Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 18.04.2026
1. У районі балтійського порту Висоцьк спалахнула пожежа після атаки українських безпілотників.
— Загоряння виникло безпосередньо поблизу портових об’єктів. Висоцьк є важливим вузлом для перевалки нафтопродуктів, де розташований термінал «Лукойлу», через який у 2025 році було експортовано близько 9 млн тонн пального, включно з мазутом, нафтою та дизелем.
— Крім того, у межах порту працюють вугільний термінал і комплекс зі зрідженого природного газу «Кріогаз-Висоцьк» компанії «Новатек» із потужністю близько 820 тис. тонн на рік.
— Інцидент вписується у серію атак на російські порти наприкінці березня — у квітні, які вже призвели до падіння морського експорту нафти до мінімальних рівнів за останні роки. Удари по логістичних вузлах створюють системні збої: навіть тимчасові перебої в роботі таких об’єктів ускладнюють відвантаження, підвищують витрати на логістику та обмежують здатність росії повною мірою використовувати сприятливу цінову кон’юнктуру.
— Ситуація з Висоцьком ще раз підкреслює вразливість російської експортної моделі, яка критично залежить від стабільної роботи обмеженої кількості портів.
— Повторюваність таких інцидентів посилює ризики для трейдерів і страховиків, що може мати довгострокові наслідки для обсягів і вартості російського енергетичного експорту.
2. російська економіка опинилася серед світових лідерів за вартістю грошей.
— рф входить до п’ятірки країн із найвищими реальними процентними ставками у світі — поряд із Нігерією, Бразилією, Ганою та Ліваном, що є нетиповим для економіки з відносно низьким держборгом і значними резервами.
— Причина такого становища — не фінансова стабільність, а перегрів економіки через війну. Масштабні державні витрати на оборону та соціальні виплати вливають у систему трильйони рублів, розганяючи інфляційний тиск.
— У відповідь Центробанк змушений утримувати високі ставки, щоб стримати споживання і змусити населення та бізнес тримати кошти на депозитах замість витрат.
— Навіть попри дев’ять місяців поступового зниження ключової ставки — до 15% — реальна вартість запозичень залишається на рівні понад 9%, що близько до історичних максимумів.
— Це означає, що кредити для бізнесу та іпотека фактично залишаються дорогими, а доступ до фінансування — обмеженим. Сама глава Центробанку визнає, що без жорсткої монетарної політики інфляція могла б сягнути 30%, що підкреслює глибину дисбалансів, спричинених воєнною економікою.
— У результаті високі ставки стають не інструментом розвитку, а вимушеним бар’єром проти ще більшого погіршення ситуації. Галузі, не пов’язані з ВПК, вже стикаються зі спадом попиту і зростанням витрат на обслуговування боргів, тоді як перспективи пом’якшення умов залишаються обмеженими.
— Якщо поточна динаміка збережеться, економічне зростання може сповільнитися до нуля, що фактично означає перехід до стагнації на тлі зростаючих внутрішніх дисбалансів.
3. Попит на експортні вантажоперевезення в росії продовжує стрімко скорочуватися, що сигналізує про поглиблення проблем у зовнішній торгівлі та загальне охолодження економіки.
— За підсумками першого кварталу він впав на 16% у річному вимірі, а порівняно з попереднім кварталом — одразу на 25%, що свідчить про прискорення негативної динаміки.
— Найбільше просідання зафіксовано на традиційних напрямках: перевезення до Білорусі скоротилися на 20%, до Казахстану — на 16%, також падає попит на маршрути до країн Закавказзя.
— Це вказує на зниження торговельної активності навіть із найближчими партнерами, які раніше частково компенсували втрату західних ринків. Серед причин — уповільнення економіки, стагнація зовнішньої торгівлі та зміцнення рубля, яке робить російський експорт менш конкурентоспроможним.
— Додатковим бар’єром стало посилення митного контролю з боку інших країн, що ускладнює міжнародну логістику і збільшує витрати перевізників. Зростання інтересу до напрямків Центральної Азії — зокрема, до Киргизстану (+25%), Таджикистану (+34%) та Узбекистану (+82%) — не компенсує втрат на ключових ринках, а радше відображає спроби знайти альтернативні, але значно менш місткі канали збуту.
— У підсумку це ще раз підтверджує, що російська зовнішня торгівля втрачає масштаб і ефективність, а логістичний сектор дедалі більше відчуває наслідки економічної ізоляції.
4. США тимчасово продовжили послаблення санкцій, яке дозволяє іноземним компаніям купувати російську нафту та нафтопродукти на морі.
— Рішення ухвалила адміністрація президента Дональда Трампа, щоб стримати різке зростання світових цін на енергоносії на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.
— Міністерство фінансів США дозволило укладати угоди з партіями російської нафти, завантаженими до п’ятниці, із завершенням операцій до 16 травня. Йдеться про продовження 30-денного винятку, термін якого завершився 11 квітня.
— Рішення було ухвалене попри те, що міністр фінансів США Скотт Бессент раніше заявляв, що продовження не планується. Перше послаблення дозволило вивести на ринок близько 100 млн барелів російської нафти — обсяг, близький до добового світового видобутку.
— Ціни на нафту залишаються під тиском через часткове закриття Ормузької протоки, через яку до початку війни проходило близько п’ятої частини світових поставок нафти і газу.
— Водночас у Європі побоюються, що такі винятки можуть послабити санкційний тиск на росію і зберегти для рф додаткові доходи від експорту енергоносіїв.
— Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала не пом’якшувати обмеження, спрямовані на скорочення фінансування війни проти України.
5. Війна навколо Ірану несподівано посилила позиції росії на енергетичному ринку і тимчасово зменшила її залежність від Китаю.
— Блокада іранських портів та напруження навколо Ормузької протоки змусили Пекін шукати альтернативні джерела постачання нафти. Одним із ключових варіантів стала російська сировина, що дало москві додатковий важіль впливу на ціни.
— На цьому фоні російська нафта Urals почала торгуватися приблизно по 100–120 доларів за барель, тоді як на початку 2023 року її ціна становила близько 60–67 доларів.
— Зростання котирувань дало росії додаткові доходи від експорту і певний простір для маневру в енергетичних відносинах із Китаєм, який після санкцій став головним покупцем російської нафти.
— Політика Дональда Трампа щодо Ірану частково вписується в логіку «розділяй і володарюй», яка має перешкодити формуванню міцного союзу між москвою і Пекіном. Скорочення іранських поставок змусило Китай більше покладатися на російську нафту, що підвищило її стратегічну цінність.
— Водночас ефект може виявитися тимчасовим. Незважаючи на короткострокове зростання доходів, росія залишається сильно залежною від азійських покупців і не демонструє готовності змінювати свою зовнішньополітичну лінію.
— Подорожчання російської нафти створює додаткове напруження у відносинах між Пекіном і москвою, оскільки Китай змушений купувати енергоносії за значно вищими цінами.
6. Найбільший німецький банк Deutsche Bank визнав порушення санкцій ЄС під час обслуговування російських клієнтів.
— У роздрібному підрозділі банку були виявлені випадки прийому депозитів понад 100 тис. євро від осіб, які підпадають під санкційні обмеження.
— Йдеться про пряме порушення правил ЄС, які забороняють банкам приймати такі суми від громадян і резидентів росії, а також від зареєстрованих у рф юридичних осіб. Банк уже повідомив про інциденти німецьким фінансовим регуляторам, що може призвести до перевірок і потенційних штрафів.
— Попри жорсткі санкції, російські клієнти продовжують знаходити способи зберігати кошти в європейській банківській системі, використовуючи прогалини у внутрішньому контролі або складність ідентифікації кінцевих бенефіціарів.
— Водночас для самих банків це означає зростання регуляторних ризиків і репутаційні втрати. Санкційний режим, спрямований на обмеження доступу росії до фінансових ресурсів, стикається з практичними труднощами реалізації.
— Однак подібні випадки також посилюють тиск на банки щодо посилення комплаєнсу, що у довгостроковій перспективі ускладнює для російських клієнтів доступ до західної фінансової системи.
Volodymyr Omelyan
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 17.04.2026
1. Морський експорт російської нафти скорочується і вже в квітні може впасти до мінімального рівня з 2023 року, що підкреслює критичну залежність галузі від вразливої портової інфраструктури.
— У середині місяця відвантаження опустилися до найнижчих показників із літа 2024 року, а за тиждень 6–12 квітня експорт обвалився на 16,1% — до 291 тис. тонн.
— Найбільшого удару зазнав Новоросійськ, де обсяги впали на 73,2% — до лише 19 тис. тонн, фактично паралізувавши один із ключових маршрутів експорту сорту Urals.
— Балтійські порти Приморськ і Усть-Луга утримали відвантаження на рівні 54 тис. і 46 тис. тонн відповідно, однак цього недостатньо для компенсації втрат.
— При цьому близько 60% балтійського експорту спрямовується до Індії та ще 33% — до Туреччини, що свідчить про вузьке коло залежних ринків.
— Причиною падіння стали удари по портовій інфраструктурі наприкінці березня — на початку квітня, які вивели з ладу окремі об’єкти в Усть-Лузі, Приморську та Туапсе.
— У результаті обсяги експорту знижуються вже другий тиждень поспіль, а учасники ринку не очікують відновлення повноцінних відвантажень Urals із Новоросійська до кінця місяця.
— За оцінками, за підсумками квітня морський експорт може скласти лише 310–360 тис. тонн на добу — мінімум за останні два роки. При цьому перенаправлення потоків на інші порти ускладнене обмеженнями трубопровідної системи та дефіцитом танкерів, а сама перебудова логістики потребує щонайменше двох тижнів.
— Додатково ситуацію погіршує скорочення запасів нафти в танкерах: якщо раніше на воді перебувало до 100 млн барелів, то зараз цей обсяг може знизитися до 10–20 млн барелів, що різко звужує можливості для маневру.
— На цьому фоні навіть зростання цін на Urals і скорочення дисконту не приносять очікуваного ефекту, оскільки фізичні обмеження не дозволяють наростити експорт. Середні обсяги поставок уже опустилися приблизно до 3,2 млн барелів на добу, а відновлення роботи портів відбувається повільно і з обмеженнями.
— У підсумку росія опиняється в ситуації, коли сприятлива цінова кон’юнктура не конвертується у доходи, що підкреслює системну слабкість її нафтової експортної моделі.
2. Надходження до федерального бюджету росії від нафти й газу у квітні 2026 року можуть зрости приблизно до 0,85 трлн рублів, що на 38% більше, ніж у березні.
— Однак навіть на фоні цього короткострокового підйому доходи залишаються значно нижчими, ніж рік тому: порівняно з квітнем 2025 року вони скоротяться приблизно на 0,24 трлн рублів, або на 22%.
— Зростання пояснюється переважно тимчасовим фактором — різким підвищенням світових цін на нафту у березні через загострення на Близькому Сході. Найбільший внесок у квітневі надходження дасть податок на видобуток корисних копалин (НДПІ): очікується, що він зросте до близько 0,4 трлн рублів, тобто майже на 91% більше, ніж у березні. Це стало наслідком підвищення розрахункової податкової ціни російської нафти — приблизно до $77 за барель проти $44,59 у лютому.
— Попри місячне відновлення, динаміка річного падіння свідчить про поступове послаблення ключового джерела доходів російського бюджету.
— Залежність від зовнішніх цінових шоків і скорочення порівняно з минулим роком демонструють нестійкість нафтово-газової моделі фінансування державних витрат у воєнний період.
3. росія розглядає можливість розміщення ядерної зброї на орбіті, що може призвести до масштабної дестабілізації глобальної інфраструктури та остаточно підірвати залишки міжнародних правил у космосі.
— За словами голови Космічного командування США генерала Стівена Уайтинга, йдеться про створення орбітального протисупутникового заряду, який у разі підриву здатен вивести з ладу до 80% усіх супутників — фактично паралізувавши зв’язок, навігацію, розвідку та значну частину цивільних сервісів по всьому світу.
— Такий сценарій, який уже називають потенційним «космічним Перл-Харбором», означав би пряме порушення Договору про космос і різке загострення глобального протистояння.
— При цьому москва, за оцінками США, активізувала діяльність у космічному просторі після початку війни проти України, зокрема через масштабне глушіння сигналів GPS і супутникового зв’язку, що вже створює ризики для цивільної авіації в Європі.
— росія дедалі більше переходить до асиметричних і ризикованих стратегій, які свідчать не про технологічне лідерство, а про спробу компенсувати відставання радикальними методами.
— Ідея використання ядерної зброї в космосі виглядає як крайній крок, який може мати неконтрольовані наслідки і для самої рф, адже знищення супутникової інфраструктури вдарить і по її власних можливостях.
— Паралельно США та їхні союзники нарощують інвестиції в космічну оборону, тоді як Китай розвиває власні технології протидії супутникам, що поступово перетворює космос на нову арену глобального суперництва.
— У цьому контексті дії росії лише прискорюють мілітаризацію космічного простору та підвищують ризик конфлікту, в якому вона вже не виглядає рівноправним технологічним гравцем, а радше джерелом ескалації.
4. Південна Корея поступово скорочує частку російського ЗПГ у своєму імпортному портфелі.
— У березні 2026 року вартість поставок з росії зменшилася приблизно вдвічі у місячному вимірі — до 61,5 млн доларів, що стало найнижчим показником із червня 2025 року. За підсумками першого кварталу російські постачальники втратили близько 22% виручки порівняно з аналогічним періодом минулого року.
— росія опустилася у рейтингу постачальників газу до Південної Кореї з сьомого на восьме місце. Звільнені обсяги швидко зайняли інші експортери. П’ятірку найбільших постачальників формують Австралія з поставками приблизно на 692 млн доларів, а також Малайзія, Канада, Китай і США.
— Навіть попри політичні суперечки навколо американського експорту енергоносіїв, Сполучені Штати постачають до Південної Кореї більше ЗПГ, ніж росія. Така динаміка свідчить про поступову втрату москвою позицій на одному з ключових азійських енергетичних ринків, тоді як інші країни активно заповнюють нішу, що звільняється.
— При цьому азійські покупці дедалі частіше користуються альтернативними джерелами поставок або перепродажем партій ЗПГ між регіональними трейдерами.
5. У Великій Британії розгортається новий скандал навколо спроб російської нафтової галузі обійти міжнародні санкції.
— Національне агентство з боротьби зі злочинністю висунуло обвинувачення 75-річному британському фінансисту Джону Майклу Ормероду у відмиванні грошей та порушенні санкцій проти росії.
— Слідство вважає, що він був причетний до створення інфраструктури для перевезення російської нафти так званим «тіньовим флотом», який використовується для обходу обмежень, запроваджених після повномасштабного вторгнення рф в Україну.
— За даними розслідування, Ормерод організував придбання щонайменше 25 уживаних нафтових танкерів у період з грудня 2022 року по серпень 2023 року. Загальна вартість операцій перевищила 700 млн доларів. Судна оформлювалися через мережу офшорних компаній, зареєстрованих на Маршаллових Островах, що дозволяло приховувати реальних замовників і фактичний контроль над флотом.
— Фінансування надходило від дубайської компанії Eiger Shipping DMCC, пов’язаної з Litasco — трейдинговим підрозділом російської нафтової компанії Лукойл. Після придбання ці танкери перевезли понад 120 млн барелів російської нафти, причому близько 97% усіх поставок припали саме на Лукойл.
— Слідство вважає, що схема була створена для системного обходу західних обмежень на транспортування російської нафти. російський нафтовий сектор дедалі активніше покладається на непрозорі фінансові структури, офшори та посередників за кордоном, щоб зберегти експорт і валютні надходження в умовах санкційного тиску.
6. Словаччина обіцяє блокувати санкції ЄС проти росії, але підтримує кредит Києву.
— Словаччина пригрозила заблокувати нові санкції Євросоюзу проти росії, намагаючись використати санкційний механізм як інструмент тиску у суперечці щодо транзиту нафти через Україну. Про це заявив міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар.
— За його словами, Братислава готова зупинити ухвалення чергового пакета обмежень проти рф, якщо не отримає від Києва «прозорих і таких, що піддаються перевірці» гарантій відновлення прокачування нафти пошкодженим трубопроводом » Дружба» через українську територію.
— Водночас словацька влада дала зрозуміти, що не блокуватиме фінансову підтримку України. Бланар повідомив на засіданні парламентського комітету з європейських справ, що Словаччина не перешкоджатиме наданню Києву кредиту обсягом 90 млрд євро.
— Така позиція фактично означає пом’якшення риторики уряду прем’єра Роберта Фіцо, який раніше погрожував повністю блокувати будь-яку допомогу Україні на тлі суперечки щодо нафтопроводу, пошкодженого після атаки безпілотника у січні. Київ ці звинувачення відкидав.
— Зміна позиції Братислави свідчить про те, що словацький уряд може поступово відходити від жорсткої лінії, яка раніше фактично підігравала інтересам кремля і підривала єдність ЄС у питанні підтримки України та санкційного тиску на російську економіку.
— На ситуацію також вплинуло політичне послаблення угорського прем’єра Віктора Орбана — одного з ключових союзників Фіцо у спробах блокувати європейські рішення щодо протидії росії.
7. У США обговорюють можливість запровадження санкцій проти компаній з Китаю та росії через підозри у незаконному копіюванні американських технологій штучного інтелекту.
— Ініціатива передбачає реагування на випадки використання моделей ІІ для створення аналогів без дозволу розробників. Законопроєкт під назвою «Закон про запобігання крадіжці американських моделей штучного інтелекту» внесли республіканські конгресмени Білл Хьюзенга та Джон Муленар.
— Він передбачає виявлення організацій у Китаї та росії, які застосовують несанкціоноване копіювання або витягування даних з американських систем штучного інтелекту, з подальшим внесенням до чорних списків і можливістю санкцій.
— Серед потенційних цілей називають китайські лабораторії DeepSeek, Moonshot і MiniMax, а також компанії Alibaba і ByteDance. Американські законодавці вважають такі практики формою технологічного шпигунства, спрямованого на швидке відтворення передових розробок.
— Поштовхом до ініціативи стали заяви розробників штучного інтелекту, зокрема OpenAI, Anthropic і Google, які повідомляють про випадки створення копій їхніх моделей через «дистиляцію» — навчання нових систем на результатах роботи вже існуючих.
8. Китай і росія стали очима Ірану в небі.
— Під час 40-денної війни на Близькому Сході Іран, ймовірно, використовував російські та китайські космічні технології для наведення ударів по американських об’єктах. Поряд із китайським супутником над регіоном працювали і російські апарати, які передавали зображення цілей майже в реальному часі.
— Одним із найбільш показових епізодів став удар 27 березня по літаку дальнього радіолокаційного виявлення E-3 Sentry вартістю близько 500 млн доларів. У командуванні США цей інцидент викликав серйозне занепокоєння, оскільки вказав на несподівано високий рівень розвідувальних можливостей Ірану, які він самостійно забезпечити не здатен.
— Джерела, близькі до іранських військових, прямо підтверджують використання російських і китайських технологій, підкреслюючи їхню ефективність. Водночас це демонструє, що росія фактично виступає лише одним із постачальників даних у ширшій кооперації, де ключову технологічну роль дедалі більше відіграє Китай.
— Сучасні конфлікти переходять у фазу тотального спостереження з орбіти, де перевага визначається не кількістю озброєння, а доступом до точних розвідувальних даних.
— Участь росії у передачі таких даних Ірану виглядає як спроба зберегти вплив через ризиковану співпрацю, але водночас підкреслює її залежність від спільних проєктів і поступове відставання у високотехнологічному сегменті.
