Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 20.10.2025
1. російська «Северсталь» зазнала обвалу прибутків і втрати попиту.
— Одна з найбільших сталеливарних компаній росії — «Северсталь», що виробляє близько 14% усього російського металу, повідомила про різке погіршення фінансових показників.
— За підсумками третього кварталу прибуток компанії впав утричі — до 12,99 млрд рублів, а за дев’ять місяців скоротився на 57%, до 49,74 млрд. Виручка знизилася на 18% за квартал і на 14% з початку року, EBITDA — майже наполовину.
— Вперше за кілька років компанія показала від’ємний грошовий потік — мінус 21,2 млрд рублів за дев’ять місяців, фактично втрачаючи понад 2 млрд щомісяця.
— Фінансові резерви «Северсталі» скоротилися майже вдвічі — з 128,5 до 72,2 млрд рублів. За словами гендиректора, «кризові тенденції в російській і світовій металургії посилюються», а попит на метал усередині росії впав на 15%.
— Погіршення ситуації пояснюють зниженням промислової активності та скороченням замовлень з боку ключових галузей — машинобудування, будівництва та енергетики. Через фінансові проблеми компанія знову відмовилася від виплати дивідендів акціонерам.
— Обвал прибутків «Северсталі» став черговим свідченням глибокої кризи в російській промисловості, що дедалі гостріше відчуває наслідки санкцій, ізоляції від світових ринків і падіння внутрішнього попиту.
2. російський виробник титану скорочує робочий тиждень через спад попиту.
— Найбільший російський виробник титану «ВСМПО-Авісма» з 1 грудня переводить частину працівників на чотириденний робочий тиждень. Режим неповної зайнятості триватиме до травня 2026 року.
— На підприємстві пояснили це рішення «необхідністю підтримання стабільності», однак фактично воно свідчить про зниження завантаження заводів і скорочення замовлень.
— Працівники повідомляють, що нестача роботи відчувається з жовтня. «ВСМПО-Авісма» — ключовий постачальник титану для авіабудівної галузі, який після 2022 року втратив значну частину іноземних партнерів через санкції.
— Перехід на скорочений тиждень демонструє поглиблення кризи у російській промисловості, що страждає від падіння експорту та технологічної ізоляції.
3. росія втрачає можливість доступу до міжнародних клінічних випробувань ліків.
— Після початку повномасштабної війни проти України кількість міжнародних клінічних випробувань у росії обвалилася у 20 разів. Якщо у 2021 році в країні проводили 367 досліджень, то у 2022-му — 126, а у 2024-му залишилося лише 18.
— Іноземні фармацевтичні компанії відмовляються від співпраці через проблеми з оплатами, логістикою та репутаційні ризики.
— Раніше росія була привабливою для таких випробувань завдяки розвиненій медичній системі та доступу до пацієнтів, однак після 2022 року ця перевага зникла.
— Зараз більшість випробувань у країні стосується дженериків — копій існуючих препаратів. У 2024 році на них припало 71% усіх досліджень. Обмеження, запроваджені ще у 2010 році, також ускладнюють вихід іноземних ліків на російський ринок: навіть дженерики мають проходити локальні випробування, що підвищує їхню вартість і затримує появу нових препаратів на кілька років.
— Таким чином, російська система охорони здоров’я дедалі більше ізолюється від глобальної фармацевтичної науки.
4. росія нарощує експорт алюмінію до Південної Кореї попри санкційний тиск.
— росія збільшила поставки алюмінію та виробів із нього до Південної Кореї до 112 мільйонів доларів у вересні — на 60% більше, ніж роком раніше, свідчать дані південнокорейської статистичної служби.
— Загальний обсяг експорту за дев’ять місяців 2025 року сягнув майже мільярда доларів. Завдяки цьому росія піднялася на друге місце серед основних постачальників алюмінію до Кореї, поступившись лише Китаю.
— Нарощування експорту відбувається на тлі санкційного тиску Заходу та обмежень на постачання російських металів до ЄС і США. москва активно шукає нові ринки збуту в Азії, намагаючись компенсувати втрати від європейського ембарго.
— Проте, подібні поставки мають обмежений економічний ефект: Азійські країни скуповують метал зі значними знижками, тоді як російська металургія стикається з дефіцитом інвестицій і технологій, що підриває її довгострокову конкурентоздатність.
5. ЄС затвердив повну заборону на імпорт російського газу.
— Сьогодні Рада Європейського Союзу схвалила ініціативу Єврокомісії щодо повної заборони імпорту російського газу, включно зі скрапленим (СПГ). Як повідомила пресслужба Ради ЄС, постачання з Росії буде остаточно припинене з 1 січня 2028 року.
— Під час голосування проти рішення виступили лише Угорщина та Словаччина.
— “Рада підтвердила, що імпорт російського газу буде заборонено з 1 січня 2026 року, зберігаючи перехідний період для чинних контрактів”, — йдеться в офіційному повідомленні.
Відповідно до ухваленого рішення:
— короткострокові контракти, укладені до 17 червня 2025 року, можуть діяти до 17 червня 2026 року;
— довгострокові контракти — до 1 січня 2028 року.
— Водночас для Угорщини та Словаччини, які не мають виходу до моря і зазнали ускладнень через зміну маршрутів постачання, передбачено обмежені винятки.
6. ЄС планує розширити контроль над «тіньовим флотом» росії.
— Євросоюз готується розширити свої повноваження для перевірки суден російського «тіньового флоту», який використовується москвою для обходу санкцій. Про це йдеться в документі, підготовленому до зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі.
— У проєкті декларації, розробленому Європейською службою зовнішніх дій, пропонується створити «двосторонні угоди між державами прапора та ЄС щодо попереднього дозволу на висадку для огляду суден». Таким чином Брюссель прагне легалізувати механізм перевірок танкерів, що перевозять російську нафту або нафтопродукти з порушенням санкційного режиму.
— Країни ЄС демонструють «новий імпульс» у боротьбі з тіньовим флотом. Зокрема, французькі військові нещодавно перевірили танкер Boracay.
— Декларацію планують погодити до кінця листопада, після чого головна дипломатка ЄС Кая Каллас звернеться до Ради ЄС по дозвіл на переговори з окремими країнами.
— Євросоюз також продовжить формувати списки суден, операторів, страхових компаній і флагів, що допомагають обходити санкції, та може обмежити підтримку «тіньових» суден — зокрема заборонити бункерування й техобслуговування.
7. Кіпр запровадив кримінальну відповідальність за порушення санкцій.
— Кіпр офіційно запровадив кримінальну відповідальність за порушення санкцій Євросоюзу, включно з тими, що стосуються росії.
— Новий закон «Про криміналізацію порушення обмежувальних заходів Союзу» передбачає покарання за фінансову або економічну підтримку осіб і компаній, які перебувають під санкціями ЄС.
— Для росіян, які мають кіпрське громадянство або посвідку на проживання, це означає ризик переслідування за зберігання коштів у підсанкційних банках, роботу на компанії з чорного списку або будь-які інші форми фінансової взаємодії з ними.
— Юрисдикція Кіпру поширюється не лише на місцеві компанії та громадян, а й на осіб, що ведуть бізнес через кіпрські структури або діють у їхніх інтересах навіть за межами країни.
— Для компаній-порушників передбачені штрафи до €40 млн або до 5% річного обороту, а також можливість втрати ліцензій чи закриття бізнесу. Фізичним особам загрожує до п’яти років позбавлення волі та штраф до €100 тис.
8. Тиск Заходу паралізує «тіньовий флот» росії.
— Західні санкції проти «тіньового флоту» росії почали давати відчутний результат — дедалі менше країн погоджуються реєструвати судна, що перевозять підсанкційну нафту.
— ЄС розглядає можливість затримання таких танкерів і арешту екіпажів, а Велика Британія нещодавно внесла до санкційних списків десятки російських суден і компаній. Франція вперше публічно затримала танкер, підозрюваний у перевезенні російської нафти, що стало прецедентом для інших портів.
— Обмеження починають створювати реальні економічні проблеми: через брак «безпечних прапорів» зростають витрати на транспортування, страхування і доступ до портів.
— Вартість ризику піднімається, а логістика постачання російської нафти стає дорожчою й менш прогнозованою.
— Індійські та китайські імпортери вже переглядають маршрути, зменшуючи залежність від «тіньових» схем. росія намагається знайти тимчасові рішення, однак простір для маневру швидко звужується — кожне нове перевезення потребує більше посередників і коштів.
— У результаті російський нафтовий експорт стає менш стабільним і поступово втрачає конкурентоспроможність.
9. Тиск США на Індію виштовхує російську нафту в тінь і скорочує прибутки москви.
— Посилення тиску адміністрації Трампа на Індію з вимогою скоротити імпорт російської нафти може стати новим ударом по доходах москви, водночас змушуючи кремль ще глибше занурюватися в тіньові схеми торгівлі.
— Індія, що після початку війни проти України стала головним покупцем російської нафти, наразі забезпечує до 40% усього російського експорту сирої нафти.
— Проте під загрозою американських мит і торговельних обмежень Нью-Делі готується зменшити закупівлі, що неминуче позначиться на російських доходах. Рішення Індії загрожує скоротити ключовий канал збуту нафти, який забезпечував Кремлю валютні надходження після втрати європейського ринку.
— Нові санкції ЄС, які з 2026 року заборонять імпорт палива, виробленого з російської нафти, ще більше обмежать можливості москви.
— Паралельно Китай, хоч і залишається найбільшим покупцем російських енергоносіїв, не поспішає нарощувати імпорт, побоюючись американського тиску. Це залишає росію перед перспективою ще більшої залежності від «тіньового флоту» старих танкерів, що перевозять нафту поза офіційними маршрутами.
— 70% російського морського експорту вже здійснюється через непрозорі перевантаження у відкритому морі.
— З втратою Індії частка таких поставок лише зростатиме, а ціна на російську нафту — падатиме через необхідність надавати дедалі більші знижки.
— Таким чином, навіть без прямого ембарго західний тиск починає діяти ефективніше: москва все глибше занурюється в тіньову торгівлю, втрачаючи прибуткові ринки, легальні маршрути й контроль над власною нафтовою логістикою.
