Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 20.11.2024

1. З початку повномасштабного вторгнення росія випустила понад 10 тисяч ракет і 13 тисяч дронів по території України, витративши на це понад $18 млрд.

— Однак, значна частина інформації про атаки засекречена, що може означати, що реальні витрати на ракетні та безпілотні удари ще вищі.

— Загальні військові витрати росії, за даними Пентагону, до лютого 2024 року перевищили $211 млрд.

— У федеральному бюджеті рф на 2025 рік передбачено рекордні витрати на оборону — 13,2 трлн рублів, що становить 32,5% від усіх видатків.

— Водночас росіянам доведеться платити більше за комунальні послуги: тарифи зростуть на 10–12%, а ціни на пасажирські перевезення — на 11,6%.

2. Китайські банки блокують платежі російських компаній через Індію, ОАЕ та Гонконг.

— Китайські банки почали жорсткіше перевіряти платежі, що надходять з Індії, ОАЕ та Гонконгу, щоб виявити «російський слід».

— Російським компаніям провести оплату стає дедалі складніше: банки ретельно аналізують супровідні документи, зокрема, кому направляється товар, куди та з якою метою.

— До цього такі перевірки зосереджувалися на переказах через Туреччину та країни СНД, але тепер вони охопили й інші держави.

— Китайські банки «закручують гайки» на тлі очікуваного повернення Дональда Трампа до влади у США.

— Вважається, що Трамп давно веде торговельну війну проти Китаю, тож місцеві фінансові установи не хочуть наражатися на ризик потрапляння під нові санкції американської адміністрації.

3. В рф половина літаків Airbus зупинили польоти через проблеми з двигунами.

— Через проблеми з ремонтом двигунів половина літаків Airbus A320/A321neo в росії більше не піднімається в повітря.

— Найбільше постраждала компанія S7, де простоюють 31 із 39 лайнерів.

— Складнощі виникли через обмеження на обслуговування двигунів американського виробництва Pratt & Whitney та французьких Leap.

— Без ремонту більшість цих літаків можуть вийти з експлуатації до 2026 року.

4. США планують списати Україні понад $4,5 млрд боргу.

— Адміністрація президента США Джо Байдена повідомила Конгрес про намір списати $4,65 млрд боргу України. Це половина від $9 млрд, наданих у квітні як умовно-повернений кредит у рамках пакета допомоги на $61 млрд.

— У Держдепі заявили, що це рішення допоможе Україні та відповідає інтересам США і союзників.

— Байден прагне забезпечити максимальну підтримку України до приходу Дональда Трампа, який виступає проти допомоги. Проте ініціатива зустріла опір республіканців.

5. У Британії кажуть про важку ситуацію на фронті в Україні: Дуже чітка ескалація.

— Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про важку ситуацію на полі бою в Україні, вказавши, що лінія фронту зараз «найменш стабільна, ніж будь-коли з перших днів повномасштабного вторгнення» в лютому 2022 року.

— Гілі сказав, що спостерігається «дуже чітка ескалація» з боку Владіміра Путіна і його сил.

— За його словами, рф збільшує кількість атак на цивільну інфраструктуру, і послався на повідомлення ЗМІ про те, що росія застосувала новий тип ракети проти України.

6. Умови на нафтовому ринку створюють сприятливий момент для того, щоб запровадити жорсткіші санкції проти російського експорту, які серйозно вдарять по бюджету Кремля.

— Ціни на нафту марки Brent залишаються нижчими за $75 за барель, а у вересні опускалися нижче $70, що значно нижче рівнів, зафіксованих під час введення обмежень.

— Очікується перевищення пропозиції над попитом, що послабить ринок і дозволить управляти цінами без різких стрибків.

— Запроваджені США, ЄС та Великою Британією обмеження на ціну російської нафти лише частково стримують доходи Москви. Танкерний флот, який раніше простоював після накладення санкцій, зараз повертається до роботи без наслідків для портів, які приймають ці судна.

— З 600 суден, які перевозять російську нафту, під санкції потрапило лише 90. Збільшення цього числа та створення реальних фінансових витрат на використання таких танкерів може суттєво скоротити експорт російської нафти.

— Скорочення імпорту через ключових покупців, таких як Індія, Китай та Туреччина, можуть призвести до значного падіння російських нафтових доходів.

— Виведення з ринку хоча б 1 мільйона барелів нафти на день може збалансувати попит і пропозицію в 2025 році.

— Водночас такий крок значно скоротить надходження до російського бюджету, що фінансує війну в Україні.

— Експерти наголошують, що Захід має скористатися найближчими тижнями, поки президент Джо Байден залишається на посаді.

— Новообраний президент Дональд Трамп, який посідає більш м’яку позицію щодо росії, може змінити підхід США до санкцій.

— Жорсткіші нафтові санкції саме зараз могли б стати ефективним кроком для ослаблення фінансової спроможності Кремля і скорочення ресурсів для ведення війни.

7. Іспанія стала одним із лідерів за імпортом російського ЗПГ.

— Згідно з даними компанії Enagás, за січень-жовтень поточного року росія посіла друге місце серед постачальників ЗПГ до Іспанії.

— Королівство імпортувало близько 60 471 ГВт·год російського газу, що становить 21% від загального обсягу імпорту.

— Основним постачальником залишився Алжир.

— Минулого місяця Мадрид придбав у Москви 4169 ГВт·год газу, що становить 16 відсотків від загального обсягу. Enagás також зазначила, що у 2023 році Іспанія придбала 72 690 ГВт·год російського ЗПГ, тоді як у 2022 році цей обсяг становив 53 859 ГВт·год.

— Попри санкції, Іспанія зберігає економічно вигідний контракт із рф, використовуючи свої потужності для реекспорту газу в Європу. Газові сховища країни заповнені майже на 100%.

8. Найбільші країни ЄС випустять спільні військові облігації для боротьби з амбіціями росії.

— Німеччина, Франція, Італія, Іспанія та Польща погодили випуск спільних військових облігацій для підтримки оборонної промисловості ЄС. Про це оголосили 19 листопада на зустрічі у Варшаві.

— Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що це рішення спрямоване на протидію «імперським амбіціям» росії та посилення відповідальності Європи за власну безпеку.

— Крім того, обговорювалася військова допомога Україні та зміцнення співпраці з США після обрання Дональда Трампа президентом.

9. Європейський план співпраці з Азербайджаном для зменшення енергозалежності від росії стикається з критикою.

— Азербайджан збільшує імпорт російських нафти й газу, що може сприяти реекспорту цих ресурсів до ЄС під виглядом місцевих. Це ставить під сумнів ефективність санкцій і цілі Європи щодо енергетичної незалежності.

— Деякі дослідники підозрюють, що Баку може просто перемарковувати частину російського палива, що імпортується, і відправляти його до Європи.

— Азербайджан наполягає, що постачання здійснюються виключно для внутрішнього використання. Однак у будь-якому разі це вигідно Москві.

— Азербайджан намагається позиціонувати себе як великого енергетичного партнера ЄС. Але країна не має достатнього обсягу виробництва.

— Лише минулого тижня Міністерство енергетики Азербайджану повідомило, що країна збільшила продаж природного газу до Європи на 8,6%.

— Це становить майже мільярд кубометрів палива. Азербайджанська державна енергетична компанія SOCAR планує збільшити щорічний видобуток газу з 37 млрд. куб. м до 49 млрд. куб. м до 2033 року, що суперечить глобальним кліматичним цілям щодо скорочення виробництва викопного палива.

— Однак очікуване зростання видобутку Азербайджану все ще значно нижче за рівень, необхідний для того, щоб стати одним з головних гравців у постачанні Європи.

— Натомість Азербайджан почав імпортувати природний газ від «Газпрому», уклавши початковий контракт на постачання не менше 1 мільярда кубометрів.

— Баку також веде переговори про придбання російського газу та прокачування його через Україну до Центральної Європи — потенційний обхідний шлях для збереження поставок, коли термін дії транзитної угоди Києва з Москвою закінчиться наприкінці року.

— Азербайджан по суті відмиватиме російський газ для Європи. Крім того, Азербайджан поглинає російську сиру нафту, збільшуючи закупівлю порівняно з тим, що було до початку конфлікту.

— 2024 року країна купуватиме російську нафту на суму близько 40 мільйонів доларів щомісяця, це 23 мільйони доларів щомісячних податкових надходжень для Кремля.