Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 14.02.2026​​

1. Зовнішній державний борг росії продовжує зростати й уже сягнув найвищого рівня за останні 20 років.

— Станом на 1 лютого 2026 року він становив 61,97 млрд доларів, свідчать дані Міністерства фінансів рф. Востаннє подібні показники фіксувалися ще на початку 2000-х, після чого борг тривалий час утримувався нижче позначки у 60 млрд доларів. Тепер же росія фактично повертається до рівнів, від яких колись намагалася відійти.

— Йдеться лише про державні зобов’язання перед нерезидентами в іноземній валюті. Якщо ж враховувати загальний зовнішній борг країни, включно з банками та компаніями, то, за оцінкою Банку росії, він уже сягнув майже 320 млрд доларів і за рік зріс на 30 млрд.

— Офіційно це пояснюють переоцінкою через зміцнення рубля та новими запозиченнями, однак фактично йдеться про посилення боргового навантаження в умовах санкцій і обмеженого доступу до світових фінансових ринків.

— Попри гучні заяви кремля про «фінансову стабільність» і «стійкість до санкцій», реальність демонструє іншу тенденцію: росія змушена нарощувати зовнішні зобов’язання навіть у складних геополітичних умовах.

— Це свідчить про дедалі більшу вразливість економіки та залежність від зовнішніх факторів, які москва не контролює.

2. російська влада опинилася перед новим бюджетним провалом: через обвал нафтогазових доходів кремлю пропонують підвищити податки ще на 1,2 трлн рублів, аби латати зростаючий дефіцит.

— З такою ініціативою виступили аналітики Сбербанку рф, які прогнозують, що «діра» в казні цього року може виявитися удвічі більшою за заплановану.

— Додаткові кошти пропонують стягнути з виробників дорогоцінних і кольорових металів — на тлі різкого зростання світових цін. Золото оновлює історичні максимуми, стрімко подорожчали срібло, платина, паладій, зросли ціни на мідь і нікель.

— У «Сбері» пропонують підвищити податок на видобуток корисних копалин: близько 1 трлн рублів планують «витиснути» із золотодобувних компаній, ще приблизно 200 млрд — із гірничо-металургійного гіганта Норникель.

— Без нових податкових рішень дефіцит бюджету-2026 може сягнути 7,3 трлн рублів — це приблизно кожен шостий рубль видатків. Закриті розрахунки для уряду виглядають ще тривожніше: йдеться про 8–10 трлн рублів дефіциту та перше за багато років падіння номінальних доходів, навіть попри вже підвищений ПДВ і додатковий податковий тиск на малий бізнес.

— кремль змушений шукати гроші всередині країни, дедалі сильніше перекладаючи фінансовий тягар на бізнес.

— Це ще один сигнал, що ресурсна модель російської економіки, залежна від експорту сировини, дає серйозні збої, а санкційний та зовнішньоторговельний тиск продовжує підточувати бюджетну стійкість рф.

3. ОПЕК+ може відновити зростання видобутку з квітня.

— Вісім країн ОПЕК+ розглядають можливість повернення до поступового нарощування видобутку нафти вже з квітня. Остаточне рішення планують обговорити 1 березня. Йдеться про Саудівську Аравію, росію, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Ірак, Алжир та Оман. У 2025 році ця група вже підвищила квоти приблизно на 2,9 млн барелів на добу — це близько 3% світового споживання.

— Подальше щомісячне збільшення було призупинене в січні–березні 2026 року через сезонне зниження попиту. Тепер на тлі стабільних котирувань Brent поблизу $68 за барель країни Перської затоки прагнуть повернути собі частку ринку перед літнім піком споживання.

— Для Саудівської Аравії та ОАЕ це можливість зміцнити позиції, тоді як для росії ситуація виглядає менш вигідною. москва залишається під санкційним тиском, продає нафту з дисконтом і стикається з логістичними обмеженнями.

— У разі збільшення глобальної пропозиції ризик зниження цін зростає, що напряму вдарить по доходах російського бюджету. В умовах воєнних витрат і скорочення резервів навіть помірне просідання котирувань може посилити дефіцит та потребу в додаткових запозиченнях.

— Відновлення зростання видобутку в межах ОПЕК+ створює для росії подвійний виклик: конкуренцію за ринки збуту та потенційне зменшення нафтових надходжень, які залишаються ключовим джерелом фінансування її воєнної економіки.

4. Індія вийшла з проєкту з видобутку літію в Малі, який просувався спільно з «Росатомом».

— Ще у 2023 році Кремль публічно презентував цей проєкт як доказ посилення впливу росії в Африці. У 2024-му дочірня структура «Росатома» отримала ліцензію на розробку родовища.

— Однак нестабільність у Малі лише посилилася, попри військову підтримку москви та присутність пов’язаних із нею сил. Рішення Індії стало сигналом недовіри до здатності росії гарантувати стабільність навіть у країнах, де вона намагається закріпитися військово та економічно.

— Це черговий удар по амбіціях кремля в Африці й свідчення того, що заявлений «геополітичний прорив» дедалі більше стикається з реальністю провалів на місцях.

— Індійська сторона не готова ризикувати коштами в умовах, коли існує реальна загроза втрати інвестицій.

5. США видали індійській компанії Reliance генеральну ліцензію на прямі закупівлі та видобуток нафти у Венесуелі.

— Дозвіл Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) дозволяє придбання, експорт, продаж і переробку венесуельської нафти без порушення санкційного режиму.

— Рішення ухвалене на тлі заявленого Вашингтоном пом’якшення обмежень проти енергетичного сектору Венесуели після арешту Ніколаса Мадуро та обговорення угоди з постачання нафти на 2 млрд доларів, а також масштабного плану відновлення галузі на 100 млрд доларів.

— Для Reliance це відкриває можливість напряму заміщувати російську сировину важкою венесуельською нафтою, яка традиційно продається зі знижкою.

— Раніше компанія вже закупила близько 2 млн барелів венесуельської нафти через трейдера Vitol, що мав відповідну ліцензію. На початку січня Reliance подала заявку на власну генеральну ліцензію, яку тепер отримала.

— Це створює для Індії додаткову альтернативу російським поставкам і посилює конкуренцію за ринки збуту, на які москва останні роки робила ставку як на ключові після втрати частини західних покупців.

6. Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем виступив з черговим закликом значно посилити військову підтримку України.

— Під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки він заявив, що США повинні передати Києву далекобійні крилаті ракети Томагавк, здатні літати до 2,5 тисячі кілометрів, щоб українські війська могли завдавати ударів по російських військових об’єктах і виробничій інфраструктурі, зокрема тим потужностям, на які Кремль спирається при створенні безпілотників та іншого озброєння.

— На його переконання, це могло б змінити “воєнне рівняння” на користь України. Грем вказав, що поточні підходи Заходу не зупиняють масовані атаки росії, і наголосив на потребі радикально посилити тиск на москву – не лише військово, а й економічно.

— Він також підтримує широку пакетну ініціативу санкцій проти росії, спрямовану на країни, які продовжують купувати російські енергоресурси, що має ще більше підірвати фінансові можливості кремля для ведення війни.

— Такі заяви з боку впливового конгресмена означають, що ідея постачання Україні далекобійних ракет знаходиться у фокусі частини американського політичного істеблішменту.

— Але водночас ці пропозиції викликають значну дискусію щодо ризику ескалації конфлікту та можливих наслідків для відносин між США і росією, де в москві такі ідеї вже називали серйозним ескалаційним кроком.