Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 18.07.2025

1. російські нафтопереробні заводи стикаються з дедалі більшими труднощами через санкції та дефіцит імпортного обладнання.

— Через обмеження, запроваджені ще у 2022 році, російська енергетика не може вчасно здійснювати ремонт і технічне обслуговування НПЗ — терміни затягуються, а деякі постачання зриваються.

— російські НПЗ критично залежні від західних технологій: більшість із них проєктувалися та модернізувалися за участі американських і європейських компаній, які забезпечували ключове обладнання та програмне забезпечення. Заборона на його експорт паралізує частину галузі.

— У 2023 році обсяги переробки нафти в росії впали до 12-річного мінімуму, зокрема через удари українських безпілотників по щонайменше десяти великих заводах.

— Частина з них простоювала місяцями. У поєднанні з технологічною ізоляцією це ставить під загрозу стабільність паливного сектору рф.

2. Фінансова стабільність банківської системи росії опинилася під сумнівом — керівництво кількох найбільших російських банків обговорює можливість звернення за державною допомогою у 2026 році.

— Щонайменше три системно значущі банки розглядають сценарій рекапіталізації в разі погіршення якості кредитного портфеля.

— Хоча офіційні дані ЦБ рф демонструють відносно низький рівень проблемних кредитів — 4% для корпоративних позичальників і 10,5% для споживчих — банкіри визнають, що реальна ситуація набагато гірша.

— Центральний банк не заохочує чесне відображення ризиків і фактично стимулює реструктуризацію замість визнання неплатежів, що спотворює статистику.

— Незважаючи на формально високі прибутки, банки дедалі частіше стикаються з неплатоспроможністю клієнтів на фоні ключової ставки 20% і загальної деградації економіки.

— З початку року обсяг проблемних роздрібних кредитів у ВТБ зріс на 1,2 п.п. і досяг 5%, або 377 млрд рублів. За прогнозами, до 2026 року цей показник може сягнути 6–7%.

— Показово, що в публічному просторі поки немає визнання системної загрози, але в кулуарах провідні банкіри визнають — ситуація швидко погіршується.

— Накопичення ризиків і відсутність прозорості створюють умови для нового банківського шоку, який Кремль, ймовірно, знову спробує подолати за рахунок бюджету. Це стане ще одним фінансовим тягарем для держави, яка й без того виснажена витратами на війну проти України.

3. Один із найбільших металургійних комбінатів росії — Магнітогорський МК — повідомив про різке скорочення виробництва.

— У другому кварталі 2025 року випуск сталевої продукції зменшився на 18% у річному вимірі та склав 5,2 млн тонн. Виробництво чавуну впало на 9%. Обвал зафіксовано майже по всіх напрямках: прокат — мінус 13%, сортовий прокат — мінус 11%, преміальна продукція — мінус 20%.

— Причини кризи — санкційний тиск, труднощі з експортом, падіння попиту на внутрішньому ринку та висока облікова ставка Центробанку, що послаблює інвестиційну активність у промисловості.

— У першому кварталі завод зазнав збитків у розмірі 1,2 млрд рублів. Раніше чистий збиток показав і найбільший сталевий виробник країни — НЛМК.

— Російська сталеливарна галузь занурилася в повноцінну кризу. Внутрішній попит падає через скорочення будівництва, а експортна виручка скоротилася через зниження цін: з початку року російська сталь подешевшала на 5% у доларах і на 26% у рублях.

— Сталевий сектор — один з ключових для російської економіки — дедалі сильніше втрачає прибутковість, що свідчить про глибші структурні проблеми промисловості рф у контексті затяжної війни та міжнародної ізоляції.

4. Центробанк росії зафіксував різке уповільнення ділової активності — економіка рф демонструє найслабші показники з осені 2022 року.

— Індекс бізнес-клімату (ІБК), розрахований на основі опитування понад 10 тисяч підприємств, упав удвічі — до 1,5 пунктів проти 3 у попередньому місяці. Це найнижчий рівень із жовтня 2022 року.

— Формально ІБК залишається в позитивній зоні (вище нуля), однак сам Центробанк визнає погіршення оцінок за всіма ключовими параметрами: спадають очікування бізнесу, оцінки виробництва, попиту, а також перспектив розвитку.

— Більшість секторів демонструють негативну динаміку — особливо торгівля (найгірша ситуація у автодилерів), промисловість і сфера послуг.

— У малого й середнього бізнесу активність впала найпомітніше. Регулятор також фіксує хронічні проблеми, що загострюються: брак кадрів, зростання витрат та нестача обігових коштів.

— Економісти попереджають про наростання ризиків рецесії в промисловості — галузі, яка є критично важливою для фінансування війни та утримання санкційної економіки рф.

— Попри спроби російської влади демонструвати стабільність, настрої в бізнес-середовищі свідчать про поступове виснаження економіки — як фінансово, так і ресурсно.

5. Російській економіці загрожує новий «паливний шок»: зростання цін на бензин у країні різко прискорилось. Лише за тиждень з 8 по 15 липня роздрібна ціна зросла на 0,4%, що стало найвищим тижневим показником з початку року.

— Для порівняння: у перші п’ять місяців 2025 року бензин дорожчав у середньому на 0,1% на тиждень. Тепер динаміка пришвидшилася вчетверо.

— У річному вимірі ціни на АЗС тримаються вище 11% уже шостий місяць поспіль — це максимальні рівні з 2018 року, коли країна переживала масштабну паливну кризу.

— Аналітики MMI вказують на серйозні проблеми з виробництвом бензину на російських НПЗ. Прямі дані про обсяги випуску пального відсутні: російська влада засекретила відповідну статистику ще в травні 2023 року після серії атак українських дронів, які спричинили зниження виробництва щонайменше на 20%.

— Навіть міністр енергетики рф визнав складнощі з ремонтом обладнання через санкції, — постачання комплектуючих затримується, що зриває терміни технічного обслуговування.

— Це ще раз демонструє вразливість російської нафтопереробки перед зовнішнім тиском і підтверджує, що наслідки санкцій та ударів по інфраструктурі накопичуються й починають безпосередньо впливати на споживачів.

— Ситуація створює додаткове навантаження на інфляцію в рф, підриває купівельну спроможність населення та підвищує ризики для макроекономічної стабільності, особливо в умовах стагнації доходів.

6. росія відкрито заявила про намір вважати європейські супутники законною мішенню для глушіння, якщо буде запідозрено їх у сприянні українським військовим.

— Фактично москва офіційно відмовилася розглядати будь-які скарги з боку європейських країн щодо перешкод сигналам навігаційних чи трансляційних супутників, навіть якщо вони мають подвійне — цивільне та військове — призначення.

— Відповідну позицію росія озвучила на засіданні Ради з радіорегулювання Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU), передавши документи від імені свого Міністерства цифрового розвитку.

— За даними Space Intel Report, російська сторона заявила, що держави, які надають супутникову підтримку Україні, «втратили право на протест» у разі цілеспрямованого глушіння сигналу.

— Це є черговим проявом агресивної технологічної ескалації з боку росії. Такі дії не лише порушують правила міжнародної телекомунікаційної спільноти, а й створюють ризик ширшого конфлікту в космічному та кіберпросторі.

— Варто нагадати, що москва й раніше активно займалася глушінням супутникових сигналів, особливо поблизу своїх кордонів, але вперше публічно оголосила про це як про «допустиму» політику.

— росія демонструє готовність атакувати критичну інфраструктуру союзників України навіть у космосі, що створює серйозні виклики для колективної безпеки Європи та порушує міжнародне право.

7. Європейський Союз погодив 18-й пакет санкцій проти росії, який, за оцінками дипломатів, є одним із найжорсткіших з початку повномасштабного вторгнення.

— Нові обмеження спрямовані на енергетичний сектор, морські перевезення, фінанси, технології та пропаганду, а також посилюють контроль за третіми країнами, які сприяють обходу санкцій.

— Ключовою мірою стало зниження цінової стелі G7 на російську нафту — до $47,6 за барель. Це може суттєво вдарити по експортних доходах рф, які залишаються основним джерелом наповнення військового бюджету.

— Також під санкції потрапили ще 105 суден з «тіньового флоту» росії — їхні операції та страхування дедалі більше ускладнюються.

— Окремо наголошено на повній забороні «Північних потоків» як інструменту енергетичного шантажу Європи.

— Вперше обмеження торкнулися й індійського нафтопереробного заводу, афілійованого з «Роснефтью», та реєстрів суден під «зручними» прапорами, які росія активно використовує для обходу ембарго.

— Санкції також вводяться проти низки китайських банків і компаній, які допомагають москві закуповувати технології для виробництва дронів.

— ЄС прямо назвав Китай посередником у схемах обходу експортного контролю.

— Крім того, пакет містить заходи проти структур, які займаються пропагандистською «реосвітою» українських дітей — одна з найбільш цинічних практик окупаційного режиму.

— «Ми ще більше скорочуємо воєнний бюджет Кремля. Москва має розуміти — що довше триває агресія, то вищою буде її ціна», — заявила глава дипломатії ЄС Кая Каллас.

— Цей пакет демонструє рішучість Заходу посилювати тиск на російську економіку та її союзників, блокуючи ключові шляхи фінансування війни та технологічної модернізації оборонної промисловості рф.

8. Японія у червні вперше з лютого 2023 року імпортувала російську нафту — попри формальні санкції та на тлі триваючої війни росії проти України.

— За даними Мінфіну Японії, йдеться про відносно невелику партію — 440 тисяч барелів вартістю $25,3 млн (тобто $57,5 за барель). Цей обсяг становив лише 0,7% від загального нафтового імпорту країни за місяць.

— Попри тривалу офіційну відмову від закупівель російської сирої нафти, Токіо фактично зберігає окремі енергетичні зв’язки з Москвою.

— Зокрема, Японія продовжує імпортувати російський скраплений газ із проєкту «Сахалін-2», який забезпечує близько 3% електроенергії в країні. Більше того, за наполяганням японської сторони, цей проєкт був виведений з-під західних санкцій.

— Таким чином, попри декларовану солідарність із країнами G7, Японія фактично підтримує окремі елементи енергетичного експорту росії.

— Навіть дотримуючись формальної цінової стелі, така політика зберігає для кремля доступ до валютних надходжень і дозволяє частково нівелювати ефект санкцій.

9. Європейські правоохоронні органи нейтралізували хакерське угруповання NoName057(16), яке здійснювало систематичні кібератаки на критично важливу інфраструктуру в країнах ЄС.

— У рамках міжнародної операції за участю дванадцяти держав було видано сім ордерів на арешт, вилучено сотні серверів, що використовувалися для DDoS-атак, а п’ятеро підозрюваних оголошено у розшук.

— Встановлено, що ключові учасники угруповання є громадянами росії, а двоє з них — керівники так званого Центру вивчення і мережевого моніторингу молоді.

— Ця структура була створена за ініціативою вищого керівництва рф під приводом «захисту молоді від деструктивного контенту», однак на практиці використовувалася для координації кібероперацій проти Заходу.

— Фігуранти справи мають технічну освіту, наукові ступені та досвід роботи у сфері інформаційної безпеки. Вони також пов’язані з російськими державними установами, оборонною промисловістю та організаціями, лояльними до кремля.

— Цей інцидент підтверджує використання російською стороною державних інструментів для ведення гібридної війни, зокрема в кіберпросторі.

— Державне фінансування, інституційна підтримка та маскування під офіційні соціальні ініціативи створюють інфраструктуру для дестабілізації обстановки в Європі та підриву її безпеки.