Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 18.12.2025

1. Україна посилила удари по російському нафтовидобутку в Каспійському морі, атакувавши вже четверте за тиждень родовище.

— За даними Генштабу ЗСУ, безпілотники 14 грудня вразили нафтогазоконденсатне родовище імені Грайфера, що належить «Лукойлу». Внаслідок атаки було пошкоджено стаціонарну морську платформу з модулем підготовки та перекачування газу, а видобуток на всіх 14 свердловинах повністю зупинено.

— Сукупна потужність зупинених свердловин становить близько 3,5 тисячі тонн на добу. Родовище було введене в експлуатацію лише у 2023 році й розглядалося росією як один із ключових нових активів у Каспійському регіоні. Його запаси оцінюються у 33 млрд кубометрів газу та 39 млн тонн нафти і газового конденсату.

— Атака на родовище Грайфера стала черговим епізодом серії ударів по каспійській інфраструктурі «Лукойла». 11 грудня українські дрони вразили платформу на родовищі імені Філатовського, наступного дня — об’єкт, через який нафта відправляється на експорт Каспійським трубопровідним консорціумом. Тоді ж було атаковано родовище імені Корчагіна.

— У результаті кількох ударів видобуток на понад 20 свердловинах було зупинено, а ключове обладнання на двох льодостійких платформах — пошкоджено. 15 грудня платформа на родовищі Корчагіна зазнала повторного удару.

— За лічені дні Україна фактично паралізувала значну частину морського нафто- й газовидобутку росії в Каспійському морі.

2. російська влада готується до різкого та довготривалого падіння сировинних доходів бюджету — до рівнів початку 2000-х років.

— Затверджений урядом довгостроковий бюджетний прогноз фактично фіксує завершення епохи нафтогазової ренти, яка понад два десятиліття була основою фінансової стабільності рф.

— Згідно з базовим сценарієм, побудованим на ціні нафти $69 за барель, до 2042 року нафтогазові доходи скоротяться з нинішніх 4% ВВП до 1,9% ВВП — мінімального рівня з 2001 року. У реальному вимірі, з урахуванням інфляції, через 17 років вони будуть на 43% нижчими, ніж у 2019 році.

— Консервативний сценарій виглядає ще гірше: частка сировинних доходів обвалиться до 1,3% ВВП — мінімуму з середини 1990-х років. Для порівняння, на піку у 2012 році нафтогазові надходження перевищували 12% ВВП і формували понад половину бюджету. У довоєнні роки вони трималися на рівні 7–8% ВВП, а минулого року впали до 5,5%.

— За оцінками уряду, збирати понад 3,5% ВВП сировинних податків бюджет зможе лише до кінця 2020-х років, після чого спад різко прискориться.

— У результаті роль нафтогазового сектору у наповненні бюджету стрімко зменшиться. Якщо торік енергокомпанії забезпечували кожен третій рубль доходів, цього року — вже кожен четвертий, то до 2042 року їхня частка впаде до 13,4% у базовому сценарії та до 9,5% у консервативному.

— Фактично держава буде змушена перекласти до 90% податкового навантаження на несировинний сектор економіки.

— Причини падіння уряд формулює відверто: радянські нафтові родовища швидко виснажуються, а нові проєкти мають нижчу податкову віддачу через пільгові режими та зростання собівартості. Це означає, що навіть за збереження видобутку бюджет більше не зможе отримувати з нафти й газу ті ж обсяги доходів.

— Прогноз демонструє структурну кризу російської економіки, яка втрачає головне джерело фінансування на тлі війни, санкцій і деградації ресурсної бази.

— Для бюджету рф це означає десятиліття хронічного дефіциту, посилення податкового тиску та поступове згортання соціальних і інвестиційних можливостей держави.

3. росія роками платитиме за війну з Україною — навіть після її завершення.

— Навіть якщо бойові дії в Україні припиняться негайно, росія ще багато років розплачуватиметься за війну фінансово. Основна причина — стрімке зростання боргу, яким кремль змушений латати дефіцит бюджету на тлі падіння доходів і рекордних військових витрат.

— У 2025 році російський уряд випустив облігації федеральної позики (ОФЗ) на 7,9 трлн рублів, що стало історичним рекордом і значно перевищило попередній максимум 2020 року часів пандемії. При цьому вартість запозичень для держави різко зросла: ключова ставка Центробанку рік тому досягала 21%, а нині, навіть після зниження, залишається на рівні 16,5%.

— Причина такого боргового вибуху — війна. Військові витрати росії у 2025 році зросли до 7,3% ВВП, а загальні витрати на оборону сягнули 15,8 трлн рублів, з яких близько 11 трлн безпосередньо пов’язані з бойовими діями.

— Одночасно більш ніж наполовину були вичерпані резерви «на чорний день», а доходи від нафти й газу скорочуються. Особливо тривожним сигналом є зростання витрат на обслуговування боргу. За підрахунками, уже зараз вони перевищують витрати на охорону здоров’я та освіту, а з наступного року стануть більшими, ніж ці дві статті разом.

— З початку війни частка таких витрат у бюджеті подвоїлася і продовжує зростати швидше, ніж самі військові видатки. Уряд змушений дедалі активніше вдаватися до дорогих інструментів фінансування: випускати довгострокові облігації, папери з плаваючою ставкою, а з листопада — навіть суверенні облігації в юанях, що стало безпрецедентним кроком.

— Попереду — ще більше ризиків. Бюджет росії базується на оптимістичних припущеннях: курс 92 рублі за долар і ціна на нафту Urals $59 у 2026 році. Якщо ці прогнози не справдяться, дефіцит бюджету може зрости до 5,2 трлн рублів замість запланованих 3,6 трлн.

— У такій ситуації кремль опиниться перед жорстким вибором — підвищувати податки, скорочувати цивільні витрати або ще більше нарощувати борг.

— Формально боргове навантаження росії поки залишається відносно низьким, але саме витрати на його обслуговування стають ключовою проблемою.

— На відміну від військових витрат, відсоткові платежі за боргом не можна просто «відрізати». Вони вже зафіксовані в майбутніх бюджетах і означають, що економічна ціна війни для росії лише зростатиме — незалежно від того, коли і як вона закінчиться.

4. Туреччина сигналізує про готовність відмовитися від російських систем ППО С-400 заради відновлення стратегічних відносин зі США.

— Президент Реджеп Таїп Ердоган звернувся до Володимира Путіна з проханням забрати назад зенітні ракетні комплекси С-400, придбані майже десять років тому, щоб Анкара змогла повернутися до американської програми винищувачів п’ятого покоління F-35.

— За даними агентства, питання С-400 Ердоган порушив під час особистої розмови з путіним на зустрічі в Туркменістані минулого тижня. У кремлі, однак, традиційно заперечили, що такий запит обговорювався.

— Водночас у Вашингтоні дедалі відвертіше говорять про готовність Туреччини відмовитися від російських систем. Близький союзник Дональда Трампа та посол США в Анкарі Том Баррак раніше заявляв, що рішення може бути ухвалене протягом чотирьох–шести місяців.

— Анкара розраховує, що її роль посередника у війні росії проти України допоможе схилити москву до згоди на повернення С-400. При цьому Туреччина вимагає компенсації багатомільярдних витрат на закупівлю комплексів.

— Серед варіантів, які обговорюються, — зарахування цих коштів у рахунок імпорту російських нафти та газу, хоча така схема потребуватиме окремих і складних переговорів.

— Сама поява таких переговорів є показовою: російська зброя, яку кремль просував як інструмент геополітичного впливу, дедалі більше перетворюється на токсичний актив навіть для країн, що раніше вважалися партнерами москви.

— Готовність Туреччини повернути С-400 підкреслює ослаблення позицій росії на міжнародному ринку озброєнь і зростаючу ізоляцію рф на тлі війни та санкцій.

5. США ще на пів року подовжили винятки із санкцій для окремих російських енергетичних проєктів і банків, фактично визнавши обмеженість тиску на рф у чутливих для союзників сферах.

— Мінфін США продовжив дію генеральної ліцензії, яка дозволяє продаж нафти з проєкту «Сахалін-2», до 18 червня 2026 року. Це рішення насамперед продиктоване інтересами Японії — ключового союзника Вашингтона, який отримує близько 9% свого імпорту зрідженого природного газу саме з росії.

— Без цього винятку робота проєкту та постачання ЗПГ опинилися б під загрозою. Рішення ухвалене на тлі суперечливої політики США: з одного боку, Вашингтон публічно закликає Китай, Індію та Японію скорочувати закупівлі російських енергоносіїв, з іншого — змушений залишати «лазівки» для російського газу й нафти, щоб не вдарити по власних партнерах.

— Паралельно OFAC продовжив до тієї ж дати — 18 червня 2026 року — дію ліцензії, яка дозволяє транзакції з російськими банками у сфері цивільної атомної енергетики.

— Під винятки підпадають, зокрема, Газпромбанк, Сбербанк, ВТБ, Совкомбанк, Альфа-банк, банк «Зеніт» та «Банк Санкт-Петербург».

— Попри жорстку риторику щодо економічного тиску на Кремль, США змушені зберігати окремі канали взаємодії з російською енергетикою та фінансовою системою.

— Це ще раз демонструє, що повна ізоляція росії залишається неможливою там, де на кону стоїть енергетична безпека західних союзників.

6. Молдова конфіскує паливний термінал «Лукойла» в аеропорту Кишинева.

— Влада Молдови ухвалила рішення про конфіскацію паливного терміналу російської компанії «Лукойл» у міжнародному аеропорту Кишинева. Про це заявив прем’єр-міністр країни, наголосивши, що всі активи підсанкційної російської структури мають перейти у власність держави протягом 20 днів.

— Рішення пояснюють необхідністю гарантувати безперебійні постачання авіаційного пального, а також захистом національної безпеки й об’єктів критичної інфраструктури.

— Уряд уже анулював інвестиційну угоду, на підставі якої паливний комплекс було передано «Лукойлу» ще у 2005 році, та розпочав перевірку законності цієї операції.

— Фактично йдеться про черговий крок із витіснення російських енергетичних компаній з європейського ринку на тлі санкцій США та ЄС.

— Для «Лукойла» це означає втрату ще одного стратегічного активу за кордоном і подальше звуження можливостей для роботи поза межами росії.

— Рішення Кишинева вписується у загальну тенденцію: країни Європи дедалі активніше позбавляються залежності від російських енергоресурсів і інфраструктури, посилюючи економічний тиск на москву та її ключові корпорації.

7. США готують новий санкційний удар по енергетиці росії у разі зриву мирних переговорів.

— Вашингтон готує черговий пакет санкцій проти енергетичного сектору росії, якщо путін відмовиться від мирної угоди з Україною. Нові обмеження можуть бути спрямовані проти так званого тіньового флоту російських танкерів і трейдерів, які забезпечують експорт нафти в обхід чинних санкцій. США розглядають можливість прямого тиску на судна, що перевозять російську нафту, а також на компанії, залучені до фінансових і логістичних схем.

— Частина цих заходів може бути оголошена вже найближчими днями. Обговорення санкцій активізувалося на тлі обмеженого прогресу в переговорах між США та Україною щодо потенційної мирної угоди.

— Хоча сторони просунулися у питанні безпекових гарантій для Києва, ключові вимоги кремля — зокрема щодо територій, заморожених активів і контролю над Запорізькою АЕС — залишаються неприйнятними для України та її союзників.

— Міністр фінансів США Скотт Бессент вже обговорював санкційні сценарії з європейськими дипломатами. Водночас у Білому домі наголошують, що остаточне рішення ухвалюватиме президент Дональд Трамп.

— США чітко дають зрозуміти: у разі саботажу миру росію чекає подальша ізоляція, удар по нафтових потоках і ще глибші фінансові втрати.

8. Європейський Союз посилив тиск на російський «тіньовий флот», запровадивши санкції ще проти 41 судна, що використовуються для обходу обмежень на експорт нафти.

— Кількість кораблів, охоплених санкціями ЄС, зросла майже до 600. Згідно з рішенням Ради ЄС, цим суднам заборонено заходити до портів країн Євросоюзу, а також користуватися широким переліком послуг, пов’язаних із морськими перевезеннями, включно зі страхуванням, технічним обслуговуванням та брокерським супроводом.

— Це ще більше ускладнює логістику російського нафтового експорту і підвищує його вартість. Попри те, що ЄС уже ухвалив 19 пакетів санкцій проти росії, москва намагалася адаптуватися до обмежень і продовжувала постачати мільйони барелів нафти до Індії та Китаю, здебільшого зі значними знижками до світових цін. Ключову роль у цих схемах відіграє саме «тіньовий флот» — судна, які працюють поза західною системою контролю, страхування та регулювання.

— Нові санкції доповнюють нещодавні кроки Брюсселя проти інфраструктури обходу обмежень. Раніше ЄС уже ввів санкції проти російських нафтотрейдерів Муртази Лахані та Етібара Ейюба, звинувативши їх у сприянні експорту російської нафти в обхід санкцій, що безпосередньо допомагає фінансувати війну рф проти України.

— Розширення санкційного списку демонструє, що Євросоюз переходить до системного «видавлювання» російського нафтового експорту з глобального ринку, поступово підриваючи ключове джерело валютних надходжень кремля.