Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 20.05.2025

1. російська влада фактично готується до штучного обвалу рубля до позначки 100 за долар, намагаючись латати дірки у бюджеті, що стрімко розсипається на тлі обвалу нафтових доходів.

— Уряд і Центробанк рф розглядають ослаблення національної валюти як «прийнятний сценарій», незважаючи на очевидні ризики для населення, економіки й цінової стабільності.

— Фактично, йдеться про спробу прихованої девальвації, щоб шляхом інфляції непомітно перекласти тягар бюджетного дефіциту на росіян.

— Для досягнення бажаного ефекту чиновники готові допустити курс у 110–120 рублів за долар, але побоюються, що ситуація вийде з-під контролю, спричинить нову хвилю подорожчання і соціальне невдоволення.

— Тимчасове зміцнення рубля, яке кремль подає як «успіх», не має жодного економічного підґрунтя: курс долара, що впав з понад 110 до 80 рублів, базується не на зростанні економіки, а на валютних обмеженнях, ручному керуванні ринком і виснаженні резервів.

— Водночас падіння світових цін на російську нафту Urals — з $70 у січні до $50 у травні — катастрофічно вдарило по бюджету. Надходження від нафтового сектору скоротилися на 33% лише у травні, а загалом за січень–квітень втрати перевищили 10%.

— Уряд терміново переглядає плани: очікувані доходи знижені на 25%, а дефіцит бюджету зростає до рекордних з часів пандемії 3,8 трлн рублів — утричі більше від початкових планів.

— Замість структурних реформ і зменшення витрат на війну, кремль вкотре обирає курс на фінансову маніпуляцію й інфляційне пограбування власного населення, що лише пришвидшує деградацію економіки в умовах санкцій, відтоку капіталу та ізоляції від світових ринків.

2. Єврокомісія понизила прогноз цін на нафту: росія втратить мільярди.

— Європейська комісія суттєво понизила прогноз цін на нафту Brent — головного джерела експортного прибутку для росії.

Згідно з оновленими даними:

— У 2025 році очікувана середня ціна становитиме $67,7 за барель (раніше прогнозували $73,1).

— У 2026 році прогноз знижено до $64, замість $71,5.

— Поточна ринкова ціна вже опустилась до $65/бар.

Причини падіння:

— Послаблення глобального попиту, зокрема з боку Китаю.

— Торгові конфлікти та геополітична нестабільність.

— Зростання пропозиції від країн ОПЕК+.

— Санкції проти Ірану та Венесуели, що спричинили перерозподіл потоків.

Що це означає для росії:

— Бюджет рф на 2025 рік розрахований з орієнтиром $70+ за барель. Зменшення цін відразу б’є по доходах від експорту, які становлять основу російського бюджету.

— При ціні нижче $65 росія втрачає прибутковість на значній частині своїх родовищ, особливо в умовах санкцій.

— Зниження валютної виручки поглибить бюджетний дефіцит і посилить тиск на рубль.

— Падіння нафтових цін — ще один удар по воєнній економіці росії, що й без того потерпає від санкцій, нестачі технологій та зростаючих витрат на війну.

3. Тіньовий відтік капіталу з росії б’є рекорди: $14,7 млрд за чотири місяці.

— На тлі санкцій, ізоляції та глибокої недовіри бізнесу до російської економіки тіньовий відтік капіталу з рф набрав небачених обертів.

— У січні–квітні 2025 року Центробанк росії зафіксував $14,7 млрд так званих «чистих помилок і упущень» у платіжному балансі. Під цією статистичною категорією, як правило, приховується тіньовий відтік капіталу – операції, які не враховуються в інших статтях балансу, зокрема неконтрольоване переміщення коштів за кордон, обхід валютного контролю та фінансові трансакції через неформальні канали.

— Це найвищий показник за всю історію спостережень, перевищуючи рекорд 2006 року, коли обсяг таких операцій сягнув $11,2 млрд.

— Це вказує на зростання недовіри до економічної політики та фінансової стабільності рф з боку бізнесу та приватного капіталу.

— Тіньовий характер цих операцій також відображає дедалі глибшу інтеграцію неофіційних фінансових механізмів у економіку, що ускладнює регуляторний контроль та підриває прозорість фінансової системи.

— У поєднанні з високими бюджетними витратами, санкційним тиском і зниженням доходів від експорту, це створює додаткові ризики для макроекономічної стабільності країни.

4. російський проєкт «Арктик ЗПГ-2», що перебуває під суворими міжнародними санкціями, попри значні технічні та логістичні обмеження, запустив другу виробничу лінію.

— Однак запуск виглядає більше як спроба зберегти обличчя, ніж реальний прорив: масштабне виробництво залишалося зупиненим ще з жовтня через відсутність попиту та складні арктичні умови.

— Минулого літа завод спромігся відправити кілька партій, які так і не знайшли покупців.

— Попри це, кремль продовжує витискати ресурси на розширення проєкту, який ще не продемонстрував здатності до сталого експорту.

— Джерела повідомляють, що лінія 2 уже технічно працює, проте немає підтверджень, що завод виробляє конкурентоспроможний ЗПГ, а не просто спалює газ без економічного ефекту — як це фіксували минулого місяця.

— Запроваджені США санкції після вторгнення рф в Україну жорстко обмежили доступ до технологій, обладнання та ринків збуту, фактично поставивши хрест на амбіціях путіна перетворити росію на одного з лідерів світового ринку ЗПГ.

— Навіть запуск нової черги — лінії з проєктною потужністю 6,6 млн тонн на рік — виглядає радше як внутрішнє піар-рішення, ніж реальний економічний успіх.

— Проєкт, де ключову роль відіграє компанія «Новатек», фактично став символом того, як санкції поступово знищують стратегічні енергетичні проєкти росії — навіть на тлі спроб імітувати їхню життєздатність.

— Без технологій, партнерів і покупців кремль лише імітує прогрес у секторі, що стрімко деградує.

5. Китай за роки повномасштабної війни утричі скоротив інвестиції в росію, незважаючи на декларативні заяви Москви про «безмежне стратегічне партнерство».

— За даними Банку Фінляндії (BOFIT), у 2022–2023 роках обсяг китайських інвестицій у російські проєкти склав лише $400 млн на рік, тоді як у 2011–2018 роках цей показник сягав у середньому $1,2 млрд щорічно.

— Ці цифри підтверджують: попри геополітичне зближення, китайський бізнес поводиться обережно і не поспішає вкладатися в економіку країни, що перебуває під жорсткими санкціями, має обмежений доступ до технологій, валют і міжнародної юрисдикції.

— Це також повністю спростовує сподівання кремля на «заміну» західного капіталу партнерами з Глобального Півдня.

— На тлі цього загальна картина скорочення іноземних вкладень виглядає ще драматичніше: згідно з даними ЦБ рф, за три роки війни нерезидентні інвестиції в реальний сектор економіки росії знизилися на 57%. Із $497,7 млрд ПІІ на початок 2022 року до 2025 року залишилося лише $216 млрд — мінімум з 2009-го. КНР, попри політичні реверанси, керується не риторикою, а прагматизмом і ризик-менеджментом.

— Економічна ізоляція росії, спричинена війною, залишається токсичним чинником навіть для «дружніх» країн.

6. У квітні зафіксовано помітне скорочення експорту сирої нафти з росії до Китаю.

— За офіційними даними китайської митниці, постачання впали на 12,9% у річному вимірі й склали 8,07 млн тонн (1,96 млн барелів на добу). Це також на 5,8% менше, ніж у березні.

— Тобто росія дедалі менше приваблює навіть «дружніх» покупців, які поступово скорочують залежність від російських енергоносіїв.

— На тлі цієї тенденції Китай значно збільшив імпорт нафти з альтернативних джерел, зокрема через Малайзію — головний хаб для обходу санкцій іранською нафтою. І хоча постачання з Малайзії у квітні також дещо знизилися, вони залишаються майже вдвічі вищими, ніж торік — чіткий сигнал того, що санкційна нафта з інших країн успішно витісняє російську.

— Загальний обсяг імпорту сирої нафти до КНР залишився на високому рівні — понад 11,6 млн барелів на день.

— Це зростання пов’язане з активним накопиченням резервів Китаєм, але ключове — росія не стала вигодонабувачем цього процесу. Навіть Саудівська Аравія, третій за обсягом постачальник, втратила позиції, однак росія втрачала швидше.

— Таким чином, на тлі падіння попиту, демпінгової конкуренції та токсичності через війну, росія стрімко втрачає китайський ринок — один із останніх критично важливих напрямів збуту нафти.

— У довгостроковій перспективі це ще більше посилює економічну залежність від окремих покупців і змушує кремль торгувати енергоресурсами зі знижкою, що б’є по бюджету й ускладнює фінансування військових витрат.

7. Китай скоротив імпорт російського ЗПГ на понад 27% за підсумками перших чотирьох місяців року.

— У січні–квітні 2025 року імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до Китаю скоротився на 27,2% у річному вимірі — до 1,75 млн тонн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.

— Вартість закупівель також зменшилася — на 28,1%, до $1,04 млрд. росія наразі посідає четверте місце серед постачальників ЗПГ до Китаю.

— Лідерство утримує Катар (6,69 млн тонн), далі йдуть Австралія (6,38 млн тонн, -25%) та Малайзія (2,22 млн тонн, -25,1%).

— Імпорт американського ЗПГ скоротився на 76%, до 259,9 тис. тонн. Поставки зі США взагалі не фіксувалися в березні та квітні. У 2024 році

— Китай імпортував загалом 76,64 млн тонн ЗПГ (+8% р/р), з них 8,3 млн тонн — російського походження.

— Зниження закупівель з боку Китаю сигналізує про зростання конкуренції на азійському ринку ЗПГ, а також про можливу переорієнтацію КНР на більш стабільних або політично нейтральних постачальників.

— У випадку з росією ключовими ризиками залишаються логістика, санкції та довгострокова непрозорість умов контрактів.

8. ЄС цього тижня запропонує G7 знизити стелю цін на російську морську нафту з 60 до 50 доларів/баррель.

— Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що запропонує міністрам фінансів «Великої сімки», які зберуться цього тижня у Канаді, знизити поточну стелю цін на російську нафту, що транспортується морем.

— Поінформовані джерела журналістів розповіли, що йдеться про зниження на 10 дол/баррель.

9. Євросоюз схвалив 17 пакет санкцій проти росії.

— «ЄС схвалив 17-й пакет санкцій проти росії, націлений на майже 200 суден тіньового флоту. Нові заходи також спрямовані на боротьбу з гібридними загрозами та дотримання прав людини. Готуються додаткові санкції проти рф. Чим довше росія веде війну, тим жорсткіша наша відповідь», — повідомила Кая Каллас.

10. Велика Британія оголосила про нові санкції проти росії, які охоплюють військовий, фінансовий та енергетичний сектори.

— Це частина скоординованих з ЄС зусиль із посилення тиску на кремль після найбільшої за час війни атаки російських безпілотників на українські міста.

Ключові елементи санкційного пакета:

— 100 нових цілей, включно з ланцюгами постачання ракет «Іскандер» та інформаційними структурами (зокрема повне блокування Агентства соціального дизайну, яке вже санкціонували у 2024 році за кампанії дезінформації в Європі).

— 46 фінансових установ, що сприяють ухиленню росії від санкцій, у тому числі Санкт-Петербурзька валютна біржа та Агентство зі страхування вкладів (державна структура, яка забезпечує страхування депозитів у банках рф).

«Тіньовий флот» росії:

— Санкції проти 18 суден, які Москва використовує для обходу нафтових обмежень.

— До переліку включено громадянина Великої Британії, який купував судна для росіян, і двох російських капітанів.

Посилення нафтового обмеження:

— Лондон веде перемовини з партнерами щодо зниження цінової стелі $60 за барель, аби скоротити прибутки росії від експорту сирої нафти.

— Велика Британія посилює удари по критичних інституціях, які забезпечують стійкість воєнної економіки рф — від платіжної інфраструктури до експорту нафти.

— Особливу увагу приділено боротьбі з обхідними механізмами (тіньовий флот, фінансові прокладки), що є головними каналами виживання санкційної економіки кремля.