1. російські регіони увійшли в рекордні борги: дефіцит бюджетів перевищив 400 мільярдів рублів.
— За перше півріччя 2025 року консолідовані бюджети регіонів рф пішли в «мінус» майже на 400 млрд рублів, свідчать дані Федерального казначейства. Таких масштабів дірки у фінансах у росії ще не було: торік у цей же період регіони мали профіцит у понад 850 млрд.
— Причинами обвалу стали падіння економіки, скорочення прибутків бізнесу, зупинка підприємств і проблеми з експортом вугілля, зерна та металів.
— У результаті доходи зросли номінально на 3,2%, але з урахуванням інфляції фактично впали, тоді як витрати збільшилися на 16%.
— Особливо критична ситуація у Кузбасі: збитки вугільних компаній перевищили 100 млрд рублів, понад 50 шахт і розрізів зупинилися або опинилися на межі закриття. У Ростовській області через посуху втрачено до 25% врожаю, і місцевий бюджет, попри планований профіцит, отримав дефіцит понад 12 млрд.
— Десятки регіонів росії фактично залишилися без фінансових резервів. Наприклад, Іркутська область почала рік із залишком лише 51 млн рублів (0,02% від планових витрат), а ще гірша ситуація в Інгушетії та Калмикії, де на рахунках залишалося менше 0,05% від річних бюджетів.
— Таким чином, більшість російських регіонів уже в середині року виявилися у фінансовій пастці, а їхні бюджети стали неспроможними покривати навіть базові витрати. Це ще один сигнал про те, що війна і санкції зруйнували економічну основу регіонів рф.
2. Українські дрони паралізували один із найбільших НПЗ на півдні росії.
— Вночі 19 серпня українські безпілотники втретє за тиждень вдарили по Волгоградському НПЗ «Лукойла», що входить у топ-10 найбільших у росії. Місцева влада визнала численні вибухи та пожежі в районі заводу, куди впали уламки збитих апаратів.
— Удари вивели з ладу ключові установки АВТ-1, АВТ-5 та АВТ-6, які забезпечують 100% переробки нафти на підприємстві. Завод був змушений повністю зупинити роботу щонайменше до середини вересня.
— Це вже третя зупинка стратегічного об’єкта за тиждень, що підриває виробництво пального в південному федеральному окрузі росії. Масовані атаки українських дронів показують незахищеність російської нафтопереробної інфраструктури та завдають кремлю значних економічних втрат.
3. росія втратила понад 13% потужностей нафтопереробки через удари українських дронів.
— Серія ударів українських безпілотників у серпні завдала серйозного удару по нафтопереробній галузі росії. Лише за три тижні зупинено щонайменше п’ять великих НПЗ, що позбавило російську економіку 13,5% від загальних потужностей переробки нафти.
— Після атак дронів зупинили роботу заводи у Рязані, Новокуйбишевську, Саратові, Волгограді та Самарі. Сукупні втрати становлять близько 44,3 млн тонн річної переробки. Особливо болісним став простій Рязанського НПЗ — найбільшого підприємства «Роснефти», яке забезпечувало паливом, зокрема, московський регіон.
— Відновлення зруйнованих підприємств може зайняти місяці, а в окремих випадках — довше. Це створює ризики перебоїв з постачанням пального всередині країни та зменшення експортних доходів, які залишаються критично важливими для фінансування війни проти України.
— Проблеми носять системний характер: ще у 2024 році обсяги переробки впали до мінімуму за останні 12 років. Тепер же нова хвиля атак ставить під сумнів здатність росії утримувати стабільний рівень виробництва нафтопродуктів.
— Удари дронів не лише паралізують роботу ключових підприємств, а й підривають енергетичну стійкість росії, посилюючи економічний тиск на кремль.
4. Китайський бізнес пропонує росії бартер замість грошей.
— Через серйозні проблеми з розрахунками між російськими та китайськими компаніями знову заговорили про повернення до бартеру.
— Попри те що в Москві ще у 2024 році підготували методичку з бартерних угод, вони так і не стали масовим інструментом. Тепер ідея знову звучить на ділових форумах, що свідчить про глибокі труднощі росії з міжнародними платежами.
— На бізнес-форумі в «Казань Експо» представники китайських компаній заявили, що головні проблеми у співпраці з росією — саме грошові розрахунки та локалізація виробництва. В умовах фінансових ризиків Китай пропонує москві «інноваційні моделі», зокрема бартерні схеми з використанням спеціальних митних сертифікатів.
— Фактичне повернення росії до товарообміну, що більше нагадує економіку 1990-х, демонструє глибоку ізоляцію країни та її нездатність вести нормальні фінансові відносини на міжнародному рівні.
5. Китай нарощує закупівлі російської нафти на тлі скорочення поставок в Індію через тиск США.
— Китайські НПЗ активно купують дешевшу нафту Urals, від якої відмовилася Індія під тиском Вашингтона. У серпні імпорт з Балтики й Чорного моря зріс до 75 тис. бар./день (проти середніх 40 тис.), тоді як поставки в Індію впали до 400 тис. (проти 1,18 млн бар./день).
— Аналітики зазначають, що Urals залишається конкурентною щодо близькосхідної нафти. США тиснуть на Індію підвищенням мит, але уникають жорстких заходів проти Китаю через торгове перемир’я.
— За оцінками трейдерів, китайські компанії вже придбали 10–15 партій Urals на жовтень–листопад і можуть збільшити закупівлі, якщо ціна лишатиметься привабливою.
6. ЄС збільшує імпорт російського зрідженого газу, але готує повну заборону.
— Попри повномасштабну агресію росії проти України, Європейський Союз у першій половині 2025 року імпортував зрідженого природного газу (ЗПГ) з рф на 4,48 млрд євро. Це на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Водночас, Брюссель готує план повної відмови від російського газу: з 2026 року нові контракти на його постачання будуть заборонені, а з 2028 року імпорт припиниться остаточно. Таким чином, росія ризикує втратити ще один ключовий ринок збуту, який донедавна забезпечував мільярдні надходження до її бюджету.
— Нині найбільшим постачальником ЗПГ до ЄС залишаються США — на їхню частку припадає майже 45% імпорту. Саме американський газ поступово витісняє російський. Особливо вразливою до рішення ЄС є компанія Sefe (колишня «Gazprom Germania»), яка й далі отримує російський газ за довгостроковими контрактами.
— В разі введення заборони «Газпром» остаточно втратить контроль над своїм колишнім європейським активом.
— Європейська комісія наголошує: перехід буде поступовим, а безпека постачання не постраждає, оскільки ринок має достатньо альтернативних джерел.
— Таким чином, короткострокове зростання експорту ЗПГ лише відтерміновує неминуче: росія поступово втрачає енергетичний важіль впливу на Європу.
7. У США росіянина засудили до 30 місяців ув’язнення за спроби обходу санкцій і нелегальне постачання зброї.
— Федеральний суд у Брукліні призначив 30 місяців ув’язнення громадянину росії та США, за участь у транснаціональній мережі торгівлі зброєю та відмивання грошей.
— Крім тюремного терміну, він зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 75,5 тисячі доларів. Ще у листопаді 2024 року росіянин визнав свою провину.
— Згідно з матеріалами суду, він був пов’язаний із московськими компаніями «Сернія Інжиніринг» та «Сертал», які створювали мережу підставних фірм у різних країнах для обходу експортних обмежень.
— Через ці структури здійснювалися закупівлі високочутливих електронних компонентів, здатних використовуватися у створенні ядерної та гіперзвукової зброї.
— Міністерство юстиції США повідомило, що кошти з рахунків також використовувалися для придбання боєприпасів, зокрема снайперських патронів, які підпадають під експортний контроль. Цю партію перехопили в Естонії до спроби нелегального ввезення до росії.
— Справу називають показовою: вона демонструє, що російські спроби обходити санкції та добувати військові технології для війни проти України системно провалюються під тиском американського правосуддя.
