Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 16-17.04.2025

1. Девальвація неминуча: прогноз для рубля — понад 100 рублів за долар вже влітку.

— На тлі падіння цін на нафту через тарифні війни Дональда Трампа російська економіка стрімко втрачає доходи, і рубль очікує серйозне ослаблення.

— За прогнозом Goldman Sachs, курс долара з нинішніх 80 рублів може піднятися до 100 вже влітку, а у 2026 році — до 120 рублів. У березні ціна російської нафти Urals опустилася нижче $60 за барель, у квітні — під $50, тоді як бюджет рф закладено з розрахунку $70. Через це бюджет може втратити до 3,1 трлн рублів із запланованих 10,9 трлн нафто-газових доходів.

— У підсумку дефіцит може зрости до 6,5 трлн рублів (3% ВВП), що перевищить навіть показник пандемійного 2020 року (4,1 трлн).

— За оцінками, при нафті $50 рубль впаде до 108 за долар, а зниження ціни до $40 спричинить рецесію з падінням ВВП на 1,1%.

— Raiffeisenbank очікує поступової девальвації рубля до 95 за долар до кінця року, а у разі подальшого падіння Brent до $50–60 — до 110 вже восени.

2. російський «Газпром» після краху експорту газу запускає виробництво холодильників і пральних машин.

— Втративши майже 60% експорту газу через розрив із Європою та не уклавши нового контракту з Китаєм, «Газпром» вирішив шукати прибутки в нових напрямах.

— У 2025 році його дочірня структура — «Газпром побутові системи» — планує почати випуск пральних машин і холодильників на заводі під Санкт-Петербургом, який раніше належав німецькому концерну Bosch і був переданий компанії у «тимчасове управління» влітку 2024 року.

— Завод до війни випускав понад 1 млн одиниць техніки на рік. Проте запуск може ускладнити відсутність програмного забезпечення — Bosch відкликав ліцензії після виходу з ринку рф.

— У компанії заявили, що не мають і не планують мати жодних ділових зв’язків із росією.

3. Західні компанії не поспішають повертатися в росію попри сигнали кремля.

— Попри публічні заяви кремля про «готовність до інвестицій», західні компанії не демонструють зацікавленості в поверненні на російський ринок.

— путін доручив уряду розробити нову законодавчу базу для іноземних компаній, що бажають інвестувати в росію після можливого зняття санкцій.

— Уряд вже підготував низку умов: обов’язкова локалізація виробництва, передача технологій, а також необхідність погоджувати повернення з російським бізнесом.

— Втім, реальний інтерес компаній залишається вкрай обмеженим. «Ніхто не стукає в двері», — прокоментував ситуацію один з кремлівських чиновників.

— Західний бізнес розглядає сценарії лише на випадок укладення остаточного мирного договору між росією та Україною. Компанії, які залишили ринок після 2022 року, зіткнуться з жорсткими умовами. Активи, продані «за безцінь», не можна буде викупити за зниженою ціною.

— Більше того, окремі галузі, як-от автомобілебудування чи споживчі товари, вже повністю зайняті компаніями з Китаю, Туреччини та Індії.

— Водночас кремль намагається створити ілюзію інвестиційної активності. Так, LG Electronics нещодавно провела тестовий запуск свого заводу в росії, а Ariston Holding NV готується відновити роботу після передачі контролю над підприємством.

— Однак, навіть якщо конфлікт буде завершено, західні компанії зіткнуться з високими політичними, юридичними та репутаційними ризиками. В умовах паралельного імпорту, викривленого ринку й контрольованих судів, більшість фірм не готові повертатися в росію.

— «За три роки вашу частку ринку вже зайняли інші. Якщо у вас виникне конфлікт з місцевою компанією і ви звернетеся до суду — в 99% випадків ви програєте», — заявив партнер лондонської компанії Control Risks.

— Навіть у разі скасування санкцій повернення іноземного капіталу в рф відбуватиметься дуже повільно й вибірково.

4. Чехія повністю відмовилась від російської нафти — прем’єр Фіала оголосив про історичну енергетичну незалежність.

— Чеська Республіка вперше у своїй історії стала повністю незалежною від поставок російської нафти. Про це заявив прем’єр-міністр Петр Фіала 18 квітня під час виступу на нафтобазі в Нелагозевесі біля Праги.

— «Після приблизно 60 років наша залежність від росії (щодо нафти) закінчилася. Вперше в історії Чеська Республіка повністю забезпечується неросійською нафтою, і повністю постачається через західні маршрути», — наголосив Фіала.

— Рішення стало можливим завдяки завершенню модернізації потужностей трубопроводу TAL, який транспортує нафту з італійського порту Трієст через Німеччину до Чехії. Після оновлення інфраструктури потужність поставок збільшено до 8 мільйонів тонн на рік — цього достатньо для покриття усіх національних потреб у нафті.

— Чехія поступово скорочувала залежність від російського нафтопроводу «Дружба», який до 2023 року забезпечував близько половини річного імпорту. За офіційною статистикою, минулого року 42% імпорту ще припадало на «Дружбу», однак із березня 2024 року постачання зупинено повністю.

— Нафтопереробна компанія Orlen Unipetrol вже розпочала перехід на повноцінну переробку неросійської нафти. Очікується, що перші обсяги норвезької нафти з TAL надійдуть на Литвиновський НПЗ вже 19 квітня.

— Уряд також повідомив про диверсифікацію джерел — нафту імпортують з Азербайджану, Казахстану, Норвегії та навіть Гайани. Водночас оператор трубопроводів MERO заявив, що підтримуватиме «Дружбу» технічно справною для потенційного використання в майбутньому, зокрема для поставок неросійської нафти через українську Одесу.

— Попри завершення постачань до Чехії, нафтопровід «Дружба» продовжує транспортувати російську нафту до Угорщини та Словаччини, які досі зберігають енергетичну залежність від москви.

— Цей крок Чехії є черговим свідченням того, що країни ЄС здатні вийти з енергетичної орбіти росії завдяки інфраструктурній модернізації та політичній волі.

5. Китай відхилив ще один російський газопровідний проєкт.

— Пекін відмовився від ще одного запропонованого росією маршруту постачання газу — через Казахстан, який Кремль просував як альтернативу так і не погодженій «Силі Сибіру-2».

— Проєкт, про який москва оголосила восени 2024 року, передбачав постачання до 45 млрд кубометрів газу щорічно. Проте китайська сторона визнала його економічно невиправданим. Єдиний газопровід у цьому напрямку вже перевантажений, а будівництво нового маршруту вважається занадто дорогим і малореалістичним.

— путін ще у 2022 році запропонував лідеру КНР Сі Цзіньпіну наростити закупівлі російського газу до 100 млрд кубометрів на рік, щоб компенсувати втрату європейського ринку. Однак, попри декларації про «стратегічне партнерство без меж» і візити путіна до Пекіна, Китай так і не дав згоди на реалізацію проєкту.

— Ключовим каменем спотикання стала ціна: Пекін наполіг на вартості газу на рівні внутрішніх російських цін — близько 60 доларів за тисячу кубометрів, що вчетверо нижче від нинішньої вартості поставок через газопровід «Сила Сибіру-1» (260 доларів).

— Таким чином, амбіції кремля переорієнтувати експорт газу з Європи на Китай зазнали чергового провалу — і на тлі санкцій, падіння валютних надходжень і стагнації нафтогазової галузі це ще більше ускладнює перспективи «Газпрому» на азійському напрямку.

6. Киргизстан шукає альтернативу російським енергоносіям — розглядає Азербайджан та Іран.

— Киргизстан вивчає можливість диверсифікації постачання енергоносіїв, зокрема газу та нафтопродуктів, розглядаючи альтернативу російському імпорту.

— Cеред потенційних постачальників розглядаються Азербайджан і Іран. Постачання з росії наразі здійснюється за пільговими тарифами, що створює цінову перевагу для москви.

— Попри це, згадка про можливість закупівлі енергоносіїв в інших країнах свідчить про прагнення Бішкека зменшити критичну залежність від рф — насамперед у газовій та паливній сферах, які москва традиційно використовує як важіль впливу в Центральній Азії.

— Потенційні домовленості з Азербайджаном також вписуються у ширший регіональний тренд — поступовий перегляд країнами пострадянського простору своїх енергетичних зв’язків із росією на користь більш диверсифікованих маршрутів і партнерів.

7. Фінляндія залишає кордон із росією закритим на невизначений термін.

— Фінляндія не відкриватиме сухопутний кордон із росією до подальшого повідомлення. Обмеження, запроваджене наприкінці 2023 року, пов’язане з міграційною кризою, яку Гельсінкі вважає інструментом тиску з боку кремля у відповідь на вступ Фінляндії до НАТО.

— За словами уряду, ризик нової хвилі штучно спрямованої міграції залишається високим. російська влада свою причетність заперечує.

— Фінляндія також ухвалила надзвичайне законодавство, яке дозволяє відхиляти заяви на притулок від осіб, що намагаються перетнути закритий кордон із росії; депортувати таких осіб назад через кордон.

— Уряд зазначає, що ситуацію переглядатимуть регулярно. Якщо ризик для нацбезпеки чи громадського порядку зникне, рішення можуть змінити.

— Таким чином, східний кордон ЄС залишається заблокованим, і це ще один сигнал про зростання безпекової напруги між росією та Заходом на тлі повномасштабної війни в Україні.

8. Президент США Дональд Трамп ще на рік продовжив заборону на вхід російських суден до американських портів.

— Йдеться також про судна, які так чи інакше пов’язані з росією — Федеральний реєстр США. У документі, який наразі розміщений на сайті Федерального реєстру йдеться про те, що політика і дії уряду рф продовжують являти собою надзвичайну ситуацію національного масштабу, викликану порушенням або загрозою порушення міжнародних відносин Сполучених Штатів.

9. Північна Корея вже заробила понад $20 мільярдів на війні в Україні.

— Такі оцінки оприлюднив південнокорейський аналітичний центр KIDA. Основним джерелом прибутку стали масові поставки артилерійських боєприпасів до росії.

— За деякими звітами, саме КНДР наразі забезпечує до половини артилерійських потреб армії рф, а в окремих підрозділах — і до 100%. Загалом, з серпня 2023 року по березень 2025-го Пхеньян передав Москві понад 15 800 контейнерів, що може відповідати 4,2–5,8 мільйонам снарядів. Крім озброєнь, КНДР направила на війну близько 11 000 військових. Приблизно 4 000 з них загинули, здебільшого в Курській області.

— Пхеньян, як зазначають аналітики, радше зацікавлений не в грошах, а в натуроплаті: отримує від росії військову техніку та високотехнологічне озброєння, що зміцнює власний оборонний потенціал і дає додаткові аргументи на тлі загострення ситуації на Корейському півострові.

— Доклад підкреслює зростаючу загрозу: військова співпраця рф і КНДР створює ризик прямого втручання Москви у конфлікт на Корейському півострові у разі ескалації.

— На цьому тлі потреба в системній відповіді міжнародної спільноти на цю вісь нестабільності стає дедалі нагальнішою.

10. ЄС відклав заборону на імпорт російського ЗПГ.

— Європейський Союз не запровадить заборону на імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) в найближчому пакеті санкцій. Причина — опір окремих країн-членів і відсутність чітких альтернатив постачання.

— Востаннє ідею заборони обговорювали у січні під час розробки 16-го пакета санкцій.

— Наразі Єврокомісія працює над 17-м пакетом, який може бути представлений у червні, хоча переговори просуваються повільно. У травні Єврокомісія має оприлюднити план поступової відмови від російських енергоносіїв, який розглядається як альтернатива негайному ембарго на ЗПГ.

— ЄС також побоюється, що різке згортання імпорту російського ЗПГ послабить позиції у тарифних переговорах із США, де розглядають збільшення постачання американського газу як інструмент тиску.

— При цьому в Європі зростає занепокоєння щодо залежності від імпорту ЗПГ зі США, які вже є третім постачальником після росії та Норвегії.

— Фактично, замість прямого ембарго, ЄС готується до поетапного скорочення закупівель російського ЗПГ, щоб зменшити ризики енергетичної вразливості та зберегти гнучкість у зовнішньоторговельних переговорах.

11. Японія збільшує імпорт російського ЗПГ попри загальне зниження закупівель енергоносіїв з рф.

— У березні 2025 року Японія наростила обсяги імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) на 10,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомило Міністерство фінансів країни.

— Наразі Японія залишається другим за обсягами імпортером ЗПГ у світі після Китаю.

— Уряд Токіо планує зберегти обсяги переробки ЗПГ на рівні близько 100 млн тонн на рік до 2030/31 фінансового року задля енергетичної безпеки та збереження впливу на глобальному ринку.

— Імпорт з проєкту «Сахалін-2», який залишився винятком у рамках санкцій, у 2024 році становив близько 8% від загального обсягу імпорту ЗПГ до Японії.

— Паралельно країна активно впроваджує відновлювану енергетику та перезапускає атомні електростанції, що в перспективі має скоротити залежність від викопного палива.

— Водночас імпорт російського вугілля у березні впав на 68%, а нафта з рф (крім незначних обсягів із «Сахаліну-2») не постачалася взагалі — через дію західного цінового обмеження.

— Це вказує на загальну тенденцію до зниження енергетичної співпраці з росією, попри збереження критичних постачань газу.