Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 14-15.03.2026​

1. Україна атакувала Афіпський НПЗ і порт «Кавказ» у Краснодарському краї.

— У ніч на 14 березня українські безпілотники атакували Афіпський нафтопереробний завод і порт «Кавказ» у Краснодарському краї росії.

— На території Афіпського НПЗ внаслідок удару загорілися технічні установки. У районі порту «Кавказ» у Темрюкському районі пошкоджено технічне судно та виникла пожежа на причальному комплексі.

— Афіпський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств на півдні росії. Завод виробляє бензин, дизельне пальне, дистиляти газового конденсату, важкі нафтові залишки та сірку. Основним власником підприємства з 2019 року є компанія «Ойл Технолоджис», що входить до групи «Сафмар».

— Це не перша атака на завод: Афіпський НПЗ вже зазнавав ударів у січні 2026 року та в листопаді 2025 року.

2. Інвестиції в економіку росії впали до максимуму за 10 років.

— Інвестиції в основний капітал у росії за підсумками 2025 року знизилися на 2,3%, що стало найбільшим падінням за останнє десятиліття. Про це свідчать дані Росстату.

— Це перше скорочення інвестицій із 2020 року, коли під час пандемії їх обсяг зменшився на 0,1%. Востаннє більш різке падіння фіксувалося у 2015 році — на 10,1%.

— Протягом року ситуація поступово погіршувалася. У першому кварталі інвестиції ще зростали на 6,5% у річному вимірі. У другому кварталі вони вже скоротилися на 1%. У третьому падіння прискорилося до 4,3%, а у четвертому кварталі — до 5,3%.

— Опитування Російського союзу промисловців і підприємців показало, що лише 19% компаній продовжували інвестувати у звичному режимі. Водночас 33% підприємств суттєво скоротили інвестиції, ще 33% — зменшили їх незначно, а 15% повністю заморозили всі інвестиційні проєкти.

— Найбільше зниження інвестиційної активності зафіксовано в транспорті, будівництві та видобувних галузях, зокрема у вугільній та нафтово-газовій промисловості. Серед причин — висока ключова ставка та погіршення економічної ситуації.

3. Найбільший оператор «тіньового флоту» росії став збитковим після санкцій.

— Найбільша російська судноплавна компанія «Совкомфлот», яка є ключовим оператором танкерів для експорту нафти, завершила 2025 рік зі значними збитками на тлі західних санкцій. Згідно з фінансовою звітністю компанії, чистий збиток склав $648 млн, тоді як роком раніше компанія отримала $424 млн прибутку.

— Фінансові показники різко погіршилися – виручка скоротилася на 30% — до $1,31 млрд, показник EBITDA впав більш ніж удвічі — до $518 млн.

— Основною причиною збитків стали санкції проти російського танкерного флоту. У результаті десятки суден «Совкомфлоту» були внесені до санкційних списків, що ускладнило їхню роботу на міжнародному ринку.

— Компанія також повідомила про списання та знецінення суден на суму $550 млн. Крім того, санкції призвели до простоїв частини танкерів, зростання витрат на страхування та логістику, а також до зниження завантаженості флоту.

— До початку повномасштабної війни проти України «Совкомфлот» володів одним із найбільших у світі флотів нафтових танкерів класу Aframax і відігравав ключову роль у перевезенні російської нафти на експорт.

4. Збитки російської вугільної галузі перевищили 400 млрд рублів.

— російські вугільні компанії за підсумками 2025 року отримали 408 млрд рублів сукупного збитку, свідчать дані Росстату. За рік у країні видобули 429 млн тонн вугілля, тож у середньому кожна тонна принесла майже 951 рубль збитку.

— Прибутковими залишилися лише 33,9% компаній, тоді як роком раніше їх було 46,7%. Загальний прибуток таких підприємств становив 76,9 млрд рублів, що майже вдвічі менше, ніж у 2024 році. Водночас сукупні втрати збиткових компаній зросли майже утричі — до 484,9 млрд рублів.

— Вугільна галузь показала найгірші фінансові результати серед усіх секторів економіки, а також найвищу частку збиткових підприємств — 66,1%.

— Проблеми галузі почали загострюватися ще у 2024 році, коли видобуток вугілля став однією з небагатьох галузей, де кількість збиткових компаній перевищила кількість прибуткових. У 2025 році ситуацію погіршили західні санкції, падіння світових цін на вугілля та зміцнення рубля. При цьому майже половина російського вугілля експортується, тому зміцнення національної валюти більш ніж на 20% суттєво знизило доходи експортерів.

— Уряд рф був змушений кілька разів запроваджувати екстрені заходи підтримки галузі — зокрема надавати податкові відстрочки, компенсації частини тарифів на залізничні перевезення та допомогу в реструктуризації кредитів.

— Погіршення фінансового стану вугільних компаній вже впливає і на банківський сектор. За даними Центрального банку рф, частка проблемних кредитів у секторі «метали та вугілля» за рік зросла з 2,8% до 7,6%, що є одним із найгірших показників серед галузей економіки.

5. росія витратила на війну у п’ять разів більше, ніж становлять доходи всіх бідних громадян.

— У 2025 році росія витратила на війну проти України близько 10,9 трлн рублів, що приблизно у п’ять разів перевищує сукупні доходи всіх росіян, які живуть за межею бідності. Про це свідчать дані Росстату та заяви російських чиновників.

— За оцінками Росстату, ВВП росії у 2025 році становив 213,5 трлн рублів. Міністр оборони раніше заявляв, що військові витрати становили 7,3% ВВП, з яких 5,1% ВВП безпосередньо пов’язані з веденням бойових дій. Це відповідає приблизно 10,9 трлн рублів витрат на війну.

— Водночас Росстат повідомив про зниження рівня бідності. У 2025 році кількість росіян із доходами нижче межі бідності вперше опустилася нижче 10 млн осіб — до 9,8 млн. За рік їх стало менше на 0,5 млн, а частка бідного населення скоротилася з 7,1% до 6,7%.

— Межа бідності в росії становила 16 903 рублі на місяць, або 202,8 тис. рублів на рік. Відповідно, сукупні річні доходи всіх 9,8 млн росіян, що живуть за межею бідності, становлять менше 2 трлн рублів.

— Таким чином, навіть п’ята частина коштів, витрачених на війну, формально могла б перекрити доходи всіх громадян, які перебувають за межею бідності.

— Водночас, офіційна межа бідності в росії занижена, оскільки вона розраховується на основі прожиткового мінімуму четвертого кварталу 2020 року, який лише індексується на інфляцію. При цьому фактична інфляція для малозабезпечених домогосподарств зазвичай вища за середню.

6. Політика США та загострення глобальних енергетичних ризиків можуть ще більше зблизити росію і Китай.

— Таке зближення здатне підштовхнути Пекін до активізації енергетичних проєктів із москвою, зокрема будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2».

— Після початку повномасштабної війни проти України росія дедалі більше залежить від Китаю як від ключового економічного партнера. Водночас Пекін також розглядає росію як додаткове джерело стабільних поставок енергоносіїв на тлі геополітичної нестабільності. У 2025 році товарообіг між країнами скоротився на 6,9% — до $228 млрд після рекордних $245 млрд у 2024 році. Причиною стали падіння цін на нафту, яка становить основну частину російського експорту, а також зниження попиту на китайські товари в росії через економічні проблеми.

— Попри це, росія залишається важливим енергетичним партнером Китаю: у 2025 році на неї припадало 17,9% китайського імпорту нафти та 27,8% імпорту природного газу.

— Пекін не поспішав ще більше посилювати свою залежність від російських енергоресурсів. Однак війна Трампа на Близькому Сході та морська блокада Венесуели з боку США можуть змінити цей розрахунок. Китай включив до нового п’ятирічного плану розвитку кілька газопровідних проєктів із росією.

— У документі зазначено, що протягом найближчих п’яти років Пекін планує просувати підготовчі роботи за центральним маршрутом китайсько-російського газопроводу.

— Вважається, що йдеться саме про проєкт «Сила Сибіру-2», який планують прокласти через територію Монголії та використовувати родовища, що раніше постачали газ до Європи.

— Водночас, остаточні параметри проєкту досі не погоджені, тому строки його реалізації залишаються невизначеними.