Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 11.09.2024

1. росія програла справу про розблокування 70 млрд євро в ЄС.

— російський національний розрахунковий депозитарій програв суд щодо скасування санкції ЄС через свою ймовірну роль у фінансуванні вторгнення рф в Україну.

— Установа потрапила під санкції ЄС у 2022 році, коли блок стверджував, що як головний зберігач російських цінних паперів вона дозволила російському уряду мобілізувати свої ресурси для підтримки війни. Однак рішення ще може бути оскаржене у вищій судовій інстанції блоку — Європейському суді.

— Депозитарій наразі має близько 70 мільярдів євро, знерухомлених у бельгійському кліринговому центрі Euroclear.

— Ці активи наразі не використовуються для отримання несподіваних прибутків, перерахованих як фінансова допомога Україні, але рішення суду може прокласти шлях до їхнього використання та отримання додаткових надходжень у майбутньому, як це зробив ЄС з активами російського центрального банку.

2. У 2024 році рф продовжує знижувати обсяги експорту деревини.

— російські лісопромисловці у січні – липні 2024 року експортували 13 млн куб. м пиломатеріалів та круглого лісу. Це на 4% менше у порівнянні з тим же періодом минулого року.

— За сім місяців 2024 року понад половину всього експорту, або 7,4 млн. куб. м традиційно припало на Китай – на 4% менше, ніж було поставлено за той же період минулого року. На другому місці з купівлі в росії необробленого лісу опинився Узбекистан – 1,1 млн куб. м, на третьому – Казахстан із 481 400 куб. м.

— Зниження експорту до Китаю обумовлено «складностями у банківській сфері».

— Складності у російських компаній почалися після втрати основного ринку збуту — Євросоюзу.

3. росія витратить майже 60 млрд рублів на боротьбу з VPN.

— Роскомнагляд збирається витратити 59 млрд руб. на оновлення технічних засобів протидії загрозам, які встановлені на мережах операторів зв’язку та дозволяють блокувати інтернет-ресурси в Рунеті, а також засоби обходу блокувань.

— Модернізувати раніше встановлені технічні засоби та встановити нові планується з 2025 по 2030 рік.

— Це дозволить «підвищити рівень ефективності обмеження доступу до засобів обходу блокувань VPN до 96%».

— Роскомнагляд визнає, що зараз він не може блокувати сучасні VPN-сервіси і йому потрібне оновлення технічних можливостей.

— Модернізація може призвести до того, що VPN-сервіси втратять ефективність доступу до забороненого контенту.

4. Експорт російського газу до Південної Кореї зростає.

— Постачання російського природного газу до Південної Кореї продовжує демонструвати стабільне зростання.

— Згідно з звітом південнокорейської митної служби, з січня по липень поточного року обсяг поставок збільшився на 8 відсотків, досягнувши позначки $711 млн.

— Цей показник вищий за аналогічний період минулого року, коли вартість імпорту газу склала $656 млн. Обсяг поставок збільшився на чверть, досягнувши 1,2 млн тонн сировини.

— За звітний період загальний обсяг постачання товарів з росії до Південної Кореї знизився до $3,7 млрд, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив $5,8 млрд.

5. Російська компанія «Лукойл» планує відновити експорт нафти трубопроводом «Дружба» до Словаччини та Угорщини після того, як її угорський партнер MOL уклав угоди про транспортування цієї нафти через Білорусь та Україну.

— «Лукойл» відновить постачання нафти на експорт цим маршрутом у жовтні, оскільки експортні плани на вересень були складені заздалегідь. Втім, невеликий обсяг нафти можуть прокачати вже цього місяця.

— Для цього угорська енергетична компанія MOL уклала угоди з постачальниками російської нафти та операторами нафтопроводів у Білорусі та Україні, які набули чинності в понеділок.

— Відтак, MOL купуватиме російську нафту на білорусько-українському кордоні і оплачуватиме її транзит через Україну. Раніше його мала оплачувати росія, що викликало багато ускладнень.

— У вересні постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба» заплановані в обсязі 510 тис. тонн для Словаччини і 360 тис. тонн для Угорщини.

6. Сполучені Штати запровадили нові санкції проти Ірану за поставку росії балістичних ракет, та розширили санкції проти росії.

— Під обмеження потрапили дев’ять громадян Ірану й чотири іранські компанії, зокрема, державний авіаперевізник Iran Air, транспортна компанія Azadegan, конструкторське бюро Farzanegan Propulsion Systems, яке постачало до рф зразки двигунів для крилатих ракет.

— А також російські перевізники і судна, які беруть участь у постачанні іранської зброї до рф.

7. США звинувачують Китай у наданні суттєвої допомоги російській військовій машині.

— Пекін надає москві «дуже суттєву» допомогу в зміцненні її військової машини, а натомість росія передає свої військові технології щодо виробництва підводних човнів і ракет, які ретельно охороняються, заявив заступник держсекретаря США Курт Кемпбелл.

— В умовах, коли москві загрожують міжнародні санкції, вона гостро потребує технологій для нарощування військового виробництва задля можливості продовження війни в Україні.

— В обмін на допомогу Пекіна росія почала передавати Китаю технології для підводних човнів, ракет та інші чутливі технології.

— Історично москва обережно ставилася до надання Пекіну своїх найновіших військових технологій.

8. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США проведуть переговори щодо використання Україною західної зброї далекого радіусу дії проти росії після того, як було підтверджено, що Москва отримала поставки балістичних ракет з Ірану.

— «Ми збираємося розглянути та вислухати прохання України про зняття обмежень на використання ракет далекого радіусу дії», сказав Блінкен у вівторок на прес-конференції з міністром закордонних справ Великобританії Девідом Леммі в Лондоні.

— Він дав зрозуміти, що США готові змінити свою позицію.

— У п’ятницю прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер зустрінеться з президентом США Джо Байденом у Вашингтоні.

— Вони обговорюватимуть питання щодо ракет. В даний час США виступають проти використання Україною зброї на російській території, посилаючись на побоювання з приводу можливої ​​ескалації у відповідь з боку росії.

9. Суд ЄС відхилив скарги Геннадія Тимченка, Михайла Фрідмана, Петра Авена та Германа Хана, які заперечували покладений на них обов’язок задекларувати свої європейські активи.

— За нерозкриття інформації щодо активів загрожує кримінальна справа у Євросоюзі. Суд вважає, що Рада ЄС мала право вводити обов’язок для підсанкційних осіб щодо розкриття їх активів у європейській юрисдикції та співпраці з владою ЄС, а також верифікації такої інформації.

— Крім того, суд визнав, що, ввівши такий обов’язок, Рада ЄС не порушила свої повноваження і не втрутилася у повноваження країн — учасниць ЄС, оскільки їхні національні органи зберігають своє право визначати характер — «кримінальний, цивільний чи адміністративний» — такого правопорушення з обходу. санкцій та відповідальності за нього.