Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 16.05.2026
1. Українські дрони продовжують системно бити по російській хімічній промисловості.
— У ніч на 16 травня під атаку потрапив завод «Невинномиський Азот» у Ставропольському краї — один із найбільших у росії виробників хімічної продукції та компонентів для вибухових речовин. Після удару на підприємстві виникла пожежа.
— Займання сталося на ділянці великотоннажного виробництва аміаку, де розташований цех із печами первинного риформінгу. У мережі також з’явилися відео з потужним загорянням у районі заводу.
— «Невинномиський Азот» є ключовим підприємством хімічного сектору рф. Завод виробляє аміак, карбамід, аміачну селітру, меламін та інші хімікати, частина яких використовується у виробництві вибухових речовин і забезпеченні російського ВПК.
— Це вже щонайменше шоста атака на підприємство від початку повномасштабної війни. Удари по таких об’єктах демонструють, що під тиском опиняються не лише нафтопереробні заводи та паливна інфраструктура, а й хімічна галузь, яка є критично важливою для функціонування російської військової економіки.
2. Один із найбільших нафтопереробних заводів росії — «Киришинефтеоргсинтез» («КИНЕФ») у Ленінградській області — не зміг відновити роботу навіть через 10 днів після удару дронів 5 травня.
— Підприємство фактично залишається паралізованим і не здійснює відвантаження продукції. Удар пошкодив ключову інфраструктуру заводу: установки первинної переробки, резервуари, нафтопровід і головну прохідну.
— Відновлення може затягнутися на місяці. Йдеться про стратегічний об’єкт «Сургутнафтогазу» потужністю близько 20 млн тонн нафти на рік, який входить до трійки найбільших НПЗ росії. Саме такі підприємства забезпечують значну частину виробництва бензину, дизеля та авіапального для внутрішнього ринку й експорту.
— На заводі були пошкоджені щонайменше три великі установки первинної переробки — АВТ-6, АВТ-2 та АТ-1, а також частина вторинних установок. Фактично «КИНЕФ» працює з перебоями ще з кінця березня, коли завод уперше цього року зазнав атаки безпілотників.
— Після попереднього удару підприємство лише частково відновило роботу, але нова атака 5 травня знову вивела його з ладу.
3. Україна дедалі сильніше б’є по хімічній промисловості, яка залишається критично важливою для російського експорту та бюджету.
— Після серії атак безпілотників проблеми почалися вже й у виробників мінеральних добрив та хімічної продукції.
— Одним із показових прикладів став холдинг «Акрон», який за підсумками першого кварталу 2026 року зафіксував різке погіршення фінансових результатів. Чистий прибуток компанії обвалився у 5,4 раза — до 2,67 млрд рублів.
— Виручка скоротилася на 22% — до 51,9 млрд рублів, а EBITDA впала у 1,7 раза. Взимку підприємства групи неодноразово потрапляли під атаки українських дронів. Зокрема, ударів зазнав хімкомбінат «Дорогобуж» у Смоленській області, де після атаки виникла масштабна пожежа та були зафіксовані руйнування.
— Також безпілотники атакували завод мінеральних добрив у Великому Новгороді.
4. Воєнна економіка росії вперше з 2023 року почала скорочуватися.
— У першому кварталі 2026 року ВВП рф знизився на 0,2% у річному вимірі — це перший спад із початку повномасштабної перебудови економіки під потреби війни.
— Попри заяви путіна про «відновлення» економічної активності у березні, російська влада дедалі гірше приховує накопичені проблеми. У мінекономіки вже знизили прогноз зростання на 2026 рік із 1,3% до 0,4%, фактично визнавши різке уповільнення економіки.
— На тлі високих ставок, податкового тиску та величезних військових витрат російський бюджет стрімко втрачає стійкість. Дефіцит федерального бюджету за перші чотири місяці року вже перевищив річний план, хоча кремль тимчасово підтримують високі нафтові доходи через кризу на Близькому Сході.
— При цьому навіть дорогa нафта вже не здатна повноцінно витягнути російську економіку. Високі ставки душать кредитування та інвестиції, бізнес скорочує активність, а підвищення податків і тарифів б’є по споживчому попиту. російська економіка дедалі більше входить у фазу стагнації, де військові витрати підтримують лише окремі сектори, але руйнують довгострокові перспективи розвитку країни.
5. У росії різко зріс попит на іноземну валюту — у квітні громадяни скупили валюти на 108 млрд рублів, що стало максимальним показником за останні два роки.
— Для порівняння: у березні чисті покупки становили 65,2 млрд рублів. Одночасно російські банки закупили валюти ще на 532 млрд рублів, що свідчить про масштабне зростання попиту одразу на кількох рівнях фінансової системи.
— Такий сплеск вказує на посилення недовіри до стабільності рубля та спроби населення і фінансового сектору захистити свої заощадження через зростаючі економічні ризики.
— Додаткову нервозність у травні спричинили перебої з мобільним інтернетом у низці регіонів рф, включно з великими містами.
— Росіяни дедалі активніше переходять у режим фінансового самозахисту. Зростання попиту на валюту стало ще одним сигналом недовіри до економічної ситуації в країні, де високі ставки, санкції, інфляція та проблеми з інфраструктурою поступово підривають стабільність навіть базових фінансових сервісів.
6. До спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України приєдналися вже 36 країн.
— Рада Європи офіційно затвердила запуск механізму, який має займатися розслідуванням вторгнення рф та підготовкою обвинувачень проти вищого політичного і військового керівництва країни-агресора.
— Трибунал працюватиме в Гаазі та отримає повноваження збирати докази, проводити офіційні розслідування і готувати обвинувальні акти, зокрема щодо володимира путіна та інших представників кремля, причетних до війни проти України.
— До ініціативи вже приєдналися 34 країни-члени Ради Європи, а також Австралія та Коста-Рика. Серед ключових учасників — Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща, Італія, Нідерланди, Швеція та інші європейські держави.
— Очікується, що перелік країн надалі розширюватиметься. Створення спецтрибуналу стало черговим сигналом посилення міжнародної ізоляції росії.
— Попри спроби кремля нав’язати тезу про «втому Заходу від України», дедалі більше держав підтримують механізми юридичної відповідальності для російського керівництва за розв’язану війну.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.05.2026
1. Українські дрони в ніч на 15 травня атакували Рязанський нафтопереробний завод — один із найбільших НПЗ росії, що належить «Роснефти».
— Судячи з фото та відео очевидців, після удару над Рязанню піднялися великі стовпи чорного диму. Український моніторинговий ресурс Exilenova+ повідомив, що ціллю атаки став саме Рязанський НПЗ.
— Потужності підприємства становлять близько 17 млн тонн нафти на рік. Завод є одним із ключових елементів паливної інфраструктури рф та виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас, мазут і нафтохімічну сировину.
— Рязанський НПЗ уже неодноразово потрапляв під удари українських дронів. Наприкінці 2025 року підприємство тимчасово зупиняло роботу після масштабної пожежі.
2. Астраханський газопереробний завод «Газпрома» зупинив виробництво моторного пального після атаки безпілотників 13 травня.
— На підприємстві була виведена з ладу ключова установка переробки газового конденсату потужністю близько 3 млн тонн на рік. Саме на ній виробляли бензин і дизельне паливо. З
— а оцінками, відновлення роботи може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Астраханський ГПЗ є одним із ключових об’єктів «Газпрома» у сфері переробки газового конденсату.
— Нові пошкодження ще більше ускладнюють ситуацію для російської паливної галузі, яка змушена витрачати дедалі більше ресурсів на аварійні ремонти та компенсації для стримування цін усередині країни.
3. росія продовжує втрачати доходи від експорту нафтопродуктів на тлі системних ударів по енергетичній інфраструктурі.
— У квітні морський експорт російських нафтопродуктів скоротився на 9,8% порівняно з березнем і на 17% у річному вимірі — до 7,77 млн тонн.
— Головною причиною стали удари українських безпілотників по НПЗ і портовій інфраструктурі. Через атаки виникли перебої у роботі російських нафтопереробних заводів, а також були обмежені можливості перевалки пального через морські термінали.
— Україна цього року фактично подвоїла масштаби ударів по російських НПЗ. Якщо за аналогічний період 2025 року атаки зачепили вісім заводів, то у 2026-му — вже 16.
— За підрахунками агентства, від початку року удари вивели з ладу близько 700 тис. барелів на добу переробних потужностей, а загалом через пошкодження або супутні збої були зупинені 35 установок первинної переробки сумарною потужністю 2,85 млн барелів на добу.
— Серед найбільш постраждалих — НПЗ у Киришах, Нижньому Новгороді, Пермі та Туапсе. Лише у березні обсяг зупинених потужностей перевищував 1 млн барелів на добу. Особливо сильний удар припав по балтійських портах.
— Після атак на Приморськ та Усть-Лугу поставки нафтопродуктів через Балтику обвалилися на 31,4% за місяць — до 3,32 млн тонн. Частину потоків росія була змушена перекидати до чорноморських портів, однак це лише частково компенсувало втрати.
— Міжнародне енергетичне агентство також зафіксувало погіршення ситуації у видобутку: у квітні росія скоротила видобуток сирої нафти на 460 тис. барелів на добу у річному вимірі — до приблизно 8,8 млн барелів на день.
— Експорт нафтопродуктів, за даними МЕА, впав до 2,2 млн барелів на добу — найнижчого рівня за всю історію спостережень. Для кремля це означає подвійний удар: скорочення валютної виручки від експорту та одночасне зростання витрат на аварійні ремонти, компенсації нафтовим компаніям і стабілізацію внутрішнього ринку пального.
4. Після підвищення податків у росії за три місяці закрилися понад 200 тисяч малих компаній.
— За перший квартал 2026 року в росії закрилися понад 209 тисяч малих і середніх компаній — на 9% більше, ніж роком раніше. Найсильніше скорочення зачепило кафе, салони краси, локальні магазини одягу та дрібну роздрібну торгівлю.
— Підприємці не витримують поєднання одразу кількох факторів: високих ставок, падіння споживчого попиту, інфляції та посилення податкового тиску. Особливо болючим для малого бізнесу стало розширення сплати ПДВ. З початку року компанії з оборотом 20–60 млн рублів були змушені перейти на нові податкові правила, а для багатьох це стало критичним ударом по рентабельності.
— Наслідки вже б’ють по бюджету самої росії. Якщо у 2024 році сектор малого та середнього бізнесу приніс близько 11 трлн рублів податків, то у першому кварталі 2026-го надходження впали більш ніж на 22%.
— Хвиля закриттів лише набирає обертів. На місце незалежних кав’ярень, магазинів та сервісів приходять великі мережі, які мають запас ліквідності та доступ до кредитування.
— У результаті російський ринок стає менш конкурентним, ціни продовжують зростати, а регіональна економіка — втрачати робочі місця та джерела доходів.
5. Ціна російської нафти Urals у травні досягла максимуму з жовтня 2023 року, що тимчасово збільшило нафтові доходи кремля.
— Мінфін рф розраховуватиме травневі податки для нафтових компаній, виходячи із середньої ціни Urals у $94,87 за барель. У перерахунку на рублі це майже 7300 рублів за барель — на 18% більше, ніж місяць тому, і на 60% вище за рівень минулого року.
— Різке подорожчання російської нафти стало прямим наслідком війни навколо Ірану та перебоїв із поставками через Ормузьку протоку. На цьому фоні москва отримала короткостроковий приплив нафтодоларів і навіть змогла повернутися до поповнення резервного фонду та відкласти скорочення частини витрат бюджету.
— Втім, навіть різке зростання цін не вирішує ключових проблем російської економіки. Сильний рубль фактично з’їдає частину додаткових доходів: через високу ставку центробанку, падіння імпорту та масовий продаж валюти експортерами російська валюта зміцнилася до максимуму з лютого 2023 року.
— Це означає, що кремль отримує менше рублів із кожного експортного бареля. Крім того, значна частина додаткових нафтових доходів уже йде на латання наслідків ударів по російській нафтопереробці.
— Через зростання світових цін на паливо та проблеми з НПЗ держава лише у квітні виплатила нафтовим компаніям рекордні 359 млрд рублів компенсацій для стримування внутрішніх цін на бензин.
6. російський великий бізнес входить у фазу системного ослаблення: санкції, дорогі кредити та зростання податків одночасно вдарили по ключових секторах економіки.
— За підсумками 2025 року три чверті найбільших компаній рф зіткнулися з падінням виручки, прибутку або взагалі стали збитковими.
— 28 найбільших підприємств рф втратили 8,6 трлн рублів виручки, а їхній чистий прибуток впав на 30,8% — мінус 1,9 трлн.
— «Совкомфлот», що обслуговує «тіньовий флот» експорту нафти рф, втратив $648 млн через зростання витрат і ризиків обходу санкцій.
— Прибуток РЖД впав у 22 рази, «Аэрофлоту» — на 65%.
— Російський бізнес переходить із режиму розвитку в режим виживання: компанії урізають інвестиції та відмовляються від довгострокових проєктів.
— Криза вражає ключові для бюджету рф галузі, тож навіть високі ціни на нафту вже не перекривають структурні проблеми економіки.
7. російська економіка починає втрачати інвестиції та входить у фазу затяжного виснаження.
— У 2025 році вкладення в основний капітал у рф скоротилися на 2,3% — вперше за останні п’ять років. Головними причинами є санкції, відсутність західних грошей і вичерпання моделі «воєнної економіки», яку кремль підтримував бюджетними вливаннями.
— Поки військові витрати ще утримують окремі галузі, цивільний сектор дедалі швидше деградує. Бізнес не хоче вкладати гроші у довгострокові проєкти через високі ризики, нові податки та страх націоналізації. Нестача інвестицій уже б’є по інфраструктурі.
— У рф заморожують проєкти в ЖКГ, енергетиці та транспорті, що означає подальше старіння мереж, більше аварій і погіршення якості послуг.
— Одночасно зарплати в цивільних галузях дедалі сильніше відстають від інфляції, а приховане безробіття зростає. Фактично російська економіка переходить від короткого «воєнного росту» до затяжної стагнації та поступового виснаження.
8. Премії на російську нафту ESPO Blend для Китаю почали знижуватися через слабкий попит і погіршення прибутковості китайських НПЗ.
— Партії з постачанням у червні–липні продаються вже з премією $4–5 за барель до Brent проти $6–7 ще місяць тому. Китай та Індія залишаються головними покупцями російської нафти, тому охолодження попиту одразу б’є по нафтових доходах кремля.
— Після стрибка цін через війну навколо Ірану азійські НПЗ зіткнулися з падінням маржі та почали скорочувати переробку. Частина незалежних заводів у китайській провінції Шаньдун уже знижує виробництво або йде на техобслуговування.
— Додатковий тиск створює й ослаблення попиту на російську нафту в Індії, де НПЗ готуються скорочувати закупівлі у разі повернення повноцінних американських санкцій.
— У результаті москва дедалі сильніше залежить від нестабільної кон’юнктури азійського ринку та воєнної ситуації на Близькому Сході. росія поки утримує високі обсяги експорту ESPO Blend — понад 1 млн барелів на добу.
— Але навіть за збереження поставок зниження премій означає поступове погіршення умов продажу російської нафти та зменшення потенційних доходів бюджету.
9. Індія звернулася до США з проханням продовжити виняток із санкцій для закупівлі російської нафти, оскільки війна в Перській затоці продовжує дестабілізувати світовий енергетичний ринок.
— Делі попереджає Вашингтон, що проблеми з постачанням енергоносіїв стають дедалі серйознішими, а волатильність нафтових цін уже створює ризики для внутрішнього ринку Індії. США вперше дозволили операції з російською нафтою в березні як тимчасовий виняток через кризу на Близькому Сході, а потім продовжили дозвіл до 16 травня.
— Тепер Індія намагається домогтися нового продовження, оскільки бойові дії в регіоні тривають уже майже 11 тижнів і продовжують тиснути на глобальні поставки нафти та ЗПГ.
— За словами індійських чиновників, ситуація вже впливає на внутрішнє споживання: частина населення стикається з дефіцитом газу для приготування їжі.
— Без американських винятків російська нафта ризикує швидко втратити частину найбільших покупців, а Індія вже паралельно шукає альтернативні поставки в Африці, США та Азербайджані.
