Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.01.2026
1. Найбільший виробник цементу в росії — холдинг «Цемрос» — призупинив роботу двох заводів і скоротив виробництво на ще одному підприємстві на тлі різкого погіршення ситуації в будівельному секторі.
— Повністю зупинено цементні заводи в Бєлгородській та Ульяновській областях. Підприємство в Липецькій області переведене в обмежений режим: там залишилися лише помольні, пакувальні та лабораторні підрозділи.
— Основною причиною такого рішення в «Цемросі» називають різке падіння попиту на цемент через спад житлового будівництва. Холдинг контролює близько 33% російського ринку цементу, володіє 18 заводами та 30 кар’єрами у 13 регіонах і випускає майже 21 млн тонн продукції на рік.
— Водночас ще з жовтня компанія перевела працівників на чотириденний робочий тиждень, що стало одним із симптомів системної кризи в російській промисловості будматеріалів.
— Зупинка підприємств найбільшим гравцем ринку вказує не на локальні труднощі, а на глибші проблеми російської економіки, де падіння будівництва, санкційний тиск і втрата внутрішнього попиту дедалі частіше змушують навіть ключові галузі скорочувати виробництво.
2. Продажі смартфонів у росії різко обвалилися на тлі переходу населення до жорсткої економії, що стало ще одним індикатором погіршення споживчого попиту в умовах війни та санкцій.
— За підсумками 2025 року російський ринок смартфонів скоротився на 19–25% у річному вимірі. Загалом було продано лише 24,2 млн пристроїв проти майже 30 млн роком раніше, а грошовий обсяг ринку впав із 720 до 588 млрд рублів.
— Скорочення продажів відбулося попри зниження цін: медіанна вартість смартфона у 2025 році зменшилася на 4% і становила близько 25,3 тис. рублів. Це свідчить про те, що проблема полягає не у вартості пристроїв, а в падінні реальних доходів населення та загальному згортанні споживання.
— Ринок дедалі більше залежить від імпорту з Китаю. За кількістю проданих смартфонів лідером стала Xiaomi з часткою 22%, далі йдуть Samsung, а також Tecno і Realme.
— Обвал ринку смартфонів доповнює загальну картину деградації внутрішнього споживчого ринку росії: після кількох років війни, санкцій і стагнації економіки навіть базова електроніка перестає бути пріоритетом для більшості домогосподарств.
3. росія вимушено повертає в експлуатацію застарілі Boeing 747, законсервовані ще на початку 2020-х, намагаючись закрити дефіцит авіатехніки, спричинений санкціями та провалом власного авіапрому.
— російські авіакомпанії відновили польоти десяти літаків, які раніше були списані або відправлені на зберігання, зокрема двох Boeing 747 віком понад 25 років. Від цих машин відмовилися ще під час пандемії через їхню низьку економічну ефективність, але тепер вони знову повертаються в парк через брак нових літаків і неможливість повноцінного оновлення флоту в умовах санкцій.
— У «Ростеху» повідомили, що з 2022 року було розпочато відновлення дев’яти Ту-204/214, одного Ан-148 і двох Іл-96. З дванадцяти машин десять уже передані авіакомпаніям і повернуті до експлуатації.
— Паралельно авіакомпанія «Россия» ввела в дію два Boeing 747, отримані ще після банкрутства «Трансаэро», і планує повернути ще два у 2026–2027 роках.
— Це рішення пов’язане з критичним дефіцитом техніки. російські авіакомпанії сьогодні використовують практично 100% придатних до польотів літаків, тоді як щороку 2–3% флоту доводиться списувати, а замінити їх нічим.
— У 2024 році завантаження флоту в пікові літні місяці доходило до 96%, що свідчить про роботу системи на межі можливостей. При цьому мова йде про літаки, які раніше визнавалися економічно невигідними. Іл-96, Ан-148 та Ту-204 виводилися з експлуатації через високу витрату пального та неконкурентні витрати порівняно з Airbus і Boeing. Boeing 747 «Россия» ще нещодавно планувала остаточно списати до кінця 2024 року, але санкційна ізоляція змусила переглянути ці плани.
— Ситуацію додатково ускладнює провал програм імпортозаміщення. У 2025 році в росії був випущений лише один пасажирський літак замість запланованих двадцяти.
— На цьому тлі повернення «літаків-пенсіонерів» стає наочним індикатором деградації російської цивільної авіації та її залежності від техніки, яку сама галузь раніше визнала нерентабельною.
4. Євросоюз у листопаді 2025 року скоротив закупівлі російської нафти до історичного мінімуму — лише €127,5 млн.
— Це найнижчий місячний показник за весь період дії санкцій і фактичний обвал колись ключового для кремля експортного напряму. У підсумку за січень–листопад 2025 року постачання російської нафти до ЄС зменшилися в півтора раза у річному вимірі — до €3,8 млрд.
— Для російського бюджету це означає подальше звуження валютних надходжень із Європи, яка ще кілька років тому була головним ринком збуту.
— Показово, що на тлі загального відходу ЄС від російської сировини єдиною країною, яка за 11 місяців наростила імпорт, стала Словаччина — на 6,7%, до €1,9 млрд.
— Водночас цей виняток не змінює загальної тенденції: європейський ринок для російської нафти практично закривається, змушуючи москву дедалі більше залежати від обмеженого кола азійських покупців і продавати сировину зі значними знижками.
5. Один із найбільших державних НПЗ Індії — Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd — офіційно припинив імпорт російської нафти та розглядає венесуельську сировину як альтернативу.
— Про це заявив фінансовий директор компанії Девендра Кумар наголосивши, що MRPL повністю дотримується західних санкцій і наразі не закуповує жодної російської нафти. Підстави для такого рішення мають чіткий регуляторний характер.
— У жовтні США запровадили санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній — «Роснефти» та «Лукойлу», зобов’язавши контрагентів згорнути операції до кінця листопада.
— Паралельно Євросоюз заявив, що з 21 січня не прийматиме паливо з НПЗ, які переробляли російську нафту протягом 60 днів до дати відвантаження.
— Для індійських переробників, орієнтованих на експорт, це означає прямі ризики втрати ключових ринків. MRPL управляє заводом потужністю близько 500 тис. барелів на добу в штаті Карнатака і експортує приблизно 40% вироблених нафтопродуктів. Близько 40% потреб у нафті MRPL закриває за рахунок поставок з Близького Сходу, решту — через спотовий ринок і переробку індійської нафти.
— Водночас компанія активно аналізує можливість закупівель венесуельської нафти, якщо комерційні умови, включно з фрахтом, будуть прийнятними.
— Подібний інтерес до Венесуели проявляють і інші великі індійські переробники — Reliance Industries, Indian Oil та Bharat Petroleum. Це свідчить про ширший зсув індійського ринку від російської сировини до інших санкційно менш токсичних джерел.
6. Китай різко наростив закупівлі російської нафти Urals, скориставшись ситуацією, коли від цього сорту через санкційні ризики почали відмовлятися індійські НПЗ — ключові покупці російської сировини.
— У грудні морський імпорт російської нафти до Китаю перевищив 1,5 млн барелів на добу, що приблизно на 300 тис. барелів більше середнього рівня за січень–листопад.
— Поставки саме Urals, які раніше йшли до Індії, у четвертому кварталі зросли утричі — до 259 тис. барелів на добу.
— У січні імпорт Urals підскочив ще на 70% — до 447 тис. барелів на день, що стало максимумом із квітня 2023 року. Ключовим фактором стали рекордні з початку повномасштабної війни знижки: у російських портах дисконт досягає $26–28 за барель, а в Китаї — близько $10 за барель після вирахування логістичних витрат.
— росія змушена дедалі глибше демпінгувати, щоб утримати експорт, перекладаючи основний тягар санкцій на власні бюджетні доходи.
7. Євросоюз готує жорстку торговельну відповідь США на тлі загострення політичних розбіжностей.
— У Брюсселі обговорюють можливість запровадження тарифів на американські товари загальним обсягом до 93 млрд євро або обмеження доступу компаній зі США до внутрішнього ринку ЄС.
— Такі кроки розглядаються як потенційна відповідь на заяви президента США Дональда Трампа, зокрема щодо країн НАТО, які не підтримали його позицію з питання контролю над Гренландією.
— За словами європейських посадовців, залучених до підготовки рішень, ці інструменти мають посилити переговорні позиції ЄС напередодні контактів із Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
— У Брюсселі прагнуть уникнути відкритої торговельної війни, але водночас продемонструвати готовність до жорсткої реакції у разі подальшого тиску з боку Вашингтона.
— Перелік можливих тарифів був сформований ще торік, однак його реалізацію відклали з міркувань збереження трансатлантичної стабільності.
— Нинішнє повернення до цього інструменту свідчить про зростання напруги у відносинах між ЄС і США та готовність Брюсселя переходити від дипломатичних сигналів до економічних важелів.
8. Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання ВВП росії на 2026 рік до 0,8% — на 0,2 в.п. нижче попередньої оцінки.
— Прогноз на 2027 рік також знижено: очікуване зростання становитиме лише 1%, що на 0,1 в.п. менше жовтневого прогнозу.
— Перегляд відбувся на тлі різкого контрасту з глобальною економікою. МВФ, навпаки, підвищив оцінки світового зростання до 3,3% у 2026 році та 3,2% у 2027-му, зазначивши, що інвестиції в технології, фіскальні та монетарні стимули й адаптація приватного сектору компенсують негатив від торговельних змін.
— росія дедалі більше відстає від світової динаміки: її економічні перспективи залишаються пригніченими, а темпи зростання — в рази нижчими за глобальні, що відображає структурні обмеження та наслідки тривалої ізоляції.
