 2027 року.
— Таке рішення передбачене 20-м пакетом санкцій ЄС, ухваленим 23 квітня. Обмеження також передбачає запровадження цінової стелі на цей продукт за аналогією з механізмом, який уже діє щодо російської нафти. Мета заходу — скоротити доходи росії від експорту енергоресурсів.
— Стабільний газовий конденсат використовується як сировина на нафтохімічних установках фракціонування. У результаті переробки з нього отримують нафту, авіаційний керосин, дизельне паливо та низькосірчистий мазут.
— Євросоюз уже заборонив імпорт російської нафти в грудні 2022 року. Тоді ж було запроваджено механізм цінової стелі, покликаний обмежити експортні доходи росії.
— У лютому 2026 року граничну ціну на російську нафту додатково знизили до приблизно 44 доларів за барель. Раніше стабільний газовий конденсат тимчасово залишався поза санкціями через побоювання перебоїв із постачанням російського зрідженого природного газу до Європи.
— Цей продукт утворюється як побічний на двох арктичних проєктах із виробництва ЗПГ. Зокрема, конденсат виробляється на проєкті «Ямал ЗПГ», звідки його експортують із порту Сабетта.
— Протягом останніх років значна частина поставок прямувала до Роттердама. У 2025 році обсяг експорту цього продукту з проєкту перевищив 1,2 млн тонн, що приблизно на 7% більше, ніж роком раніше.
— Другий великий проєкт — «Арктик ЗПГ-2» — опинився під жорсткими санкціями США ще у 2023 році, що суттєво обмежило його роботу.
— Запровадження нових обмежень ЄС означає подальше звуження можливостей росії отримувати валютні доходи від арктичних газових проєктів і посилює тиск на енергетичний сектор країни.
4. Євросоюз уперше запровадив санкції проти Киргизстану за допомогу росії в обході обмежень.
— Рішення ухвалене в межах 20-го пакета санкцій ЄС, у якому застосовано спеціальний механізм боротьби з обходом санкцій — так званий: «anti-circumvention tool».
— Відтепер до Киргизстану повністю заборонено експорт європейських верстатів із числовим програмним управлінням, а також телекомунікаційного обладнання, зокрема маршрутизаторів і комутаційної техніки.
— У Єврокомісії пояснили рішення тим, що існує високий ризик реекспорту цієї продукції до росії. Аналіз торгівлі показав різке зростання поставок до Киргизстану товарів, які вважаються пріоритетними з точки зору санкційного контролю.
— Після початку повномасштабної війни проти України Киргизстан, який входить до Євразійського економічного союзу та Організації договору про колективну безпеку, перетворився на один із ключових транзитних хабів для постачання підсанкційних товарів у росію.
— За оцінками, експорт з Естонії до Киргизстану зріс приблизно на 10 000%, з Фінляндії — на 3 100%, з Польщі та Греції — на 2 200% і 2 100% відповідно, а з Норвегії, Великої Британії, Німеччини та Чехії — більш ніж на 1 000%. Під санкції також потрапила криптовалютна біржа Grinex, що працює в Киргизстані. На ній торгують стейблкоїном A7A5, прив’язаним до рубля. Керуюча компанія біржі — TengriCoin — також включена до санкційного списку ЄС.
5. Сингапур почав активніше закуповувати російський мазут через скорочення поставок палива з Близького Сходу.
— За даними аналітичної компанії Vortexa, імпорт російського мазуту до Сингапуру різко зріс після початку нового загострення на Близькому Сході. У квітні обсяги поставок уже більш ніж удвічі перевищили середньомісячний рівень 2025 року.
— Сингапур відіграє ключову роль у забезпеченні міжнародного торговельного флоту паливом, тому зміна структури постачання швидко відображається на глобальному ринку. Через перебої з традиційними поставками трейдери почали активніше закуповувати дешевший російський мазут.
— Водночас російські нафтопродукти залишаються під санкційними обмеженнями. Згідно з правилами «цінової стелі», встановленої країнами Великої сімки та ЄС, торгівля російським мазутом дозволена лише за умови, що його ціна не перевищує приблизно 45 доларів за барель. У квітні обсяги поставок російського мазуту до Сингапуру можуть досягти найвищого рівня з 2016 року.
— При цьому сама поява таких потоків свідчить про вимушену політику російських експортерів — для збереження продажів вони змушені пропонувати паливо зі значними знижками, що знижує реальні доходи російського енергетичного сектору.
6. Індонезія домовилася з росією про постачання 150 млн барелів нафти зі значною знижкою.
— Домовленість була досягнута під час квітневої зустрічі президента Індонезії з путіним у москві. За даними індонезійських джерел, нафта постачатиметься за спеціальною зниженою ціною і використовуватиметься Індонезією для формування стратегічних запасів.
— У Джакарті пояснюють це бажанням створити резерв на випадок можливих економічних потрясінь та нестабільності на світових енергетичних ринках.
— Надання великих знижок стало для росії вимушеною практикою після втрати частини традиційних ринків збуту через санкції та політичну ізоляцію. Щоб зберегти експортні потоки, російські компанії дедалі частіше продають нафту дешевше за світові ціни.
7. Журі Венеційської бієнале виключило росію та Ізраїль з конкурсу нагород для художників через погрози ЄС про скорочення фінансування.
— Журі Міжнародної художньої виставки «Венеційська бієнале» відмовилося розглядати роботи художників із країн, лідери яких обвинувачуються Міжнародним кримінальним судом у злочинах проти людяності.
— У заяві зазначається, що члени журі не братимуть до уваги роботи таких держав під час визначення лауреатів головних нагород виставки — «Золотого лева» та «Срібного лева». Рішення пояснюється необхідністю захищати права людини та дотримуватися принципів міжнародного права. Формально у заяві не названо конкретних країн.
— Водночас формулювання, ймовірно, стосується росії та Ізраїлю, чиї лідери є фігурантами справ у Міжнародному кримінальному суді. Цьогорічна Венеційська бієнале об’єднує понад 110 учасників з різних країн світу.
— Рішення журі фактично означає, що художники з держав, керівництво яких обвинувачується у міжнародних злочинах, не зможуть претендувати на головні нагороди виставки.
8. Танкери, що перевозять російську нафту, почали уникати шведських вод після того, як влада Швеції посилила перевірки підозрілих суден у Балтійському морі.
— За даними відстеження суден, з 7 квітня значна частина танкерів змінила маршрут і почала проходити на південь від данського острова Борнхольм, замість звичного північного шляху ближче до шведського узбережжя.
— Із 22 танкерів, що перебували на цьому маршруті, 13 обрали саме південний обхід. Таку зміну пов’язують з посиленням контролю за так званим «тіньовим флотом» росії.
— Північні країни почали проводити перевірки суден у морі, зокрема огляд документів і страхування, що змушує частину танкерів шукати альтернативні маршрути. Ці судна часто мають непрозору структуру власності, сумнівне страхування та ходять під зручними прапорами. Саме такий флот став одним із ключових інструментів, який дозволяє росії продовжувати експорт нафти попри санкції і використовувати отримані доходи для фінансування війни проти України.
— Посилений контроль уже впливає на логістику перевезень. Довші маршрути означають додаткові витрати на паливо та час доставки, що знижує ефективність експорту російської нафти. У березні шведська берегова охорона затримувала кілька суден, підозрюваних у належності до російського тіньового флоту, через підозри у використанні підставних прапорів або можливих екологічних порушеннях.
— Шведський уряд заявляє, що такі перевірки одночасно захищають безпеку морського середовища і ускладнюють роботу схем, які допомагають росії обходити санкції.
—
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 25.04.2026
1. кремль більше не розраховує на швидкий запуск газопроводу «Сила Сибіру-2» до Китаю, попри попередні гучні заяви.
— Урядовий прогноз рф показує, що до кінця десятиліття країна не зможе значно збільшити постачання газу до Китаю. У 2025 році експорт склав 38,8 млрд кубометрів — близько половини від загального обсягу, який після початку повномасштабної війни впав до мінімуму з кінця 1980-х років.
— До 2029 року поставки зростуть лише до 52,4 млрд кубометрів (+13,6 млрд), що значно менше очікувань кремля. Для порівняння, потужність «Сили Сибіру-2» — 50 млрд кубометрів на рік, і саме її планували як заміну європейського ринку.
— Зростання експорту забезпечать наявні маршрути: у 2027 році запустять далекосхідний напрямок (10 млрд кубометрів на рік) і збільшать прокачку через «Силу Сибіру-1».
— Попри заяви путіна про нібито досягнуті домовленості з Китаєм, жодних підтверджень з боку Пекіна не з’явилося. Це свідчить про відсутність реального прогресу в переговорах.
2. Ситуація в металургії росії погіршується, що добре видно на прикладі Магнітогорського металургійного комбінату( ММК).
— Комбінат почав рік зі збитку 1,4 млрд рублів після прибутку роком раніше, а виручка впала майже на 20% — до 129 млрд рублів. Операційні показники різко погіршилися: EBITDA більш ніж удвічі впала до 8,6 млрд рублів, рентабельність — до 6,7%, а продажі знизилися на 7,4%. Вільний грошовий потік став від’ємним (−14,1 млрд рублів), через що компанія скоротила інвестиції на 24% і перейшла до режиму економії.
— Попри резерви, компанія визнає сповільнення ділової активності в росії та слабкий внутрішній попит. Очікуване сезонне пожвавлення в будівництві виглядає радше тимчасовим, ніж ознакою відновлення.
— Динаміка ММК показує системну кризу: російська металургія втрачає рентабельність, скорочує інвестиції та залежить від нестабільного внутрішнього попиту, який уже не здатен компенсувати втрату зовнішніх ринків.
3. Підвищення податкового навантаження на малий бізнес у росії дало зворотний ефект і призвело до різкого падіння надходжень до бюджету.
— У січні—березні 2026 року податкові збори від малого бізнесу та самозайнятих скоротилися на 22,2% у річному вимірі. Йдеться про надходження в межах спеціальних режимів оподаткування — спрощеної та патентної систем, єдиного сільськогосподарського податку, а також податку для самозайнятих.
— Саме ці джерела є критично важливими для регіональних бюджетів. З 1 січня 2026 року влада різко посилила фіскальний тиск: підвищила ПДВ з 20% до 22%, скасувала пільги зі страхових внесків і суттєво знизила поріг виручки для роботи за спрощеною системою — з 60 до 20 млн рублів.
— Розрахунок був на додаткові 200 млрд рублів доходів. Натомість бізнес почав скорочувати діяльність або йти в тінь, що вдарило по реальних податкових надходженнях.
— Падіння зборів демонструє, що спроби фінансувати війну за рахунок малого бізнесу підривають саму базу оподаткування. Замість стимулювання ділової активності влада посилює тиск, що веде до скорочення підприємництва, падіння доходів регіонів і звуження внутрішньої економічної бази росії.
4. Естонія закликає ЄС запровадити додаткові мита на російські товари, щоб спрямувати ці кошти на відновлення України.
— Про це заявив прем’єр-міністр країни Крістен Міхал. За його словами, Європа вже запровадила масштабні санкції проти росії, включно із забороною значної частини імпорту, а також тарифами на окремі категорії продукції, такі як зерно і добрива.
— Водночас ідея цілеспрямовано використовувати митну політику для фінансування відновлення України поки що не отримала підтримки всередині ЄС. Премʼєр наголосив, що додаткові мита на російські товари могли б стати інструментом компенсації збитків, завданих війною.
— Подібні пропозиції вже обговорювалися: у листопаді минулого року сім країн, включно з Естонією, виступили за введення тарифів на російську продукцію, зокрема сталь і добрива. Однак ця ініціатива не увійшла до 20-го пакета санкцій ЄС.
— За оцінками європейських чиновників, навіть близько 210 млрд євро заморожених російських активів може бути недостатньо для покриття витрат на відновлення України.
5. Індія та Китай різко посилили конкуренцію за російську нафту на тлі перебоїв із постачанням з Близького Сходу.
— Після загострення ситуації навколо Ірану та збоїв у Ормузькій протоці доступні обсяги нафти на ринку суттєво скоротилися. У результаті дві найбільші економіки Азії змушені активніше звертатися до росії як альтернативного постачальника.
— За даними аналітиків Kpler, у квітні Індія та Китай закуповували приблизно однакові обсяги російської нафти — близько 1,6 млн барелів на добу кожна.
— Водночас постачання через Ормузьку протоку різко впали: китайський імпорт цим маршрутом скоротився до приблизно 222 тис. барелів на добу з понад 4 млн до початку війни, індійський — до 247 тис. з майже 2,8 млн.
— Фактичні обмеження в ключовому транспортному коридорі зробили російську нафту більш привабливою — передусім через її знижену ціну. Водночас ситуація підкреслює слабкість позицій росії. Країна змушена конкурувати не якістю чи надійністю поставок, а дешевизною, фактично субсидуючи великих імпортерів.
— Індія вже отримує майже половину імпорту нафти з росії, що посилює залежність від обмеженого кола покупців.
— Китай, маючи значно більші стратегічні резерви, перебуває у вигіднішій позиції та може жорсткіше торгуватися за ціною. Це означає подальший тиск на доходи російського нафтового експорту, який дедалі більше залежить від зовнішніх криз і вимушених знижок, а не стабільного попиту.
