Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 24.01.2025
1. російський «Газпром» демонструє неспроможність забезпечувати фінансову стабільність, навіть за рахунок російських споживачів, і заявляє про потребу у підвищенні цін на газ.
— Фактично, російський газовий монополіст визнав, що його фінансові ресурси недостатні для підтримки базової інфраструктури та реалізації проєктів.
— Ця ситуація яскраво свідчить про наслідки міжнародних санкцій та втрату «Газпромом» європейських ринків, які забезпечували більшість його доходів. Замість диверсифікації чи оптимізації витрат, компанія перекладає фінансове навантаження на населення, яке й без того потерпає від економічного спаду, викликаного агресивною війною проти України.
Основні моменти:
— Крах російської газової стратегії:
— Втрата ключових ринків у Європі та заміна їх менш прибутковими азійськими напрямками привели до дефіциту валюти. Це змушує «Газпром» покривати втрати за рахунок внутрішніх споживачів.
— Заява про «недостатність коштів» — це прямий показник управлінської неефективності.
— Диктат цін для росіян:
— З 2022 року тарифи на газ для населення зросли на 37%. У 2025 році планується чергове підвищення — ще на 10,2%.
— Для підприємств енергетики та ЖКГ ціни зростуть на 21,3%, що неминуче викличе нову хвилю подорожчання послуг для населення.
— Загалом, підвищення цін на газ і фінансова неспроможність «Газпрому» є ще одним доказом провалу російської політики, яка шкодить не лише міжнародним партнерам, а й власним громадянам.
2. Санкції США знищили амбітний проект «Арктик ЗПГ 2».
— Американські санкції, спрямовані на скорочення валютних надходжень росії від експорту енергоносіїв, завдали нищівного удару по російському проекту «Арктик ЗПГ 2».
— Заявлений як ключовий елемент стратегії путіна щодо нарощування виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ), проект фактично зупинився, а його третя виробнича лінія не буде завершена через брак критичного обладнання.
Провал постачання обладнання з Китаю.
— Китайська компанія Wison New Energies у 2024 році відправила установки для третьої черги «Арктик ЗПГ 2», але через санкції США, запроваджені в липні 2024 року, судно з обладнанням розвернулося біля берегів Великої Британії та повернуло вантаж назад до Китаю. Зрештою, замість Мурманської області установки були розвантажені в порту Донцзао Ган поблизу Шанхаю.
— Через цю подію зупинено не лише завершення третьої черги проекту, але й роботу єдиного заводу великотоннажних морських споруд у росії — ЦСКМС у Белокаменці.
— У листопаді 2024 року підприємство припинило діяльність, а 19 тисяч працівників втратили робочі місця.
Занепад усієї програми ЗПГ в росії.
— Попри отримання обладнання для другої виробничої лінії, налагодити її роботу не вдалося. У жовтні 2024 року перша лінія проекту припинила зріджувати газ, а в листопаді видобуток майже повністю зупинився.
— Результат санкцій і міжнародного тиску.
— Санкції США проти «Арктик ЗПГ 2» показали ефективність заходів проти російської енергетичної галузі. Навіть спроби Китаю обійти обмеження не врятували проект. Більше того, китайські компанії тепер самі стикаються з ризиками через співпрацю з росією, адже проти верфі Wison, що постачала обладнання, також запроваджено санкції.
Символічний провал Кремля.
— Проект «Арктик ЗПГ 2» став символом технологічної та економічної ізоляції росії. Втрата можливості реалізувати його у повному обсязі демонструє не лише технічну залежність росії від Заходу, але й руйнівні наслідки міжнародних санкцій для її економіки та енергетичного сектору.
3. Санкції США обвалюють російський нафтовий експорт: плата за перевезення нафти зросла в кілька разів.
— Через нові санкції США, спрямовані проти російського нафтового сектору, плата за доставку російської нафти морем зросла в п’ять разів.
— Дефіцит танкерів, викликаний обмеженнями, суттєво ускладнює логістику та зменшує доходи російських нафтовиків, які вже потерпають від економічного тиску.
— Особливо важкими є умови для доставки нафти марки ESPO з порту Козьміно на Далекому Сході.
— Вартість транспортування на танкерах типу Aframax, що перевозять близько 100 тисяч тонн, зросла до $6,5-$7,5 млн, порівняно з $1,5 млн наприкінці минулого року.
— Для поставок до Індії ціна піднялася ще більше — до $9-$10 млн за рейс.
— Повідомляється про нестачу суден у регіоні, що може призвести до затримок із погрузкою взимку. Це ще більше посилює тиск на російську нафтову галузь, яка вже бореться з економічною ізоляцією.
— Санкції вплинули на понад 80 танкерів, які використовувалися для транспортування російської нафти до Азії, зокрема, марки ESPO Blend.
— Цей удар по логістиці ускладнює продаж російської нафти, знижуючи її конкурентоспроможність і позбавляючи росію критично важливих доходів.
— Результати санкцій ще раз демонструють, як міжнародний тиск позбавляє росію можливості фінансувати свої агресивні дії, послаблюючи її економіку зсередини.
4. Російський металевий гігант — Магнітогорський металургійний комбінат — знизив виробництво.
— Магнітогорський металургійний комбінат (ММК) завершив 2024 рік із найменшим обсягом виробництва, який склав з 2019 року — 11,195 млн тонн.
— Це значне зниження з попередніми роками: у 2020 році, на піку пандемії, було вироблено 11,574 млн тонн, а в 2021-му — 13,592 млн тонн.
— Виробництво чавуну за рік знизилося на 4,5% до 9,5 млн т, залізорудної сировини — на 7% до 2,15 млн т.
— Продаж товарної металопродукції скоротився на 10% до 10,6 млн т. З них 4,75 млн. т (мінус 14,5% рік до року) припало на листовий прокат. ММК очікує, що на початку 2025 року сезонні фактори та висока ключова ставка продовжать надавати несприятливий вплив на ділову активність у росії.
5. Барбадос і Панама позбавляють росію прапорів на нафтових танкерах.
— Барбадос і Панама розпочали виключення понад 100 танкерів із реєстрів через санкції США та Великої Британії, спрямовані проти “тіньового флоту” рф.
— Барбадос до кінця місяця вимагатиме зняття свого прапора з 46 суден, 14 з яких під санкціями США.
— Панама вже почала виключати 68 суден, виконуючи новий закон, що узгоджує країну з санкціями США, ЄС та ООН. Танкерний флот, який допомагає рф обходити санкції та наповнювати бюджет для війни з Україною, стикається з усе більшим тиском.
— Санкції руйнують логістичну систему, що підтримує нафтові потоки кремля. Після інцидентів із підводними кабелями в Балтійському морі Європа може вдатися до ще жорсткіших заходів проти “тіньового флоту” путіна.
6. США планують посилити тиск на енергетичний сектор росії, ключове джерело доходів її бюджету.
— У разі відмови путіна від поступок щодо України, США збільшать поставки нафти, обваливши її ціну до $40 за барель або нижче, що завдасть серйозного удару по російській економіці.
— Роберт Вілкі, представник перехідної команди Дональда Трампа, заявив, що присутність США на ринку нафти знизить ціни й послабить військову машину путіна.
— Також планується збільшення експорту скрапленого газу до Європи, де американський газ вже займає значну частку ринку. Трамп обіцяв під час кампанії наростити видобуток нафти в США на 15% (3 млн барелів на добу), що може перекрити обсяги російського експорту.
7. Кремль вважає погрози Трампа порожніми та впевнений у здатності росії витримати ще принаймні рік конфлікту.
— За даними The Wall Street Journal, попри втрати у фінансах та людських ресурсах, росія має достатньо ресурсів для продовження війни та навіть певні переваги.
— Президент рф путін прагне організувати саміт із новообраним президентом США Дональдом Трампом, щоб досягти домовленостей, вигідних для Москви, оминаючи українське керівництво, яке вважається нелегітимним.
— Раніше прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков назвав абстрактною публікацію WSJ про план команди Трампа щодо України, зазначивши, що “там все обезличено”.
— Водночас у Кремлі бачать “позитивні сигнали” у позиції Трампа щодо війни росії з Україною, оскільки він говорить про мир, а не про конфронтацію, і не прагне завдати стратегічної поразки росії, що відрізняє його від попередньої адміністрації США.
— Однак, як зазначає WSJ, попри публічну дружелюбність між путіним і Трампом, існує глибока напруженість у їхніх відносинах. путін не готовий йти на поступки та має достатньо ресурсів для продовження війни, але побоюється політичних цілей Трампа, які можуть виснажити військові зусилля рф.
8. Індія відмовляється від російської нафти: найбільша нафтопереробна компанія шукає нових постачальників.
— Нові санкції США проти росії змінюють баланс світового ринку нафти. Indian Oil Corporation, найбільша державна нафтопереробна компанія Індії, розпочала пошук альтернативних джерел нафти. Про це повідомив Арвіндер Сінгх Сахні, голова ради директорів компанії.
— За його словами, санкції можуть вплинути на постачання до 2 мільйонів барелів російської нафти щодня до Індії та Китаю. Щоб компенсувати можливий дефіцит, Індія звернеться до інших постачальників, таких як країни ОПЕК, США, Гаяна та Бразилія.
— До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка російської нафти в імпорті Індії становила менше 2%.
— Однак до середини 2024 року цей показник зріс майже до 45% через суттєвий дисконт, з яким росія була змушена продавати свою нафту через санкції, європейське ембарго та встановлений ціновий ліміт.
— Рішення Індії поступово відмовитися від російської нафти свідчить про серйозність впливу санкцій на росію, яка втрачає ключових покупців і стратегічні ринки.
— Кремлю все важче знаходити способи обходу економічних обмежень, що посилює кризу в її нафтовому секторі.
9. Угорщина змінює риторику через жорсткий виступ Трампа.
— Угорщина, яка неодноразово критикувала санкційну політику ЄС як таку, що шкодить економіці блоку, у цьому випадку пішла ще далі, поставивши під загрозу продовження режиму санкцій.
— Орбан використав класичну стратегію підвищення ставок, сподіваючись знайти союзників і отримати поступки. Однак неочікувано жорстка риторика Дональда Трампа, яка закликала росію зупинити війну та погрожувала додатковими санкціями з боку США, змінила розклад сил.
— Для Орбана це стало сигналом, що навіть очікуваний «союзник» не готовий підтримати його позицію у протистоянні з ЄС.
Потенційні наслідки для Угорщини:
— Втрата підтримки ЄС: Якщо Угорщина серйозно загрожуватиме режиму санкцій, вона може зіткнутися з фінансовими наслідками, зокрема із заморожуванням європейських програм фінансування.
— Міжнародна ізоляція: Публічне блокування санкцій проти росії може погіршити стосунки з іншими країнами-членами ЄС, зокрема з тими, хто активно підтримує Україну.
— Зростання напруженості з Україною: Україна уважно спостерігає за такими діями, і подібні кроки можуть погіршити й без того непрості угорсько-українські відносини.
Можливий компроміс.
— Зважаючи на зміну риторики угорських дипломатів за зачиненими дверима, є підстави вважати, що Угорщина не піде на радикальні дії й дозволить продовжити санкції без інцидентів. Орбан може обмежитися черговою політичною заявою для внутрішньої аудиторії, демонструючи, що він «бореться» за інтереси країни.
— У будь-якому випадку, ситуація підкреслює вразливість європейського консенсусу щодо санкцій, який залежить від одностайності 27 країн.
— Орбан продовжує використовувати цю особливість як інструмент політичного тиску, хоча події показують, що навіть у такій тактиці є межі.
