Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 13.05.2026
1. Удари по енергетичній інфраструктурі рф спричинили пожежі на об’єктах «Газпрому» та «Транснефти».
— У росії 13 травня зафіксовано нові інциденти на об’єктах паливно-енергетичного комплексу після атак українських безпілотників.
— Зокрема, під Астраханню загорівся газопереробний завод, який належить Газпрому. Це вже не перший удар по підприємству: попередні атаки змушували його частково зупиняти виробництво, що прямо б’є по випуску пального.
— Паралельно в Башкортостані спалахнула одна з ключових нафтотранспортних станцій — «Нурліно», яка входить до системи Транснефть. Станція є критично важливим вузлом для перекачування нафти в уральському напрямку.
— Серія ударів по нафтогазовій інфраструктурі рф формує системний ефект. Пошкодження НПЗ, газопереробних заводів і логістичних вузлів вже призводить до скорочення переробки, перебоїв із постачанням пального та зростання витрат на аварійні ремонти.
2. Сьомий НПЗ у росії зупинився після ударів дронів.
— У росії продовжується системне виведення з ладу нафтопереробної інфраструктури. Після удару БПЛА 7 травня повністю зупинив роботу один із найбільших заводів країни — «Пермнефтеоргсинтез», що входить до структури Лукойл.
— Підприємство, яке переробляє понад 12 млн тонн нафти на рік, було змушене аварійно зупинити ключові установки первинної переробки. Частина потужностей не працювала ще з кінця квітня після попередньої атаки, що свідчить про накопичувальний ефект ударів і нездатність швидко відновлювати виробництво. «ПермНОС» став уже сьомим НПЗ, який припинив роботу з початку весни.
— Раніше зупинилися або суттєво обмежили діяльність низка великих підприємств, зокрема активи Роснефті — у Сизрані, Новокуйбишевську, Туапсе, а також інші заводи в різних регіонах.
— Наслідки вже мають макроекономічний вимір. Загальний обсяг нафтопереробки в росії впав до мінімуму з 2009 року — близько 4,7 млн барелів на добу. Це означає не лише скорочення виробництва пального, а й втрату експортної виручки та додатковий тиск на бюджет.
— Удари по НПЗ руйнують один із ключових сегментів російської економіки — переробку, яка забезпечує значну частину доданої вартості в нафтогазовому секторі.
— На відміну від видобутку, відновлення таких об’єктів потребує більше часу, інвестицій і технологій, доступ до яких обмежений санкціями.
3. російська нафтова галузь входить у фазу затяжного спаду.
— За прогнозом Мінекономрозвитку росії, видобуток нафти у 2026 році знизиться до 511 млн тонн — це найнижчий рівень із 2009 року.
— Скорочення відбувається всупереч квотам ОПЕК+, які формально дозволяли росії качати більше. Це прямо вказує на внутрішні проблеми галузі: падіння прибутковості, санкційний тиск і дефіцит інвестицій.
— Нафтові компанії скоротили буріння після падіння фінрезультатів і перейшли до економії, що вже призводить до зниження видобутку та тиснутиме на нього в найближчі квартали.
— Для стабілізації потрібні інвестиції у складні родовища з собівартістю $35–40+ за барель, але через санкції та дефіцит капіталу галузь і держава не мають достатніх ресурсів для таких вкладень.
— Формується «пастка»: без інвестицій падає видобуток, а через зниження доходів немає ресурсів для інвестицій. Це веде до поступового, але стійкого ослаблення нафтового сектору — ключової частини економіки.
4. Туапсинський НПЗ «роснефти» втрачає позиції на експортному ринку після серії ударів по інфраструктурі.
— Ще до кінця 2025 року завод входив до п’ятірки найбільших експортних терміналів нафтопродуктів у росії, забезпечуючи близько 8% морського експорту переробки. Обсяг відвантажень тоді оцінювався у 4,7 млрд євро.
— Однак після посилення атак дронів ситуація різко змінилася. За перші чотири місяці 2026 року експорт із Туапсе обвалився на 65% у річному вимірі.
— Це показовий приклад того, як ураження окремих вузлів інфраструктури швидко трансформується у втрати валютної виручки. В умовах, коли нафтопродукти є критичним джерелом доходів, такі просідання прямо б’ють по експортному потенціалу та посилюють тиск на бюджет.
5. Експорт російської нафти через чорноморські порти демонструє нестабільність, що безпосередньо б’є по валютних надходженнях.
— З 4 по 10 травня з Новоросійська вийшов лише один танкер із нафтою. Супутникові знімки фіксували майже порожні причали протягом кількох днів. Імовірні причини — загроза атак БПЛА та погодні обмеження, які змушували зупиняти завантаження.
— У результаті загальний морський експорт суттєво скоротився: за тиждень було відвантажено 21,94 млн барелів проти 26,88 млн тижнем раніше. Середньодобові поставки впали з 3,84 млн до 3,13 млн барелів.
— Фінансовий ефект проявився миттєво. Доходи від нафтового експорту за той самий період знизилися до $1,98 млрд — мінімуму за шість тижнів і на $640 млн менше, ніж тижнем раніше.
— Це ще один сигнал, що навіть короткострокові збої в роботі ключових портів швидко трансформуються у втрати доходів.
— В умовах залежності бюджету від енергетичного експорту такі коливання посилюють фінансову нестійкість росії.
6. Відключення інтернету в росії спровокували рекордний відтік грошей із банків.
— У росії посилився відтік коштів із банківської системи: під час травневих свят населення вилучило з рахунків рекордні 210 млрд рублів готівки.
— Причиною стали масові відключення мобільного інтернету, які влада застосовувала для забезпечення військових заходів. Обсяг готівки «на руках» зріс у п’ять разів порівняно з аналогічним періодом минулого року.
— Поточний показник став максимальним для травневих свят щонайменше з 2011 року. Тенденція має системний характер. Відтік у готівку триває вже кілька місяців поспіль: у квітні він перевищив 600 млрд рублів, у березні — 300 млрд.
— Сукупно за час регулярних інтернет-обмежень банківська система втратила понад 2,7 трлн рублів ліквідності.
— Перебої зі зв’язком унеможливлюють нормальну роботу банківських сервісів і платежів, що змушує населення переходити до готівки як більш надійного інструменту в умовах нестабільності. російська влада сама провокує фінансову дестабілізацію: спроби контролювати інформаційний простір і забезпечувати безпеку військових заходів обертаються підривом банківської системи.
— Зростання частки готівки знижує прозорість економіки, посилює тінізацію та ускладнює монетарне регулювання.
7. російська влада закладає значне зростання тарифів ЖКГ.
— За оновленим макропрогнозом, до кінця 2029 року комунальні платежі зростуть на 35,7%. Вже в 2026 році підвищення складе 9,9%, далі — ще 8,7% у 2027-му, 7,1% у 2028-му та 6,1% у 2029-му.
— Найбільше подорожчає електроенергія: тарифи мережевих компаній сумарно зростуть приблизно на 57% за чотири роки. Газ для населення, який уже суттєво подорожчав після початку війни, додатково зросте ще майже на 37%, а сумарне підвищення з початку вторгнення наблизиться до 87%.
— Фактично витрати держави та енергетичного сектору перекладаються на населення в умовах зростаючого бюджетного дефіциту та військових витрат.
— З урахуванням того, що витрати на ЖКГ уже займають значну частку сімейних бюджетів, нова хвиля підвищень неминуче знизить купівельну спроможність і підштовхне інфляцію.
8. Одна з найбільших аналітичних компаній світу залишає російський ринок через санкції та обмеження.
— Американська Nielsen планує продати свій бізнес у росії. Йдеться про підрозділ, який спеціалізується на дослідженні споживчого ринку та аналітиці сегмента товарів повсякденного попиту.
— Компанія працювала в росії з 1990-х років. Ключовою причиною виходу стало посилення державного контролю. З березня 2026 року в росії фактично заборонено замовляти дослідження товарних ринків у компаній із часткою іноземної участі понад 20% і значною виручкою.
— Додатково введено вимогу зберігати всі дані виключно всередині країни. У таких умовах для міжнародних гравців робота стає практично неможливою.
— Вихід Nielsen означає не лише втрату ще одного іноземного інвестора, а й деградацію якості ринкових даних.
9. Фінляндія обмежує медичний експорт до росії через ризики військового використання.
— Фінляндія готується посилити обмеження на постачання медичних і фармацевтичних товарів до росії, що ще більше звужує доступ країни до критично важливих технологій і обладнання.
— МЗС Фінляндії розробило постанову, яка з липня може фактично припинити видачу спеціальних дозволів на експорт низки медичних товарів. Рішення пов’язане з підозрами, що така продукція зрештою використовується для потреб російської армії.
— Йдеться про закриття одного з небагатьох каналів, який дозволяв обходити санкції ЄС через винятки «з гуманітарних або медичних міркувань».
— Зокрема, обмеження можуть торкнутися стоматологічного обладнання та частини медичних технологій. Хоча формально частина постачань збережеться, загальна тенденція очевидна: навіть гуманітарні винятки поступово звужуються.
— Окремі компанії, такі як Lojer-Merivaara, продовжували поставки до росії навіть після початку повномасштабної війни. Водночас вони визнають, що не можуть контролювати кінцеве використання продукції, включно з можливим лікуванням військових.
— Посилення обмежень з боку Фінляндії демонструє зростаючу недовіру до будь-яких каналів взаємодії з росією.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 14.05.2026
1. російський нафтовий сектор продовжує втрачати стійкість, а позитивна динаміка формується за рахунок факторів, які москва не контролює.
— За даними МЕА, у квітні експорт нафти і нафтопродуктів з рф скоротився на 1,26% порівняно з березнем — до 7,03 млн барелів на добу. Видобуток сирої нафти у річному вимірі впав на 460 тис. барелів і становив близько 8,8 млн барелів. Це підтверджує тенденцію поступового виснаження ресурсної бази та зниження виробничої активності.
— Водночас експортні доходи формально зросли на 0,58% — до $19,18 млрд, з яких $12,94 млрд припало на нафту і $6,24 млрд на нафтопродукти.
— Експорт нафти і нафтопродуктів у квітні знизився до 7,03 млн барелів на добу, а видобуток просів на 460 тис. барелів у річному вимірі — це вже системна тенденція, а не разовий збій. Зростання доходів до $19,18 млрд пояснюється виключно ціновим фактором: подорожчання нафти перекрило падіння фізичних обсягів.
— Однак така «арифметика» працює лише короткий час. Високі ціни, які підняли Urals до $95–110 за барель, сформовані зовнішніми кризами, зокрема напруженням у районі Ормузької протоки. Це фактор, який рф не контролює і який може швидко зникнути разом із будь-якою деескалацією.
— При цьому фундаментальні показники продовжують погіршуватися: обсяги видобутку і експорту знижуються четвертий рік поспіль, звужується коло покупців і зростає залежність від окремих ринків, збільшуються витрати через санкції та використання «тіньової» логістики, інфраструктура зазнає регулярних ударів, що підриває стабільність постачань.
— У результаті формується нестійка модель: менше барелів компенсується дорожчою ціною, але лише доти, доки зберігається зовнішня криза. У разі стабілізації ринку падіння обсягів неминуче трансформується у різке скорочення доходів.
2. Ситуація на валютному ринку рф виглядає значно менш стабільною, ніж показують цифри.
— Центробанк рф повідомив, що великі експортери продали на біржі $29,8 млрд — це вдвічі більше, ніж зазвичай. Причина проста: дорога нафта принесла більше валютної виручки, яку компанії змушені продавати.
— На цьому фоні попит виглядає значно слабшим. Звичайний бізнес купив валюти приблизно на $15,6 млрд — майже вдвічі менше, ніж було пропозиції. Саме тому рубль і зміцнився до максимумів за останній рік.
— Але фінансовий сектор активно скуповує валюту, причому значно більше, ніж реальний бізнес. Банки не роблять цього «про запас» — вони заробляють на зміні курсу. І якщо вони купують валюту саме зараз, коли рубль сильний, це означає, що вони очікують його падіння.
— Іншими словами, поки офіційна статистика показує «міцний рубль», найбільші гравці ринку вже готуються до протилежного сценарію.
— Фактично рубль зараз тримається не тому, що економіка сильна, а тому що тимчасово багато валюти від експорту. Але всередині системи вже є ставка на те, що цей ефект скоро зникне — і курс піде вниз.
3. Уряд рф прогнозує подальше відставання російської економіки від світової до кінця десятиліття.
— Російська економіка продовжить відставати від глобальних темпів зростання щонайменше до 2029 року. Про це йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі Мінекономрозвитку рф.
— Згідно з документом, російський ВВП у найближчі роки зростатиме в середньому лише на 1,5% на рік: у 2026 році очікується зростання на 0,4%, у 2027-му — на 1,4%, у 2028 році — на 1,9%, а у 2029-му — на 2,4%.
— Водночас, за оцінками МВФ, світова економіка до кінця десятиліття зростатиме приблизно на 3,2% щороку. Країни, що розвиваються, демонструватимуть близько 4,1% річного зростання, а розвинені економіки — близько 1,7%, що також вище за середній прогноз для росії.
— За підрахунками російського уряду, за 2014–2025 роки економіка рф зросла лише на 18,7%, тоді як світова економіка за цей період додала понад 40%.
— У Мінекономрозвитку фактично визнали, що досягнення цілі зі зростання ВВП на 3% щороку, у найближчі роки є малоймовірним. Представник міністерства заявив, що за нинішніх умов вийти на такі темпи «навряд чи вдасться».
4. російська влада зіткнулася з черговою фінансовою проблемою — у бюджеті не знайшлося коштів на завершення будівництва атомних криголамів «Ленинград» і «Сталинград», а також судна для їх обслуговування.
— Тепер уряд рф змушений шукати позабюджетні джерела фінансування. Ще у 2022 році вартість будівництва оцінювалася у 142,8 млрд рублів, однак через стрімке подорожчання проєктів ціна кожного криголама вже наблизилася до 85 млрд рублів.
— У «Росатомі» запропонували компенсувати дефіцит коштів за рахунок додаткових зборів. Один із варіантів передбачає запровадження з 2027 року нового платежу для вантажів, які перевозяться Північним морським шляхом. Спочатку збір становитиме $1,5 за тонну, а до 2030 року зросте до $2,75.
— Фактично москва намагається перекласти фінансування стратегічних державних проєктів на експортерів і судноплавні компанії, що може додатково вдарити по конкурентоспроможності російського експорту.
— Ситуація також демонструє поглиблення бюджетних проблем рф, яка дедалі частіше змушена шукати нові побори для підтримки коштовних інфраструктурних проєктів.
5. Попри спроби Заходу послабити енергетичний сектор рф санкціями, росія продовжує заробляти мільярди на експорті енергоносіїв, використовуючи кризу на Близькому Сході для зміцнення своїх позицій на світових ринках.
— У 2026 році російський експорт ЗПГ, нафти та енергетичного вугілля різко зріс після скорочення поставок з регіону Перської затоки через війну з Іраном.
— Поставки російського ЗПГ з 1 січня по 11 травня досягли рекордних 13,4 млн тонн, що на 12,3% більше, ніж роком раніше. Частка рф у світовому експорті ЗПГ зросла до 8,4% — максимуму з 2022 року. Експорт сирої нафти та конденсату збільшився до 91,3 млн тонн, а поставки енергетичного вугілля сягнули 34 млн тонн — найвищих показників за останні роки.
— Однією з причин такого зростання стало фактичне послаблення санкційного режиму з боку США після блокування Іраном Ормузької протоки. Вашингтон прагнув уникнути глобального дефіциту нафти, що дозволило російським компаніям наростити продажі та отримати додаткові прибутки.
— Санкційна політика Заходу дедалі більше демонструє суперечливість: країни, які публічно заявляють про ізоляцію росії, фактично змушені миритися з її роллю на енергетичному ринку через ризик різкого стрибка світових цін.
— Це дозволяє москві підтримувати валютні надходження та фінансувати війну проти України. москва продовжує використовувати глобальні кризи для зміцнення власного впливу та компенсації втрат від міжнародних санкцій.
6. Індія може різко скоротити закупівлі російської нафти.
— Індійські НПЗ готуються зменшити імпорт у разі, якщо США не продовжать санкційне послаблення, термін дії якого спливає 16 травня. Саме завдяки цьому винятку постачання з рф у травні досягли рекордних 2,25 млн барелів на добу.
— Однак цей сплеск має тимчасовий характер. У разі повернення обмежень Нью-Делі буде змушений оперативно переорієнтуватися на альтернативні джерела сировини, навіть попри вищу вартість.
— Йдеться про закупівлі на спотовому ринку в інших регіонах, зокрема в Африці та США.
— Показово, що індійські держкомпанії вже готуються до такого сценарію. Indian Oil Corporation та Bharat Petroleum Corporation Limited цього тижня уклали термінові угоди на постачання нафти із Західної Африки та США.
— Крім того, BPCL розглядає короткострокові контракти з постачальниками з Азербайджану та інших регіонів. Навіть найбільший покупець російської нафти демонструє готовність швидко відмовлятися від неї за першої ж санкційної необхідності.
— Це свідчить про зростаючу токсичність російської сировини та обмеженість можливостей рф утримувати стабільні експортні потоки без зовнішніх політичних “пільг”.
7. ЄС наростив імпорт російського ЗПГ.
— За даними Bruegel, у квітні імпорт російського ЗПГ до Євросоюзу зріс на 15,5% у річному вимірі — до 2,169 млрд кубометрів. За січень–квітень обсяги досягли 8,976 млрд кубометрів, що на 18,5% більше, ніж роком раніше.
— Паралельно за перший квартал 2026 року ЄС імпортував 6,9 млрд кубометрів російського ЗПГ — на 16% більше у річному вимірі. Основними отримувачами залишаються Франція, Іспанія та Бельгія.
— Формально Брюссель продовжує політику згортання імпорту: вже запроваджені обмеження на короткострокові контракти, а повна відмова від російського газу запланована до 2027 року. Однак фактична динаміка демонструє протилежне.
— Ключовим фактором стала різке зменшення альтернативних поставок. Імпорт ЗПГ з Близького Сходу у квітні обвалився більш ніж у десять разів — до 117 млн кубометрів.
— Криза в районі Ормузької протоки порушила логістику і змусила європейських імпортерів оперативно компенсувати дефіцит. У результаті Європа тимчасово повертається до російського ресурсу, попри політичні заяви про енергетичну незалежність. Це підтверджує, що відмова від рф залишається складним і нерівномірним процесом.
8. Німецькі банки почали нову серію перевірок і тимчасових блокувань рахунків громадян росії та білорусі.
— Клієнти Sparkasse та інших банків стикаються з вимогами повторно підтвердити право на проживання в Німеччині. У разі ненадання документів рахунки тимчасово блокуються.
— Також банки посилили контроль за операціями, пов’язаними з громадянами рф, посилаючись на правила фінансового моніторингу після внесення росії до переліку країн підвищеного ризику щодо відмивання коштів і фінансування тероризму.
