Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 17.11.2025

1. Україна успішно вразила Новокуйбишевський нафтопереробний завод в Самарській області рф.

— За даними Генштабу ЗСУ, нічна атака 16 листопада, здійснена реактивними дронами «Барс», досягла цілі: на території підприємства зафіксовано вибухи та пожежу. Обсяг пошкоджень уточнюється.

— Удар став частиною операції зі зниження наступального потенціалу росії та ускладнення її логістики із забезпечення паливом та боєприпасами. Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив, що атаку проводили його підрозділи разом із Силами спеціальних операцій та ГУР.

— За його словами, підприємство виробляє реактивне паливо найвищого сорту, а також бензин і дизельні марки, критично важливі для російської армії.

— Новокуйбишевський НПЗ, що належить «Роснефти», має потужність 8,3 млн тонн на рік і розташований приблизно за тисячу кілометрів від кордону з Україною. Це вже друга його атака за останній місяць: 19 жовтня завод також зазнав удару й тоді був змушений призупинити первинну переробку нафти.

2. Ціна російської нафти впала до $36 за барель — мінімуму з березня 2023 року.

— Через ризик вторинних санкцій з боку адміністрації Трампа покупці скорочують закупівлі, що тисне на вартість.

— Падіння цін зменшує нафтово-газові доходи, які забезпечують близько чверті бюджету рф, ускладнюючи фінансування армії.

3. «Газпром» намагається зрушити з мертвої точки давно фактично заблокований проєкт газопроводу до Китаю, однак ознаки прогресу радше виглядають як спроба продемонструвати активність на тлі різкого падіння експорту.

— Компанія розпочала розробку дорогої детальної документації для «Сили Сибіру-2». Інженери виконують попереднє проєктування, що передбачає «сотні томів» матеріалів і може коштувати до 10% вартості будівництва — витрати, нетипові без впевненості у доцільності інвестицій, якої нині в росії бракує.

— Хоча москва та Пекін погодили проєкт ще у 2014 році, він роками лишався замороженим. Лише після початку повномасштабної війни кремль знову почав наполягати на створенні газового маршруту до Китаю.

— У вересні путін та Сі Цзіньпін підписали меморандум, але реального контракту досі немає. «Сила Сибіру-2», яка має транспортувати до 50 млрд кубометрів газу щороку, залишається для рф майже єдиним способом частково компенсувати втрачений європейський ринок.

— Водночас брак фінальних домовленостей із Китаєм і високі підготовчі витрати лише підкреслюють вразливість російської газової стратегії.

4. росія вперше за три роки отримає ядерні відходи з Франції.

— росія вперше з 2022 року відновлює імпорт радіоактивних відходів із Франції. Про це повідомило агентство AFP із посиланням на заяву Greenpeace.

— За даними екологічної організації, у порту Дюнкерк 16 листопада відбулася завантаження 10 контейнерів із так званими «урановими хвостами» — відходами ядерного виробництва, що містять обіднений гексафторид урану.

— Вантаж розмістили на судні «Михаил Дудин», яке прямує до Санкт-Петербурга. Звідти матеріал має бути доставлений на завод «Росатома» в Сєверську (Томська область) для подальшої переробки.

— Уранові хвости активно ввозилися в росію у 1990-х та 2000-х роках, але практика була припинена через суспільний тиск і протести екологів. Проте у 2019 році імпорт відновився: «Росатом» уклав угоду на закупівлю 12 тис. тонн німецьких відходів, а також контракт із французькою EDF на 600 млн євро.

— «Росатом» наполягає, що уранові хвости є «цінною сировиною» для виробництва нового ядерного палива. Проте Greenpeace зазначає, що до 90% перероблених відходів зрештою залишається на території росії, фактично перетворюючи країну на сховище чужих радіоактивних матеріалів.

— За контрактом із EDF Франція отримає лише 10% відправленого матеріалу у вигляді нового ядерного палива, яке використовуватиметься на АЕС Крюа.

5. Президент США Дональд Трамп підтримав законопроєкт щодо «нищівних» санкцій проти країн, які продовжують економічне співробітництво з росією.

— За його словами, республіканці в Сенаті вже опрацьовують документ, що передбачає масштабні обмеження. Трамп наголосив, що ініціатива була запропонована ним особисто: «Будь-яка країна, яка веде бізнес із росією, буде піддана дуже жорстким санкціям». Під дію санкцій, за його словами, може потрапити й Іран.

— Йдеться про законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя, який передбачає 500% мита на імпорт до США із країн, що купують російську нафту, газ, уран та інші ресурси.

— Грем назвав такі заходи «руйнівними» для російської економіки та заявив про широку підтримку ініціативи в Конгресі.

6. Лідери країн Центральної Азії розглядають створення власного регіонального блоку без участі росії.

— Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв запропонував заснувати нову організацію регіонального співробітництва — «Співтовариство Центральної Азії». Виступаючи в Ташкенті на зустрічі керівників п’яти пострадянських держав регіону та Азербайджану, він заявив про необхідність перетворити регулярні саміти на повноцінну інтеграційну структуру.

— Це, за його словами, посилить економічну взаємодію країн із населенням понад 80 млн та поглибить співпрацю у сферах безпеки й екології.

— Регіон, багатий на ресурси, десятиліттями залишався у зоні політичного й економічного впливу москви, але нині активно розвиває контакти із Заходом, тоді як Китай зберігає вагому торговельну присутність. Це свідчить про поступове послаблення впливу рф, який особливо швидко деградує після її війни проти України.

— Поки невідомо, чи підтримають ініціативу всі держави, однак останніми роками вони неодноразово заявляли про прагнення до більшої регіональної інтеграції. Зокрема, лише цього року Киргизстан і Таджикистан змогли врегулювати тривалий прикордонний конфлікт.

— Мірзійоєв також повідомив, що всі п’ять країн погодилися включити Азербайджан до своїх регулярних зустрічей, що додатково свідчить про формування нового політичного формату без орієнтації на росію.

7. Греція посилює свою роль у європейській газовій безпеці та одночасно сприяє подальшому витісненню російського газу з регіону.

— Афіни просувають створення нового газотранспортного вузла в рамках проєкту«Вертикальний газовий коридор», орієнтованого на транзит американського ЗПГ у Центральну та Східну Європу, включно з Україною.

— На початку листопада дочірня компанія грецької DEPA — Atlantic See — підписала довгострокову угоду з американською Venture Global про закупівлю щонайменше 0,5 млн тонн ЗПГ на рік протягом 20 років, починаючи з 2030-го.

— Це відбувається на тлі намірів ЄС перейти до повної відмови від російського газу. Прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс під час зустрічі з Володимиром Зеленським оголосив про запуск грецького газового хаба, який має стати ключовою інфраструктурою для постачання американського ЗПГ далі на північ.

— Греція підтвердила готовність розпочати поставки газу в Україну вже в грудні–січні в межах «Вертикального коридору». DEPA та «Нафтогаз України» підписали лист про наміри щодо постачань газу в період з грудня 2025 року по березень 2026-го.

— Собівартість газу, який надходитиме через грецькі ЗПГ-термінали, буде на 90–100 доларів за тисячу кубометрів вищою, ніж за альтернативними маршрутами, проте використання нового коридору дозволяє Україні посилити енергетичну незалежність та подальше скорочення російського впливу на регіон.

— Молдова вже знизила тарифи на транзит для цього маршруту, тоді як Румунія поки утримується від перегляду ставок.

— Грецький уряд наголошує, що нова модель постачань формує довгострокову архітектуру енергетичної безпеки Європи — без участі рф.